Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №499/1575/25 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №499/1575/25

Суддя: Кравчук О. О.

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1575/25

Провадження № 1-кп/499/47/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (далі також – прокурор), обвинуваченого ОСОБА_4 (далі також – обвинувачений) та його захисника адвоката ОСОБА_5 (далі також – захисник) розглянув у відкритому, підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12025162260000639 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Богунове, Іванівського району, Одеської області, який зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , не одружений, має загальну середню освіту, не працевлаштований, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 Кримінального кодексу України (далі також – КК),

У С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення за угодою та стаття КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа таке

1.1. В жовтні 2025 року, обвинувачений, перебував в будинку АДРЕСА_2 , був достовірно поінформований про злочинне походження майна, погодився на отриману пропозицію від особи (далі – Особа, матеріали стосовно, якої розглядаються в іншому кримінальному провадженні за фактом крадіжки майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), допомогти в збуті майна, одержаного Особою кримінально протиправним способом, а саме в збуті викраденого дизельного палива (далі також – майно).

Надалі обвинувачений, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом та корисливим мотивом, завідомо знав, що вищевказане майно одержане Особою кримінально протиправним шляхом, разом з останнім, перевіз на власному транспортному засобі в одній каністрі 20 літрів викраденого дизельного палива, яке надалі збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання в будинку АДРЕСА_1 , тобто здійснив заздалегідь необіцяний збут майна, яке одержане кримінально протиправним шляхом.

Також, обвинувачений в жовтні 2025 року, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом та корисливим мотивом, завідомо знав, що вищевказане майно одержане Особою кримінально-протиправним шляхом, разом з останнім, перевіз на власному транспортному засобі в двох каністрах 40 літрів викраденого дизельного палива, які надалі збув ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем його проживання в будинку АДРЕСА_1 , тобто здійснив заздалегідь необіцяний збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

1.2. За таких фактичних обставин особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК – заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного кримінальним протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

2.Відомості про укладену угоду та визначена міра покарання такі

За правилами частини 1 статті 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), за ініціативою обвинуваченого, між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим (далі також – сторони), укладена угода про визнання винуватості (далі також – угода від 08 червня 2026 року), яка, в порядку встановленому частиною 1 статті 474 КПК, після зміни надійшла до суду 06 липня 2026 року.

За угодою про визнання винуватості між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК у виді пробаційного нагляду на строк два роки із покладенням обов`язків передбачених частиною 2 статті 591 КК.

3. Мотиви та положення закону, якими керувався суд такі

Враховуючи, що угода укладена у провадженні щодо не тяжкого кримінального правопорушення, сторони досягли угоди, підписали її, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, мотив і спосіб здійснення інкримінованого діяння за вказаних обставин, щиро розкаявся, тому суд розглянув справу відповідно до положень статті 474 КПК.

Суд пересвідчився, що умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК.

Сторони заявили, що вони цілком розуміють зміст, наслідки укладення, затвердження, невиконання угоди та просили затвердити угоду.

Прокурор заявила, що угода відповідає вимогам закону та просила ухвалити вирок на підставі угоди.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК сторони угоди визнали його щире каяття й активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та встановили відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Сторони в угоді врахували, що обвинувачений: повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не є особою з інвалідністю, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.

Суд вважає правильною кваліфікацію вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК, тобто, як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного кримінальним протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання з урахуванням обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відтак суд констатує, що зміст угоди не суперечить вимогам статті 472 КПК, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди.

Зрештою, суд дійшов висновку, що угоду належить затвердити, а обвинуваченого визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною статтею 198 КК із призначенням йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки із покладенням обов`язків передбачених частиною 2 статті 591 КК.

4. Мотиви ухвалення інших рішень та положення закону, якими керувався суд такі

Суд не ухвалює рішення про цивільний позов, який в кримінальному проваджені не поданий.

Сторони не заявили клопотань в порядку визначеному частиною 5, 9 статті 100 КПК, тому питання про долю речових доказів судом не вирішувалося, оскільки речові докази надані не були.

Суд не здійснює, в порядку передбаченому статтями 124-126 КПК, розподіл процесуальних витрат за відсутності їх документального підтвердження.

Суд не ухвалює рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення відповідні клопотання не заявлялися.

Керуючись статтями 368, 370, 374, 474, 475, 532, 615 КПК, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, що укладена 08 червня 2026 року між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 591 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Іванівський районний суд Одеської області способом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua