Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №160/7973/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/7973/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Вороніної Ксенії Валеріївни в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Вороніна Ксенія Валеріївна в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області щодо нерозгляду по суті на пленарному засіданні (сесії) ради повторного подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 10.10.2025 №01-08/1569 та неприйняття відповідного рішення за наслідками його розгляду;

зобов`язати Саксаганську сільську раду Кам`янського району Дніпропетровської області розглянути на пленарному засіданні (сесії) ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 10.10.2025 №01-08/1569 та прийняти за наслідками його розгляду акт у формі рішення у порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням те, що порушуючи вимоги законодавства, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області не винесла питання на розгляд сесії ради і не прийняла рішення про віднесення чи відмову у віднесенні земель до самозалісених у порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України. Бездіяльність відповідача порушує інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2064 року відкрито провадження у справі №160/7973/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами посилаючись на наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.

Разом з тим, для винесення питання на розгляд сесії необхідна наявність належним чином оформленого та повного пакету матеріалів. Без наявності картографічних матеріалів та визначення меж земельної ділянки неможливо встановити об`єкт розгляду, підготувати проєкт рішення і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Сам по собі факт неприйняття рішення або невчинення дій не є автоматично протиправною бездіяльністю, якщо суб`єкт владних повноважень вчиняв дії в межах своїх повноважень.

Саксаганська сільська територіальна громада не допустила протиправної бездіяльності, оскільки: подання було прийнято та опрацьовано, заявнику було направлено листи щодо усунення недоліків, відсутність необхідних документів унеможливила подальший розгляд на сесії.

Фактично позивач звернувся до суду до моменту виникнення у відповідача обов`язку приймати рішення по суті.

Прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача, в якій вказується на необґрунтованість і безпідставність доводів сільської ради, виходячи з наступного.

Виходячи з частин першої - третьої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення.

З урахуванням викладеного, подання Південно-Східного УЛМГ мало бути: 1. винесено на розгляд та обговорення Саксаганської сільської ради у пленарному засіданні; 2. за результатами розгляду цього питання повинно бути прийняття рішення а) чи про віднесення земельних ділянок до самозалісених; б) чи про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених з зазначенням конкретних причин та обставин.

При цьому як свідчать матеріали справи відповідачем в межах цих правовідносин відповідних дій у повному обсязі вчинено не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2026 продовжено строк розгляду справи №160/7973/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.06. 2026 виправлено описку в даті прийняття ухвали, вказавши замість “ 06.06.2026”, правильно -“ 05.06.2026” .

Саксаганською сільською радою Кам`янського району Дніпропетровської області подані письмові пояснення у справі.

Відповідачем повідомлено, що після відкриття провадження у справі Саксаганською сільською радою було вжито заходів щодо розгляду вирішення порушеного питання, а саме було проведено опрацювання наявної інформації щодо земельних ділянок, зазначених у клопотанні, здійснено аналіз матеріалів, необхідних для підготовки питання на розгляд ради.

За результатами проведеної роботи питання було винесено на розгляд пленарного засідання 66 сесії VIII скликання Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області питання «Про віднесення земельних ділянок комунальної власності до самозалісених» та прийнято відповідне рішення №3168-66/VIII від 29.04.2026.

Таким чином, на даний час питання, яке стало підставою для звернення прокурора до суду, фактично розглянуто уповноваженим органом місцевого самоврядування та вирішено шляхом прийняття відповідного рішення.

На момент розгляду справи судом, відсутній спір щодо права та відсутній предмет спору, оскільки Саксаганською сільською радою Кам`янського району Дніпропетровської області вже реалізовано повноваження, щодо здійснення яких заявлено позовні вимоги, у зв`язку з чим відповідач просить закрити провадження у справі №160/7973/26 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дніпропетровська обласна прокуратура не погоджується з наведеними відповідачем підставами для закриття провадження у справі.

Прокуратура звертає увагу на те, що протиправна бездіяльність Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, на теперішній час не перестала існувати та полягає у неприйнятті жодного рішення по суті щодо віднесення або відмови у віднесенні до самозалісених земель 12 земельних ділянок (з залишковою площею 223,7548 га), які були включені у подання Південно-Східного МУЛМГ від 10.10.2025 №01-08/1569, як такі, які мають ознаки самозалісених земель та потенційно можуть бути віднесені до таких земель.

Проте, з наданих радою документів, пояснень та рішення «Про віднесення земельних ділянок комунальної власності до самозалісених» №3168-66/VІІІ від 29.04.2026 вбачається, що рада самоусунулась від виконання вимог законодавства, не здійснила належної попередньої роботи щодо з`ясування ознак та приналежності кожної земельної ділянки, які зазначені у поданні Південно-Східного МУЛМГ та можливості/неможливості їх віднесення до самозалісених, фактично вирішивши на теперішній час вказане питання лише відносно двох земельних ділянок.

Вирішуючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

За правовою позицією в постановах Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 620/3662/21, від 17.07.2023 у справі № 640/16890/20, для закриття провадження у справі на підставі наведеної норми необхідним є встановлення факту виправлення суб`єктом владних повноважень порушень, які оскаржуються позивачем в судовому порядку. При цьому відповідне усунення порушень має бути здійснено суб`єктом владних повноважень самостійно та в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.

У постанові від 10.10.2024 по справі № 990/1/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що підставою для закриття провадження у справі за пунктом 8 частини статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є таке виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних у позові порушень, унаслідок якого права позивача поновлюються в тому обсязі, в якому вони існували до прийняття оскаржуваного рішення чи вчинення/невчинення оскаржуваних дій, а предмет спору, як і підстави судового захисту, відсутні, бо немає підстав уважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З огляду на заперечення прокуратури і правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі за п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки не відбулося таке виправлення суб`єктом владних повноважень тих порушень, про які йдеться у позовній заяві.

Таким чином, заявлене клопотання Саксаганською сільською радою Кам`янського району Дніпропетровської області про закриття провадження у справі є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 31.07.2025 звернулось до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області ( відповідач) з поданням № 01-08/1112 щодо ухвалення рішення про віднесення ймовірно вкритих лісом 14 земельних ділянок загальною площею 248,8672 га (схеми розташування додавались) до самозалісених земель.

До вказаного подання додано викопіювання інформації (схеми розташування) з Геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України про місце розташування цих самозалісених ділянок, аналітичні матеріали, які містять координати, площу, кадастрові номери земельних ділянок, біля яких розташовані самозалісені земельні ділянки, кадастрові номери, в межах яких вони перебувають, тип власності та інші відомості.

Подання від 31.07.2025 № 01-08/1112 залишилось без надання відповіді.

У зв`язку з цим, Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України звернулося до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області повторним поданням від 10.10.2025 № 01-08/1569 щодо ухвалення рішення про віднесення ймовірно вкритих лісом 14 земельних ділянок загальною площею 248,8672 га.

Будь-якої відповіді на повторне подання Саксаганською сільською радою Кам`янського району Дніпропетровської області також надано не було.

24.02.2026 Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України за № 01-08/308 на адресу відповідача направило лист у якому зазначило про необхідність розгляду подання Управління від 10.10.2025 № 01-08/1569 з додатками на сесії сільської ради та за результатами його розгляду прийняти відповідний акт у формі рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідь листом Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради від 09.03.2026 № 449/0/2-26 , було проінформовано про те, що сільською радою раніше 28.10.2025 за №1876/0/2-25 Управлінню на два його подання надано відповідь, згідно якої на час надання відповіді винесення на розгляд сесії та вирішення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених на даному етапі є неможливим.

Вказаним листом Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області запропонувала Управлінню надати всі картографічні данні, матеріали лісовпорядкування, документи, що посвідчують речові права, рішення і розпорядження щодо їх погодження та затвердження, та інші доступні відомості по території громади, які б вказували на неналежність цих земель до земель лісового фонду для подальшого їх віднесення рішенням сесії сільської ради до самозалісених.

Крім того, виконавчий комітет Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області повідомив, що до теперішнього часу жодних додаткових матеріалів від Управління щодо лісовпорядкування, які б вказували на неналежність цих земель до лісового фонду для подальшого їх віднесення рішенням сесії сільської ради до самозалісених виконком сільської ради не отримав.

Проте, згідно з листом Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 02.03.2026 № 01-08/329 направленого на адресу прокуратури області встановлено, що Управління не отримувало від Саксаганської сільської ради будь-яких відповідей щодо результатів розгляду подань про віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Управління повідомило обласну прокуратуру про те, що моніторингом відкритих даних на сайті Саксаганської сільської ради встановлено, що рішення про віднесення земель до самозалісених або рішення про відмову у віднесенні до самозалісених за результатами розгляду вищезазначеного подання відсутнє.

Листуванням обласної прокуратури з Саксаганської сільською радою (лист №477/0/2-26 від 12.03.2026) встановлено, що відповідь на подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2025 № 01-08/1112, рада не надавала, а відповідь на повторне подання від 10.10.2025 №01-08/1569, радою надано на електронну адресу Управління.

Фактично, у своїй відповіді орган місцевого самоврядування зазначив, які необхідні додаткові документи, на його думку, та які дії слід вчинити з метою винесення подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на розгляд сесії, однак інформація про те які заходи Саксаганська сільська рада буде вживати у подальшому, з метою вирішення зазначеного питання, у відповіді відсутня.

Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області у своїх відповідях жодного разу не зазначила про винесення та розгляд вказаного питання на засідання відповідної постійної комісії, зокрема з питань земельних відносин та природокористування.

Відповідачем не розглядалось питання про створення спеціальних комісій або робочих груп з зазначеного питання, не вирішувалось необхідність виходу на місцевість та обстеження земельних ділянок з метою встановлення об`єктивних ознак, які б надали змогу віднести вказані земельні ділянки до самозалісених.

Не вживались будь-які інші заходи спрямовані на підтвердження або спростування можливості віднесення вказаних земельних ділянок до самозалісених. Фактично дії ради обмежились наданням відповіді Управлінню із запропонуванням надати на розгляд ради додаткові документи.

Таким чином, станом на час зверненння з позовом до суду, рішення сесії про віднесення чи відмову у віднесенні до самозалісених вищезгаданих земельних ділянок відсутнє, що свідчить про бездіяльність Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 826/2793/18 та від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 сформульовано визнання "інтересу держави" ("публічного інтересу") як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міндовкілля від 29.09.2022 № 404, Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству та є його територіальним органом, який забезпечує, зокрема, ведення моніторингу лісів, бере участь у виконанні загальнодержавних програм відтворення лісів тощо.

Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521 визначено, що Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства і відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міндовкілля; має право одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Як територіальний орган Держлісагентства Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до вимог законодавства зверталось із поданнями від 31.07.2025 № 01-08/1112; від 10.10.2025 № 01-08/1569 до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про віднесення земель до самозалісених. Вказані подання залишились без належного реагування з боку органу місцевого самоврядування.

На дату звернення прокуратури до суду з даним позовом, порушення законодавства тривають, подання Південного - Східного міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Саксаганською сільською радою на розгляд сесії не винесено.

У даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання.

Враховуючи положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 19.03.2026 №12-208вих-26 обласна прокуратура повідомила Держлісагентство про протиправну бездіяльність Саксаганської сільської ради.

В листі обласна прокуратура просила повідомити, чи вживалися органами державної влади заходи для захисту порушених інтересів держави.

Згідно відповіді Держлісагентства від 25.03.2026 № 12-12/1774-26 заходи для усунення вказаних порушень закону в судовому порядку ним не вживалися та Держлісагентство не заперечує проти представництва обласною прокуратурою інтересів держави в суді із зазначеного питання в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства .

Згідно із інформацією Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 02.03.2026 №01-08/329 про вжиття заходів щодо дотримання вимог чинного законодавства, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України повідомило обласну прокуратуру про порушення чинного законодавства з боку Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області щодо розгляду подань про віднесення земель до самозалісених та просило прокуратуру вжити відповідних заходів згідно чинного законодавства.

Незважаючи на повідомлення прокурора про порушення законодавства Саксаганською сільською радою, уповноважені органи протягом розумного строку не вжили заходів судового захисту, що свідчить про самоусунення від виконання покладених на них функцій.

Отже, Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері охорони самосійних лісів, не здійснював захист таких інтересів, що свідчить про його бездіяльність та наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру.

Відповідно до позиції Верховного Суду в постанові від 09.02.2023 у справі №160/7640/20, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ураховуючи, що пп. 6 п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022, введеного в дію Указом Президента України від 29.09.2022 № 675/2022, Кабінет Міністрів України разом із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування зобов`язано забезпечити безумовне виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 07.06.2021 № 228/2021, щодо ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України, віднесення земельних ділянок до самозалісених земель, становить державний інтерес у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурор в повній мірі довів неналежне здійснення Південно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства захисту інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів, що надало йому у спірних правовідносинах право на звернення до суду в інтересах держави з позовом.

Необхідність пред`явлення даного позову зумовлена потребою захисту державного, суспільного інтересу у збереженні самосійних лісів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

У ст.1 Лісового кодексу України надано визначення терміну самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Відповідно до ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України зазначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

За ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

При цьому віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр"відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно достатті 122Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Як слідує з аналізу вищезазначених положень, законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених передбачає, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, власнику земельної ділянки достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки, а органу місцевого самоврядування рішення про віднесення земель до самозалісених.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» п. 34 ч. 1 ст. 26 передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Оскільки питання земельних відносин передбачають зокрема і питання віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, то вирішення питання про віднесення таких земельних ділянок до самозалісених повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1-3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідач не здійснив належної попередньої роботи щодо з`ясування ознак та приналежності кожної земельної ділянки, які зазначені у поданні Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та можливості/неможливості їх віднесення до самозалісених, фактично вирішивши на теперішній час вказане питання лише відносно двох земельних ділянок.

Враховуючи викладене, подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства підлягало розгляду на сесії Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області з прийняттям відповідного рішення,

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначеної норми, у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Таким чином, маючи можливість вчинення необхідних та законодавчо визначених дій з метою віднесення земельних ділянок до самозалісених Саксаганська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області свідомо уникає вирішення вказаного питання, допускаючи протиправну бездіяльність.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

В силу приписів ч.2 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення витрат пов`язаних із залученням свідків або проведенням експертиз не подано, а тому судові витрати, згідно з вимогами ч. 2 ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Вороніної Ксенії Валеріївни (пр. Дмитра Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (вул. Шота Руставелі, 9-а м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 37507901) та Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 44980060) до Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 14, с. Саксагань, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52173, код ЄДРПОУ 04339333) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області щодо не розгляду по суті на пленарному засіданні (сесії) ради повторного подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 10.10.2025 №01-08/1569 та неприйняття відповідного рішення за наслідками його розгляду.

Зобов`язати Саксаганську сільську раду Кам`янського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 14, с. Саксагань, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52173, код ЄДРПОУ 04339333) розглянути на пленарному засіданні (сесії) ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 44980060) від 10.10.2025 №01-08/1569 та прийняти за наслідками його розгляду акт у формі рішення у порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона