Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №756/3056/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №756/3056/26

Суддя: Белоконна І. В.

05.05.2026 Справа № 756/3056/26

Унікальний номер 756/3056/26

Номер провадження 2/756/4738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Белоконної І.В.

секретаря Погорелової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Позивач, звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь: грошові кошти, які позивач сплатив за куплений товар у загальному розмірі 4313,28 грн, пеню у розмірі 825,60 грн, моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, штраф 50 % від суми, та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 10000,00 грн. Також зазначає, що готовий повернути товар після повернення відповідачем коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 січня 2026 року через онлайн-сервіс (платформу) Prom.ua здійснено покупку гасового (керасинового) обігрівача Тurbo CONUECTION KEROSENE HEATER WKH - 3300 в інтернет магазині AZIMUUUTH. Оплата була здійснена на банківську фізичної особи, яка використовувалася для приймання платежів у межах здійснення відповідачем підприємницької діяльності з продажу товарів через платформу Prom.ua.

Куплений товар доставлено ТОВ «Нова Пошта» 23 січня 2026 року. Після розпаковки та огляду отриманого гасового (керасинового) обігрівача було виявлено пошкодження, а саме розбите внутрішнє скло обігрівача.

Після виявлення пошкодження, позивач відразу зв`язався з відповідачем та через мобільний застосунок «Viber» надіслав фото та відео пошкодження гасового (керасинового) обігрівача.

24 січня 2026 року відповідач через мобільний застосунок «Viber» надіслав повідомлення про те, що нове скло для обігрівача для заміни буде надіслано 27 січня 2026 року о 10.30 год. Проте, відповідачем нове скло для заміни гасового (керасинового) обігрівача не було.

Позивач звертався до відповідача з претензією щодо розірвання договору купівлі-продажу гасового (керасинового) обігрівача Тurbo CONUECTION KEROSENE HEATER WKH - 3300, виплату матеріальних збитків у розмірі 4313,00 грн, стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн та правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Дана претензія була залишена відповідачем без реагування, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києві від 19 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху на надано позивачу строк для усунення недоліків.

25 березня 2026 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на таке.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Встановлені судом обставини справи

21 січня 2026 року позивачем ОСОБА_1 через онлайн-сервіс (платформу) Prom.ua здійснено покупку гасового (керасинового) обігрівача Тurbo CONUECTION KEROSENE HEATER WKH - 3300 в інтернет магазині AZIMUUUTH, що підтверджується відомостями з особистого кабінету онлайн-сервісу (платформи) Prom.ua та квитанцією № 603112577307775603 від 21 січня 2026 про перерахування коштів у розмірі 4128,00 грн.

Оплата товару була здійснена на банківську картку фізичної особи, яка використовувалася для приймання платежів у межах здійснення відповідачем підприємницької діяльності з продажів товарів через платформу Prom.ua.

Як вбачається з експрес - накладної відправлення товару позивачу здійснено фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (телефон НОМЕР_1 ) через відділення № 4 ТОВ «Нова пошта», яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 86.

Під час розпаковки та огляду отриманого гасового (керасинового) обігрівача позивач виявив, що товар є неналежної якості, а саме розбите внутрішнє скло обігрівача.

Після виявлення пошкодження товару, позивач зв`язався з відповідачем та через мобільний застосунок «Viber» надіслав фото та відео пошкодження товару.

24 січня 2026 року відповідач через мобільний застосунок «Viber» надіслав позивачу повідомлення про те, що йому буде надіслано для заміни нове скло для обігрівача.

Проте, нове скло для заміни гасового (керасинового) обігрівача надіслано не було.

Позивач надсилав відповідачу претензію щодо розірвання договору купівлю-продажу гасового (керасинового) обігрівача, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та витрат на правничу допомогу. Однак, претензія залишена відповідачем без реагування.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» правовідносини щодо захисту прав споживачів регулюються цим Законом, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно із ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав, в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 4, 9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

В ході розгляду справи встановлено, що при отриманні товару позивач виявив пошкодження товару, а саме розбите внутрішнє скло обігрівача. Після виявлення пошкодження позивач повідомив відповідача, на що останній повідомив, що буде проведено заміну скла. Проте, відповідачем скло не було заміно, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися з досудовою вимогою.

Водночас, відповідно до ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», продавцем не було доведено, що вказані недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги те, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу товару сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 4128,00 грн на придбання товару, який надійшов в пошкодженому стані, однак відповідачем в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживача» не здійснено обміну товару чи повернення товару та його вартості після виявлення недоліків товару, суд вважає за потрібне задовольнити позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу, а також стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4313,28 грн еквівалентних вартості товару на час його придбання у розмірі 4128,00 грн, 164,64 грн за послуги з доставки та комісії у розмірі 20,64 грн.

Суд перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені визначеної за період з 28 січня 2026 року по 17 лютого 2026 року за 20 днів, виходячи з 1% суми неповернутих коштів 4128,00 грн, становить 41,28 грн, вважає його вірним.

Враховуючи вимогу позивача про нарахування пені по день ухвалення рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення за період з 28 січня 2026 року по 05 травня 2026 року у розмірі 4045,44 грн (41,28 грн х 98 днів).

Крім того, на підставі ч. 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що протиправною поведінкою відповідача порушено права позивача та завдано у зв`язку з цим душевних та фізичних страждань.

Вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з меж пред`явлених позовних вимог, враховує психоемоційний стан позивача та переживання, тому приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача на корить позивача компенсації моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн, визначений розмір є достатнім, співмірними із завданою шкодою та не призведе до збагачення позивача за рахунок відповідача та не поставить у вкрай тяжкий матеріальний стан відповідача.

Щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 50 відсотків від присудженої суми на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» суд зазаначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, яка застосовується у вигляді штрафних санкцій суб`єктами владних повноважень (органами державного контролю) за результатами перевірок діяльності суб`єктів господарювання. Оскільки суми зазначених штрафів у встановленому законом порядку зараховуються до державного бюджету, а цивільне судочинство спрямоване на захист та відновлення саме порушених цивільних прав позивача, вказаний штраф не може бути стягнутий судом безпосередньо на користь позивача. Отже, вимога про стягнення штрафу не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а на користь позивача судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1331,20 грн.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження цих витрат суду надано: договір № 27012611 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 27.1.2026 року та платіжну інструкцію на суму 10000,00 грн та акт № 27012611 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги/юридичних послуг № 27012611 від 27 січня 2026 року.

Відповідно до частин 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як роз`яснено у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Судом перевірено, що заявлені види правничої допомоги є обґрунтованими. Також, суд враховує поведінку відповідача, який незважаючи на ініціативу позивача з досудового врегулювання не вжив жодних заходів для вирішення ситуації, що спричинило звернення позивача до суду.

З цих підстав, та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо співмірності судових витрат, вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу товару: гасового (керасинового) обігрівача Тurbo CONUECTION KEROSENE HEATER WKH - 3300, загальна вартість якого 4128,00 грн, придбаного на сайті в інтернет магазині AZIMUUUTH 21 січня 2026 року, фактично укладеним між ОСОБА_1 , який є покупцем та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) гривень 28 копійок, пеню у розмірі 4045 (чотири тисячі сорок п`ять) гривень 44 копійок та моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 копійок та витрати правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути придбаний товар, а саме гасовий (керасиновий) обігрівач Тurbo CONUECTION KEROSENE HEATER WKH - 3300 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 після повернення останнім сплачених грошових коштів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Белоконна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua