Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №521/17354/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/17354/25

Номер провадження 3-в/521/230/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Поліщук І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження розстрочки виконання постанови суду, врахування обставин неналежного повідомлення та перегляд питання щодо примусового стягнення подвійного розміру штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою в якій просить суд: продовжити строк розстрочки виконання постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.10.2025. Надати додатковий строк розстрочки терміном на 2 місяці у випадку задоволення питання щодо скасування примусового стягнення подвійного розміру штрафу та повернення суми штрафу до 17 000 грн. Врахувати обставини неналежного повідомлення щодо відкриття виконавчого провадження та порядку виконання постанови суду. Врахувати відсутність умисного ухилення від виконання постанови суду. Врахувати факт звернення до органу ДВС та подання скарги з метою врегулювання ситуації у добровільному порядку. Розглянути питання щодо можливості скасування примусового стягнення подвійного розміру штрафу та виконавчого збору. У разі можливості врахувати матеріальне становище та надати можливість виконати рішення суду у справедливий та розумний спосіб.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.10.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постановою суду від 11.11.2025 виконання зазначеної постанови було розстрочено строком на шість місяців із щомісячною сплатою платежів. Заявник посилається на те, що після надання розстрочки неодноразово звертався до органу державної виконавчої служби для отримання реквізитів для сплати штрафу, однак йому повідомляли про відсутність відкритого виконавчого провадження, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості своєчасно виконувати умови розстрочки. Надалі, як зазначає заявник, без його належного повідомлення було відкрито виконавче провадження, нараховано подвійний розмір штрафу та виконавчий збір, про що він дізнався лише через застосунок «Дія». Заявник також зазначає, що звертався зі скаргою до органу державної виконавчої служби з проханням надати роз`яснення та переглянути ситуацію, однак у відповіді фактично було відмовлено у можливості належного оскарження та захисту його прав. Разом з тим зазначив, що не відмовляється від виконання постанови суду та зобов`язується здійснити оплату штрафу, однак зазначає, о має складне матеріальне становище та вважає, що нарахування подвійного штрафу і виконавчого збору створює для нього надмірний фінансовий тягар.

Суддя Поліщук І.О. перебувала у щорічній основній відпустці з 01.06.2026 по 26.06.2026 включно.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Разом із тим зазначена норма визначає лише суб`єкта вирішення питань, пов`язаних із виконанням постанови, однак не встановлює процедури судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час її примусового виконання та не наділяє суд повноваженнями перевіряти законність таких рішень.

Із змісту поданої заяви вбачається, що заявник, окрім прохання про продовження строку розстрочки виконання постанови суду, фактично просить суд надати оцінку законності відкриття виконавчого провадження, перевірити порядок його повідомлення про відкриття такого провадження, скасувати наслідки примусового виконання постанови у вигляді стягнення подвійного розміру штрафу та виконавчого збору, а також врахувати обставини, пов`язані з виконанням державним виконавцем своїх повноважень.

Таким чином, доводи заявника стосуються не порядку виконання постанови суду, а законності рішень, дій та бездіяльності посадових осіб органу державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року у справі №495/1465/22 дійшов висновку, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які визначають порядок судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час примусового виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Водночас частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду із позовом, якщо вони вважають, що рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження.

Оскільки КУпАП не встановлює спеціального порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, такі спори підлягають розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

У постанові від 14.03.2018 у справі № 213/2012/16 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

У постанові від 16.01.2019 в справі № 826/12964/17 Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду скарг.

Отже, вирішення заявлених ОСОБА_1 вимог щодо скасування подвійного розміру штрафу, виконавчого збору, перевірки законності відкриття виконавчого провадження, порядку повідомлення боржника, а також оцінки дій державного виконавця потребувало б здійснення судового контролю за діяльністю органу державної виконавчої служби, що не належить до повноважень суду, який постановив рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо вимоги про продовження строку розстрочки суд зазначає таке.

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2025 року заявнику вже було надано розстрочку виконання постанови суду строком на шість місяців.

Нормами КУпАП не передбачено можливості продовження строку вже наданої розстрочки або повторного вирішення питання про її надання після постановлення відповідного судового рішення.

Фактично заявник не просить надати нову розстрочку у зв`язку з виникненням нових обставин, а просить переглянути наслідки виконавчого провадження, що виходить за межі предмета розгляду, визначеного статтею 304 КУпАП.

Доводи заявника про неналежне повідомлення органом державної виконавчої служби, відсутність реквізитів для сплати, відкриття виконавчого провадження та нарахування подвійного розміру штрафу можуть бути предметом судової перевірки, однак лише у встановленому законом порядку під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця до адміністративного суду.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє заявника права на судовий захист та звернення до адміністративного суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця у разі, якщо він вважає, що під час примусового виконання постанови суду були порушені його права чи законні інтереси.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлені вимоги не можуть бути розглянуті в порядку, передбаченому статтею 304 КУпАП, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 301, 304 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження розстрочки виконання постанови суду, врахування обставин неналежного повідомлення та перегляд питання щодо примусового стягнення подвійного розміру штрафу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий І.О. Поліщук