Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №160/11215/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рокуСправа №160/11215/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-23-015700-а від 14.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про помилковість висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей під час процедури публічної закупівлі. Позивач зазначає, що в ході проведення публічної закупівлі вимоги законодавства не порушено, висновок відповідача є необґрунтованим, покладені зобов`язання є непропорційними, у зв`язку з чим, спірний висновок підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив про порушення позивачем вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей під час процедури публічної закупівлі. Наголошує на тому, що висновок за результатами моніторингу є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тоді як доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення та не свідчать про протиправність дій відповідача.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2026 Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (далі – позивач, замовник) оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями в електронній системі закупівель PROZORRO та тендерну документацію з додатками, затверджену рішенням уповноваженої особи, з предметом закупівлі послуги: «Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках у м. Дніпро – заходи з енергозбереження». Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: АДРЕСА_1 , вул. Новорічна, буд. 79, просп. Героїв, буд. 32, п. 1-4. ДК 021:2015 45450000-6 – Інші завершальні будівельні роботи, очікуваною вартістю 1 145 000,00 грн.

Переможцем торгів визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ), з якою в подальшому укладено Договір №21 від 11.02.2026, який за соєю правовою природою є договором підряду.

24.03.2026 Східним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг закупівлі, дата закінчення моніторингу 14.04.2026.

Моніторингом встановлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 21.03.2025 №31 (файл Аналогічний договір 31.pdf), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.1 якого є виконання послуг з благоустрою, а саме: послуги з поточного ремонту огородження в районі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , код за ДК 021:2015-45340000-2 – Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів». Крім того, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 28.04.2025 №63 (файл Аналогічний договір 63.pdf), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.2 якого найменування предмету договору є усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , код ДК 021:2015:50720000-8 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування систем центрального опалення». Вказані договори не є аналогічними, оскільки є договорами на поточний ремонт огородження та системи опалення, та не являються договорами щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень, що в свою чергу не відповідає вимозі розділу ІІ «Кваліфікаційні критерії» Додатку №1 в частині надання скан-копій або копій аналогічних договорів. Замовник на порушення вимог пункту 43 Особливостей під час розгляду та оцінки тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 не виявив невідповідності у поданих документах та не надав можливості вказаному учаснику їх усунути шляхом оприлюднення вимоги про усунення такої невідповідності.

Моніторингом встановлено, що до складу договірних цін, які містяться в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 включено податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чиним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 – заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 700_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 44,64615 тис. грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 – заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 700_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 14,10268 тис. грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 – заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 702_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 4,18061 тис. грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 – заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 703_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 5,72429 тис. грн. Аналогічні витрати включено також до договірних цін в укладеному договорі від 11.02.2026 №21.

Під час моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби замовником 30.03.2026 надане пояснення та розрахунки, відповідно до яких до складу податків, зборів, обов`язкових платежів увійшли єдиний податок за ставкою 5% та військовий збір 1%.

Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції учасника витягу з реєстру платників єдиного податку від 14.10.2025 №8282 (файл Витяг_Єдиного_податку_ФОП_Захарченко_К_.pdf), ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ.

Застосування спрощеної системи оподаткування визначені Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПК України). Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку (фізичної особи-підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Згідно п. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу. Водночас п. 297.1 ПК України визначено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються платники єдиного податку, що підтверджує спеціальний характер спрощеної системи оподаткування.

Крім того, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками військового збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, а об`єктом оподаткування є дохід, визначений статтею 292 ПК України, ставка збору становить 1 відсоток. Таким чином, як єдиний податок, так і військовий збір обчислюються виключно від доходу фізичної особи-підприємця та сплачуються безпосередньо за рахунок такого доходу. З урахуванням наведеного, єдиний податок і військовий збір не є витратами, пов`язаними з наданням послуг поточного ремонту, та не належить до складових вартості таких послуг. Вони є податковими зобов`язаннями платника єдиного податку, що формуються від загального доходу, а не від витратної частини договору. У разі включення їх окремими рядками до договірної ціни такі суми фактично включаються до доходу платника та відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПК України стають базою оподаткування, що призводить до подвійного врахування податку. Надані замовником пояснення не спростовують факту встановленого порушення, оскільки Положення Настанови №281 та форма №КБ-2в регулюють порядок формування та відображення вартості виконаних робіт у взаєморозрахунках, однак, не змінюють природи єдиного податку та військового збору відповідно до ПК України. Згідно його норм, єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% для платників єдиного податку третьої групи обчислюються від доходу фізичної особи-підприємця та не є витратами, які підлягають окремому відшкодуванню у складі договірної ціни.

Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення. Тобто, застосування розміру кошторисного прибутку на рівні 15% від прямих витрат, визначеного ФОП ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4.8 є порушенням вказаного пункту Настанови №281.

Отже, Східним офісом Держаудитслужби встановлено, що тендерна пропозиція учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 не відповідала вимогам Технічної специфікації та підлягала відхиленню. Проте, в порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовником не відхилено тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , натомість визнано переможцем та укладено договір від 11.02.2026 №21.

За результатом проведеного моніторингу процедури закупівлі Східним офісом Држаудитслужби складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-23-015700-а від 14.04.2026.

Згідно висновків відповідача, за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатом аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору та його оприлюднення, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом – порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 №21 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №21 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-23-015700-а від 14.04.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, моніторинг процедури закупівлі може бути проведений, у тому числі, під час укладення договору про закупівлю та протягом його дії, тому суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного висновку через те, що цей висновок був складений після того, як був визначений переможець закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Щодо встановленого порушення пункту 43 Особливостей, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зобов`язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).

Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).

Суд установив, з метою проведення процедури закупівлі Замовником було затверджено тендерну документацію.

Відповідно до вимог розділу II «Кваліфікаційні критерії» Додатку № 1 до тендерної документації замовником визначено, що для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник надає «Інформаційну довідку про виконання аналогічних договорів (не менше одного).

Для підтвердження можливості виконання договору, що є предметом закупівлі, учасники повинні надати договір, укладений з бюджетною установою або підприємством, установою, організацією (з метою доведення спроможності роботи без авансових платежів та можливе отримання коштів в кінці бюджетного року).

Під аналогічним договором вважається договір щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень.

Довідка складена у формі таблиці, про виконання аналогічних договорів, де зазначено повне найменування замовника згідно такого договору; його адреса; відомості про найменування предмету договору; строки виконання, №ID закупівлі у PROZORRO. Учасником надається: скан-копія договору або копія договору, що наведені в довідці про виконання аналогічного договору, а також копія/сканкопія акту/тів приймання будівельних робіт за формою № КБ-2в про надання послуг (виконання робіт) згідно договору в повному обсязі (не менше однієї копії/сканкопії виконаного аналогічного договору). Акти надаються у вигляді форми КБ-2, з метою підтвердження що учасник працює за стандартами й Настановою з визначення вартості будівництва, де відображені розцінки саме приведені до стандартів/настанови, організацій».

Контролюючим органом під час моніторингу встановлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 21.03.2025 №31 (файл Аналогічний договір 31.pdf), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.1 якого є виконання послуг з благоюстрою, а саме: послуги з поточного ремонту огородження в районі будинку за адресою: АДРЕСА_2 (код за ДК 021:2015-45340000-2 – Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів». Крім того, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 28.04.2025 №63 (файл Аналогічний договір 63.pdf), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.2 якого найменування предмету договору є усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , код ДК 021:2015:50720000-8 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування систем центрального опалення».

З викладеного слідує, що зазначені договори не є аналогічними, оскільки є договорами на поточний ремонт огородження та системи опалення, та не є договорами щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/не житлових приміщень.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що позивачем не дотримано вимог розділу II «Кваліфікаційні критерії» Додатку № 1 в частині надання скан-копій або копій аналогічних договорів.

Позивач зазначає, що у ході розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 здійснив перевірку наданих документів та дійшов висновку про їх відповідність вимогам тендерної документації. При цьому тендерна документація замовника не містила вичерпного переліку кодів ДК, які б виключали певні види ремонтних робіт – поняття «аналогічного договору» допускало розширювальне тлумачення. Рішення про відповідність/невідповідність документів є оціночним судженням, яке належить до дискреційних повноважень уповноваженої особи. Відповідач, підміняючи власним висновком рішення уповноваженої особи, вийшов за межі контрольних повноважень та порушив принцип поваги до самостійності суб`єктів публічних закупівель.

Суд критично оцінює зазначені твердження позивача, оскільки тендерна документація замовника, затверджена протокольним рішенням уповноваженої особи №04 від 23.01.2026, не містила вказівки про те, що поняття «аналогічного договору» допускає розширювальне тлумачення, а також у тендерній документації замовник чітко сформулював вимоги, що аналогічним вважається договір щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень.

Таким чином, надані учасником договори не відповідають критеріям, встановленим самим же замовником в тендерній документації.

З огляду на викладене вище, суд наголошує на правомірності висновків контролюючого органу в цій частині про порушення позивачем пункту 43 Особливостей.

Щодо встановленого порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог Додатку 4 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» (далі – Технічна специфікація) замовником зокрема визначено, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документальне підтвердження про відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку 4. Інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку 4 до тендерної документації, повинна бути підтверджена наступними документами: Дефектний акт на кожну послугу окремо; Договірна ціна на кожну послугу окремо; Пояснювальну записку на кожну послугу окремо.

Крім того зазначено, що відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Тобто, якщо учасником процедури закупівлі не надано чи надано документи, передбачені додатком 4 цієї тендерної документації не в повному обсязі та/або які містять помилки, замовник відхиляє таку тендерну пропозицію.

Контролюючим органом під час моніторингу встановлено, що до складу договірних цін, які містяться в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , включено податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 700_ДД_ДЦ.pdf) на суму 44,64615 тис. грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_7 , п. 1-4 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл: 701_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 14,10268 тис. грн.; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 702_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 4,18061 тис. грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 703_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 5,72429 тис. грн.

Аналогічні витрати включено також до договірних цін в укладеному договорі від 11.02.2026 №21.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби замовником 30.03.2026 надане пояснення та розрахунки, відповідно до яких до складу податків, зборів обов`язкових платежів увійшли єдиний податок за ставкою 5% та військовий збір 1%.

Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції учасника витягу з реєстру платників єдиного податку від 14.01.2025 №8283 (файл Витяг_Єдиного_податку_ФОП_Захарченко_К_.pdf), ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ.

Застосування спрощеної системи оподаткування визначені главою 1 Розділу ХІV ПК України.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку (фізичної особи - підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно з пунктом 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу. Водночас пунктом 297.1 ПК України визначено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються платники єдиного податку, що підтверджує спеціальний характер спрощеної системи оподаткування.

Крім того, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками військового збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, а об`єктом оподаткування є дохід, визначений статтею 292 ПК України, ставка збору становить 1 відсоток.

Таким чином, як єдиний податок, так і військовий збір обчислюються виключно від доходу фізичної особи - підприємця та сплачуються безпосередньо за рахунок такого доходу.

З урахуванням наведеного, єдиний податок та військовий збір не є витратами, пов`язаними з наданням послуг з поточного ремонту, та не належать до складових вартості таких послуг. Вони є податковими зобов`язаннями платника єдиного податку, що формуються від загального доходу, а не від витратної частини договору. У разі включення їх окремими рядками до договірної ціни такі суми фактично включаються до доходу платника та відповідно до пункту 292.1 ПК України повторно стають базою оподаткування, що призводить до подвійного врахування податку.

З матеріалів справи судом встановлено, що на запит Східного офісу Держаудитслужби замовник надав відповідь, зокрема, що єдиний податок, який є обов`язковим платежем для підрядника на спрощеній системі оподаткування, є складовою його витрат і має бути включений до собівартості робіт. «Настанова з визначення вартості будівництва» чітко регламентує структуру вартості, яка підлягає оплаті замовником. Згідно з розділом VI, у вартості виконаних робіт враховуються, серед іншого «Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва...». Наявність цього рядка у затвердженій формі акта прямо підтверджує, що податки та збори (включно з єдиним податком для платників єдиного податку) є законною складовою загальної вартості робіт, яка пред`являється до сплати замовнику. Ця форма є стандартною для взаєморозрахунків у будівництві. Підрядник включає платіж до загальної вартості робіт, оскільки це передбачено нормативними документами з ціноутворення у будівництві та структурою первинних документів.

Водночас, наведене пояснення замовника не спростовує факту встановленого порушення, оскільки положення Настанови №281 та форма № КБ-2в регулюють порядок формування та відображення вартості виконаних робіт у взаєморозрахунках, однак не змінюють правової природи єдиного податку та військового збору відповідно до ПК України. Згідно з його нормами, єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% для платників єдиного податку третьої групи обчислюються від доходу фізичної особи - підприємця та не є витратами, що підлягають окремому відшкодуванню у складі договірної ціни.

Суд указує, що 01.11.2021 Міністерством розвитку громад та територій України виданий наказ № 281, яким затверджені кошторисні норми України у будівництві, зокрема, Настанова з визначення вартості будівництва (далі Настанова №281), яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі будівництво). Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти).

Враховуючи встановлені обставини і наведені положення Настанови №281, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, вказана настанова є обов`язковою під час визначення вартості робіт з поточного ремонту.

Пунктом 5.1 Настанови зазначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Пунктом 5.34 Настанови також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва.

Проте, розмір податків, зборів, обов`язкових платежів, який визначається відповідно Настанови визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду. На відміну від податку на додану вартість (ПДВ), який відповідно до розділу V ПК України додається до ціни товарів/робіт/послуг та сплачується покупцем, єдиний податок в розмірі обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається, тому, до вартості будівництва об`єктів не включаються.

До аналогічного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 160/21871/25.

Отже, враховуючи, що згідно з вимогами ПК України єдиний податок в розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, такі витрати не є компенсованими витратами, а є особистими податковими зобов`язаннями фізичної особи - підприємця, які останній сплачує самостійно з отриманого доходу. Вказані податкові зобов`язання не є витратами на матеріали, зарплату чи обладнання.

Крім того, контролюючим органом під час моніторингу було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до договірних цін та пояснювальних записок включено показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 15%, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, б-р Слави, буд. 8 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли: 700_ДЦ_ДЦ.pdf, 700_ДЦ_ДЦ_2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, просп. Героїв, буд. 32, п. 1-4 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли: 701_ДЦ_ДЦ.pdf, 701_ДЦ_ДЦ_2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Новорічна, буд. 73 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли: 702_ДЦ_ДЦ.pdf, 702_ДЦ_ДЦ_2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Новорічна, буд. 79 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли: 703_ДЦ_ДЦ.pdf, 703_ДЦ_ДЦ_2.pdf).

У Пояснювальних записках на поточний ремонт ФОП ОСОБА_1 зазначено: «Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова (4.38) 15%».

Розділом V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова №281) визначено загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Пунктом 5.2 Настанови №281 визначено, що Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Пунктом 4.38 Настанови №281 визначено, що розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови.

При цьому, згідно з Настановою №281 розмір кошторисного прибутку при ремонті житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно-відновлювальні роботи на пам`ятках архітектури та містобудування, визначений у підпункті 4 Додатку 25 «Показники для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об`єкта та видами робіт» складає 7,65 грн/люд. год.

Відповідно до пояснення замовника, наданого через електронну систему закупівель 30.03.2026 зокрема слідує, що відповідно до Постанови №1512 від 19.11.2025 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», що набула чинності з 25.11.2025, згідно п. 4 Постанови: кошторисний прибуток встановлюється на рівні 15% суми прямих витрат, показник адміністративних витрат - 3% суми прямих витрат, що зазначається у розрахунку прибутку №9 «Розрахунки до документа «Договірна ціна» У додатку 25 Настанови з визначення вартості будівництва №281 від 01.11.2021 показник для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об`єкта та видами робіт для ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою тощо встановлений 7,65 грн/люд. год, у версії АВК 3.10.4, що діяла до 09.02.2026, у розділі «Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі «Показники прибутку і адміністративних витрат» розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат були застосовані відповідно до Постанови, у версії АВК 3.11.0, що набула чинності з 10.02.2026, у розділі «Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі «Показники прибутку і адміністративних витрат» розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат застосовується автоматично відповідно до Постанови.

Натомість, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова КМУ №1512) визначено особливості при визначені вартості видів будівництва, а саме «Установити, що на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.

Проте, відповідно до оголошення про проведення закупівлі вид та назва предмета закупівлі є Послуги, Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках у м. Дніпро - заходи з енергозбереження.

Згідно з пунктом 2.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, поточний ремонт – комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Таким чином, поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь- якого призначення.

Тобто, застосування розміру кошторисного прибутку на рівні 15% від прямих витрат, визначеного ФОП ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4.38 є порушенням вказаного пункту Настанови №281.

Позивач зазначає, що програмний комплекс АВК версії 3.10.4, що застосовувався до 09.02.2026 та версії 3.11.0 (з 10.02.2026) автоматично застосував розмір кошторисного прибутку 15% відповідно до Постанови №1512. Програмний комплекс АВК є офіційно затвердженим інструментом для розрахунків кошторисної документації, що підтверджує правомірність застосованого показника. Тендерна пропозиція подана 23.01.2026 – у період дії постанови №1512. Учасник застосував кошторисний прибуток у відповідності до чинного на момент подачі пропозиції нормативно-правового акта та рекомендацій програмного забезпечення АВК. Звуження відповідачем сфери застосування Постанови №1512 виключно до нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту суперечить цілям цього нормативного акта в умовах воєнного стану та не ґрунтується на буквальному тексті її пункту 4.

Однак, суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» набула чинності 25.11.2025. Однак, щодо поширення її дії на поточний ремонт, що є предметом закупівлі UА-2026-01-23-015700-а ситуація виглядає наступним чином: початкова редакція (25.11.2025) встановлювала особливості для нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд; зміни до Постанови № 1512 (внесені Постановою КМУ № 526 від 24.04.2026, що набули чинності 29.04.2026), відповідно до яких змінено заголовок постанови, а саме «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» та, відповідно, розширено дію правил на поточний ремонт будівель, споруд та поточний ремонт/утримання автомобільних доріг.

Отже, саме після 29.04.2026 Постанова № 1512 із змінами від 24.04.2026 (№ 526) прямо регламентує особливості визначення вартості кошторисного прибутку, у тому числі для поточного ремонту, при фінансуванні за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств.

Отже, хоч тендерна пропозиція і була подана учасником в період дії Постанови №1512 однак, вона була подана за редакції цієї постанови, що не розповсюджувалась на поточний ремонт.

Це ж стосується і посилання позивача на наявність наказу Департаменту від 25.11.2025 №61/1 «Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 під час визначення вартості будівельних робіт і послуг» (далі – наказ №61/1). Позивач зазначає, що навіть якщо Постанова КМУ №1512 не поширювалася б безпосередньо на поточний ремонт, показник 15% був санкціонований внутрішнім нормативним актом замовника, що виключає можливість кваліфікації дій ФОП ОСОБА_1 як порушення вимог тендерної документації.

Однак, хибність такого твердження позивача полягає у тому, що основний принцип права передбачає те, що будь-які внутрішні (локальні) нормативні акти мають суворо відповідати загальнодержавному законодавству. У даному випадку саме після 29.04.2026 Постанова № 1512 із змінами від 24.04.2026 (№ 526) почала прямо регламентувати особливості визначення вартості кошторисного прибутку, у тому числі для поточного ремонту. А отже, посилання позивача на наказ №61/1 не спростовує висновків відповідача.

Щодо автоматичного розрахунку кошторисного прибутку у розмірі 15% програмним комплексом АВК суд зазначає, що з метою вірного застосування норм законодавства та останніх змін до нього користувачі мають перевірити параметри відповідного розрахунку.

Суд також критично оцінює твердження позивача про те, що тендерна документація не містила жодних вимог щодо відповідності договірної ціни вимогам Настанови №281 щодо розміру кошторисного прибутку за додатком 25, оскільки саме учасником ФОП ОСОБА_1 у пояснювальних записках зазначено дослівно наступне: «1. Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова [4.38] 15.00%».

У свою чергу, пунктом 4.38 Настанови № 281 визначено, що розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови та складає 7,65 грн/люд. год., а не 15 %.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи позивача щодо виявлених порушень та вважає вірними висновки відповідача в частині порушення позивачем підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Щодо зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачем зазначено про відсутність конкретики в зобов`язальній частині висновку, про те, що вимога про припинення зобов`язань за укладеним договором є непропорційним заходом, що завдасть майнової шкоди учаснику закупівлі та суперечить суспільним інтересам, оскільки роботи вже виконуються, а також, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін або за рішенням суду, жодна норма не передбачає можливості примусової зміни умов договору на вимогу контролюючого органу, який не є стороною цього договору.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури під час реалізації своїх владних повноважень

Закон №922 є спеціальним законом, яким відповідач керується при здійсненні моніторингу публічних закупівель.

Відповідно до пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922 контролюючий орган обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Також, пункт 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок №552), передбачає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути в установленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Слід зазначити, що Законом №922, а так само і жодним іншим нормативно- правовим актом не встановлено способу усунення того чи іншого порушення законодавства у сфері закупівель, який органу державного фінансового контролю належить вказувати у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Тож при визначенні способу усунення порушення орган державного фінансового контролю у кожному випадку визначає той спосіб, що відповідає інтересам держави, що полягає в дотриманні законодавства та принципам проведення закупівель.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №160/7811/22 зазначив, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ні Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону №2939, статтею 8 Закону №922, Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 №21 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №21 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідач на виконання п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону № 922 вказав спосіб усунення виявленого порушення з урахуванням обставин справи та характеру встановлених порушень.

Отже, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Разом із тим, позивач не позбавлений можливості вжити інших заходів, які, на думку позивача, можуть бути більш ефективними в усуненні порушення.

Частиною 8 статті 8 Закону №922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 12.02.2026 у справі № 420/17767/23 .

Отже, саме до повноважень замовника належить визначення заходів, які належить здійснити для усунення допущених порушень та прийняття відповідних рішень у випадку неможливості їх усунення.

Позивач наголошує на тому, що після укладення договору про закупівлю процедура є завершеною і не може бути відмінена або скасована, втручання у вже завершену закупівлю нівелює принципи Закону України «Про публічні закупівлі», а також, що договір укладено до дати складання висновку, тому, вимога про усунення порушень є фактично безпредметною.

Однак, суд не погоджується із такими висновками позивача, оскільки з урахуванням абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі орган державного фінасового контролю вправі проводити протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Отже, у разі якщо моніторинг процедури закупівлі було проведено під час дії укладеного договору про закупівлю, то вимога про усунення виявлених порушень також заявлена у такий період підлягає виконанню.

Таким чином, спірний висновок в частині вимоги щодо способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування в цій частині відсутні.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2025 у справі № 160/10302/22.

Отже, здійснюючи моніторинг процедури закупівлі UА-2026-01-23-015700-а відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція. Таким чином, при прийнятті рішення у справі, підлягають до застосування саме останні правові позиції, викладені Верховним Судом з приводу застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Так, наведений у оскаржуваному висновку спосіб усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №21 повністю узгоджується з останніми правовими позиціями Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.

Також, згідно зі сталою практикою Верховного Суду незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов`язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Орган державного фінансового контролю, з урахуванням суті констатованих порушень, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із зазначеним учасником, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню.

Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Таким чином, у разі дотримання вимог Закону №922 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Проте, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому, невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2026 у справі №420/17767/23.

Також, Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №440/17864/21 зазначив, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Крім того, проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 19.03.2026 у справі №160/17633/22.

Позивач зазначив, що будь-яке судове рішення, яке б встановлювало факт порушення з його боку та набрало законної сили, відсутнє, а тому, на його думку, твердження відповідача про наявність порушень є припущеннями і не можуть бути доведеними.

На спростування наведеному, суд зазначає, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Отже, моніторинг процедури закупівлі - це законна діяльність органу державного фінансового контролю, що не може бути тотожним поняттю втручання у сферу інтересів позивача.

Згідно ч. 6 ст. 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Згідно п. 4 ч. 7 ст. 8 Закону №922 у висновку обов`язково зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У даному випадку ідповідач виявив порушення у сфері публічних закупівель та опис цих порушень відобразив у складеному висновку, що у повній мірі відповідає вимогам Закону №922.

Крім того, як виснував Верховний Суд у постанові від 06.12.2024 у справі №200/18901/21, порушення законодавства у сфері закупівель Законом №922 не диференціюються за рівнем впливу на права, інтереси замовника, учасників тендеру, держави, результат закупівлі чи бюджет, а відповідач зобов`язаний фіксувати у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі всі виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, незалежно від причини їх допущення замовником.

Відповідачем в оскаржуваному висновку чітко окреслено можливий шлях усунення виявлених порушень, а саме шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 №21 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №21 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Також Верховий Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №280/6236/22 виснував, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому, адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в інших законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Звертаючись до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином порушені його права та охоронювані законом інтереси. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Також згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є реальний, фактичний характер порушення права, а не умовний, тобто той, що може виникнути у майбутньому.

Так, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність спору у свою чергу виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Аналогічний висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а.

З урахуванням наведеного позивач не навів та не підтвердив належними доказами які саме його права, свободи чи інтереси були порушеними з боку органу державного фінансового контролю.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат між сторонами справи не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 143, 243, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса