Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №179/425/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/425/26

1-кп/179/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026040000000156 від 25.01.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, звільненого в запас Збройних сил України у зв`язку з перебуванням в полоні на території РФ, раніше не судимого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин водій ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, так як взагалі не отримував його, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (концентрація алкоголю 1,03‰), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_7 , здійснював рух у світлий час доби по засніженому, ґрунтовому покриттю до автодороги Т-04-12 в с.Минівка, Самарівського району Дніпропетровської області.

В цей же час, тобто 25 січня 2026 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин на ґрунтовій дорозі до автодороги Т-04-12 в с.Минівка Самарівського району Дніпропетровської області позаду автомобіля «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебувала пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка штовхала вказаний автомобіль, маючи на меті допомогти вихїати автомобілю з ґрунтової дороги на автодорогу Т-04-12.

В подальшому, 25 січня 2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи на меті здійснити виїзд з кювету, достовірно знаючи, що в будь-який момент дорожня обстановка може змінитись, внаслідок появи пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому рух вимагає особливої уваги від водія, будучи зобов`язаним в такому випадку звернутись по допомогу до інших осіб або обрати такі прийоми керування, які б не створювали небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив кримінальну протиправну недбалість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, перед початком руху заднім ходом не переконався у безпечності свого руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого розпочав рух заднім ходом та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у попутному з ним напрямку позаду, в межах смуги руху автомобіля марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Своїми діями водій автомобіля «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.1а), п.10.9 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємо ввічливими»;

п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю, здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п.2.3: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9 «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п.10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події, в результаті чого пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у виді механічної асфіксії, внаслідок здавлення органів шиї тупим предметом з синцем на передній поверхні шиї, більше зліва, дробіновогнищевими крововиливами на склерах та слідових оболонках повік очей, вогнищевим крововиливом у товщі м`язів язика, дрбіновогнищевими крововиливами (у виді смуги) у підслизовому шарі трахеї, синцями на передній поверхні грудної клітини справа та зліва, від верхньої до середньої третини, садном на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, від середньої його третини до передньої поверхні колінного суглоба. Виявлені тілесні ушкодження у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя та у даному випадку, призвели до смерті потерпілої ОСОБА_8 .

Смерть ОСОБА_8 настала на місці дорожньо-транспортної пригоди не менше ніж 24 години, та не більше як за 26 годин до моменту експертизи трупу від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї тупим предметом, що підтверджується як видовими, так і загальноасфіктичними ознаками, знайденими при експертизі трупа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в обсязі пред`явленого за ч.3 ст.286-1 КК України обвинувачення визнав повністю та суду показав, що 25.01.2026 о 13-00 годин він разом зі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 їхали з с.Чернеччина в напрямку с.Минівка. Біля с.Минівка на дорозі машину почало «крутити», він не справився з керуванням та з`їхав в кювет. Вони вийшли з машини, під машиною почав горіти очерет, вони його тушили снігом. Приблизно через три хвилини під`їхали поліцейські та забрали ОСОБА_12 , який стояв на дорозі, та поїхали. Після чого він сів за кермо та став намагатися швидко виїхати на дорогу, поки не повернулася поліція. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_11 були позаду машини, не знає, що вони там робили, можливо штовхали машину. Він намагався виїхати вперед, назад, але машина не тягнула та глухла. Він ввімкнув задню швидкість, хотів розігнатися, проїхав приблизно 5 метрів назад та машина заглухла. Він сидів у салоні, намагався завести машину, коли з лівого боку підійшов ОСОБА_11 та показав, щоб він вийшов. Він вийшов та побачив ОСОБА_8 під машиною, ознак життя вона не подавала. Не знає, як це сталося, коли їхав заднім ходом, почув, що на щось наїхав, але не придав цьому значення. Під час руху у дзеркала він не дивився. Вони разом з ОСОБА_11 намагалися машину підняти, щоб витягнути ОСОБА_13 , але у них нічого не вийшло. ОСОБА_11 сказав, що ОСОБА_14 вже мертва, і що йому необхідно тікати, а він викличе швидку. Він розгубився та пішов додому, а ОСОБА_11 залишився біля автомобіля. Також обвинувачений пояснив, що цього ж дні, до того, як сісти за кермо автомобіля, він був в гостях у ОСОБА_15 , де вони разом вживали алкогольні напої, випили приблизно 300 г горілки, був у стані алкогольного сп`яніння. Право керування транспортним засобом він не отримував. Щодо відшкодування шкоди пояснив, що він перебуває під вартою, але його співмешканка передала потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти у загальній сумі 19 000 грн. на відшкодування заподіяної шкоди. У скоєному розкаюється, в судових дебатах прохав пробачення у потерпілої.

Показання обвинуваченого суд приймає до уваги та вважає правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.

Вина ОСОБА_16 у вчиненні злочину за вищенаведених обставин підтверджується сукупністю доказів, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що загибла ОСОБА_8 є її донькою. 25 січня 2026 року донька пішла до магазину та не повернулася додому, перестала відповідати на дзвінки. Про те, що її донька загинула у ДТП їй повідомили того ж дня працівники сільської ради. Співмешканка обвинуваченого нещодавно передала їй 19 000 грн. на відшкодування шкоди. Претензій до обвинуваченого вона не має, просила не позбавляти його волі.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.01.2026, слідчим у присутності понятих оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди - автодорога Т0412 с.Минівка Магдалинівська ОТГ. В ході огляду встановлено, що проїзна частина: горизонтальна ділянка, крива в плані.Дорожнє покриття: ґрунтова дорога, сніг рихлий, товщиною 12 см. Дорожня розмітка: відсутня. Спосіб регулювання руху на даній ділянці не регулюється. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч: відсутні. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів (транспортних засобі, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду: відсутні. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах: автомобіль марки ЗАЗ 110308, р/н НОМЕР_1 , пошкодження в правій стороні: відсутнє праве бокове дзеркало; відсутнє праве переднє скло; подряпина на правому передньому крилі; подряпина на капоті з правої сторони; пошкодження вихлопної труби в задній частині під днищем у вигляді зміщення з місця технологічного кріплення. Сліди шин: згідно схеми. Завантаження транспортного засобу на момент огляду (пасажири, вантаж): порожній. Огляд трупу проведений окремим протоколом.

З місця події вилучено автомобіль марки «ЗАЗ 110308», р/н НОМЕР_1 .

До протоколу огляду додано план-схему, в якій, зокрема, зафіксовано розташування транспортного засобу, сліди бюуксування правого та лівого переднього колеса, а також фототаблицю, якою зафіксовано обстановку після ДТП, зокрема, розташування трупа ОСОБА_8 під автомобілем «ЗАЗ 110308», р/н НОМЕР_1 після наїзду, сліди буксування автомобіля «ЗАЗ 110308», р/н НОМЕР_1 .

Відповідно до протоколу огляду трупу від 25.01.2026, слідчим у присутності понятих проведено огляд трупа ОСОБА_8 , 05.02.1992, який розташований під автомобілем «Славута» д/н НОМЕР_1 та встановлено, що труп зажато під переднім лівим колесом, ноги частково зігнуті в колінах в напрямку передньої частини автомобіля. Після деблокування трупу з-під автомобіля при огляді встановлено, що труп ОСОБА_8 одягнений: куртка зимова, коричневого кольору, кофта в`язана, футболка, штани чорного кольору, підштаники тілесного кольору, взуття зимові галоші, при цьому та лівій нозі взуття відсутнє. В ході огляду на місці було здійснено частковий огляд трупа, в ході якого видимих тілесних ушкоджень не виявлено, окрім обірваних штанів на правій нозі в області коліна та рани біля коліна.

Згідно висновку КП «Магдалинівської ЦЛ» МСР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного 25.01.2026 о 18-15 годин, ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку СМЕ №20260104080000103 від 14.02.2026, при судово-медичній експертизи трупу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайдено: синець на передній поверхні шиї, більше зліва, дрібновогнищеві крововиливи не склерах та слизових оболонках повік очей, вогнищевий крововилив, прояви перифокального набряку у товщі строми попереково-смугастих м`язів язика, дрібновогнищеві крововиливи (у виді смуги) з початковими ознаками лейкоцитарної реакції у підслизовому шарі трахеї та стромі фрагмента підлеглої щитовидної залози, набряк та емфізема легень, крапкові темно-червоні крововиливи під плеврою легень та епікардом, перелом 1-го ребра зліва, синці на передній поверхні грудної клітини справа та зліва, від верхньої до середньої третини, садно на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, від середньої його третини до передньої поверхні колінного суглоба, етиловий спирт у крові.

