Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №576/306/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/306/26

Провадження № 2/576/380/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

суддяУсенко Л.М.

секретар судового засіданняБірюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 576/306/26

за позовомВиконавчого комітету Глухівської міської ради (органу опіки та піклування) в інтересах малолітньої ОСОБА_1

доОСОБА_2

пропозбавлення батьківських прав

учасники справи та представники:

представник позивачаТопчій В.М.

відповідачне з`явилась

представника відповідачаадвокат Мороко С.О.

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2026 року до Глухівського міськрайонного суду Сумської області звернувся Виконавчий комітет Глухівської міської ради (органу опіки та піклування) в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що до Служби у справах дітей Глухівської міської ради звернулася малолітня ОСОБА_1 , яка опинилася в складних життєвих обставинах, із заявою про захист своїх прав на належне виховання та розвиток сім`ї, та просила позбавити її матір ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач впродовж останніх трьох років вживає алкогольні напої, не доглядає, не піклується про здоров`я, не цікавиться навчанням своєї малолітньої доньки. З серпня 2025 року і на даний момент ОСОБА_1 проживає у сім`ї рідної сестри ОСОБА_4 . З того часу мати дитини жодним чином не проявила увагу до того, що донька проживає не з нею. Відповідач практично повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує доньку продуктами харчування, одягом, взуттям та санітарно-гігієнічними засобами. На неодноразові попередження спеціалістів зі служби у справах дітей про недопустимість такої поведінки по відношенню до малолітньої доньки відповідач не реагує. Оскільки ОСОБА_2 не змінила свою поведінку, самоусунулася від належного виконання батьківських обов`язків щодо виховання, матеріального забезпечення та морального розвитку дитини, зловживає спиртними напоями, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Мороко С.О. надіслала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовну заяву про позбавлення її батьківських прав вважає безпідставною, а позовні вимоги незаконними. Відповідач має трьох дітей, з яких тільки ОСОБА_5 є неповнолітньою. У будинку, в якому вона проживає разом з донькою ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_6 , триває ремонт, який вони з чоловіком роблять самотужки. ОСОБА_6 добре обізнаний у роботі систем опалення, які працюють на твердому паливі. Обслуговування системи газовідведення приладу «Белерьян», який опалює половину будинку, а не тільки кімнату, яку займає ОСОБА_5 , проводиться ним регулярно. Вважає, що вона та її чоловік здійснюють належний догляд за ОСОБА_5 та дозволяють їй поведінку, яка відповідає її віку, розвитку та життєвому досвіду. Донька відповідачки ОСОБА_4 виховує малолітню дитину, яка народилася у 2019 році, є малозабезпеченою особою, та проживає в будинку, в якому забезпечити санітарні норми можливо лише тільки для трьох осіб. Ірина може створити для ОСОБА_5 більш привабливі умови для її проживання, але життєвого досвіду для виховання дитини у такому віці у неї немає. Відповідач алкогольними напоями не зловживає, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Вважає, що задоволення позову порушить права та законні інтереси неповнолітньої ОСОБА_1 та її як матері, вирішення питання щодо подальшого виховання, утримання та створенні психологічного комфорту для ОСОБА_5 полягає у наполегливій праці позивача та відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу 10.02.2026 справу розподілено судді Мазуру С.А.

Ухвалою судді від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу 03.04.2026 справу розподілено судді Усенко Л.М.

Ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Топчій В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, щона території Глухівської міської ради проживає сім`я ОСОБА_2 . Вона і раніше попадала в поле зору органів опіки з певних моментів. Востаннє минулого року, коли її співмешканець викликав поліцію, і вони з`ясували, що ОСОБА_2 та її співмешканець перебувають в стані алкогольного сп`яніння. Тому служба у справах дітей, оскільки батьки зловживають алкоголем, взяла родину під контроль. Після цього до служби звернулася неповнолітня ОСОБА_5 з проханням позбавити її матір батьківських прав, оскільки вона в повній мірі не виконує батьківських обов`язків, живе зі своїм співмешканцем, який створює психологічний тиск на дитину, їй некомфортно проживати з ними. Під час відвідування сім`ї виявлено, що там де спить дитина в ногах у неї стоїть великий булерьян, який опалює будинок, і несе реальну загрозу життю і здоров`ю дитини. Батьки не захотіли булерьян мінять. Тобто, умови незадовільні для проживання дитини. Враховуючи, що в родині матері на дитину вчинюється психологчний тиск, вона перейшла жити до старшої сестри, в сім`ї якої їй комфортно. І з того часу мати жодним чином не спілкується з дитиною. Тільки після подачі позову про позбавлення її батьківських прав почала дзвонити. А в той же час, коли минулого року трапилась така ситуація, їй разом із співмешканцем було рекомендовано пройти психологічну реабілітацію для того, щоб знайти спільну мову з дитиною, щоб психологи провели корекцію психологічного стану матері, надали роз`яснення щодо відповідального батьківства по відношенню до дитини. Але вони відмовились, і мати бачить тільки свого співмешканця, а дитину - ні. Тому проведена робота була психологами з дівчинкою, вона не змінила свого бачення ситуації. В сім`ї сестри їй дуже комфортно, вона змінилась, стала більш відкритою, її психологічний стан прийшов у норму. Раніше орган опіки не звертав уваги на родину, тому що була жива бабуся, приглядала за дитиною, і проблема була прихована. Після досягнення ОСОБА_5 14 років, вона звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів із ОСОБА_2 , але справа ще не роглянута.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні позов не визнала, повідомила, щомає докази того, що її неповнолітня донька ОСОБА_5 сама ходить по місту о 9-00 год вечора, в АТБ ховається за стелажі від них з вітчимом щоб не здороватись, а на вулиці переходить на іншу сторону, трубку її діти не беруть.

З метою надання відповідачу можливості надати докази на підтвердження її позиції в підготовчому судовому засіданні суд оголосив перерву, по закінченню якої ОСОБА_2 надала докази.

На розгляд справи відповідач не з`явилась, подавши через канцелярію суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі у зв`язку з безпековою ситуацією на території Глухівської громади, а саме посиленою фазою обстрілів з різних видів зброї, всі питання до її адвоката Мороко С.О.

Представник відповідача - адвокат Мороко С.О. у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_2 звернулася до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Після призначення представника прибула до м. Шостки разом із чоловіком ОСОБА_6 , де відбулось конфіденційне побачення з клієнтом, в ході якого було з`ясовано, що заявленим позовом ОСОБА_2 занепокоєна, вважає його безпідставним та необґрунтованим. За її думкою вона самостійно разом із чоловіком може надати дитині належні умови, створити умови для навчання, проживання та розвитку. Було з`ясовано, що проживають вони в буд. АДРЕСА_1 - вона, її чоловік та до серпня 2025 року проживала і ОСОБА_5 .

Щодо умов проживання, то ОСОБА_2 повідомила, що на даний час в будинку триває ремонт, відповідно є деякі незручності для проживання, але умови для поживання навіть цієї зими, були належні, оскільки опалення відбувається за допомогою приладу «Булерьян».

ОСОБА_6 повідомив, що добре обізнаний щодо безпечної експлуатації цього приладу і ніяких загроз ні життю, ні здоров`ю він не створює. Крім того, здійснювати опалення будинку в інший спосіб на цей час можливості немає.

На думку представника, по мірі зростання дитини потрібно змінювати підходи до виховання, не все виходило у відповідача, але вона прибула до м. Шостка для побачення з адвокатом, і це підкреслює її занепокоєння щодо вирішення її справи. У ОСОБА_7 , рідної сестри ОСОБА_5 , яка має чоловіка та неповнолітню дитину, і проживає окремо від матері, із ОСОБА_5 дуже добрі стосунки. Вони підтримують одна одну, допомагають. ОСОБА_7 є більш лояльною по відношенню до сестри, ніж матір, дозволяє десь трохи затриматись увечері, на вулиці погуляти, умови проживання більш демократичні. Мати, зважаючи на вік дитини, заперечує це, і вважає, що за дитиниою слід здійснювати більш ретельний контроль, виховувати її, доглядати, створювати умови для навчання. Умови проживання ОСОБА_7 дуже скромні, що доводиться актом обстеження житлового будинку. Там дуже невелика житлова площа, і розмістити таку кількість мешканців у межах санітарних норм важко. ОСОБА_7 не має досвіду виховання дітей такого віку, матеріально і сама потребує допомоги. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, але повідомила представнику, що перебування в залі суду створює для неї надмірне психологічне навантаження.

За клопотанням відповідача був викликаний для допиту в якості свідка ОСОБА_6 . Однак, останній в судове засідання не з`явився, надавши через канцелярію суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі у зв`язку з безпековою ситуацією на території Глухівської громади, а саме посиленою фазою обстрілів з різних видів зброї.

Представники позивача та відповідача на його допиті не наполягали.

Заслухавши представників позивача та відповідача, допитавши свідка, неповнолітню ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 4).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7).

За відомостями реєстру Глухівської територіальної громади з 07.05.2015 і щонайменше по 20.10.2025 (дата формування довідки) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом із відповідачем (а.с. 6, 29).

Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2025 у справі № 576/2055/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності через ухилення від виконання батьківських обов`язків за ч. 1 ст. 184 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

23.07.2025 малолітня ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей з проханням дозволити проживати в сім`ї рідної сестри

ОСОБА_4 , бо мати ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями і не доглядає дівчинку.

Внаслідок цього звернення 20.08.2025 фахівці Служби у справах дітей, КУ «Центр надання соціальних послуг» та ювенальної превенції під час рейду «Сім`я» відвідали родину ОСОБА_2 та склали акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , зафіксувавши, що сім`я складається з самої жінки та її співмешканця ОСОБА_6 . Будинок належить співмешканцю ОСОБА_6 , інваліду війни, складається з двох кімнат та прибудови, яка перебуває у незадовільному стані, кімнати у задовільному санітарному стані та облаштовані меблями. ОСОБА_2 було роз`яснено, що існує реальна загроза життю і здоров`ю її доньки ОСОБА_1 , оскільки булер`ян, який стоїть у відокремленому для дівчини закутку, несе загрозу. Запропоновано вирішити питання перенесення опалювального приладу, а поки малолітня ОСОБА_1 буде жити у сестри. Комісією вирішено надати можливість ОСОБА_2 та її співмешканцю ОСОБА_9 привести житло в належний санітарний стан (а.с. 20).

27.08.2025 фахівцем Комунальної установи «Центр надання соціальний послуг» Глухівської міської ради Юденич О.Е. складений висновок оцінки потреб сім`ї, згідно з яким малолітня ОСОБА_1 сумна та пригнічена, має негативні стосунки з одним із батьків. В свою чергу її мати ОСОБА_2 виявляє замкнутість, має ознаки вживання алкоголю, не працює і не бажає працювати, що має негативний вплив на життєзабезпечення, не виконує батьківських обов`язків, помешкання має незадовільний стан через бруд. За Критеріями визначення типу складності випадку випадок цієї сім`ї має середній рівень складності (а.с. 10-17).

Згідно з висновком оцінки потреб сім`ї у родини наявні складні життєві обставини, основними ознаками та чинниками, що спричиняють такі обставини, є ухилення батьками або особами, що їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, у якої наявні ознаки психологічної травми, мати і донька усвідомлюють проблеми та готові до співпраці, сім`я потребує соціального супроводу як така, що перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 18).

Згідно з висновком психологічного діагностування Комунальної установи «Центр надання соціальний послуг» Глухівської міської ради 02.09.2025 для роботи з психологом вищезазначеної установи була запрошена малолітня ОСОБА_1 для з`ясування стосунків у сім`ї, що склалися між нею та її матір`ю ОСОБА_2 , для визначення ознак психологічного клімату, впливу ситуації на психологічне здоров`я ОСОБА_5 та її актуальний психоемоційний стан.

Результати комплексного обстеження свідчать про високий рівень як ситуативної так і особистісної тривожності. Це може впливати на прийняття рішень, соціальні контакти, концентрацію, фізичне самопочуття. Діагностичні критерії у ОСОБА_5 , а саме суб`єктивне переживання страху, безпорадності, дисоціація, постійне повторне переживання, виражене уникнення, збудження - всі наявні і це може свідчити про клінічно значущий дистрес або порушення. Емоційний стан характеризується високим рівнем внутрішньої напруги, агресивності, тривожності та депресивних тенденцій. Виявлено симптоми, що відповідають гострій стресовій реакції, що викликає значущий дистрес та порушує адаптацію. Зафіксовано знижений емоційний тонус, низький рівень інтересу до діяльності, що свідчить про емоційне виснаження. У ОСОБА_5 спостерігається нестабільність емоційної сфери, прояви агресивності та ворожих реакцій, що можуть бути наслідком психотравмуючого впливу. Сімейні стосунки оцінюються дитиною як ворожі, директивні, непослідовні та позбавлені емоційної підтримки. Малюнок піддтверджує переживання дитиною емоційної самотності, нестачу підтримки та прийняття, асоціацію сімейних стосунків із ворожістю та загрозою. Є дані про можливий досвід психологічного насильства у сім`ї.

Психоемоційний стан дитини свідчить про значне психологічне неблагополуччя, наявність симптомів посттравматичного стресового розладу, підвищеної тривожності, агресивності та депресивних тенденцій. Відзначається дефіцит підтримки та емоційної безпеки у сімейному оточенні, що є чинником ризику для подальшого несприятливого психічного розвитку. Сімейні відносини мають дисфункційний характер та розглядаються дитиною як ворожі та травматичні. Порушення у психоемоційному здоров`ї ОСОБА_5 присутнє, що може негативно впливати на формування її особистості, міжособистісні відносини у соціумі та відповідно на психологічне здоров`я.

Рекомендовано надання дитині психологічної допомоги, забезпечення умов безпечного середовища для життя та розвитку дитини, розгляд питання щодо доцільності перебування дитини у сім`ї, де фіксується психологічне насильство та емоційне відторгнення (а.с. 19).

19.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до начальника служби у справах дітей з письмовою заявою, в якій просила позбавити її мати ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї, бо мати зовсім не цікавиться її життям, матері цікаво тільки випити і жити в своє задоволення зі своїм співмешканцем. Повідомила, що з серпня 2025 року вона проживає у сестри, мати за цей час жодного разу не забезпечила її всім необхідним: одягом, взуттям, предметами гігієни, продуктами харчування. Всім цим її забезпечує сестра (а.с. 21).

09.02.2026 виконавчий комітет Глухівської міської ради, дослідивши пояснення малолітньої ОСОБА_1 , її старшої сестри ОСОБА_4 , відомості про їх матір, інформацію місцевого відділу поліції про попереднє притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, встановив, що незважаючи на неодноразові попередження службових осіб, ОСОБА_2 , повністю розуміючи наслідки своєї винної поведінки, не має бажання змінити її, самоусунулася від належного виконання батьківських обов`язків щодо виховання, матеріального забезпечення та морального розвитку дитини, зловживає спиртними напоями, за місцем проживання характеризується негативно, систематично порушує право дитини на забезпечення батьками піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, прийняв рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 (а.с. 24-25).

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Глухівської міської ради у листі від 23.01.2026 повідомляє, що стан здоров`я дитини ОСОБА_1 задовільний, мати зверталась за медичною допомогою до сімейного лікаря один раз у 2021 році, а за підтримкою здоров`я та профілактикою один раз у 2022 році та двічі протягом 2024 року. Протягом 2025 року дитина неодноразово перебувала на прийомі у лікаря виключно в супроводі старшої сестри. Мати під час звернень присутня не була, упродовж 2025 року, а також останнім часом, мати на телефонні дзвінки не відповідала та на зв`язок не виходила (а.с. 22).

У довідці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Глухівської міської ради від 09.04.2026 вказано, що ОСОБА_1 задекларована з 22.11.2018 у сімейного лікаря. За цей період хворіла один раз у 2021 році. Щороку проходила медогляди. Викликів додому не було. На прийом до лікаря приходила з матір`ю. Останнього разу на прийом до лікаря на профогляд з`являлася зі старшою сестрою 27.05.2025 (а.с. 68).

У характеристиці класний керівник та директор Глухівського НВК ДНЗ -загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 зазначають, що ОСОБА_1 навчається у 8 класі, вказують на її успіхи та особливості в навчанні, припускають, що варіативний емоційний фон дитини може бути пов`язаний із віковими особливостями та досвідом, який ОСОБА_5 отримала, проживаючи з мамою. Зараз ОСОБА_1 знаходиться у родині сестри ОСОБА_4 . Мама дитини не приділяє увагу її вихованню, навчанню та не підтримує зв`язок зі школою і не цікавиться її життям (а.с. 23).

Також у спільному листі від 09.04.2026 директор вказаного вище навчального закладу та класний керівник повідомляють начальнику служби у справах дітей, що ОСОБА_2 не цікавиться навчанням доньки, учениці 8 класу, ОСОБА_1 . З класним керівником не контактує і не забезпечує належні умови щодо навчання та виховання дитини (а.с. 69).

Листом від 09.04.2026 КУ «Центр надання соціальних послуг» Глухівської міської ради повідомив начальника служби у справах дітей Глухівської міської ради про те, що родина ОСОБА_2 з серпня 2025 року перебуває під соціальним супроводом КУ «Центр надання соціальних послуг» Глухівської міської ради як родина, що опинилася у складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 не працює. Молодша донька ОСОБА_1 проживає зі старшою сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_2 неодноразово роз`яснено про необхідність виконання батьківських обов`язків належним чином, безвідповідальне батьківство, відповідальність за ухилення від виконання батьківських прав та ведення здорового способу життя. За весь час перебування під соціальним супроводом ОСОБА_2 поводиться агресивно, на поради й зауваження фахівців не реагує, запрошення відвідувати виховні заходи ігнорує, на телефонні дзвінки майже ніколи не відповідає, а коли відповідає, то поводиться агресивно та грубо, відмовляючись від будь яких послуг та запропонованої допомоги.

15.01.2026 та 18.03.2026 фахівці Центру разом зі спеціалістами Служби у справах дітей та представниками ювенальної превенції проводили спільне відвідування сім`ї, однак, ОСОБА_2 двері не відчинила.

У зв`язку з наведеним в.о. директора Центру вважає, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до доньки ОСОБА_5 , змінити свою винну поведінку не бажає (а.с. 67).

У характеристиці голова квартального комітету зазначила, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання з сусідами не конфліктує, підтримує дружні стосунки. В сім`ї ОСОБА_2 були часті випадки зловживання спиртними напоями, як наслідок донька не витримала, пішла з дому і вже тривалий час проживає у своєї рідної сестри, звичайно, мабуть, до своєї матері вона більше не повернеться. З матір`ю дитина не спілкується, нема порозуміння (а.с. 91).

Також судом досліджені рахунки на сплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , за березень 2026 від КП «Глухівський водоканал», ТОВ «Зеленбуд», ТОВ «Енера Суми» та ГК «Нафтогаз» (а.с. 72-74, 84), виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у ПСК ОСОБА_20 , згідно з якою ОСОБА_1 відвідувала кабінет стоматолога чотири рази у 2024 році та двічі у січні 2025 (а.с. 75), сімейні фотокартки (а.с. 76-84).

Малолітня ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що до служби у справах дітей звернулась, бо батьки часто вживали алкоголь, і вона не могла з ними знаходитись, їй було важко. Вони бились постійно, часто посилали її за алкоголем до магазину. Одного разу прийшла до мами додому взяти якісь свої речі, і побачила у неї синяк під оком. Загалом майже весь час жила у сестри, вітчим не давав спати, кричав, часто бився з матір`ю і їй часто доводилося дзвонити сестрі, щоб забрала її. Після того як бабуся захворіла сестра весь цей із нею була. На похоронах вони теж були, мама не звертала на неї уваги, їй було все одно.

Під час розгляду цієї справи малолітній ОСОБА_1 виповнилось 14 років, і на спільне прохання представника позивача та дитини, остання дала свідчення вже як неповнолітня, повідомивши, що не хоче повертатися до батьків, тому що боїться вітчима. До нього приїздили друзі, одні вели себе адекватно, інші - не дуже, деякі мали зброю. Мама перебуває під його впливом. За весь цей рік вона майже не дзвонила, і ОСОБА_5 не думає, що їй якось цікавий її стан, її життя. Весь час поки жила з матір`ю та її не захищала, таке ж ставлення було до брата та сестри. Вітчим настроював матір проти дітей. Вона не хоче повертатися, тому що якщо повернеться, то знову будуть п`янки, він буде запрошувати друзів. Батьки могли пити тиждень, якщо, наприклад купили холодильник. В такі періоди вона йшла до сестри, де їй було спокійно, можна було поговорити про свої проблеми, і тижнями жила в неї. Вдома у мами не могла нічого сказати. З мамою довіри не було, заботи не було. Весь час, що вона проживає у сестри, вітчим дзвонив, писав, казав, що вони повинні спілкуватись, він має на це право. Вона не хотіла спілкуватись, але він все одно писав та дзвонив. Запитував за одежу, яка вона чиста чи грязна. Раніше ще, коли жила з матір`ю, вони з вітчимом, звісно, могли і гратися, але зараз вона розуміє, що він якось щипав, і це було неприємно. Вона не хоче повертатися, тому що боїться всього цього. Її посилали в магазин за алкоголем. Вона не хоче всього цього. А мама, вона якось навіть не намагається з нею зв`язатись. З нею працював психолог, але вона все одно боїться. Маму зустрічала в місті, але вона не намагалась спілкуватись. Після минулого судового засідання вони спілкувались, і мама цікавилася лише будинком бабусі, а не нею. Казала, що вона буде жалкувати, а вітчим чимось погрожував. Вона була у сестри, коли викликали поліцію, і тоді вітчим сказав, що коли вони будуть вдома, він її постриже налисо.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що мати завжди була в пошуках гарного життя. Вони всі троє дітей від різних батьків. Мати намагалася влаштувати своє життя і свідок виросла з бабусею «від А до Я». Потім народився брат, мама влаштовувала надалі своє життя, за братом приглядали свідок і бабуся. Потім з`явилася ОСОБА_1. І вже з нею свідок з 13 років «і памперси, й лікарні, і перший дзвоник, і випускний в садочку». Мама знайшла останнього свого чоловіка, який має певний натиск на неї, вона повністю слухає його - якщо сказав, що діти або бабуся погані, значить вони погані. Завжди коли у них з`являються кошти починаються свята. Вони зловживають. Мама періодично зловживає останні 16 років. З ОСОБА_1 склалась така ситуація, бабуся померла, і це зачастилося. Тому ОСОБА_1 завжди, коли вони випивали, була з бабусею і з нею. А останні 10 місяців вона повністю зі свідком, і мати ніяк не намагалася жодного разу підійти, хоча вони живуть на сусідніх вулицях. Мати думає, що свідок налаштувала ОСОБА_1 проти неї. Забирала ОСОБА_1 часто від матері посеред ночі, коли вони напивалися і починали сварки, бійки. ОСОБА_1 була свідком тих подій, коли приходили друзі, і вона в сусідній кімнаті все чула, всі гулянки. А як не витримувала, то збігала до свідка посеред ночі. Бувало й таке, що неділю вона в неї жила, а як батьки тверезіють, то з ними. Вони періодично забороняли ОСОБА_1 спілкуватися з сестрою. Але потім все одно віддавали ОСОБА_1 їй, тим більше вона дуже просилася, а вони не особливо хотіли нею займатися, бо зайняті були іншими справами. З того часу як ОСОБА_1 живе з нею, з боку матері - повна відсутність і небажання спілкуватися. За ці 10 місяців були тільки з боку вітчима п`яні дзвінки 2 чи 3 рази. Мати жодного разу не подзвонила дитині і не прийшла. Вітчим питав коли вона прийде додому, чи любить вона мати, чому вона так вчиняє, чи в неї чистий чи грязний одяг, також образи в бік свідка, що ОСОБА_1 погана, що ще пожалкує про те, що пішла жити до сестри. ОСОБА_1 не проживає з батьками з 18 липня 2025 року. Увесь цей час перебуває на утриманні свідка та її чоловіка. Мати жодного разу допомоги не дала. Останній раз вони з матір`ю бачились минулого судового засідання, була перепалка за бабусин дім, в якому свідок народилвсь і досі живе, і за ОСОБА_1. Потім ще бачились на вулиці, і ОСОБА_1 її вже не цікавила, а цікавив будинок, в якому вони всі прописані і проживають. У випадку позбавлення матері батьківських прав, хотіла би щоб ОСОБА_1 лишилась жити з нею, бо ці 10 місяців молодша сестра повністю перебуває на її утриманні і вихованні, і на думку свідка, вона справляється.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Комплексний аналіз пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

Вищевказані фактори як у своїй сукупності, так і кожен окремо можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21, а відтак судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Змістом статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який допускається лише за наявності виключних обставин, зокрема умисного, тривалого та винного ухилення від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується належними та допустимими доказами.

У цій справі судом встановлено, що у липні 2025 року неповнолітня ОСОБА_1 з власної волі припинила проживати спільно з матір`ю, звернувшись до відповідного органу у справах дітей за дозволом жити разом із повнолітньою рідною сестрою ОСОБА_4 , а вподальшому і за позбавленням матері ОСОБА_2 батьківських прав через нетерпимість спільного проживання та невиконання останньою будь-яких обов`язків матері з моменту переривання їх проживання разом.

Із досліджених в судовому засіданні доказів суд установив, що у 2025 році відповідач припинила займатись освітою та здоров`ям ОСОБА_5 , фактично переклавши ці обов`язки на іншу повнолітню доньку ОСОБА_4 . А з липня-серпня 2025 перестала утримувати дитину матеріально та припинила спілкування з нею.

Одночасно за твердженнями фахівців органу опіки, Центру надання соціальних послуг, голови квартального комітету та дітей відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями.

Під час психологічного діагностування ОСОБА_1 фахівець установила наявність у дитини численних психологічних проблем, які пов`язані з особливостями мікроклімату в родині та психологічним насильством. Як наслідок дитині рекомендовано надання психологічної допомоги, забезпечення умов безпечного середовища для життя та розвитку, розгляд питання щодо доцільності перебування дитини у сім`ї, де фіксується психологічне насильство та емоційне відторгнення.

Щодо заперечення відповідачем вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити таке.

Отримавши повідомлення про цей позов, ОСОБА_2 дійсно проявила певну активність, звернувшись за професійною правничою допомогою і навіть була присутня в підготовчому судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала, виявивши ініціативу надати докази на підтвердження своєї позиції, просила допитати в якості свідка її співмешканця ОСОБА_6 , який до суду не з`явився.

Однак, в подальшому приймати участь у розгляді справи відмовилась, пославшись на наявність представника.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу, який би свідчив про виконання нею батьківських обов`язків з кінця липня 2025 року, коли її неповнолітня донька ОСОБА_5 пішла жити до старшої сестри.

Так, відповідач жодного разу не звернулась ні до огранів опіки, ні до будь-яких інших органів з тим, щоб ОСОБА_5 повернулася додому. Також не надала доказів про матеріальне утримання доньки, піклування про її здоров`я, освіту, загальний розвиток, дозвілля тощо. При цьому надані нею квитанції про сплату комунальних послуг за місцем проживання її доньок свідчать про наявність певної заборгованості родини ОСОБА_4 , але не є інформативними з точки зору виконання відповідачем батьківських обов`язків. Виписка із медичної картки свідчить про те, що ОСОБА_5 відвідувала стоматолога востаннє у січні 2025 року, і відповідно не несе в собі інформації за період з липня 2025 року по день розгляду справи. Щодо сімейних фотокарток, то вони вочевидь охоплюють більш ранні періоди життя дитини, яка в судовому засіданні свідчила, що родина жила непогано, коли батьки ще не зловживали алкоголем.

Таким чином, відповідач хоча і приймала певну участь у розгляді цієї справи, але поставилась до цього формально, обмежившись зверненням до професійного правника, що, на думку суду, також не свідчить про її бажання відновити втрачений зв`язок із неповнолітньою донькою та повернутись до повноцінного виконання батьківських обов`язків.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 тривалий час (майже рік) не займається вихованням та розвитком дитини, не піклується про її здоров`я, духовний та моральний розвиток, не має виховного впливу на доньку, не сприяє у здобутті освіти та підготовці її для самостійного життя, нехтуючи при цьому та ухиляючись від своїх батьківських обов`язків по утриманню та вихованню дитини, висновок психолога, згідно з яким внаслідок поведінки матері та вітчима неповнолітня ОСОБА_1 потребує психологічної допомоги, забезпечення умов безпечного середовища для життя та розвитку поза межами цієї родини, думку самої неповнолітньої ОСОБА_5 , яка категорично відмовляється від спілкування з матір`ю через страх продовження її поведінки, суд погоджується із висновком органу опіки та піклування та вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Глухівської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 331 грн.20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06 липня 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко