Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №950/1373/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1373/26

Номер провадження 3/950/633/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 СРУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665674, складеним 14 травня 2026 року о 12 год. 55 хв. 54 сек. поліцейським відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області сержантом поліції Ющином Олексієм Леонідовичем, 14 травня 2026 року о 12 год. 43 хв. у м. Лебедині по вул. Кобижча, 326, водій ОСОБА_1 керував мопедом Yamaha Jog без державного номерного знака, без посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, чим, на думку особи, яка склала протокол, порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

У протоколі зазначено, що відповідальність за вказані дії передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП. Також у протоколі міститься посилання на те, що повторність підтверджується постановою серії ЕНА № 676771. Як технічний засіб відеозапису зазначено А1242. Свідки та потерпілі до складання протоколу не залучалися.

До матеріалів справи долучено супровідний лист відділення поліції № 3 (м. Лебедин), довідку відділення поліції, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665674, носій із відеозаписом, а також письмові пояснення захисника адвоката Берестовської С.О. з доданими документами на підтвердження повноважень захисника.

З письмових пояснень захисника адвоката Берестовської С.О. вбачається, що ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується. Захисник просила провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На обґрунтування такої позиції захисник зазначила, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою ст. 126 КУпАП. Також захисник послалася на положення ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст. 19, 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості, стандарт доведення вини та недопустимість покладення на особу обов`язку доводити свою невинуватість.

У судовому засіданні захисник адвокат Берестовська С.О. підтримала подані письмові пояснення, просила провадження у справі закрити, вказуючи на те, що наявні матеріали не доводять усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Інші письмові заперечення, пояснення або додаткові докази, які б спростовували доводи захисника та підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 саме складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, перевіривши доводи, викладені у письмових поясненнях, оцінивши кожен доказ окремо та всі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зазначена норма підлягає застосуванню у цій справі, оскільки адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є істотним втручанням у права особи, передбачає значний штраф, позбавлення права керування транспортними засобами та можливість оплатного вилучення транспортного засобу, а тому суд зобов`язаний перевірити не лише формальну наявність протоколу, а й фактичну доведеність кожного елемента складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Отже, при розгляді цієї справи суд повинен з`ясувати не лише те, чи було складено протокол, а й те, чи доведено факт керування транспортним засобом, відсутність у особи права керування транспортним засобом відповідної категорії, а також повторність вчинення порушення протягом року, оскільки саме ці обставини утворюють юридичну підставу для кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Застосовуючи зазначену норму, суд приходить до висновку, що встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, неможливе без належних доказів повторності та без належного підтвердження того, що особа не мала права керування саме тим транспортним засобом, яким, за змістом протоколу, вона керувала.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, свідків, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган або посадова особа оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, однак сам по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити викладені в ньому відомості іншими належними та допустимими доказами. Протокол є процесуальним документом, яким фіксується позиція уповноваженої посадової особи щодо наявності події правопорушення, однак він не може автоматично замінювати собою докази тих обставин, які підлягають доведенню.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Отже, обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є: вчинення особою одного з порушень, передбачених ч. 2, ч. 3 або ч. 4 ст. 126 КУпАП; повторність такого порушення протягом року; наявність попереднього факту притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 2, ч. 3 або ч. 4 ст. 126 КУпАП; належне підтвердження такого попереднього притягнення.

Пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України встановлює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Застосування зазначеної норми у цій справі можливе лише за умови встановлення, що ОСОБА_1 фактично керував механічним транспортним засобом, який потребує наявності посвідчення водія відповідної категорії, та що він не мав права керування таким транспортним засобом. Саме на орган, який склав адміністративний матеріал, покладається обов`язок подати суду докази відсутності такого права.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665674. Із нього вбачається, що ОСОБА_1 поставлено у вину керування мопедом Yamaha Jog без посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року. У протоколі зазначено посилання на постанову ЕНА № 676771 як підтвердження повторності.

Оцінюючи цей доказ, суд приходить до висновку, що протокол містить опис суті інкримінованого діяння, однак не містить достатніх фактичних даних, які самостійно доводять повторність правопорушення. У протоколі не наведено відомостей про дату набрання попередньою постановою законної сили, про її вручення особі, про відсутність її оскарження або про результат такого оскарження. Також до матеріалів справи не долучено копії постанови ЕНА № 676771, на яку посилається протокол.

Судом досліджено супровідний лист відділення поліції № 3 (м. Лебедин), яким адміністративний матеріал направлено до суду. Зазначений документ підтверджує лише факт направлення адміністративного матеріалу до Лебединського районного суду Сумської області та перелік доданих матеріалів. Він не містить самостійних фактичних даних щодо події правопорушення, не доводить наявність або відсутність права керування відповідною категорією та не підтверджує повторність у розумінні ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Судом досліджено довідку відділення поліції № 3 (м. Лебедин), згідно з якою за обліковими даними ТСЦ МВС ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; зареєстрованих транспортних засобів за ним не значиться; 04 березня 2026 року працівниками поліції за порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху щодо нього було винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу 3400 грн.

Оцінюючи цю довідку, суд приходить до висновку, що вона має похідний інформаційний характер. Вона не є самою постановою у справі про адміністративне правопорушення, не містить її повного змісту, не містить належним чином засвідчених даних про набрання нею законної сили, не містить відомостей про вручення постанови особі та не дає суду можливості перевірити, чи дійсно попереднє притягнення стосувалося саме порушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 або ч. 4 ст. 126 КУпАП, у тому вигляді, який утворює повторність для цілей ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, довідка містить відомості про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія. Водночас у матеріалах справи відсутній належний витяг із Єдиного державного реєстру МВС або інший документ, який би чітко визначав перелік відкритих категорій у посвідченні водія ОСОБА_1 та підтверджував відсутність у нього права керування саме мопедом Yamaha Jog. За таких обставин довідка не лише не усуває сумнівів, а навпаки свідчить про необхідність додаткової перевірки питання щодо наявності або відсутності у особи права керування відповідною категорією.

Судом досліджено наявний у матеріалах справи відеозапис, зазначений у протоколі як здійснений технічним засобом А1242. Суд приходить до висновку, що відеозапис може підтверджувати факт контакту працівників поліції з ОСОБА_1 та обставини зупинки або перебування особи біля транспортного засобу, а також, може мати значення для встановлення факту керування, але достовірно не можливовстановти факт керування транспортним засобом. Однак відеозапис не містить і не може містити правової інформації щодо наявності або відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії, не підтверджує зміст попередньої постанови, не підтверджує набрання попередньою постановою законної сили та не доводить повторність правопорушення протягом року.

Отже, навіть у разі встановлення з відеозапису факту керування транспортним засобом, цього недостатньо для притягнення особи до відповідальності саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Для такої кваліфікації необхідно довести не лише факт керування, а й відсутність права керування відповідною категорією та повторність правопорушення протягом року.

Судом досліджено письмові пояснення захисника адвоката Берестовської С.О. Зазначені пояснення містять правову позицію сторони захисту про відсутність у матеріалах справи належних доказів повторності та про необхідність застосування презумпції невинуватості. Суд оцінює ці пояснення як процесуальну позицію сторони захисту, яка підлягає перевірці у сукупності з іншими матеріалами справи.

Суд приходить до висновку, що довід захисника про відсутність у матеріалах справи належних доказів повторності є обґрунтованим. Повторність як кваліфікуюча ознака ч. 5 ст. 126 КУпАП не може вважатися доведеною лише на підставі згадки у протоколі або довідці поліції про існування попередньої постанови. Для встановлення повторності суд повинен мати можливість перевірити саму постанову, її реквізити, правову кваліфікацію попереднього правопорушення, дату її винесення, дату набрання законної сили, а також те, що річний строк повторності на момент нового правопорушення не сплив.