Тілесні ушкодження у виді механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї тупим предметом з синцем на передній поверхні шиї, більше зліва, дрібновогнищевими крововиливами на склерах та слизових оболонках повік очей, вогнищевим крововиливом у товщі м`язів язика, дрібновогнищевими крововиливами (у виді смуги) у підслизовому шарі трахеї, синцями не передній поверхні грудної клітини справа та зліва, від верхньої до середньої третини, садном на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, від середньої його третини до передньої поверхні колінного суглоба, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку привели до смерті потерпілої, виникли внаслідок здавлення органів шиї предметом, ймовірно, виготовленого з м`якого матеріалу, незадовго до смерті.

Причиною смерті ОСОБА_8 стала її механічна асфіксія внаслідок здавлення органів шиї тупим предметом, що підтверджується як видовими, так і загальноасфіктичними ознаками, знайденими при експертизі трупа.

Усі виявлені тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть потерпілої настала не менше, як за 24 годин, та не більше як за 26 годин, до моменту експертизи трупу. Судово-токсикологічним дослідженням крові із трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 0,85‰, що у живих осіб може відноситься до легкого ступеню алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, можливо вважати, що, ймовірно, в момент первинного контакту з колесами травмуючого автомобіля потерпіла знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні. Будь-яких ознак, характерних для переїзду тіла потерпілої колесом/колесами автомобіля при експертизі не знайдено.

Враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, можливо вважати, що, ймовірно, в момент первинного контакту з колесами травмуючого автомобіля потерпіла була звернута правою боковою поверхнею тіла або близькому до нього положенню. Судово-медичних ознак, які могли в становити стан нижніх кінцівок (знаходились у процесі руху, чи стояли) під час первинного контакту не встановлено.

Таким чином, висновками вищевказаної судово-медичної експертизи підтверджено факт заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП, внаслідок яких настала її смерть.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-26/3501-ІТ від 18.02.2026, робоча гальмівна система автомобіля «ЗАЗ-Славута», р.н. НОМЕР_3 , на момент експертного огляду, знаходиться у працездатному стані. Рульове керування автомобіля «ЗАЗ-Славута», р.н. НОМЕР_1 , на момент експертного огляду, знаходиться у працездатному стані.

Відповідно до висновку експерта №3326 від 09.03.2026, при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом в доставленому зразку крові від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено етиловий спирт у концентрації 1,03‰. Дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до легкого ступеня алкогольного сп`яніння.

Відповідно до даних протоколу проведення слідчого експерименту від 24.02.2026 та дослідженого судом відеозапису його проведення, при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_4 розповів та показав на місці обставини вчинення ДТП. Так, ОСОБА_4 в ході проведення слідчої дії візуально показав ділянку автодороги Т0412 в с.Минівка Магдалинівської ОТГ Дніпропетровської області, по якій він рухався, перебуваючи за кермом автомобіля «ЗАЗ Славута». Також показав, що в процесі руху автомобіль почало «крутити», внаслідок чого він з`їхав в лівий кювет за напрямком його руху. Він намагався виїхати з кювету, при цьому він перебував за кермом автомобіля, а ОСОБА_8 та ОСОБА_17 допомагали йому (штовхали автомобіль), перебуваючи позаду автомобіля в межах його габаритів. Оскільки на землі був сніг, автомобіль буксував, тому він декілька разів здійснював рух заднім ходом, а потім знову рухався вперед, намагаючись вихати з кювету. В якийсь момент до нього підбіг ОСОБА_17 та сказав йому зупинитися, після чого, він вийшов з автомобіля та побачив ОСОБА_8 під автомобілем поруч з переднім колесом. Він та ОСОБА_17 намагалися підняти автомобіль, однак у них не вийшло. Також в ході слідчого експерименту ОСОБА_4 показав місце, де він намагався виїхати з кювету, при цьому пояснив, що він перебував за кермом, а ОСОБА_8 та ОСОБА_17 допомагали йому та перебували позаду автомобіля в межах його габаритів.

В судовому засіданні обвинувачений підтвердив показання, які він давав на слідчому експерименті та пояснив, що він добровільно приймав участь у слідчому експерименті та давав правдиві показання.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-26/7363-ІТ від 03.03.2026, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ-110308» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.9 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ЗАЗ-110308», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 при заданому механізмові дорожньо-транспортної пригоди визначалась виконанням вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. При заданому механізмові події дії водія автомобіля ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.10.9 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Таким чином, висновками досліджених у судовому засіданні судово-медичної експертизи №20260104080000103 від 14.02.2026, експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-26/3501-ІТ від 18.02.2026 та висновками судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ/19-104-26/7363-ІТ підтверджено, що ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ-110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з даною ДТП і тяжкими наслідками, у виді смерті ОСОБА_8 , які від цього настали.

Актом огляду на стан сп`яніння від 25.01.2026 та висновком судово-токсикологічної експертизи №3326 від 09.03.2026 підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до інформації ТСЦ МВС №1249 від 07.02.2026, згідно з Єдиним державним реєстром МВС, станом на 07 лютого 2026 року, не містяться відомості про видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами громадянину ОСОБА_4 .

Суд оцінює зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Всі досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; та допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання.

Щодо достовірності досліджених доказів, то слід відзначити, що судом не встановлено підстав для визнання жодного доказу недостовірним.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, від якого настали тяжкі наслідки - смерть потерпілої ОСОБА_8 , осудний, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога за місцем мешкання не перебуває, групи інвалідності не має, не одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має. Обвинувачений має статус учасника бойових дій, звільнений в запас Збройних сил України у зв`язку з перебуванням в полоні на території РФ в період з 04.04.2022 по 26.06.2025, постійного місця роботи не має, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, з урахуванням характеру і ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідків, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Призначаючи ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину у сфері безпеки руху, а також грубе порушення останнім Правил дорожнього руху, внаслідок чого настала смерть потерпілої ОСОБА_8 . При цьому, не зважаючи на той факт, що ОСОБА_4 на момент вчинення злочину не отримував такого права, проте призначення такого покарання є доцільним з огляду на суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення.

Така позиція суду узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 - особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

При призначенні покарання суд не вбачає підстав для застосування вимог ст.69 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Верховним Судом у постанові від 27.03.2025 у справі № 953/3196/23, зазначено, що звичайні пом`якшуючі обставини: наявність сім`ї, позитивні характеристики, щире каяття, не є винятковими та не дають підстав для застосування ст.69 КК України.

В постанові від 15.01.2024 року у справі № 722/594/22 Верховний Суд підкреслив, що для застосування ст.69 КК України необхідна сукупність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину, а не лише окремі фактори.

Таким чином, по даному кримінальному провадженню виняткових обставин не встановлено. Характер і спосіб вчинення злочину, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння, а наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, не є винятковим для застосування вимог ст.69 КК України.

Підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням відсутні, оскільки ч.1 ст.75 КК України визначено неможливість прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачився перед потерпілою, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч.3 ст.286-1 КК України, оскільки не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства.

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.01.2026, ОСОБА_4 був затриманий 25.01.2026 о 18-30 год.

Ухвалою слідчого судді Індустріального суду міста Дніпра від 27.01.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, який було продовжено судом під час судового розгляду.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавленні волі реально, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Подане захисником письмове клопотання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт у зв`язку з погіршенням стану здоров`я суд вважає необґрунтованим, оскільки надані до клопотання медичні документи (виписки з медичних карток стаціонарного хворого), які підтверджують перебування обвинуваченого на лікуванні з 26.06.2025 по 25.07.2025 та з 25.07.2025 по 01.09.2025, не свідчать про те, що на теперішній час стан здоров`я обвинуваченого не дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк його попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою, а саме - з 25 січня 2026 року по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 не заявлений.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судові експертизи фахівцями Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, загальна вартість яких складає 6239,80 грн., а саме:

- експертиза технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-26/3501-ІТ від 18.02.2025, вартість якої складає 3565,60 грн.;

- судова-автотехнічна експертиза №СЕ-19/104-26/7363-ІТ від 03.03.2026, вартість якої складає 2674,20 грн.

Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень в загальній сумі 6239,80 грн. на підставі ст.118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст.124 КПК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27.01.2026 накладено арешт на автомобіль марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі ч.4 ст.174 КПК України необхідно скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368-370, 373-374, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 25 січня 2026 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у сумі 6239,80 грн. (шість тисяч двісті тридцять дев`ять грн. 80 коп.).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27.01.2026 у справі №202/741/26 (провадження №1-кс/202/640/2026) на автомобіль марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2024 належить ОСОБА_18 , після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2024 належить ОСОБА_18 , переданий на відповідальне збереження на території штраф.майданчику ВП №1 Самарівського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути власнику.

- контрольний зразок крові ОСОБА_4 , який знаходиться в скляній ємності, переданий до КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей» -знищити.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1