Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №758/19194/25 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/19194/25

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12025100070002151, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.10.2025 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюється Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1.1. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила), встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до якого ОСОБА_4 , окрім іншого, зобов`язаний дотримуватись п.п. 1.5, 2.3(б), 18.4 Правил дорожнього руху України:

- п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.2.3(б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 вчинив злочин проти безпеки руху транспорту за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 07.10.2025 приблизно о 08 годині 30 хвилин, керуючи технічно-справним автобусом «Богдан А092» номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Європейського Союзу зі сторони вулиці Наталії Ужвій зі сторони проспекту Європейського Союзу в бік вулиці Вишгородської в місті Києві.

Рухаючись у вказаному напрямку ОСОБА_4 наближався до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розміткою 1.14.1 ПДР України.

В цей час, на вказаний пішохідний перехід вийшов пішохід ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину проспекту Європейського Союзу в межах пішохідного переходу та рухався зліва направо відносно руху автобуса «Богдан А092» номерний знак НОМЕР_1 .

Використовуваний ОСОБА_6 нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу.

На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати можливість порушення Правил дорожнього руху України водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем, рухався по вищевказаній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_6 .

А саме, ОСОБА_4 не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.38.1/5.38.2 ПДР України і дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України, які інформували його про наявність цього переходу, не зупинився, всупереч того, що транспортні засоби, які рухалися у попутному із ним напрямку, зліва від нього, знижували швидкість аж до зупинки, щоб надати перевагу у русі пішоходу, а продовжив рух.

Внаслідок чого, ОСОБА_4 на нерегульованому пішохідному переході через проспект Європейського Союзу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

Місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди - нерегульований пішохідний перехід, який знаходиться напроти будівлі №3А по проспекту Європейського Союзу, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав наступні тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, перелом латеральної стінки верхнє-щелепної пазухи праворуч з наявністю рідини в пазусі, перелом кісток носу з незначним зміщенням, гематома м`яких тканин лоба та лобно-скроневввої ділянки ліворуч, дві забійні рани лобної ділянки, садна обличчя;

б) закрита травма грудної клітки: перелом тіла правої лопатки зі зміщенням уламків, перелом акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням, переломи 1-10 ребер праворуч (деякі зі зміщенням уламків), забій паренхіми правої легені, правосторонній пневмогемоторакс (наявність повітря та до 150 мл крові в плевральній порожнині);

в) закрита травма таза: перелом бокової маси крижа, перелом правої сідничної та правої лонної кісток.

Вказані тілесні ушкодження в пунктах «а», «б», «в» відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Виявлені ушкодження не мають ознак небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред`явлені в обвинуваченні та дав показання, що він 07.10.2025 року приблизно о 07 год. 45 хв., керував технічно-справним транспортним засобом, рухався по проспекту Європейського Союзу в напрямку «Оболоні» в м.Києві та скоїв наїзд на пішохода. Він повністю погоджується з обвинуваченням, щиро кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України. Обтяжуючих покарання обставин, що передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» роз`яснено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що даний злочин відноситься до категорії нетяжких, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, з 22.07.2023 працює на посаді водія в ТОВ «А-400», відповідно до характеристики, підписаної директором ТОВ «А-400», зарекомендував себе як організований, відповідальний, порядний, ініціативний працівник, скарг не надходило.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги те, що санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самим засудженим відбувається шляхом такого впливу покарання на винного, який позбавляє його можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом його засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове кримінальне правопорушення. Отже, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений офіційно працює та має фінансову можливість сплатити штраф.

При призначенні покарання, у відповідності до санкції ч. 1 ст. 286 КК України, передбачена обов`язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк.

Суд вважає за необхідне стосовно підсудного ОСОБА_4 застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк, виходячи з обставин кримінального провадження, даних про його особу, ставлення до вчиненого злочину.

З огляду на викладене, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченим діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинуваченого, зокрема його вік, наявність у нього офіційного заробітку, а також те, що він вчинив кримінальне правопорушення вперше, виступи учасників судового провадження в судових дебатах, матеріальний стан обвинуваченого, повне визнання ним винуватості, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України в мінімальному розмірі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід стосовно підсудного ОСОБА_4 , на час судового провадження, не обирався.

В межах кримінального провадження, цивільний позов не заявлено.

При проведенні судово автотехнічної експертизи, експертом державної спеціалізованої установи - Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, витрачені кошти в загальному розмірі 2674 гривень 20 копійок, які цільовим призначенням виділені цій установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності до ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 на користь держави.

Приймаючи до уваги, що вказане майно - автобус марки «Богдан А092» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальній конфіскації, так як належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , який не вчиняв кримінальне правопорушення - необережний нетяжкий злочин, суд вважає за необхідне залишити його власнику - ОСОБА_7 . Речові докази: автобус марки «Богдан А092» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 , - залишити власнику ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час судового розгляду не обирався.

Стягнути на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ), витрати на проведення експертизи, що становлять 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 коп.

Речові докази: відеозапис, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження

автобус марки «Богдан А092» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 , - залишити власнику.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: ОСОБА_8