Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №341/65/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/65/26

Номер провадження 1-кп/341/109/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у колегіальному складі головуючого: судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; за участю секретарів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; прокурорів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ; представника неповнолітньої потерпілої адвоката ОСОБА_10 , законного представника неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_11 ,

провівши в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області закрите судове засідання у об`єднаному кримінальному провадженні № 12025090000000461 за обвинуваченням: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вигівка, Галицького р-ну Івано-Франківської обл., громадянина України, одруженого, який має п`ятьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що судимості немає,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2022 року близько 21:00 год., по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_9 виник умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, щодо своєї рідної доньки ОСОБА_17 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, будучи особою, на яку поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», порушуючи його вимоги, скориставшись відсутністю дружини та інших осіб, діючи з прямим умислом спрямованим на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_9 роздягнув малолітню дочку – ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою задоволення своєї статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом малолітньої особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись відсутністю специфічного життєвого досвіду потерпілої (зокрема, в інтимних питаннях), розуміючи що за раніше створених умов у сім`ї малолітня ОСОБА_17 підкориться його волі, скориставшись безпорадним станом потерпілої, використовуючи свою значну фізичну перевагу, вчиняючи психологічний тиск, фізичне насильство, діючи умисно, вчинив щодо ОСОБА_17 дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло з використанням своїх геніталій.

Після задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_9 наказав ОСОБА_17 не розповідати про його дії та пригрозив потерпілій фізичною розправою у разі невиконання вказівки.

Через незначний період часу, після вчинення вищевказаного злочину, в один із днів грудня 2022 року продовжуючи проживати за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_9 виник умисел на повторне вчинення насильницьких дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, щодо малолітньої ОСОБА_17 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, будучи особою на яку поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», порушуючи його вимоги, скориставшись відсутністю дружини, за відсутністю інших осіб, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_9 роздягнув малолітню дочку - ОСОБА_17 .

З метою задоволення своєї статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом малолітньої особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись відсутністю специфічного життєвого досвіду потерпілої (зокрема, в інтимних питаннях), розуміючи що за раніше створених умов у сім`ї малолітня ОСОБА_17 підкориться його волі, скориставшись безпорадним станом потерпілої і використовуючи свою значну фізичну перевагу, вчиняючи психологічний тиск, фізичне насильство, діючи умисно із використанням своїх геніталій, повторно вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням у статеві органи малолітньої ОСОБА_17 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. Після задоволення статевої пристрасті ОСОБА_9 наказав ОСОБА_17 не розповідати про його дії та пригрозив потерпілій фізичною розправою у разі невиконання вказівки.

У подальшому, в один із днів грудня 2022 року, за цією ж адресою, за невстановлених обставин, скориставшись безпорадним станом потерпілої, використовуючи свою значну фізичну перевагу, застосовуючи фізичний та психологічний тиск, діючи умисно, ОСОБА_9 повторно вчинив щодо ОСОБА_17 дії сексуального характеру, пов`язаних зі оральним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій.

За період з грудня 2022 року до березня 2023 року, під час проживання за згаданою адресою, у період з березня 2023 року по липень 2024 року, проживаючи за адресою: АДРЕСА_3 , а з липня 2024 року по липень 2025 року проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 за невстановлених обставин, з різною періодичністю, в більшості по 2-3 рази в тиждень та у вечірній час, ОСОБА_9 вчиняв щодо ОСОБА_17 дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним та оральним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій.

Крім того, у період з травня 2023 року по липень 2025 року до 10 разів, за невстановлених обставин, ОСОБА_9 змушував малолітню потерпілу ОСОБА_17 сідати у автомобіль марки «Opel Kadett» із державним реєстраційним номерним НОМЕР_1 , на якому він із ОСОБА_17 виїжджав за межі населеного пункту у безлюдні місця. За відсутності сторонніх осіб, використовуючи свою значну фізичну перевагу, вчиняючи психологічний тиск, фізичне насильство, діючи умисно із використанням своїх геніталій та повторно, ОСОБА_9 вчиняв дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним та оральним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_17 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

В судовому засіданні 26.06.2026 року ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що він з родиною приїхали в м. Бурштин Івано-Франківської обл. у липні 2022 року, де спочатку проживали в гуртожитку кулінарного технікуму. Власну дочку він не ґвалтував, бо такої потреби не мав. Поруч із ним була дружина та багато інших дорослих жінок. Зазначив, що навіть не мав такої можливості, бо постійно був на роботі до 22-23 години. Крім того пояснив, що багато разів бачив доньку із дорослими чоловіками. Донька приводила чоловіків додому, коли вони жили на орендованій квартирі в м. Бурштин, до якої переїхали десь у квітня 2023 року. З підстав того, що донька приводила до квартири чоловіків, на вимогу власниці квартири, він із родиною вимушені були залишити квартиру. Назбиравши кошти на невеличкий будинок, вони переїхали проживати у такий. Вважає, що донька на нього наговорює. Дочка ОСОБА_18 була помічена у скоєнні крадіжок, без дозволу брала картку, та розраховувалась у магазині. Ображала братів, зокрема штовхнула молодшого у воду, внаслідок чого він міг втопитись. Прогулювала навчання, про що повідомляла її класний керівник. В школі била хлопців. За це він ОСОБА_19 , бив по рукам та по сідницях. Також від ОСОБА_20 неодноразово він чув запах алкоголю. Алкоголь ОСОБА_18 вживала разом із подружками. Вважає, що проти нього налаштовані його тесть та теща, бо ОСОБА_18 їх улюблениця. Також зазначає, що до них додому, вже коли вони жили у будинку, приїжджали чоловіки, питали ОСОБА_21 , бо вона начебто їм щось винна. Коли ходила гуляти, поверталась о 11, 12 годині ночі. Бувало не ночувала вдома, гуляла із дорослими хлопцями, а від нього приховувала із ким спілкується. Вважає, що ОСОБА_18 ні його, ні його дружину не боялась і не слухалась. Інколи він приходив до ОСОБА_22 вночі, щоб розбудити сходити в туалет, бо вона могла помочитись. В подальшому ОСОБА_18 почала звинувачувати його у зґвалтуванні, про що йому сказала дружина. У лікарні під час вагітності дружина перебувала 1 день, після чого її відпустили додому. Народила дитину дружина у 2023 році, та у зв`язку із вагітністю та пологами перебувала в лікарні 2-3 дні. На той час вони ще жили у гуртожитку. В гуртожитку він із молодшим сином ночували в одній кімнаті, а ОСОБА_18 із братами ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в іншій. Вночі, до кімнати ОСОБА_22 він не міг зайти, бо наказував дітям зачинятись із середини. На заробітки дружина поїхала в жовтні 2024 року та була там неповних три місяці. Він з дітьми проживали на той час на Молодіжній 12. Він ходив на роботу, тому більшість часу тоді діти перебували у його матері. Саму ОСОБА_21 за межі ОСОБА_25 він вивозив 2 рази, один раз до маркету АТБ, інший раз по воду до криниці. Зазвичай, якщо їздили, то всією родиною. Із дружиною інколи сварився, бо вона багато дозволяла ОСОБА_22 . Намагався припинити вживання ОСОБА_26 алкоголю та наркотиків. Вважає, що ОСОБА_18 вживає якісь наркотичні засоби. Визнає, що фізично ОСОБА_19 , бо вона била братів, брехала. Вважає, що дочка його обмовляє, бо в родині його дружини був випадок такого обмовляння у зґвалтуванні, і ОСОБА_18 про нього знає. Із донькою мав натягнуті стосунки. Вихованням дітей більше займалась його дружина. Він має ІІІ групу інвалідності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що незважаючи на фактичне не визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 та 6 ст. 152 КК України, його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються між собою, а саме:

Показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , даними в судовому засіданні 04 червня 2026 року у присутності її представника - адвоката ОСОБА_10 , законного представника ОСОБА_11 та психолога ОСОБА_27 . В судовому засіданні потерпіла зазначила, що погано ставиться до батька, який її бив та ґвалтував. Так, в листопаді 2022 року, коли мама була в лікарні у зв`язку з вагітністю її наймолодшим братиком, її вперше зґвалтував батько. Жили вони на той час у гуртожитку у м. Бурштині. Тоді батько став до неї чіплятись, торкатись інтимних місць, показував в телефоні всякі сценки, що відбувались між чоловіком та жінкою. Сталося все о 21 годині вечора, братики були в іншій кімнаті. Після зґвалтування наказав нікому не казати, інакше буде бити. Із того часу зґвалтування продовжувались із періодичністю до 3-4 разів на тиждень. Коли він пішов працювати на ставки, стало траплятись рідше. Ґвалтував її за всіма адресами, де вони проживали в Бурштині, і у гуртожитку і в орендованій квартирі і в будинку, де вони стали проживати останнім часом. Також це відбувалось у полі, куди тато її возив на своєму авто темно-зеленого кольору. Якщо ґвалтував в полі, то робив це в машині. Вона не хотіла, але він робив це силою, затуляв рота рукою. Мамі вона казати боялась. Але розповідала подружкам, але без подробиць, просто казала що ґвалтує. Подробиці розповідати не буде, бо не хоче. Подробиці розповідала лише мамі ОСОБА_28 , із якою вони написали заяву до поліції. Після чого вона вже додому не повернулась. Вдома вона завжди спала одягнута, бо боялась що прийде тато. Дуже раділа, коли він ночував на роботі. Повертатися назад до тата не хоче. Вона боїться залишатись у кімнаті сама із будь-яким чоловіком. Алкоголь ніколи не пила, лише пиво, коли їй було 5 років. Пиво тоді дав тато. Коли мама була на заробітках, із ними лишався тато. Будинок, де вони останнім часом проживали, складався із кухні та двох кімнат, і вона мала окрему кімнату. До цієї кімнати і приходив тато. Якщо вона спала, то будив її, роздягав та ґвалтував. Мама в цей час спала. Востаннє, коли він зґвалтував її в кімнаті, вона пригрозила, що звернеться до поліції, але тато не повірив їй. Він входив в її тіло членом вагінально, а також до рота. Розповідати про це відмовляється. Сім`явиверження здійснював на підлогу, або на ковдру, що в її кімнаті. Скільки разів ґвалтував вона не рахувала. Починаючи із осені 2022 року та до моменту, коли вона звернулась до поліції зґвалтування відбувались періодично. Такого, щоб зґвалтування не було протягом кількох місяців, не було. Коли приходив до неї в кімнату, а поруч спали братики, він клав її на підлогу. Заяву про те, що вона хоче повернутись додому, вона писала на прохання мами після того, як мама сказала, що якщо вона таку заяву напише, тато піде воювати, а їм дадуть квартиру, та мама із нею та братиками туди поїдуть жити. Тата вона більше не побачить. У подруг вона ночувала два рази, один раз у ОСОБА_29 та другий, коли втекла з дому. Йти на такі ночівлі їй не дозволяли батьки. Мама була на заробітках у Польщі у 2024 році з вересня по грудень, повернулась біля нового року. Ці три місяці, коли мами не було, тато ґвалтував її майже кожен день. Тоді відбувалось це зазвичай вдень, коли братики гуляли на вулиці.

Показаннями свідків обвинувачення, які були допитані під час розгляду справи, а саме:

Показаннями малолітньої свідка ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка в судовому засіданні 02.02.2026 року, в присутності законного представника ОСОБА_31 та психолога ОСОБА_32 пояснила, що потерпіла – ОСОБА_12 їй казала, що її батько багато разів її ґвалтував. Але жодних подробиць ОСОБА_12 їй не розповідала. Саму потерпілу вона знає два роки, але вони не є близькими подругами. Спілкувалися зрідка. Про те, що її ґвалтує батько остання розповіла їй на початку літа 2025 року, коли вони зустрілися біля магазину, разом погуляли і ОСОБА_20 їй про це розповіла. Також ОСОБА_12 їй казала, що про те, що її ґвалтує батько вона розповідала мамі, але та їй не вірила. Також ОСОБА_20 скаржилась що мати на неї просто так кричить і її батьки не пускають гуляти. Її, Регіни, мама була проти її спілкування із ОСОБА_12 . Про обставини зґвалтування ОСОБА_20 вона останню питала, але ОСОБА_18 не хотіла про це розповідати. Останнім часом, коли ОСОБА_18 вже була у таборі, вона із нею спілкувалась по телефону. Лілія їй ні на що не скаржилась. Може охарактеризувати ОСОБА_12 як хорошу, добру дівчинку. Звернутися до поліції вона ОСОБА_20 радила, на що ОСОБА_20 відповіла що їй це зробити страшно. Зустрічались вони із ОСОБА_20 не часто, приблизно раз на тиждень, не більше. У неї ОСОБА_33 ніколи не ночувала. Алкоголь вони із ОСОБА_26 не вживали. Якщо гуляли, то лише вдвох, з іншими хлопцями та дівчатами вони разом не гуляли. ОСОБА_34 не ходили, гуляли біля дому по Стуса, 14 в м. Бурштин. Їй відомо, що ОСОБА_18 товаришувала із ОСОБА_35 . Вона, Регіна, навчається в ліцеї у 8 класі, там і познайомилась із ОСОБА_36 . В одному класі із нею не навчалась. Лілія спочатку жила в центрі м. Бурштина, а потім переїхала в ОСОБА_37 . Про те, чим займаються її батьки, ОСОБА_20 ніколи не розповідала.

Показаннями свідка ОСОБА_38 , яка в судовому засіданні 02.02.2026 року пояснила, що підсудний ОСОБА_9 її чоловік, а потерпіла ОСОБА_12 її дочка і вона із ними має добрі стосунки. Також пояснила, що вона ніколи не бачила щоб до дитини ліз її чоловік, бо він доньку любить, в родині у них все добре, конфліктів не було. Вони із чоловіком мають старшу доньку та чотирьох синів. Ліля їй не дуже довіряла. Батька ОСОБА_18 боялася, що той буде її сварити. Після початку війни вона із родиною переїхали в м. Бурштин, де жили за різними адресами. Коли вони жили по АДРЕСА_2 , там було дві кімнати і ОСОБА_18 спала із братиком. По АДРЕСА_4 було три кімнати. ОСОБА_18 спала в кімнаті із братиками. Коли вони жили в гуртожитку, там було дві кімнати. Діти спали в одній, а вона із чоловіком в іншій кімнаті. Про те, що із ОСОБА_26 сталося, вона соромилась говорити. За обставинами справи вона нічого повідомити не може. Переписка із ОСОБА_26 була, вона її видалила, щоб ОСОБА_18 не нервувала. Вона весь час вдома із дітьми. Чоловік працював, приходив пізно, вночі він спав. Наразі ОСОБА_18 дуже хоче додому. Вона спілкується із нею 1-2 рази на тиждень. Востаннє відвідували її разом із братиками. Після початку війни вони в м. Бурштині жили в гуртожитку, потім знімали квартиру, а потім заощадили кошти та придбали будинок. Вона не помічала, що у ОСОБА_22 є якісь вади, а саме викривлення хребта. Жодного разу її чоловік разом із ОСОБА_26 на машині нікуди не їздили. Якщо їхали, то з усіма дітьми. Ліля образилась на тата і тому його обмовила. 22 липня 2025 року вона хотіла піти на прогулянку. Пішла до подружок, почала писати, що додому вона не прийде, бо тато її зґвалтував і що вона його боїться. Після чого вона розмовляла із чоловіком на цю тему і він сказав, що доньку не чіпав. Ліля бувало додому ночувати не приходила і де вона ночує не повідомляла, казала що в подружок. Чоловік її сварив, що вона доньку на такі ночівлі пускає. З братиками ОСОБА_18 їй допомагала. Ліля ніколи їй не казала, що має хлопця, навпаки, казала ніколи не одружиться. Також ОСОБА_18 неодноразово приходила додому під дією наркотиків, хиталась, у неї були червоні очі. Гуляти доньці і вона, і батько дозволяли. Якщо донька була нечемна, батько міг підвищити на неї голос, міг і вдарити, але за братиків. Вважає, що її чоловік не міг ґвалтувати дочку. Коли вони з родиною приїхали у ОСОБА_25 у 2022 році надовго відлучалася вона лише один раз з 28 вересня 2024 року по 23 грудня 2024 року - перебувала на заробітках. Із дітьми тоді лишався чоловік. У ОСОБА_22 з 12 років почались місячні. Бесід на предмет сексу у неї з донькою ніколи не було. Коли вона повернулась із-за кордону, нічого такого донька їй не розповідала. Під час обшуку з ліжка, де спала ОСОБА_22 вилучено чоловічі труси, бо поруч із ліжком стоїть корзина для брудної білизни. Наявність сперми чоловіка на ковдрі, пояснює тим, що ковдру сини принесли на ліжко ОСОБА_22 із їх з чоловіком кімнати, тобто це їх ковдра. У ОСОБА_22 також сіра ковдра, але інша.

Показаннями неповнолітньої свідка ОСОБА_39 , яка в судовому засіданні 23 лютого 2026 року в присутності законного представника ОСОБА_40 та психолога ОСОБА_32 пояснила, що ОСОБА_12 вона знає з моменту, як ОСОБА_20 із родиною приїхали до м. Бурштина. Тоді вона навчалась в 6-7 класі. Наразі вона в 9. ОСОБА_41 у сусідньому під`їзді. Вони подруги, товаришували, разом багато гуляли та спілкувались, ділились секретами. Зустрічались вони часто і коли жили в одному будинку і коли ОСОБА_18 переїхала у ОСОБА_37 . Коли жили в одному будинку, вона була в квартирі у ОСОБА_22 4-5 разів. У неї ОСОБА_18 ночувала 2-3 рази. Востаннє ночувала в ніч коли викликали поліцію, бо ОСОБА_18 боялася йти додому. Вчились вони із ОСОБА_26 в паралельних класах. Одного разу ОСОБА_20 розповіла їй, що коли її мами не було вдома, тато ОСОБА_20 кликав її до себе в кімнату, де робив непристойні речі та ґвалтував. Відбувалось це коли ОСОБА_18 була в 7 класі. Також ОСОБА_20 розповідала, що тато її бив. Вона особисто бачила у ОСОБА_22 синці на стегні, животі та спині, які ОСОБА_18 їй показувала. Лілія своїм батькам не довіряє та скаржилася їй на батька. Під час спілкування вона радила ОСОБА_22 звернутись до поліції, але ОСОБА_18 відповідала, що боїться це робити. Заяву про зґвалтування ОСОБА_20 боялася писати. Також між собою вони обговорювали, що заяву в поліцію можна написали лише коли тобі виповниться 14 років. Розмова про те, що її ґвалтує батько між нею та ОСОБА_26 відбувалась кілька разів. Також в телефоні була переписка між ними про це, але вона не збереглась. Це також відбувалось в ОСОБА_42 , коли ОСОБА_43 мама була в Польщі і її не було 1-2 місяці. Коли ОСОБА_18 розповідала їй про зґвалтування, вона плакала. Матері ОСОБА_18 не довіряє. Коли мати повернулась із Польщі, то ОСОБА_20 боялася вийти із кімнати, щоб батько її не побив, або не зґвалтував. На тілі ОСОБА_22 було багато синців, бо її били. Після того, як ОСОБА_18 про зґвалтування розповіла, вона втекла з дому, бо боялася повертатися. Коли викликали поліцію, у ОСОБА_22 не було синців на тілі. Товаришували вони втрьох, вона, ОСОБА_20 і Регіна ОСОБА_44 . Також у ОСОБА_22 були і інші подружки. Деяких вона знає, але лише імена. Алкоголь вона із ОСОБА_26 ніколи не вживали. Про хлопців ОСОБА_20 їй ніколи не розповідала. Спочатку ОСОБА_18 навчалась у 3-му ліцеї, потім перейшло до 2-го. Товаришувати стали вони, коли ОСОБА_18 перейшла до 2-го ліцею. Коли ОСОБА_18 розповідала, що тато робив непристойні речі та зґвалтування, подробиць вона не розказувала. Розповідала, що зґвалтувань було 4-5 разів. Наскільки вона пам`ятає, ОСОБА_18 тоді навчалась у 7-му класі. Синці у ОСОБА_22 вона бачила сама, а про зґвалтування їй розповідала ОСОБА_18 , подробиць вона не пам`ятає. Коли ОСОБА_43 мама поїхала, то братики залишились із батьком та ОСОБА_26 .

Показаннями свідка ОСОБА_45 , яка в судовому засіданні 23.04.2026 року пояснила, що із обвинуваченим вона не знайома. ОСОБА_12 знає, як подружку своєї доньки. 23 липня 2025 року близько 22 години вечора, ОСОБА_46 подзвонила її доньці та попросилася переночувати бо втекла з дому. Щоб з`ясувати підстави такої втечі, вона передзвонила ОСОБА_22 . Ліля признаватись не хотіла, але все ж сказала, що її тато ображає і розповіла, що її періодично ґвалтує батько. Коли ОСОБА_18 до них прийшла додому, вона вивела свою доньку до іншої кімнати, а сама стала розпитувати ОСОБА_21 про те, що сталося, де і як. ОСОБА_18 розповіла, що її батько вивозив в поле за ОСОБА_25 , де ґвалтував. Вона плакала, не розуміла чому вони туди їдуть. Він заходив членом в неї повністю, природнім шляхом. Кожен раз їй було боляче, вона плакала. Також це відбувалось і вдома, коли мама спала, він приходив до кімнати ОСОБА_22 , погрожував їй, тому вона не кричала. Мамі вона про це розповіла, але та не вірила. Ліля розповідала, що вперше зґвалтування сталося у 2022 році, коли мама була в лікарні у зв`язку з народженням братика. Але якась подружка сказала ОСОБА_22 , що звернутися до відповідних органів вона може сама не раніше, чим їй виповниться 14 років. Їй щойно виповнилось 14 і вона хоче звернутись до поліції, бо не може це вже терпіти. Налаштована дитина була рішуче. Раніше ОСОБА_18 скаржилась лише на те, що тато її б`є. Також казала, що батько її залякує і вона його дуже боїться. Також свідок зазначила, що вона пояснила ОСОБА_22 , які можуть бути наслідки, якщо з`ясується, що вона каже неправду, що її повернуть додому в такому випадку, але дитина була налаштована рішуче, розуміла, що її від батьків заберуть, що її буде оглядати лікар, але сказала що на все це готова. Ліля навіть дати деякі пам`ятала та називала їй, дитині все це було дуже огидно. ЇЇ донька, із якою ОСОБА_18 товаришувала, їй розповідала лише про те, що тато ОСОБА_22 може її побити. Потім вони зателефонували на «102», із її, ОСОБА_45 телефону, вона включила гучномовець та вони повідомили правоохоронні органи про факти зґвалтування. Щодо ОСОБА_20 , свідок повідомила, що дівчинка їй подобалась, звичайна нормальна дитина, яка ще бавилась в ляльки, дівчинка добра, але трохи не доглянута. Синців на тілі ОСОБА_22 вона ніколи не бачила. Щодо того, як часто відбувались такі зґвалтування, ОСОБА_18 казала що досить часто, кілька разів на місяць. Коли це було в будинку, то в кімнаті, де вона спить. В поле автомобілем виїжджали. Як це в полі відбувалось, вона ОСОБА_21 не питала. ОСОБА_18 казала, що членом заходив повністю, що вона плакала, говорила, що кожного разу їй було боляче. Закінчувалось це тим, що він різко виходив з неї та в неї не здійснював сім`явиверження. Її донька в гості до ОСОБА_22 ходила лише в період, коли вони жили в гуртожитку. Там умови проживання були нормальні. Потім родина ОСОБА_47 змінила місце проживання, після чого її донька в них не була. Вона, під час розмови питала ОСОБА_21 , чи були в неї ще хлопці. Ліля казала, що ні. Про види статевого акту також питала. Ліля відповідала, що заходив в неї, далі вона не уточнювала, чи змушував ще щось робити. Ліля казала, що дуже боялась завагітніти, як мама. Лілю вона знає із 2022 року, як тільки родина приїхала в ОСОБА_25 , бо ОСОБА_18 дружила ї її донькою. Ліля скаржилась, що тато може її вдарити, інколи і додому не хотіла йти. До 23 липня 2025 року ОСОБА_18 в них ніколи не ночувала. Взагалі про батька ОСОБА_18 мало розповідала, вона його дуже боялась.

Під час розгляду справи були допитані свідки захисту:

Свідок захисту ОСОБА_48 в судовому засіданні 27.03.2025 року пояснила, що ОСОБА_49 її син, а ОСОБА_12 , її онука і вона має із ними добрі стосунки. Із моменту одруження її син із дружиною, а потім і дітьми проживали в Херсонській обл. в с. Лазурне. У 2022 році родина виїхала з окупації та перший тиждень жили в її будинку, а потім переїхали у гуртожиток, де за її клопотанням родині виділили дві кімнати. Коли жили у неї, вона бачила, що діти перелякані, бо були в окупації. Потім вони зняли квартиру та жили квартирі. У гуртожитку та в орендованій квартирі вона відвідували їх нечасто. Із онукою ОСОБА_20 вона спілкувалась не часто. Ліля ніколи не жалілась що її хтось б`є. Побитою та із синцями вона ОСОБА_21 також ніколи не бачила. Ночувала ОСОБА_18 у неї один раз. Це було десь перед затриманням сина за 2-3 тижні або за кілька днів, вже не пам`ятає. Прийшла ОСОБА_18 о 01 годині ночі, мокра та попросилась переночувати. На питання чому мокра сказала що йде дощ, на питання чому так пізно, сказала що гуляла. Більше ніякої розмови не було. Вона наполягла, щоб ОСОБА_18 подзвонила батькам і сказала, де вона. ОСОБА_18 подзвонила, але не батькам, а брату, якого повідомила, де знаходиться. Вона дала їй сухий одяг, постелила і ОСОБА_18 переночувала на дивані. Якось охарактеризувати ОСОБА_21 не може, бо не жила з нею, дитина їй не довіряла і нічого не розповідала. Про сина може сказати, що в нього не діє одна рука, але він все одно завжди намагався працювати, щоб забезпечити родину. Дружина ОСОБА_50 не працювала ніколи і не працює. Але вона їздила до Польщі на заробітки, була відсутня десь 2 місяці. В цей період син дітей малих лишав у неї на день, а ввечері забирав. ОСОБА_21 у неї не лишав, лишав лише хлопців, а сам їхав на ставки, що в районі Бурштинського моря, де працював у ОСОБА_51 . На роботу їздив на авто, якщо воно було в робочому стані. Після роботи забирав дітей і їхали до себе додому. Потім син готував їжу, прибирав у будинку. Діти їй ніколи не розповідали, що робиться у них вдома. Ліля ніколи ніякої шкоди у неї не робила. Якщо щось хотіла, то просила, ніколи нічого не крала. Дуже любила солодощі. Її син, ОСОБА_49 щодо неї агресії ніколи не виявляв.

Свідок захисту ОСОБА_52 в судовому засіданні 19.03.2026 року пояснив, що ОСОБА_50 знає та має із ним дружні стосунки. ОСОБА_12 кілька разів бачив. ОСОБА_50 він знає із серпня 2023 року, а із грудня 2023 року він у нього працював, доглядав та охороняв рибні ставки. Може охарактеризувати його як добру та відповідальну людину. ОСОБА_12 інколи приходила із мамою, приносили їсти ОСОБА_9 . Він також бував за місцем проживання ОСОБА_9 , привозив води, бо була така потреба. Лілія йому ніколи не жалілася, синців у неї він також не бачив. ОСОБА_9 йому розповідав, що донька тікала з дому, бо вони із дружиною не пускали її гуляти. Така розмова була десь у травні 2025 року. На роботі у ОСОБА_9 був гнучкий графік, тобто він міг у будь-який час приїхати та поїхати. На території ставків стоять вагончики у яких є стіл, стільці, ліжко.

Крім показів потерпілої та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами:

Протоколом огляду речей від 05.08.2025 року, відповідно якого, оглянуто оптичний диск з маркуванням Verbatim DVD-R 4.7 GB 120 MIN із аудіо файлом «0660422191 23.03.2025 22.30» (копія звукозапису телефонного дзвінка на спецлінію 102, який поступив 23.07.2025 року о 22 годині 30 хвилин з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 від 23.07.2025 року) та прослухано оптичний носій із аудіо записом на спецлінію 102. Із зазначених протоколу та аудіо запису встановлено, що 23.07.2025 року на лінію 102 із телефону НОМЕР_3 надійшло повідомлення про те, що подруга дочки заявниці, товаришує із дівчинкою переселенкою із Херсону із багатодітної сім`ї - ОСОБА_12 , яку вже декілька років ґвалтує рідний батько ОСОБА_49 . Далі заявниця зазначає, що її ім`я ОСОБА_12 , вона ІНФОРМАЦІЯ_7 та із 2022 року, коли мама була в лікарні, де народила братика, її ґвалтує батько ОСОБА_49 , а якщо вона відмовляється, то б`є по обличчю. Далі зґвалтування відбувались і коли мами не було, і коли мама була, тоді він ночами приходив. Востаннє таке відбулось десь два тижні тому. Мамі вона про це казала, але та не повірила. Додому йти боїться. Також зазначили, що знаходяться заявники за адресою: АДРЕСА_5 .

Прослухавши аудіо файл діалогу працівника лінії «102» 23.07.2025 23.30, свідок ОСОБА_53 повідомила, що це саме та розмова, яка відбувалась із її телефону, і в ній беруть участь вона, ОСОБА_46 та оператор, яка приймала дзвінок.

24.07.2025 року за ч. 4 ст. 152 КК України до ЄРДР за № 12025090000000461 внесені відомості про те, що 23.07.2025 року на спецлінію «102» надійшло повідомлення від неповнолітньої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що її батько ОСОБА_9 вчиняв відносно неї дії сексуального характеру з проникненням в її тіло.

12.01.2026 року за ч. 6 ст. 152 КК України до ЄРДР за № 12026090000000020 внесено відомості про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12025090000000461 від 24.07.2025 року встановлено, що ОСОБА_9 з 21.11.2022 року по 15 липня 2025 року, діючи повторно, періодично вчиняв щодо малолітньої доньки ОСОБА_17 дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій, тобто ґвалтував її.

Постановою від 13.01.2026 року зазначені кримінальні провадження об`єднані в одне з присвоєнням єдиного номеру № 2025090000000461.

Журналами допиту неповнолітньої ОСОБА_17 від 28.07.2025 року та 29.07.2025 року та відеозаписами допиту неповнолітньої потерпілої під час досудового розслідування слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК. Під час допитів в порядку ст. 225 КПК України, неповнолітня потерпіла ОСОБА_17 , за участю законного представника потерпілої ОСОБА_54 , психолога ОСОБА_55 та представника потерпілої, адвоката ОСОБА_10 пояснила, що протягом трьох років її періодично ґвалтував рідний батько – ОСОБА_9 . Якщо вона не хотіла, він її бив по щокам та змушував насильно. Вперше це сталося 21 листопада 2022 року, і їй тоді було 11 років, а мама була в лікарні. Казав щоб вона нікому не розповідала, залякував, казав, якщо скаже мамі, то скрутить голову. Потім зґвалтування відбувались десь 2-3 рази на тиждень, коли не було мами, а потім і коли мама була вдома. Скільки разів таке було, не пам`ятає. Зазвичай це відбувалось вдома в її кімнаті на ліжку, інколи в полі. Якщо це відбувалось вночі, то в кімнаті міг бути її молодший брат, який спав. Чи чув він щось, вона не знає. В полі таке було разів 5. Із того часу, як вони приїхали до м. Бурштина, місце проживання змінювали кілька разів і за кожною адресою він це робив. Мамі вона про те що відбувається розповіла, але мама не повірила та накричала. Тривало це три роки. Її підтримали подруги та вона вирішила звернутись до поліції, а терпіла так довго, бо боялася. Про те, що її ґвалтує тато, вона розповідала подружкам, а саме ОСОБА_56 , ОСОБА_57 і ОСОБА_58 . Зґвалтування відбувалось шляхом проникнення всередину природнім шляхом та до рота. Торкався її за сідниці. Тривало це до 5 хвилин. Сім`явиверження відбувалось на ліжко. Якщо відмовляла, бив по обличчю. Вона його боїться. Бив руками і в минулому році у бабці ременем. Коли вивозив в поле, то їхали на його машині темно-зеленого кольору. Відбувалось це в авто на задньому сидінні. Мамі казав що до магазину їдуть. , Якщо статевий акт був в авто, сім`явиверження здійснював на вулицю. 15 липня 2025 року він зґвалтував її востаннє, після чого вона втекла із дому та звернулась до поліції. Відбулось це в будинку, де вони жили, а саме в її кімнаті о 10 ранку. Сім`явиверження тоді здійснив на ліжко. На ліжку була сіра ковдра. Вона була вдягнута в джинси та чорну футболку, завжди спить одягнена. Роздягав її тато. Прийшов він в сірому халаті. Тривало все хвилин 5. Тримав за зап`ястя рук, бо вона пручалася та затуляв їй рота долонею. Проникав і членом і руками. Їй було трохи боляче і неприємно. Також було, що членом до рота торкався, при цьому голову тримав руками та заходив до рота членом. Намагався і іншим, неприроднім шляхом, але не вийшло. Коли це сталося вперше, мама була в лікарні. За часом це було 9 годин вечора, було темно. У стані сп`янінні тато не був. Він завів її до себе в кімнату, наказав роздягнутися, що казав не пам`ятає, відбулося все на ліжку. Він роздягався сам. Казав щоб нікому не казала, і що він так хоче. До того він нічого такого не робив. Проникнення було і до статевих органів і до рота. Язиком також торкався і до її рота і до статевих органів. Коли мама була вдома, тато робив це десь раз на тиждень вночі. В поле возив зазвичай навесні та влітку, і за всі три роки це в полі було десь разів 5. Стосунки у неї із батьком до 21.11.2022 року були не дуже добрі, бо він часто кричав на неї та бив, а потім тільки погіршились.

Довідкою щодо проходження процедури психодіагностичного обстеження та Психологічною характеристикою психоемоційного стану ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.07.2025 року, проведеними «Центром психологічної допомоги дітям «Серденько»», із додатком, відеозаписом бесіди в умовах «зеленої кімнати», якими визначено, що психоемоційний стан дитини є нестійким, настрій пригнічений, наявні негативні переживання, спостерігається підвищений рівень тривожності і страху. Має місце психотравматичний досвід, характерний для ситуацій розбещення, психологічного та фізичного насилля. Високий ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Емоційна сфера дитини перенапружена, домінують почуття страху, тривоги, сорому та небезпеки. Фіксується низький рівень самоприйняття, конфліктне ставлення до себе, переконання у власній неприйнятності, відсутність довіри до оточення. Лілія потребує тривалої психотерапевтичної підтримки з метою стабілізації емоційного стану, формування безпечних меж, подолання наслідків травматичної події, відновлення довіри до дорослих та формування базового відчуття безпеки.

Під час обстеження дівчинка послідовно, логічно та емоційно забарвлено розповіла про досвід систематичного сексуального, фізичного та психологічного насильства з боку рідного батька, що тривав протягом кількох років. Її свідчення були внутрішньо узгодженими, не суперечили одне одному навіть при повторному викладі або уточнюючих запитаннях, що свідчить про достовірність викладених фактів та високий ступінь їх емоційної обробки. Зафіксовані ознаки глибокої психотравматизації, сформованого захисного мовчання та відкладеного звернення по допомогу через страх та недовіру до дорослих.

Дитина чітко орієнтується у часових рамках подій, зберігає логіку викладу, демонструє стабільність у викладенні змісту навіть при повторних, уточнюючих або непрямих запитаннях. Спогади деталізовані, збережено послідовність і співвідношення фактів. У ході розповіді дівчина не виявляє розгубленості і помітна відповідність між вербальним і невербальним рівнями реагування. Це дозволяє оцінити надану інформацію як таку, що має ознаки достовірності.

Висновком судово-медичної експертизи № 291 (розпочата 24.07.2025 року, закінчена 22.08.2025 року), за підсумками якої у ОСОБА_17 будь-яких тілесних ушкоджень при огляді в Івано-Франківському ОБСМЕ від 24.07.2025 року не виявлено. У ОСОБА_17 виявлено розрив дівочої пліви, який утворився в термін, не менше 21 дня до моменту проведення судово-медичної експертизи, про що свідчить його характер, який утворився від дії тупого предмета з обмеженою діючою поверхнею, яким міг бути як статевий член, палець так і інший тупий предмет із вище вказаною характеристикою.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 426-291-25Д (розпочата 15.09.2025 року, закінчена 15.10.2025 року), за висновками якої, на момент проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_17 не досягла статевої зрілості.

Протоколом обшуку від 21.08.2025 року проведеного в період часу із 12:10 години до 13:25 години (із додатком, відеозаписом зазначеної слідчої дії). Згідно з протоколом, обшук проведено в АДРЕСА_2 . Під час обшуку виявлено та вилучено, зокрема, покривало сірого кольору, на якому при ультрафіолетовому випромінюванні виявлено світло-сині плями. Ділянки з плямами вирізані за допомогою ножиць. Покривалом було встелене ліжко, що знаходиться праворуч від входу.

Під час допиту свідок ОСОБА_38 підтвердила, що сіру ковдру було вилучено із ліжка, на якому спала її донька ОСОБА_18 .

Під час обшуку автомобіля «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_1 від 21.08.2025 року, речей та предметів, що стосуються кримінального провадження не вилучено.

24.07.2025 року у ОСОБА_9 відібрані біологічні зразки, а саме взірці слини, що підтверджується відповідною постановою.

За інформацією з системи «Аркан» та копії закордонного паспорту ОСОБА_59 ІНФОРМАЦІЯ_8 перетнула кордон на виїзд з України у пункті пропуску Рава-Руська 28.09.2024 року о 02:52 та в зворотному напрямку на в`їзд у пункті пропуску Шегені 23.12.2024 року о 00:52.

Протоколом огляду речей і документів від 01.08.2025 року, відповідно до якого оглянуто телефон Redmi 9А у чохлі чорного кольору із ознаками використання та сім картою НОМЕР_4 , який було вилучено 24.07.2025 року у затриманого ОСОБА_9 . В ході огляду застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями типу Telegram наявне повідомлення від абоненту «Геля» від 23.07 наступного змісту: «Здравствуйте, и зачем вы дочку насилуете? Это статья вы знали». В ході огляду галереї соціальної мережі Facebook із назвою ОСОБА_60 містяться зображення еротичного характеру.