Суд також погоджується з доводом захисника про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь. Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Хоча наведена конституційна норма безпосередньо сформульована щодо кримінального обвинувачення, її правова природа як гарантії справедливого провадження підлягає врахуванню і в адміністративно-деліктному провадженні, особливо у справах, де санкція має істотний каральний та превентивний характер. З огляду на це суд не вправі підміняти доказування припущенням про те, що попередня постанова існує, набрала законної сили та є достатньою для підтвердження повторності.

Суд приймає довід захисника про те, що обов`язок доведення вини не може покладатися на ОСОБА_1 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити наявність у неї відповідної категорії посвідчення водія або спростовувати повторність, якщо орган, який склав протокол, не надав суду належних первинних або належним чином засвідчених доказів на підтвердження цих обставин.

Суд окремо оцінює доводи захисника щодо стандарту доказування та необхідності обґрунтування висновків суду лише достатньо переконливими, чіткими й узгодженими доказами. Ці доводи відповідають змісту ст. 251, 252, 280 КУпАП, оскільки рішення у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на загальних припущеннях, неперевірених відомостях або формальному посиланні на документи, яких фактично немає в матеріалах справи.

Разом із тим суд не покладає в основу постанови доводи захисника, які стосуються загальних міркувань про суворість адміністративного стягнення, пропорційність можливого покарання чи неможливість застосування більш м`якого стягнення поза межами санкції. Такі доводи могли б мати значення на стадії визначення виду і розміру адміністративного стягнення за умови доведеності вини. Однак у цій справі питання про призначення стягнення не вирішується, оскільки суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Тому зазначені міркування не є самостійною підставою для закриття провадження, а підставою для закриття є саме відсутність належних доказів складу правопорушення.

Суд також не вважає самостійною підставою для закриття провадження загальні посилання сторони захисту на практику Європейського суду з прав людини щодо кримінально-правового характеру окремих адміністративних проваджень. Водночас суд враховує наведені стандарти у тій частині, в якій вони підтверджують необхідність дотримання справедливого розгляду, презумпції невинуватості, належного доказування та недопустимості покладення на особу тягаря доведення своєї невинуватості.

Суд приходить до висновку, що у цій справі органом поліції не надано достатньої сукупності належних та допустимих доказів, які б підтверджували всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зокрема, матеріали справи не містять: належним чином засвідченої копії постанови ЕНА № 676771; відомостей про набрання цією постановою законної сили; доказів її вручення ОСОБА_1 ; доказів відсутності її оскарження або результатів такого оскарження; належного витягу з облікових даних МВС щодо категорій посвідчення водія ОСОБА_1 ; іншого належного доказу, який би підтверджував відсутність у нього права керування мопедом Yamaha Jog.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення, довідка поліції та відеозапис у своїй сукупності не утворюють достатньої доказової бази для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У цій справі суд не встановив достатніх підстав для висновку про наявність саме складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки не доведено кваліфікуючу ознаку повторності та не подано належних доказів відсутності права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суд також вважає неможливим самостійно усувати недоліки доказування шляхом витребування доказів замість органу, який склав протокол, або шляхом формування нового обвинувачення. Суд у справі про адміністративне правопорушення не є стороною обвинувачення і не може перебирати на себе функцію збирання доказів винуватості особи. Такий підхід відповідає принципам законності, змагальності, презумпції невинуватості та неупередженості суду.

Питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 на іншу частину ст. 126 КУпАП суд також не вирішує, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів і для безсумнівного висновку про відсутність у нього права керування відповідною категорією. Крім того, суд не вправі замінювати собою орган, уповноважений на складання протоколу, та формулювати новий обсяг обвинувачення, якщо він не підтверджений належними доказами, поданими до суду.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення виноситься постанова, зокрема, про закриття справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстави для стягнення з нього судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП відсутні.

Керуючись ст. 7, 9, 23, 33, 40-1, 126, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, ст. 19, 61, 62 Конституції України, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