Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №630/448/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/448/26 Провадження № 1-кп/630/41/26

В И Р О К

Іменем України

06 липня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12026221320000096 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високопілля Валківського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України

в с т а н о в и в:

У ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31 грудня 2025 року, виник злочинний умисел, спрямований на одержання доступу до дитячої порнографії за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, її завантаження та подальше умисне зберігання без мети збуту та розповсюдження.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи всупереч ст.ст. 34, 36 Конвенції про права дитини, яку ухвалено Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року і набула чинності 02 вересня 1990 року, ст.ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифікований 03 квітня 2003 року, Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Лансаротська конвенція), ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротської конвенції)» від 18 лютого 2021 року, за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи мобільний телефон торгової марки «Readmi 9C NFC», IMEI НОМЕР_1 та IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператору «Lifecell» з номером НОМЕР_3 , який був у нього в постійному користуванні, умисно отримав доступ до відеофайлу, на якому представлені сцени з оголеними дітьми, цинічною фіксацією самоцільної спеціальної демонстрації геніталій, сцени орального та анального статевого акту з дитиною та таким чином отримав можливість у будь-який час переглядати такі матеріали.

Після цього ОСОБА_4 , маючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи інформаційно-телекомунікаційні системи та технології, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 31 грудня 2025 року о 13-30 год. завантажив на власний персональний телефон марки «Readmi 9C NFC, IMEI НОМЕР_1 та IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператору «Lifecell» з номером НОМЕР_3 відеофайл з назвою « НОМЕР_4 », та умисно зберігав вказаний відеофайл на своєму персональному мобільному телефоні без мети збуту чи розповсюдження.

Протиправна діяльність ОСОБА_4 була викрита співробітниками поліції, які 04 лютого 2026 року у період часу з 06-50 год. по 10-07 год. під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 виявили та вилучили його мобільний телефон торгової марки «Readmi 9C NFC», IMEI НОМЕР_1 та IMEI НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператору «Lifecell» з номером НОМЕР_3 із завантаженим на нього відеофайлом порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, а саме відеофайл під назвою «2_5380034643816909667», інформація на якому містить дитячу порнографію, та який ОСОБА_4 незаконно зберігав без мети збуту та розповсюдження.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні та обставини обвинувачення визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення за свій вчинок та пояснив, що за допомогою мобільного телефону він відвідував різні інтернет-групи, в яких демонстрували порнографічні матеріали. В одній з таких груп він вирішив переглянути один відеофайл, але зробити це можна було лише після завантаження відеофайлу на мобільний телефон. Він завантажив цей відеофайл та почав його переглядати, але невдовзі припинив перегляд. Відеофайл залишився збереженим в Галереї його мобільного телефону та він його не видалив, бо не звернув на це увагу та не перевіряв свою Галерею протягом тривалого часу.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини обвинувачення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження доказів по справі, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 301-1 КК України, тобто умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій та умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом з`ясовано, що він отримав середньо-спеціальну освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту рухомого складу; помічник машиніста електропоїзда», не працевлаштований, на обліку у лікарів-нарколога і -психіатра не перебуває, неодружений, проживає з матір`ю, яка має 3-ю групу інвалідності, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, які обтяжують покарання для ОСОБА_4 , суд не встановив.

Обставиною, яка пом`якшує покарання для ОСОБА_4 ,суд визнає щире каяття.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого та обставину, яка пом`якшує покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а також із принципів законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, призначає обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.

Під час підготовчого провадження судом було отримано від Харківського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_4 . Так, з дослідженої судом доповіді з`ясовано, що ОСОБА_4 під час підготовки досудової доповіді поводив себе спокійно та був відвертим і налаштованим на співпрацю. ОСОБА_4 проживає в задовільних побутових умовах з матір`ю ОСОБА_7 , яка має 3-ю групу інвалідності, яка виховувала сина без батька, та яка наразі перебуває на утриманні свого сина. До вчиненого ним правопорушення ОСОБА_4 ставиться негативно, свою вину визнав та розкаюється у вчиненому, пояснив, що має позитивні плани на майбутнє. За висновком органу пробації рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення визначений як середній. Але обвинувачений за своїм характером та способом життя може виправитися без ізоляції від суспільства.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності і ним дана усвідомлена критична оцінка свого вчинку та зроблені належні висновки на майбутнє, і він щиро вибачився за свій вчинок, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, в тому числі виконати заходи, передбачені апробаційною програмою, про що органом пробації вказано у досудовій доповіді.

Необхідності у вирішенні питань про долю речових доказів не виникає.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (три) років обмеження волі, з позбавленням права займатися діяльністю, яка пов`язана з навчанням, вихованням та організацією дозвілля дітей на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням на нього обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової мистецтвознавчої експертизи № 3395/26 від 17 лютого 2026 року в розмірі 5000,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1