Висновком судово-психіатричного експерта № 1516 від 18.09.2025 року, відповідно до якого:

1.1 Індивідуально-психологічні особливості неповнолітньої ОСОБА_12 - закритість, знижений рівень вміння донести до інших внутрішній стан свій та власного ОСОБА_61 , емоційно-вольова лабільність, мотивувальна сфера - задоволення базових потреб, знижений рівень комунікації та відповідно соціалізації, доброзичливість та дружелюбність, потяг до нових знань та вмінь, за темпераментом - сангвінік. Загальний рівень психологічного розвитку неповнолітньої ОСОБА_12 не відповідає психологічній нормі для даної вікової категорії, внаслідок педагогічної занедбаності та відповідно і зниження інтелектуально-мнестичної сфери.

1.2. Схильність до вигадування, навіювання та фантазування з психологічної точки зору властиві для будь-якої дитини даної вікової категорії, не виключенням є і неповнолітня ОСОБА_12 , однак вираженої схильності не встановлено.

1.3. Неповнолітня ОСОБА_12 з урахуванням її індивідуально-психологічних (в даний час у процесі формування) і вікових особливостей та розумового розвитку, не спроможна повною мірою сприймати обставини (за наданими на експертизу матеріалами справи) внаслідок не сформованого в повному обсязі глибино - смислового розуміння самої ситуації, однак давати покази спроможна.

1.4.. Неповнолітня ОСОБА_12 з урахуванням її індивідуально-психологічних (в даний час у процесі формування) і вікових особливостей та розумового розвитку могла чинити опір, однак не в повній мірі могла правильно розуміти характер та значення вчинених відносно неї дій, так, як не сформоване в повному обсязі глибино - смислове розуміння самої ситуації. Безпорадний стан - юридичне трактування та не належить до даного виду експертизи.

1.5. Неповнолітня ОСОБА_12 в силу свого віку та рівня розумового розвитку не могла повною мірою правильно розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій (за наданими на експертизу матеріалами справи) внаслідок не сформованого в повному обсязі глибино - смислового розуміння самої ситуації.

1.6. 1.7. Для неповнолітньої ОСОБА_12 , внаслідок психологічного та фізичного насилля (за наданими на експертизу матеріалами справи та ЕПД) сама ситуація є психологічно значимою та психотравмувальною, внаслідок: інтенсивності і тривалості психічних переживань (страждань), погіршення психофізіологічних параметрів та здоров`я, негативних змін в психоемоційному стані, порушення у соціально-побутовій сфері.

Висновком експерта від 29.10.2025 року СЕ-19/109-25/12584-БД, з Додатком 1, яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_9

Висновком експерта від 09.12.2025 року №СЕ-19/109-25/12582-БД молекулярно-генетичної експертизи, яким досліджено труси чорного кольору, вилучені 21.08.2025 року в АДРЕСА_2 із кімнати, де проживає ОСОБА_17 .. Відповідно до зазначеного висновку виявлено поодинокі сперматозоїди, генетичні ознаки сперми на трусах не встановлено, у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК та деградацією (руйнуванням) ДНК у об`єктах.

Висновком експерта від 25.11.2025 року СЕ-19/109-25/12585-БД молекулярно-генетичної експертизи, яким досліджено фрагменти з покривала сірого кольору, вилученого під час обшуку із кімнати, де проживає ОСОБА_17 в АДРЕСА_2 . Відповідно зазначеного висновку на фрагменті тканини, умовно позначеному ІІ (об`єкт № 2) виявлено поодинокі голівки сперматозоїдів та клітини з ядрами, на фрагменті тканини, умовно позначеному І (об`єкт № 1) виявлено поодинокі клітини з ядрами, сперматозоїдів не виявлено. Встановлено генетичні ознаки слідів сперми та клітин, виявлених на фрагменті тканини, умовно позначеному ІІ (об`єкт № 2) та генетичні ознаки клітин, виявлених на фрагменті тканини, умовно позначеному І (об`єкт № 1), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше, ніж двох осіб та для подальшої ідентифікації не придатні.

Постановами про визнання речей і предметів речовими доказами: від 30.07.2025 року, якою долучено до матеріалів кримінального провадження флеш носій із відеозаписами проведення допиту потерпілої ОСОБА_17 у Івано-Франківському міському суді; від 24.07.2025 року, якою долучено до матеріалів кримінального провадження оптичний носій інформації із відеозаписами проведення психологічної діагностики в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Серденько» потерпілої ОСОБА_17 ; дві вирізки із покривала сірого кольору, кофту зеленого кольору, кофту чорного кольору, труси чорного кольору, футболку синього кольору, футболку чорного кольору, шорти світло-синього кольору, зразок букального епітелію ОСОБА_9 , мобільний телефон марки Redmi та флеш носій із відеозаписами проведення обшуку; постановою від 05.08.2025 року долучено оптичний носій інформації DVD-R диск із аудіо записом на спец лінію 102.

Оглянутими в судовому засіданні 04.06.2026 року речовими доказами.

Висновки судових молекулярно-генетичних експертиз від 01.12.2025 року № СЕ-19/109-25/1286-БД; від 26.11.2025 року № СЕ-19/109-25/12579-БД;, від 04.12.2025 року СЕ-19/109-25/1280-БД, колегія суддів до уваги не бере, бо вони не мають доказового значення.

Стороною захисту суду письмові докази не надавались.

Дослідивши докази по даній справі та давши їм оцінку у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 вчинив зґвалтування - дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи, з якою ОСОБА_9 перебував у сімейних стосунках та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, а саме щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 152 КК України.

Крім того, ОСОБА_9 вчинив зґвалтування – дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи з якою ОСОБА_9 перебував у сімейних відносинах, вчинене повторно та особою, яка вчиняла зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років (кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 152 КК України) щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, а саме щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та такі його дії вірно кваліфіковані за ч. 6 ст. 152 КК України.

До пояснень ОСОБА_9 , який свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів заперечує, зазначаючи, що донька його обмовляє, колегія суддів відноситься критично, оскільки всі ці доводи обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених судом в закритому судовому засіданні доказів, які підтверджують умисні дії обвинуваченого на зґвалтування малолітньої доньки ОСОБА_17 .

Будучи допитаною в судовому засіданні під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України, малолітня потерпіла досить детально розповіла про обставини скоєння щодо неї протиправних дій сексуального характеру рідним батьком ОСОБА_9 , починаючи з 21 листопада 2022 року, які після зазначеної дати повторювались із періодичністю до 2-3 разів на тиждень та тривали до липня 2025 року.

Вказана слідча дія була проведена в присутності законного представника потерпілої, психолога, та представника потерпілої, яким було детально роз`яснено права, будь-яких заперечень щодо наявності порушень висловлено не було.

Покази потерпілої, допитаної в порядку ст. 225 КПК України, узгоджуються із її ж поясненнями від 24.07.2025 року в умовах «зеленої кімнати» «Центру психологічної допомоги дітям «Серденько».

Крім того, аналогічні покази потерпіла надала і колегії суддів в судовому засіданні 04.06.2026 року.

Покази потерпілої є послідовними, логічними (та повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами), не суперечать одне одному навіть при повторному викладі, чітко орієнтовані у часових рамках подій та не суперечать іншим доказам, зокрема показам неповнолітніх свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_39 , які в судовому засіданні підтвердили що їх подруга, ОСОБА_17 скаржилась їм на те, що її ґвалтує батько, а також, як вбачається із показів свідка ОСОБА_39 , батько Лілі застосовує щодо неї фізичне насильство, та вона бачила на тілі потерпілої синці.

Також детально про обставини вчинених щодо неповнолітньої ОСОБА_17 дій сексуального характеру, під час судового розгляду розповіла і свідок ОСОБА_53 , яка і допомогла потерпілій звернутись із заявою до правоохоронних органів та яка в судовому засіданні підтвердила автентичність діалогу із працівником лінії «102» 23.07.2025 року о 22:30.

Не суперечить показам потерпілої та свідків і висновок судово-медичної експертизи № 291 від 22.08.2025 року, відповідно якого у ОСОБА_17 виявлено розрив дівочої пліви, який утворився в термін, не менше 21 дня до моменту проведення судово-медичної експертизи.

Протоколом обшуку від 21.08.2025 року, згідно з яким із ліжка кімнати, на якому спала потерпіла в АДРЕСА_2 , вилучено покривало сірого кольору, яким ретельно заслане ліжко, із виявленими світло сірими плямами, на яких згідно генетично-молекулярної експертизи, виявлено зокрема голівки сперматозоїдів, генетичні клітини. І хоча зазначений генетичний матеріал виявився непридатним до ідентифікації, наявність слідів сперми на покривалі узгоджуються із показами потерпілої, що зґвалтування відбувались зокрема в її кімнаті за вказаною адресою на її ліжку.

Відсутність біологічних слідів ОСОБА_9 в автомобілі та інших речах, вилучених під час досудового розслідування, не доводять відсутність факту вагінального та орального проникнення в тіло потерпілої з використанням геніталій, за наявності інших неспростованих доказів.

Щодо показань свідка ОСОБА_38 , то вони зводяться до того, що свідок відмовляється вірити показам власної доньки, зазначаючи, що донька образилась на тата, та її намаганням вжити дії, направлені на уникнення її чоловіком кримінальної відповідальності, посилаючись на аморальність поведінки власної малолітньої доньки, яка начебто не приходила додому ночувати, вживала алкогольні та наркотичні речовини.

Зазначені свідком та обвинуваченим факти вживання малолітньою алкоголю або заборонених речовин не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, крім того, за усталеними в правозастосовній практиці положеннями алкогольний стан жертви, її поведінка до події, нехтування нею заходами особистої безпеки, моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя не виключають кримінальної відповідальності за статтею 152 КК України.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_9 в інкримінованих злочинах поза розумнім сумнівом та вважає необхідним кваліфікувати його дії за ч. 4 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи з якою винний перебував у сімейних стосунках та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; та за ч. 6 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинене повторно та особою, яка вчиняла зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років (кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 152 КК України) щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_9 зареєстрований в АДРЕСА_1 , де проживав із дружиною та дітьми до 2022 року. Після початку бойових дій родина переїхала до м. Бурштина. Має п`ятьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , 2014 року народження, ОСОБА_14 , 2017 року народження, ОСОБА_15 , 2020 року народження та ОСОБА_16 , 2023 року народження. ОСОБА_9 є особою, що судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває

Призначаючи покарання обвинуваченому суд приймає до уваги, як обставини, які пом`якшують його покарання, що він є особою, що судимості не має, є інвалідом ІІІ групи.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, чи іншій залежності від винного.

При призначенні покарання суд не враховує як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, бо вона є кваліфікуючою ознакою за ч. 4, 6 ст. 152 КК України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є посяганнями на особистість і пов`язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких злочинів, конкретні обставини вчинення злочинів, особу винного, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій статей, встановлених частинами четвертою та шостою статті 152 КК України у вигляді позбавленні волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд вважає за необхідно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі .

Підстав для призначення для обвинуваченого виняткової міри покарання у виді довічного позбавлення волі, колегія суддів не вбачає, оскільки вважає, що з урахуванням обставин вчинення злочинів, особи обвинуваченого, його віку, покарання у виді позбавлення волі на певний строку є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його фактичного затримання, у строк відбування покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення.

З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризиків - приховування обвинуваченого від суду, вчинення нового злочину, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне включити інформацію про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в межах обвинувачення за ч. 4, 6 ст. 152 КК України слід стягнути з ОСОБА_9 в порядку статей 122, 124 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 152 КК України – 12 років позбавлення волі;

за ч. 6 ст. 152 КК України - 15 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту затримання - з 24 липня 2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 24 липня 2025 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_9 (паспорт НОМЕР_5 ) на користь держави витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 83433 (вісімдесят три тисячі чотириста тридцять три) гривні 36 копійок.

Речові докази по справі: флеш носій із відеозаписами проведення допиту потерпілої ОСОБА_17 , оптичний носій інформації із відеозаписами проведення психологічної діагностики в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Серденько» потерпілої ОСОБА_17 ; флеш носій із відеозаписами проведення обшуку; оптичний носій інформації DVD-R диск із аудіо записом на спец лінію 102 – залишити в матеріалах справи.

Речові докази: дві вирізки із покривала сірого кольору, кофту зеленого кольору, кофту чорного кольору, труси чорного кольору, футболку синього кольору, футболку чорного кольору, шорти світло-синього кольору, зразок букального епітелію ОСОБА_9 – знищити.

Речові докази: мобільний телефон марки Redmi – повернути власнику ОСОБА_9 .

Включити ОСОБА_9 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддяОСОБА_62

Судді: ОСОБА_63

ОСОБА_64