Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №522/25046/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25046/25

Провадження № 2/522/1982/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який рішенням Приморського районного суду від 05.03.2015 у справі №522/12431/14-ц розірвано. У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим 30.07.2009 Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 695). 23.10.2020року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалене рішення суду, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну прізвища дитини - задоволені, змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». 04.11.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалене рішення суду, яким збільшено розмір аліментів що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 до розміру 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів на місяць але не менше ніж 50% від встановленого мінімуму на дитину відповідного віку.

24.07.2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення, яке набрало чинності 02.09.2025року, яким у позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів - відмовлено.

Відповідно до листа Приморського відділу ДВС у м.Одесі від 20.05.2025 за №88153 находиться виконавче провадження за №63933169 по примусовому виконанню виконавчого листа №521/14333/20, виданого 10.12.2020 року Хаджибейським районним судом м.Одеси про збільшення розміру аліментів, стягнуті з ОСОБА_2 рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2014 року, справа №52/12431/14-ц.

Станом на 20.05.2025 заборгованість зі сплати аліментів з ОСОБА_2 склала 81 000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП №63933169, складеного державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л., заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з квітень 2023 по квітень 2025 складає 81 000,00 грн. Оскільки за підрахунком позивача загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить 23 716,80 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

17.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач повідомлявся судом про розгляд даної справи належним чином, однак поштові повідомлення повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою від 04.02.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з Центру обслуговування платників Приморського відділу обслуговування платників Одеської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області (адреса: 65020, м. Одеса, вул. Південна, 1.) інформацію про доходи ОСОБА_2 , який зареєстрований АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за останні три роки та на час отримання запиту; витребувано з Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) (адреса: 65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пастера, будинок 58 наступну інформацію: - у якому розмірі, на час отримання запиту, та з якого часу сформувалась заборгованість по аліментам, та розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на час отримання запиту; - які здійснювались заходи, щодо погашення заборгованості, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

23.02.2026 на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу від 04.02.2026 з Центру обслуговування платників Приморського відділу обслуговування платників Одеської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області, в якій зазначено відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

03.03.2026 на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу від 04.02.2026 з Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса),в якій зазначається, що згідно з Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі знаходиться виконавче провадження № 63933169 по примусовому виконанню виконавчого листа №521/14333/20 від 10.12.2020 року виданого Хаджибейським районним судом м. Одеси про збільшення розміру аліментів, стягнених з ОСОБА_2 рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12,2014 року, справа №522/12431/14-ц, та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів на місяць, але не менше ніж 50% від встановленого мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В матеріалах виконавчого провадження наявна заява стягувача ОСОБА_7 , про те, що станом на 31.12.2020 рік у ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів відсутня та заява стягувача від 08.04.2025 року про наявність заборгованості боржника ОСОБА_2 понад два роки, заборгованість зі сплати аліментів рахується з квітня 2023 року.

Згідно з довідки про утримання аліментів з ОСОБА_2 в період з травня 2020 року по лютий 2024 рік вбачається, що у 2023 році з січня по грудень; включно та січень, лютий 2024 року. боржником сплачувалися аліменти у розмірі 445,47 грн., щомісяця, що є меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Згідно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02.09.2025 року державним виконавцем зроблено індексацію відповідно до п. 1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на 01.03.2024 рік заборгованість зі сплати аліментів склала 14 226,70 грн. Відповідно до відповіді ДПС України в Одеській області боржник отримував дохід у військовій частині НОМЕР_5 з березня 2024 року по лютий 2025 рік. З лютого 2025 року, згідно з відповіді ДПС України, боржник офіційно не працевлаштований.

Розрахунок заборгованості рахується відповідно до середньомісячної заробітної плати в Одеській області. Державним виконавцем зроблений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.02.2026 рік. Заборгованість з сплати аліментів станом на 01.02.2026 року становить 133 214,20 грн.

Ухвалою 28.04.2026 було задоволено повторне клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) (адреса: 65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пастера, будинок 58: - розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на час отримання запиту по виконавчому провадженню за № 63933169 по примусовому виконанню виконавчого листа № 521/14333/20 від 10.12.2020 року, боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

22.05.2026 на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу від 28.04.2026 з Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) в якій надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2

30.06.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 06 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26 червня 2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який рішенням Приморського районного суду від 05.03.2015 у справі №522/12431/14-ц розірвано. У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим 30.07.2009 Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 695).

Рішенням №521/14333/20 від 10.12.2020 року виданого Хаджибейським районним судом м. Одеси про збільшення розміру аліментів, стягненутих з ОСОБА_2 рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12,2014 року, справа №522/12431/14-ц, та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів на місяць, але не менше ніж 50% від встановленого мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається з розрахунку державного виконавця, складеного державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л., заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01.04.2023 по 01.04.2025 складає 81 000,00 грн.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із статтею 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Так, у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином. Заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Пеня за прострочення сплати аліментів рахується: 3 240,00*1%*732( кількість днів прострочення)= 23 716,80 грн.

Таким чином, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів підлягає стягненню у розмірі 23 716,80 грн з ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від відповідача причин, зокрема, внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банком, відповідачем суду не надано.

При цьому, суд наголошує на тому, що ст. 196 СК України передбачає, що розмір пені, яка може бути стягнута з відповідача не може перевищувати 100 % суми заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 у справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, зокрема, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Аліменти на утримання дитини призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно. Отже, з урахуванням правової природи пені, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, її завданням є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки та виконання передбаченого статтею 180 СК України обов`язку утримувати дитину.

Судове рішення про зменшення розміру аліментів на утримання дитини за позовом платника аліментів з підстав зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров`я тощо відсутнє.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16-ц, відповідно до якого, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами Сімейного кодексу України.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів у сумі 23 716 (двадцять три тисячі сімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2026 року.

Суддя Р.Д. Абухін

06.07.2026