Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №638/13844/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/13844/25

Провадження № 2/638/2216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП,-

встановив:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Харкова з вказаним позовом в якому просила стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки у розмірі 476000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 142800,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 02.10.2021 року в 21 год. 20 хв. у Харківській обл., м. Дергачі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем марки “ВАЗ 21121”, р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_6 від отриманих травм помер.

За фактом ДТП Слідче управління ГУНП в Харківській області внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221230000550.

Станом на сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221230000550, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, триває.

На момент ДТП (02.10.2021), цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки - “ВАЗ 21121”, р.н. НОМЕР_1 , внаслідок якої загинув ОСОБА_6 , була застрахована у АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ”, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №204288135.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 16.06.2025 року у справі №638/21305/23, позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого задоволено та стягнено з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , моральну шкоду, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 24000,00 грн. (двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.) та страхове відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 216000,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Страховик здійснив страхове відшкодування згідно вищевказаного рішення суду. Проте, сума відшкодування моральної шкоди (24000,00 грн.), яку здійснив Страховик є значно меншою ніж та фактична, яку було завдано в результаті ДТП і смерті ОСОБА_4 .

Смерть батька, ОСОБА_6 , стала для малолітнього ОСОБА_4 величезним шоком і призвела до глибоких душевних страждань. У віці 11 років (на момент ДТП) дитина втратила не лише годувальника, а й опору, наставника та джерело безумовної любові. Ця втрата є непоправною і залишає глибокий слід у психіці дитини на все життя. Моральні страждання ОСОБА_7 триватимуть протягом усього його життя, адже він позбавлений батьківської опіки та виховання в найважливіші періоди становлення особистості. Він буде позбавлений можливості ділитися своїми радощами та труднощами з батьком, отримувати його поради та підтримку, що неминуче вплине на його емоційний та психологічний розвиток. Дитина втратила не тільки емоційний зв`язок, але й право на отримання батьківської опіки, виховання, моральної та матеріальної підтримки, яка є життєво важливою для повноцінного розвитку. Батько був джерелом безпеки, захисту та підтримки, і його втрата спричинила глибокий емоційний вакуум, який не може бути заповнений іншими особами. Позбавлення цієї підтримки має тривалий негативний вплив на формування особистості дитини, її самооцінку та здатність адаптуватися до життєвих труднощів. Втрата батька в такому юному віці неминуче матиме глибокий вплив на психологічний стан та розвиток ОСОБА_4 . Ця травма може призвести до довготривалих емоційних порушень, таких як підвищена тривожність, депресія, труднощі у встановленні довірчих стосунків, а також можливі поведінкові проблеми. Відсутність батьківської фігури, яка є ключовою для формування ідентичності та соціальних навичок, може негативно позначитися на його самооцінці, успішності в навчанні та загальній адаптації до життя. Психологічний розвиток дитини потребує постійної підтримки та почуття безпеки, яких вона була позбавлена внаслідок цієї трагедії. Смерть батька кардинально порушила нормальний життєвий уклад малолітнього ОСОБА_4 . Звичне середовище, що забезпечувало стабільність та відчуття безпеки, було зруйновано. Ця подія змушує дитину адаптуватися до нових умов життя, відсутність батька вплине на її щоденну рутину, дозвілля, навчання та соціальну взаємодію. Порушення усталених зв`язків та функцій сім`ї може призвести до стресу, дезорієнтації та труднощів у сприйнятті нового життєвого досвіду. Відновлення нормального життєвого укладу після такої втрати вимагає значного часу, зусиль та психологічної підтримки. Смерть батька ОСОБА_6 кардинально змінила соціальний статус ОСОБА_4 . Він з неповнолітнього сина, що мав повну сім`ю та батьківську опіку, перетворився на дитину, позбавлену батька. Ця зміна соціального статусу має довготривалі наслідки, впливаючи на його сприйняття себе та своє місце у суспільстві. Втрата батька зруйнувала не тільки поточний життєвий уклад, а й усі плани на майбутнє, пов`язані з його участю. Це стосується не лише матеріального забезпечення, а й моральної підтримки, порад та допомоги у виборі життєвого шляху, освіти, професії, створенні власної родини. Необхідність пристосовуватися до нових обставин без батьківської фігури є значним викликом, що може обмежити його можливості та життєві перспективи.

Враховуючи наведене сума моральної шкоди оцінена позивачем у 500000,00 грн., різницю між якою і відшкодуванням, сплаченим страховою компанією – 476000,00 грн. позивач заявив до стягнення.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 24.07.2025 позовну заяву прийнято до судового розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

07.04.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав в ньому зазначених.

Позивач зазначила, що незважаючи на розлучення з ОСОБА_6 останній спілкувався із сином – ОСОБА_4 , намагався кожного тижня з ним зустрічатися. Завжди належним чином утримував сина. Їх син страждає на алергію, що вимагає значних витрат на лікування. Також, доводиться нести витрати пов`язані з навчанням дитини. Втрата батька була дуже важкою подією у житті сина. Він пів року не міг говорити про батька. Після ДТП - «закрився», в період 4 місяців, що потребувало втручання психолога (син займався із шкільним психологом). Допомогу на лікування ОСОБА_6 з боку ОСОБА_5 позивач підтвердила.

Представник позивача пояснив, що грошовий еквівалент визначав в т.ч. виходячи з судової практики. Звертав увагу, що в діях загиблого у ДТП ОСОБА_6 не встановлено умислу чи грубого порушення правил, а водій транспортного засобу за законом має відшкодувати шкоду незалежно від вини.

Представник відповідача проти задоволення позву заперечувала. Вказувала, що досудове розслідування наразі триває. Факт ДТП визнала, але зазначила, що ОСОБА_5 не визнаний винним у скоєнні ДТП. Посилалася на те, що загиблий був у стані алкогольного сп`яніння, не виконав обов`язків пішохода та був збитий автомобілем під керуванням ОСОБА_5 , не на пішоходному переході. Відповідач надавав допомогу на лікування ОСОБА_6 , а після смерті останнього відшкодував витрати на поховання. Звертала увагу, що алкогольне сп`яніння загиблого прешкоджало його лікуванню. Розмір відшкодуання вважала необгрунтовним та не підтвердженим, зокрема експертним дослідженням. Також, зазначила, що позивач здебільшого при розрахунку відшкодування моральної шкоди виходила з матеріальних витрат.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, але в судове засідання не з`явився, правом надання відзиву не скористався.

Суд заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

02.10.2021 в результаті ДТП за участю автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув у лікарні 12.10.2021. Досудове розслідування здійснюється ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП НП в Харківській області (витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12021221230000550 від 03.10.2021).

03.10.2021 у м. Дергачі працівниками поліції було складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у присутності ОСОБА_5 огляд почато о 00 год. 05 хв.. Вид пригоди: наїзд. Відображено, що каретою швидкої медичної допомоги потерпілого доставлено до лікарні. ДТП сталося на вул. Сумський шлях у м. Дергачі, біля буд. 161. Елементом дороги на місці ДТП є, зокрема пішохідний перехід. На місці ДТП зафіксовано автомобіль ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 10.10.2021 у кримінальному провадженні № 12021221230000550 від 03.10.2021, свідок 02.10.2021 приблизно о 21 год. 30 хв. рухався на своєму автомобілі ВАЗ вулицею Сумський шлях у м. Дергачі до центру міста. Під`їжджаючи до пішоходного переходу, поблизу будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 побачив, що перед пішоходним переходом стоїть чоловік. Практично в момент, як свідок побачив пішохода, той вийшов на проїзджу частину, на полосу руху автомобіля свідка. Свідок натиснув на гальма, але стався наїзд. Після госпіталізації пішохода дружина свідка відвідувала його у лікарні, купляла ліки, сплачувала лікування потерпілого.

У відповідності до висновку експерта № 12-17/423-А/21 причиною смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 о 19 год. 45 хв. у лікарні швидкої допомоги, з`явилася важка черепно-мозкова травма, що ускладнилася набряком-набуханням головного мозку, набряком легенів. Перераховані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли виникнути в умовах ДТП.

За висновком експерта № СЕ-19/121-21/23889-ІТ швидкість руху автмобіля ВАЗ по довжині сліду юза до початку гальмування становить 56 км/год., у дорожній ситуації, що склалася (ДТП), водій автмобіля ВАЗ Кірічук О.Є. не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортної події, діючи відповідно до вимог Правил дорожнього руху. У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП. Оцінку дій пішохода експерт не здійснював.

Відповідач ніс витрати на поховання та лікування про що свідчать копії накладної та чеків. Вказана допомога позивачем визнана.

ОСОБА_6 був одружений з ОСОБА_8 з 12.09.2009. Шлюб розірвано у 2014 році. У шлюбі у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_4 (лист Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові від 22.12.2023).

У 2018 році ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ).

ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 (довідка ОСББ «Біла скеля»).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За інформацією МТСБУ станом на 02.10.2021 відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано АТ «СК «Мега-гарант», поліс № 204288135.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова 16.06.2025 у справі № 638/21305/23 стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та страхове відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 216 000 (двісті шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. Вказане страхове відшкодування стягнуто через ДТП, яка мала місце 02.10.2021 в м. Дергачі, Харківської області, за участю автомобіля «ВАЗ 21121» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 , який від отриманих травм помер.

На момент розгляду справи матеріали не містять доказів що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом частини другої статті 1167 ЦК України, якщо моральну шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням і зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статі 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В результаті ДТП дитина – ОСОБА_4 , у віці одинадцяти років, неочікувано і назавжди втратила батька, що не може не залишити відчутний слід в емоційному стані та пам`яті. Дитина безсумнівно зазнала моральних страждань. Позбавлення можливості отримувати піклування та допомогу від рідного батька потягло за собою порушення нормальних життєвих зв`язків дитини. Це беззаперечно вимагає додаткових фізичних і моральних зусиль для нормалізації її стану і соціальних зв`язків. Але, будь-які зусилля дитини і оточуючих не призведуть до повного відновлення попереднього стану, адже батько ОСОБА_4 загинув.

Виходячи з встановлених обставин справи та засад розумності і справедливості, враховуючи, що ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди і в його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, надання відповідачем необхідної допомоги на лікуваннязагиблого суд вважає достатнім розміром відшкодування моральної шкоди – 100000,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в частині не покритій страховим відшкодуванням.

Отже, стягненню підлягають на відшкодування моральної шкоди 76000,00 грн.

Таке правозастосування відповідає практиці Верховного суду (постанова від 18.10.2019 у справі № 352/342/17).

Для захисту своїх прав та отримання професійної правничої допомоги позивач (Клієнт) уклала з Адвокатьським об`єднанням «Автопоміч Україна» договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж104 від 14.02.2023 (далі - Договір). Даним договором в п. 1.1 передбачено надання правничої допомоги щодо захисту інтересів Клієнта за подією ДТП, що мала місце 02.10.2021. Адвокатьське об`єднання зобов`язалося, крім іншого, надати правову допомогу, спрямовану на судове стягнення грошової компенсації за спричинену моральну шкоду внаслідок події (пп. 2.1.1.5 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору у додатку погоджено об`єм та вартість послуг адвокатьського об`єднання, зокрема стягнення грошової компенсації з водіїв за шкоду спричинену життю людей. Вартість послуги 30% від фактично стягнутої на користь клієнта суми грошових коштів (п. 1, пп. 1 Додатка).

Згідно п. 5 Додатка до Договору Клієнт зобов`язаний оплати послуги Адвокатьського об`єднання не пізніше 5-ти банківських днів після виплати компенсації за спричинену шкоду.

Попередньо позивачем було заявлено до стягнення 142800,00 грн., що складає 30% від 476000,00 грн. – визначена позивачем сума відшкодування моральної шкоди.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

За таких обставин,враховуючи, що представник відповідача не доводив не співмірність вказаної вартості послуг Адвокатьського бюро, з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22805,16 грн. (15,97% позовних вимог).

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 608,14 грн. (15,97% позовних вимог) виходячи з ставки – 1% і коефіцієнта 0,8 за подання до суду процесуальних документів в електронній формі, що встановлені п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 76000,00 грн. (сімдесят шість тисяч грн.), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22805,16 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот п`ять грн. 16 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у у розмірі 608,14 грн. (шістсот вісім грн. 14 коп.).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Педставник позивача: адвокат ЛАБИК РУСЛАН РОМАНОВИЧ, адреса АДРЕСА_4 , ( АДРЕСА_5 ), РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Представник відповідача: адвокат СОРОКА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА, адреса АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя В. В. Гребенюк