Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №320/34791/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Київ справа №320/34791/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва до Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправним та скасування розрахунку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сум адміністративно-господарської санкції у розмірі 229 820,98грн., що підлягає сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від 17.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю позивачу винесено розрахунок сум адміністративно-господарський санкцій, що підлягає сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до якого:

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 2022, осіб складає 270;

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб – 10;

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – 11;

Фонд оплати праці штатних працівників, грн – 62051665,9;

Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) грн – 229820,98;

Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць – 1;

Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – 229820,98.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем невірно здійснено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників підприємства за 2022 рік, що вплинуло на невірний розрахунок адміністративно-господарських санкцій у розмірі 229 820,98грн.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 № 286, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Згідно припису підпункту 2.6.2 Інструкції № 286 не включаються до облікової кількості штатних працівників особи, залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

За даною методологією розрахунок середньооблікової штатної чисельності працівників за місяць проводять виходячи з їх кількості на кожен день звітного періоду з подальшим усередненням цього показника, (п.3.2.1 Інструкції № 286).

Для розрахунку цього показника за інший звітний період (квартал, рік тощо) усереднюють чисельність працівників за місяць на відповідну кількість місяців періоду (п.3.2.5 Інструкції № 286).

Позивач середньооблікову штатну чисельність працівників розраховує відповідно до Інструкції № 286 та щомісячно подає до Держстату України за формою № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці». Відповідні дані використовувались для розрахунку середньооблікової штатної чисельності працівників за рік для заповнення форми № 10-ПОІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, яка щорічно (включаючи звіт за 2021 рік) подавалась до Відповідача.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-ІХ із 06.11.2022 скасовує подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ), тобто за 2022 рік звіт за формою № 10-ПОІ до Відповідача Позивачем не подавався.

Відповідач всю необхідну інформацію щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю має отримувати від Пенсійного фонду України (далі - ПФУ). У разі виявлення порушення квоти за 2022 рік відповідач повинен до 10 березня поточного року, тобто 2023 року, в автоматизованому режимі розрахувати суму адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті, й передати інформацію до ПФУ (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні).

ПФУ протягом п`яти календарних днів після отримання цих розрахунків мав надіслати їх у формі електронного документа до електронного кабінету позивача на веб-порталі ПФУ (п. 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою правління ПФУ від 10.03.2023 № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 10.03.2023 № 17).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції мають сплачуватися підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Позивач стверджує, що отримав Розрахунок лише 17.04.2023, тобто після граничного терміну їх сплати.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до звітів з праці середньооблікова штатна чисельність працівників підприємства у 2022 році становила: січень - 240 осіб, лютий -- 23 6 осіб, березень — 235 осіб, квітень — 228 осіб, травень — 217 осіб, червень — 219 осіб, липень -- 231 особа, серпень - 231 особа, вересень — 230 осіб, жовтень - 229 осіб, листопад - 230 осіб, грудень - 233 особи.

Застосовуючи алгоритм розрахунку відповідно до підпункту 3.2.3 Інструкції № 286, середньооблікова штатна чисельність працівників позивача за 2022 рік становила: (240+236+235+228+217+219+231+231+230+229+230+233): 12 = 230 осіб.

З вищенаведеного розрахунку вбачається, що показник середньооблікової штатної чисельності працівників, зазначений в рядку « 01» Розрахунку відповідача у кількості - 270 осіб, вказано не вірно, оскільки такий показник не відповідає дійсності.

З урахуванням викладеного завищений показник середньооблікової кількості штатних працівників, який вказаний у Розрахунку відповідача, впливає і на показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік), зазначений в рядку « 02» Розрахунку - у кількості 11 осіб, що також став завищеним. Оскільки, за середньообліковою кількістю штатних працівників позивача, що розрахована згідно Інструкції № 286, такий показник становить 230 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить: 230*4% = 9,2 тобто 9 одиниць.

Фактична середньооблікова чисельність штатних працівників позивача за 2022 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 10 осіб.

Виходячи з дійсних показників, позивачем у 2022 році було виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, розрахунок Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сум адміністративно-господарської санкції у розмірі 229 820,98грн., що підлягає сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з приводу яких подано позов.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2684,00грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва у розмірі 229 820,98грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.