Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №216/2831/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №216/2831/26

Суддя: ОНОПЧЕНКО Ю. В.

Справа № 216/2831/26

Провадження № 2-о/216/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого – судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – територіальна громада в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факт, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – територіальна громада в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факт, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявниці – ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить зокрема квартира АДРЕСА_1 .

На випадок своєї смерті бабуся заявниці залишила заповіт, яким заповіла вказану вище вказану квартиру заявниці. Крім неї інших спадкоємців за законом немає.

Бабуся заявниці ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

На початку російсько-української війни у квітні 2014 заявниця разом з батьками та бабусею виїхала до м. Херсону, а з лютого 2022 року переїхали до м. Кривого Рогу. З 02 грудня 2022 року заявниця перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_3 . Бабуся заявниці ОСОБА_2 також отримала статус внутрішньо переміщеної особи із взяттям її на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

07 лютого 2023 року ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 та у березні 2023 року переїхала туди мешкати, де й проживала одна, не змінюючи при цьому адресу зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до п.1.12. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

Пунктом 1.13 того ж Порядку визначено, що місце відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця, іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо).

Відтак, коли постало питання спадкування після смерті бабусі, в результаті описаних вище подій заявниця не змогла надати нотаріусу довідку про реєстрацію бабусі чи про місце її проживання за якоюсь певною адресою на день її смерті.

03 квітня 2026 року приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. винесла постанову, якою відмовила у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, оскільки не встановлено місце відкриття спадщини.

Заявниця є спадкоємицею за заповітом після смерті своєї бабусі, на протязі встановленого законом строку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак, не зважаючи на це, вона не може реалізувати своє право на спадкування, оскільки у неї відсутній документ, що підтверджує місце відкриття спадщини, в розумінні Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. В зв`язку з вищевикладеним, заявниця звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є АДРЕСА_4 .

Заявниця та її представник – адвокат Морозов Є.Є. в судове засідання не з`явилися, від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи – територіальної громади в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Сириця Ю.В. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяви про розгляд справи у її відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено такі обставини.

Заявниця ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Єнакієве Донецької області. ЇЇ батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 22.07.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану у м. Єнакієве Донецької області (а.с. 12).

Батьками батька заявниці ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.05.1966 Радянським районним відділом РВАЦС M. Макіївки Донецької області (а.с. 13).

Таким чином, ОСОБА_2 доводиться рідною бабусею заявниці.

07.02.2023 ОСОБА_2 набула у приватну власність житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 44,2 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м. – на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2023, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І., зареєстрованого в реєстрі за №471 (а.с. 14-17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, державну реєстрацію її смерті проведено Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, актовий запис №3882 від 02.10.2025 (а.с. 23).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І., зареєстрований в реєстрі за №2857, за яким усе майно, де б воно не було та з чого не складалося, і взагалі усе, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла мені, ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

Окрім заявниці, інших спадкоємців, у тому числі тих, що належали б до числа осіб, які в силу ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, немає. Чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , який доводився заявниці дідом, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Єнакієве Донецької обл., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.09.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Єнакієвського міського управління юстиції (а.с. 25).

21.11.2025 заявниця звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Приватним нотаріусом 21.11.2025 заведено спадкову справу №329/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74903295) (а.с. 24).

Однак, постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. від 03.04.2026 у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявниці відмовлено, оскільки не встановлено місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 26). За змістом постанови, мотиви відмови зводяться до відсутності документів, визначених п.1.13 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, які підтверджують місце відкриття спадщини: витягу з реєстру територіальної громади, довідки про реєстрацію місця проживання спадкодавця, інших документів, що можуть підтверджувати факт (рішення суду, документів, до яких вносились відомості про місце проживання).

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Шатеніне Галичського району Костромської області, більшу частину свого життя мешкала у м. Єнакієво Донецької області, де мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

На початку російсько-української війни у квітні 2014 року, заявниця разом з батьками та бабусею ОСОБА_2 виїхала з м. Єнакієво на підконтрольну українській владі територію України, а саме, до м. Херсону.

24.12.2014 заявниця зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , однак з введенням в Україні воєнного стану у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України 24.02.2022, окупацією м. Херсон, вона разом з рідними змінила місце проживання, виїхавши з м. Херсон до м. Кривого Рогу.

З 02.12.2022 заявниця перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та маю зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

Бабуся заявниці - ОСОБА_2 також отримала статус внутрішньо переміщеної особи із взяттям її на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та реєстрацією місця перебування за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 19).

Відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні, оскільки Єдиний державний демографічний реєстр в Україні почав функціонувати на основі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр від 20.11.2012, але повноцінне формування бази даних та внесення інформації розпочалося пізніше, з початком видачі біометричних документів (паспортів у формі ID-картки та закордонних паспортів). Однак, ОСОБА_2 біометричними паспортами не документувалась.

Після набуття у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме, у березні 2023 року ОСОБА_2 переїхала туди мешкати, де й проживала одна, не змінюючи при цьому адресу зареєстрованого місця проживання або перебування як ВПО, вважаючи це за формальність. Факт її постійного проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 з березня 2023 року підтверджується актом з місця мешкання від 07.04.2025 з підписами сусідів, засвідченим ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с. 20).

Відповідно до ст. 239 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Прийнявши, відповідно до ст. 206 ЦПК України, визнання представником заінтересованої особи заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На сьогоднішній день заявниця має намір оформити спадщину, яка залишилася після смерті її бабусі, але підтвердити місце відкриття спадщини не може через відсутність реєстрації місця проживання бабусі. Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не має.

Заявник намагався у позасудовому порядку встановити зареєстроване місце проживання батька, але отримував відмову в зв`язку з відсутністю запитуваної інформації.

Відповідно до свідоцтва про смерть, бабуся заявниці померла у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Зважаючи на те, що бабуся заявниці ОСОБА_2 отримала статус внутрішньо переміщеної особи із взяттям її на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а також той факт, що за життя у лютому 2023 року вона придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , в якій фактично мешкала, то відповідно до ч. 2 ст 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є саме АДРЕСА_4 .

Встановити у позасудовому порядку місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 неможливо, оскільки спадкодавеця не була зареєстрована за місцем свого проживання, а в іншому порядку окрім судового встановити цей факт неможливо.

Встановлення вказаного факту необхідно заявниці для оформлення спадщини за заповітом на вищевказану квартиру, яка належала на праві власності її бабусі.

Таким чином, місце проживання бабусі заявниці на дату її смерті є невідомим, тому нотаріус відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої, оскільки неможливо встановити місце відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно із п.1.13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 1.14. Порядку, у разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Зважаючи на вищевикладене, на те, що за час свого життя ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , то відповідно до ч.2 ст.1221 ЦК України, суд вважає за необхідне встановити факт того, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є місце її останнього проживання, а саме – АДРЕСА_4 .

Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, ст. 1221 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – територіальна громада в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факт, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ю.В. Онопченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua