Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №140/3546/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3546/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюк В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; зобов`язання виключити із військового обліку військовозобов`язаних на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31 січня 2006 року з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 59 б Розкладу хвороб (Наказ МОУ від 04 січня 1994 року) із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІМС «Оберіг).

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 військо-лікарською комісією(далі ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_4 (РВК) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що було зроблено відмітку у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 та військово-обліковому документі від 01 жовтня 2024 року. Однак 17 березня 2026 року при оновленні даних військово-облікового документу у застосунку «Резерв+» позивач виявив, що з 12 березня 2026 року перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо його взяття на військовий облік протиправними, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б передбачали механізм та підстави для поновлення на військовому обліку осіб, які попередньо були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву (а.с.35-37) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування цієї позиції вказав, що в ході перевірки відносно ОСОБА_1 щодо правомірності виключення його з військового обліку за станом здоров`я 31 січня 2006 року було встановлено, що згідно з алфавітної книги юнаків 1989 року народження по місту Володимир-Волинський та Володимир-Волинському та Турійському районів інвентарний №57-2016 громадянин ОСОБА_1 , згідно з протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 з питань приписки до призовної дільниці №12 від 31 січня 2006 року був визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі статті 59Б Наказу МОУ №2-94 №207-99 з діагнозом «хронічний пієлонефрит латентний перебіг, ХНН, хронічна недостатність нирок». На переконання відповідача відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку були внесенні до облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_1 з порушенням, а тому поновлення позивача на військовому обліку має на меті шляхом проходження медичного огляду підтвердити або спростувати ступінь придатності до військової служби.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Відповідно до записів тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 14 липня 2008 року, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (протокол від 31 січня 2006 року №12) – а.с.16.

Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 03 лютого 2009 року підтверджено, що ОСОБА_1 ,1989 року народження, рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 31 січня 2006 року, протокол №12 звільнений від призову на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; повторному медичному переосвідченню не підлягає (а.с.33).

Як слідує з військово-облікового документу №130520239316172100010 від 01 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі протоколу (постанови ВЛК) №12 від 31 січня 2001 року за статтями 59 «б», графи І, наказу МОУ №2,1994 року. Туж же наявний запис про виключення позивача з 31 січня 2006 року з військового обліку за станом здоров`я (а.с.17).

Відповідно до сформованого в електронному кабінеті «Резерв+» електронного військово-облікового документа (станом на 04 жовтня 2024 року) ОСОБА_1 виключений з обліку; у полі «категорія обліку» вказано «невійськовозобов`язаний» та зазначено про наявність постанови ВЛК «Непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК – ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.9-10).

Однак згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» станом на 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний, у той же час наявні відомості про дату ВЛК – 31 січня 2006 року, постанова з висновком «Непридатний з виключенням з військового обліку» (а.с.11-15).

У відповідь на звернення представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 18 березня 2026 року №1356 повідомив про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку у зв`язку із недостатністю підстав для виключення з військового обліку як непридатного до військової служби. Запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК для визначення ступеня придатності. Також повідомлено, що протокол призовної комісії від 31 січня 2006 року був знищений актом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року №352, термін зберігання 15 років (а.с.18).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі– Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Поряд з тим у розглядуваному випадку має місце не невідповідність між даними у військово-обліковому документі у паперовій формі та відомостями Реєстру, та повторне взяття на військовий облік позивача, який був виключений з військового обліку. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби (протокол №12 від 31 січня 2006 року) та за відомостями тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , військово-облікового документа від 01 жовтня 2024 року і військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» станом на 04 жовтня 2024 року, був виключений з військового обліку (а.с. 9-10,16 -17).

Так з даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 17 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 31 січня 2006 року (а.с.11-15).

На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії було чинним Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердження наказом Міністерства оборони України від 04 січня 1994 року №2 (Положення №2-94).

Відповідно до пункту 74 розділу ІІ вказаного Положення медичний огляд у Збройних Силах України проводиться з метою виявлення: придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних та показників для правильного розподілу їх за видами Збройних Сил України, родами військ і за військовою спеціальністю згідно із станом здоров`я та фізичним розвитком.

Організація медичного огляду допризовників і призовників для визначення їх придатності або непридатності для використання на військовій службі покладається на районні (міські) комісії по приписці і районні (міські) призовні комісії. Безпосередньо керує роботою медичного персоналу для медичного огляду призовників лікар - член призовної комісії (пункт 88 розділу ІІ Положення №2-94).

Згідно з пунктами 95-96 розділу ІІ Положення №2-94 залежно від стану здоров`я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7.

Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби: а) «придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)»; б) «тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5»; в) «непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6»; г) «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7».

Відповідно до пункту «а» частини п`ятої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на 31 січня 20006 року) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання «визнані непридатними до військової служби», що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 проходив ВЛК виключно в якості призовника, що не дає можливості встановити його придатність до проходження військової служби.

Так, надана до відзиву копія алфавітної книги юнаків 1989 року народження по Володимир-Волинському місту та Володимир-Волинському і Турійському районах не містить запису про визнання позивача непридатним виключно до строкової служби. Графа «відмітка про зарахування в запас або зняття з військового обліку, дата та номер протоколу призовної комісії» містить запис «ст. 59 «б» СО 7 НМОУ №2-94 №207-99, пр. №12 від 31 січня 2006 року».

Суд зазначає, що застосована у журналі абревіатура «СО 7» (Ступінь обмеження 7) є чітко визначеним нормативним кодом, який прямо відсилає до підпункту «г» пункту 96 розділу ІІ Положення №2-94. Оскільки вказана норма пов`язувала «Ступінь обмеження 7» виключно з одним видом постанови, цей запис в алфавітній книзі підтверджує факт визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

У листі від 18 березня 2026 року №1356 ІНФОРМАЦІЯ_2 вказав про поновлення ОСОБА_1 на військовий облік у зв`язку із недостатністю підстав для виключення з військового обліку як непридатного до військової служби.

Між тим ні приписи чинного Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800), ні інші нормативно-правові акти не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідач не навів приписів Закону №2233-XII, які давали йому підстави для поновлення позивача на військовому обліку.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку, то дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі «постанова ВЛК» є запис «непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК – 31 січня 2006 року. Тобто, зміна категорії обліку з «невійськовозобов`язаний» на «військовозобов`язаний» проведено безпідставно.

Отже, виходячи з суті спору, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку військовозобов`язаних з внесенням відомостей про це в Реєстр.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн, підтверджені платіжним документом від 20 березня 2026 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.8, 27).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та внести про це відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк