Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №990/474/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

м. Київ

справа № 990/474/25

провадження № 11-150заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційними скаргами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 березня 2026 року (судді Чиркін С. М., Бучик А. Ю., Бевзенко В. М., Рибачук А. І., Стародуб О. П.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, з якої на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);

- зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, з якої на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;

2. ОСОБА_1 обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що Комісія всупереч вимог частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24) неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал.

3. ВККС, змінивши прохідний бал тестування когнітивних здібностей після його проведення, фактично змінила раніше оголошені умови добору, що є порушенням процедури проведення добору, принципу правової визначеності, рівності умов для всіх учасників конкурсу та їх законних очікувань.

4. Також, на думку позивачки, бал - це ціла частина, а не сота. Результати учасника конкурсу можуть відображати значення цілої і сотої частини після застосування коефіцієнта, однак прохідний бал визначається виключно як ціле значення. Отже, оскільки за результатами тестування когнітивних здібностей позивачка набрала 34 бала (0,08 не є балом), то і прохідним балом є 34, (адже 0,69 не є повним балом). ВККС незаконно розділила прохідний бал на соті частини та обмежила, зокрема, й участь позивачки у доборі на посаді судді, порушивши як вимоги Закону, так рішення ВККС від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, з урахуванням якого усі учасники з балом 34 за тестування когнітивних здібностей мали бути допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.

5. Висловила незгоду з методикою Комісії з відбору кандидатів, оскільки висновок про професійну непридатність позивачки як кандидата на посаду судді місцевого суду Комісія зробила лише тому, що позивачці забракло 0,61 частини бала на тестуванні когнітивних здібностей. Водночас не враховувалися високі результати ОСОБА_1 за попередніми етапами кваліфікаційного іспиту, а також її професійний досвід, що в свою чергу не може відповідати принципу відбору найкращих кандидатів та меті конкурсних процедур.

6. Оскільки ВККС було визначено лише переліки типових питань вербального, абстрактного та логічного блоків тестування, які містять три та два типових питання відповідно, але не затверджено повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу, то це свідчить про порушення ВККС вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов`язку ВККС затвердити зміст тестувань. Це порушило принцип об`єктивності та рівності процедури добору та створило ситуацію, коли позивачка проходила тестування когнітивних здібностей як етап кваліфікаційного іспиту без можливості підготуватися до нього.

7. ВККС не перевіряла розроблених ТОВ «ХГР Україна» завдань для тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах, що викликає сумніви щодо коректності цих завдань, відповідно, можливості їх застосування (використання) під час добору на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах.

8. Також Комісія порушила принципи прозорості і відкритості добору на посаду судді, оскільки не забезпечила можливість ознайомитися із результатами тестування когнітивних здібностей на предмет перевірки валідності тестових завдань, на які позивачка надавала відповідь у обмежений час.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

9. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).

10. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

11. Рішенням ВККС від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності та призначено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту.

12. ОСОБА_1 успішно склала тестування знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду з результатами 40 та 147 балів, відповідно, тому її було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

13. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.

Встановлено максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

14. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду 2 851 кандидат на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4).

15. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 2711 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 13 вересня 2025 року, код учасника K13972757С164728, бал учасника - 34,08, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.

16. Водночас у додатку 4 до рішення ВККС від 19 вересня 2025 року

№ 173/зп-25 «Список кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду», кандидата на посаду судді ОСОБА_1 - немає у списку.

17. Позивачка, не погодившись з діями Комісії, яка полягає у недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, звернулась до Верховного Суду з цим позовом.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

18. Рішенням від 13 березня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив позов ОСОБА_1 .

Визнав протиправними дії ВККС щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатки на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.

Зобов`язав ВККС допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатку на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВККС понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору на суму 968,96 грн.

19. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Комісія, встановивши додатковий бар`єр у вигляді «прохідного бала» за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимогам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, у зв`язку з чим позивачка як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, мала бути допущена до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.

20. Доводи позивачки про те, що Комісія не надала учасникам конкурсу інформації про програмне забезпечення, за допомогою якого проводиться тестування когнітивних здібностей, а також щодо залучення ТОВ «ХГР Україна» до розробки тестових запитань суд першої інстанції відхилив. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що Законом № 1402?VIII на Комісію покладено обов`язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення, тоді як програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється тестування, є лише технічним інструментом, який використовується для проведення відповідного тестування. До того ж ані Закон № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не встановлюють обов`язку Комісії оприлюднювати відомості про програмне забезпечення, що застосовується під час тестування.

21. Обставини, на які покликається позивачка, зокрема щодо замовлення Комісією розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей ТОВ «ХГР Україна» на підставі договору, укладеного за результатами відкритої процедури публічних закупівель, були відомі до початку тестування когнітивних здібностей, що втім не стало перепоною для проведення такого тестування та участі у ньому усіх учасників добору, які були допущені, серед яких була і ОСОБА_1 .

22. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВККС, не допустивши ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсі попри те, що за результатами тестування когнітивних здібностей вона набрала 34,08 бала, тобто більше середнього допустимого бала тестування - 33, визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, діяла необґрунтовано та поза межами наданих їй Законом № 1402-VIII і Положенням № 185/зп-24 повноважень, що є самостійною та достатньою підставою для визнання таких дій протиправними.

23. Щодо інших доводів учасників справи, то суд першої інстанції вважав, що вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв`язку з чим не надавав їм оцінки.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

24. ВККС 13 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

25. ОСОБА_1 15 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить змінити мотивувальну частину рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2026 року в частині тих підстав позову, які суд не розглянув.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Комісії

26. Системний аналіз частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та відповідних норм Положення № 185/зп-24 свідчить, що Комісія встановлює прохідний бал для кожного етапу кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за мінімально допустимий або середньо допустимий бал, залежно від виду тестування. До того ж, під час добору на посаду судді прохідний бал визначається Комісією з урахуванням кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір.

27. Такий підхід до тлумачення зазначених понять також підтверджується змістом частини десятої статті 74 Закону № 1402-VIII, якою передбачено ситуацію, коли кандидат на посаду судді успішно склав кваліфікаційний іспит, але не набрав установленого прохідного бала. У цьому випадку законодавець надає право використати результати складеного іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження відповідних результатів.

28. Тож системне тлумачення статті 74 Закону № 1402-VIII вказує на те, що кожен етап кваліфікаційного іспиту має власний поріг успішності, який визначається Комісією. Встановлення прохідного бала для окремих етапів, зокрема тестування когнітивних здібностей, є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, передбачених законом.

29. Прохідний бал не є фіксованим (не є остаточним числовим показником), а встановлений з урахуванням кількості кандидатів, які можуть бути допущені до наступного етапу та фактично визначається в залежності від результатів складання етапу кваліфікаційного іспиту.

30. Механізм рейтингового визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, з урахуванням його етапності та змінюваності кількості осіб за відповідною спеціалізацією, допущених до наступних етапів, є не лише правом Комісії, а й її обов`язком, визначеним законодавством. Застосування цього механізму забезпечує належну кількість кандидатів для наступних етапів та унеможливлює створення ситуацій, за яких кількість учасників не співвідноситься з наявними вакантними посадами.

31. Отже, визначаючи прохідний бал окремих етапів кваліфікаційного іспиту та встановлюючи граничну кількість кандидатів, які допускаються до наступного етапу, Комісія діяла у межах наданих їй законом повноважень та відповідно до приписів частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII.

Узагальнені доводи позиції позивачки щодо апеляційної скарги Комісії

32. ОСОБА_1 , не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги відповідача, 22 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Комісії залишити без задоволення.

33. Зауважує, що дискреція Комісії обмежена встановленням прохідного балу етапу тестування не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду, а також визначенням середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей. Іншого балу за тестування когнітивних здібностей Комісія встановлювати не уповноважена. Констатує, що для когнітивних здібностей середній допустимий бал і є прохідним балом.

34. На момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 передбачали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту, вони не передбачають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, зокрема вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.

35. Комісія мала провести всі етапи іспиту і тільки потім для тих, хто подолав встановлений мінімальний поріг, встановити рейтинг з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Тобто за наслідками кваліфікаційного іспиту після формування рейтингу кандидатів за усіма етапами іспиту виокремляться учасники конкурсу, які набрали найвищий сукупний бал та увійшли до прогнозованої кількості вакансій. Інші - можуть використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді.

36. Тож Комісія під час здійснення своїх повноважень фактично змінила раніше оголошені умови добору, що є порушенням процедури проведення добору, принципу правової визначеності, рівності умов для всіх учасників конкурсу та їх законних очікувань.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

37. Суд першої інстанції позов розглянув лише за двома з п`яти заявлених підстав, при цьому щодо інших підстав суд обмежився висновком про відсутність необхідності давати їм оцінку, що не відповідає вимогам статті 246 КАС України щодо обов`язку суду навести мотивовану оцінку кожного аргументу учасника справи.

38. Суд також невірно виклав зміст підстав позову, адже мотивувальна частина рішення містить посилання на обставини та аргументи, які не наводилися позивачкою у позовній заяві (зокрема щодо неможливості підвищення прохідного балу та ненадання інформації про програмне забезпечення тестування), тоді як дійсні підстави позову, наведені нею, судом не відображені.

39. Позивачка вважає, що прохідний бал тестування когнітивних здібностей має визначатися виключно як ціле число, а не з використанням сотої частини, оскільки відповідно до затвердженої Комісією методики оцінювання правильна відповідь оцінюється в 1 бал, а застосований коефіцієнт складності завдання не є балом. Відповідно, позивачка, набравши 34,08 бала, набрала прохідний бал - 34. На попередніх етапах кваліфікаційного іспиту Комісія встановлювала прохідний бал саме цілим значенням, а не з сотою частиною.

40. Комісія, штучно розділивши прохідний бал на соті частини, поставила кандидатів, які набрали однаковий цілий бал (34) у нерівні умови, чим порушила як вимоги Закону № 1402-VIII, так і власне рішення від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, яким передбачено допуск усіх кандидатів з однаковим найнижчим прохідним балом до наступного етапу. ВККС не дотрималася принципу рівності перед законом та допустила несправедливу дискримінацію стосовно позивачки, адже учасники з балом 34, що мали соту частину 0,69, яка не є балом, допущені до наступного етапу, а вона - ні.

41. Зазначає, що внаслідок врахування кандидатів з кількома обраними спеціалізаціями (505 осіб) у складі допущених до четвертого етапу кількох категорій кандидатів виник фактичний недобір кандидатів виключно загальної спеціалізації, що створило нерівні умови конкуренції для кандидатів цієї спеціалізації, зокрема для позивачки.

42. Також на переконання позивачки, висновки суду першої інстанції не спростовують доводів її позову щодо відсутності у розробника тестової бази (ТОВ «ХГР Україна») належної фахової кваліфікації та належної апробації тестових завдань, що підтверджується наданим самим розробником звітом.

Узагальнений виклад позиції Комісії щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .

43. ВККС, не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги позивача, 07 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

44. Зазначає, що Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний досліджувати всі докази та доводи сторін у разі, якщо встановлене порушення саме по собі є достатнім для вирішення спору по суті, а також, що наявність одного істотного порушення виключає необхідність перевірки інших обставин, які не впливають на правовий результат. Обов`язок суду наводити підстави та мотиви, з яких він дійшов відповідних висновків, не може тлумачитися як вимога надавати детальну відповідь на кожен окремий аргумент сторони.

45. Комісія зауважує, що згідно Положення № 185/зп-24 методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей визначається окремим рішенням Комісії. Саме додатком 2 до рішення Комісії № 162/зп-25 було визначено зазначену методику оцінювання результату тестування когнітивних здібностей, з урахуванням коефіцієнтів складності запитань (1,22/1,55/2,16), унаслідок чого підсумковий бал тестування когнітивних здібностей є точним числовим значенням, сформованим шляхом автоматизованого підрахунку за єдиною формулою, без участі суб`єкта владних повноважень у процесі оцінювання результату конкретного учасника. Тобто методика оцінювання безпосередньо передбачає отримання балів із сотими частинами.

46. За результатами тестування когнітивних здібностей Комісією було допущено 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду, що повністю відповідає вимогам зазначених рішень. Той факт, що деякі з кандидатів, на відміну від позивачки, обрали декілька спеціалізацій і були допущені до наступних етапів кваліфікаційного іспиту за обраними спеціалізаціями, не свідчить про нерівні умови для учасників добору.

47. Твердження позивачки про неможливість підготовки до тестування когнітивних здібностей або перевірки правильності відповідей за допомогою навчальної чи довідкової літератури не свідчить про незаконність відповідного етапу іспиту, а лише підтверджує його спрямованість на оцінку інтелектуально?аналітичних здібностей.

48. Посилання ОСОБА_1 на окремі формулювання звіту розробника не спростовують правомірності використання бібліотеки тестових завдань, оскільки зазначений звіт має аналітично-інформаційний характер, був складовою передбаченої договором процедури апробації, а не доказом його непридатності. Крім того, напередодні проведення тестування Комісією було здійснено випробування програмного забезпечення, за результатами якого недоліків у роботі системи не виявлено. Питання дотримання правил проведення аукціону і визначення за його наслідками кваліфікованого переможця не може перевірятися в межах цієї справи, оскільки виходить за межі предмета доказування.

Рух апеляційної скарги

49. Ухвалою від 16 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами ВККС та ОСОБА_1 , а ухвалою від 10 червня 2026 року - призначила справу до апеляційного розгляду на 02 липня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

50. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

Право, застосоване судом

51. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

52. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIIІ.

53. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

54. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII визначено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, крім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

55. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС України забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.

56. Відповідно до частин першої-шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

57. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України.

58. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.

59. ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

60. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС України.

61. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

62. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).

63. Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.

64. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

65. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).

66. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.

67. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

68. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

69. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

70. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

71. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

72. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) (підпункт 6.3.4.3).

73. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).

74. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).

75. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

76. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за наслідками проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС. Проведення добору включає в себе низку етапів, серед яких складення кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС.

77. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту, але як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не передбачають обов`язку ВККС завчасно оприлюднювати його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті. Натомість ВККС зобов`язана окремим рішенням встановити особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей і методику його оцінювання.

78. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати тестування когнітивних здібностей та призначила четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі позивачки у зазначеному доборі.

79. Позивачка акцентувала увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час вирішення питання допуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.

Щодо особливостей процедури допуску до четвертого етапу в межах процедури кваліфікаційного іспиту

Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні середнього допустимого та прохідного балів

80. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного іспиту, які є дискреційними.

81. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам?членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

82. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації відповідних процедур з дотриманням правових норм.

83. Дискреційні повноваження Комісії під час кваліфікаційного іспиту проявляються у багатьох аспектах, у тому числі, але не виключно, у визначенні умов допуску кандидатів до наступних етапів добору, включаючи встановлення прохідного бала та граничної кількості кандидатів, яких може бути допущено до кожного наступного етапу.

84. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно з частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для продовження участі.

85. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію окремий обов`язок - установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Встановлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду і виконання практичного завдання, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження - тобто законодавець свідомо надав Комісії ширшу дискрецію щодо третього етапу іспиту.

86. Закон № 1402-VIII, як акт вищої юридичної сили, розрізняє два самостійні терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», наділяючи їх різним правовим змістом і різними наслідками. Успішне складення третього етапу іспиту пов`язується з набранням середнього допустимого бала (у цьому доборі - 55 відсотків або 33 бали). Допуск до наступного етапу пов`язується з набранням прохідного бала, який може бути вищим. Тож досягнення середнього допустимого бала є необхідною, але не достатньою умовою для проходження до четвертого етапу іспиту. Змішування цих двох понять, на яке фактично спрямована позиція заявниці, суперечить Закону.

87. Потрібно зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює конкретного числового значення ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей, а надає ВККС повноваження визначати їх самостійно. Частина п`ята статті 74 зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал; частина шоста - прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Таке законодавче рішення є свідомим і відображає специфіку конкурсних процедур: законодавець не міг і не мав наміру наперед фіксувати числові пороги, що залежать від конкретної конкурентної ситуації під час кожного добору.

88. Отже, законодавець наділив Комісію дискреційними повноваженнями у визначенні конкретного значення прохідного бала для допуску кандидатів до наступного етапу іспиту. Реалізація цих повноважень не може бути переглянута судом в порядку повторної оцінки доцільності рішення - суд перевіряє лише дотримання встановлених законом меж дискреції та процедурних вимог.

Щодо правомірності встановлення прохідного бала

89. Щодо суті спору потрібно зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах добору.

90. Цим рішенням Комісія встановила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі третього (тестування когнітивних здібностей), визначивши, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів - для місцевого загального суду; 400 кандидатів - для місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів - для місцевого господарського суду.

91. Додатково Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме:

- відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;

- співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

92. Застосування саме цих критеріїв є не лише логічно виправданим, а й прямо вимагається законом. Частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує враховувати кількість посад під час визначення прохідного бала. Відповідно Комісія правомірно пов`язала прохідний бал не з конкретною наперед визначеною цифрою, а з дотриманням сукупно двох умов: набранням мінімально допустимого бала та потраплянням за рейтингом до визначеного числа кандидатів. Такий підхід забезпечує гнучкість процедури відповідно до реальної конкурентності кожного добору.

93. Добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад. На цьому Велика Палата Верховного Суду наголошувала у своїх попередніх постановах, зокрема, від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25, від 14 травня 2026 року у справі № 990/439/25.

94. Недосягнення позивачкою установленого прохідного бала є достатньою і єдиною підставою для недопущення її до наступного етапу. Закон не вимагає, щоб різниця між результатом кандидата та прохідним балом перевищувала будь?який визначений поріг «суттєвості».

95. Встановлення прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя, в умовах обмеженої кількості посад.

96. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 встановлено середній допустимий бал третього етапу - 55 відсотків від максимально можливого бала, або 33 бали. Прохідний бал визначено за тим самим механізмом: до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не менше 55 відсотків максимального бала, у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду.

97. Значення прохідного бала може збігатися із середнім допустимим балом - якщо кількість кандидатів, що подолали цей поріг, виявиться меншою за встановлену максимальну кількість. Якщо ж кількість таких кандидатів перевищує ліміт, прохідний бал визначається фактичними результатами тестування в межах рейтингу. Саме це і відбулося у цьому доборі: рівень конкуренції зумовив прохідний бал вищий за мінімально допустимий.

98. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становить 34,69 бала.

99. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 набрала 34,08 бала, що підтверджує успішне набрання середнього допустимого бала та успішне складення нею третього етапу іспиту. Втім установленого прохідного бала позивачка не досягла. Відповідно до закону та встановленої Комісією процедури, ОСОБА_1 правомірно не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.

Щодо доводів позивачки про необхідність визначення прохідного балу цілим числом та нерівність умов кандидатів

100. Позивачка покликається на те, що прохідний бал тестування когнітивних здібностей повинен визначатися виключно як ціле число, а застосована Комісією сота частина числа (наприклад, 34,69) не є балом і не може братися до уваги під час визначення прохідного порогу.

101. Пунктами 5.1 та 5.4 Положення № 185/зп-24 визначено, що роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі, а методика оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей визначається окремим рішенням Комісії. Саме на виконання цих приписів рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 затверджено «Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів» (додаток 2), якими визначено повний алгоритм формування підсумкового результату тестування когнітивних здібностей.

102. Відповідно до затвердженої методики оцінювання кожного окремого тестового завдання дійсно здійснюється за бінарним принципом (правильна відповідь - 1 бал, неправильна - 0 балів), однак це стосується лише промiжного результату виконання 40 завдань тесту (від 0 до 40 балів). Підсумковий же бал учасника формується не шляхом простого додавання цих проміжних одиниць, а шляхом їх обов`язкового математичного перерахунку із застосуванням визначених коефіцієнтів складності завдань (1,22 / 1,55 / 2,16), що прямо визначений методикою та є однаковим і обов`язковим для кожного без винятку учасника.

103. Застосування коефіцієнтів складності є об`єктивним наслідком закладеної в пункті 5.7 Положення № 185/зп-24 системи балів етапів кваліфікаційного іспиту, за якою максимальний бал на етапі тестування когнітивних здібностей становить саме 60, а не 40 (за кількістю запитань). Перерахунок 40 потенційних «цілих» одиниць у шкалу до 60 балів математично неминуче призводить до дробових (десяткових) значень підсумкового результату. Отже, поява сотих часток у підсумковому балі не є довільним чи незаконним рішенням Комісії, а є прямим і неминучим наслідком затвердженої та оприлюдненої до початку тестування методики оцінювання.

104. Жодна норма Закону № 1402-VIII чи Положення № 185/зп-24 не встановлює вимоги, за якою прохідний (або підсумковий) бал тестування когнітивних здібностей має визначатися виключно як ціле число. Навпаки, відповідно до самої конструкції затвердженої методики оцінювання сотi частки бала є органічною та невід`ємною складовою результату, а не штучним інструментом, доданим Комісією після проведення тестування з метою маніпулятивного коригування прохідного порогу.

105. Доводи позивачки про те, що на попередніх етапах кваліфікаційного іспиту (зокрема, тестуванні загальних знань у сфері права) прохідний бал визначався як ціле число є необґрунтованими, оскільки методика оцінювання кожного окремого етапу іспиту затверджується Комісією окремим рішенням з урахуванням специфіки відповідного тестування (кількості завдань, максимально можливого бала, наявності або відсутності коефіцієнтів складності) і не є уніфікованою для всіх етапів. Закон не вимагає, щоб принцип обрахунку результату на одному етапі іспиту автоматично застосовувався до іншого, цілком відмінного за своєю формулою етапу.

106. Реальний (і єдиний) підсумковий результат позивачки становить 34,08 бала, а встановлений за результатами тестування прохідний бал - 34,69 бала. Обидва значення є повноцінними, юридично значущими числовими показниками, а не «цілою частиною» та «залишком», який можна відкинути.

107. Із цього також прямо випливає необґрунтованість доводу позивачки про нібито допущену Комісією дискримінацію та порушення принципу рівності стосовно кандидатів, що отримали однаковий бал «34». Оскільки методика оцінювання не оперує поняттям «цілого балу» як самостійним результатом, а формує єдине число з урахуванням сотих часток, твердження про існування групи кандидатів, що буцімто набрали ідентичний результат «34», не відповідає фактичним обставинам справи. Кожен учасник тестування отримав власний, індивідуально обчислений системою підсумковий бал, і лише ті з них, чий результат досягав або перевищував фактично встановлений рейтингом прохідний бал - 34,69, могли бути допущені до четвертого етапу.

108. За таких обставин доводи позивачки про нерівність умов для кандидатів з однаковим балом «34» ґрунтується на штучному й методологічно невірному ототожненні різних за фактичним значенням результатів під спільним умовним позначенням, що не відповідає ані суті затвердженої методики оцінювання, ані фактичним даним щодо результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів, і відповідно не може бути підставою для висновку про порушення Комісією принципу рівності, закріпленого у статтях 21, 24 Конституції України.

Щодо правомірності встановлення кількості учасників, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту

109. Згідно з рішеннями Комісії, до четвертого етапу допускаються учасники у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді. Отже, у разі отримання достатньою кількістю кандидатів мінімального прохідного бала, можливе фактичне перевищення орієнтовної кількості кандидатів, яких допускають до етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації.

110. Визначення граничної кількості учасників, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, є невід`ємною складовою дискреційних повноважень Комісії з організації та проведення кваліфікаційного іспиту. Такі повноваження прямо випливають із частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, яка зобов`язує Комісію встановлювати прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

111. Встановлення кількісного обмеження для третього етапу (тестування когнітивних здібностей) не є самостійним обмеженням права кандидатів, а організаційним механізмом реалізації конкурсного принципу добору - способом забезпечення розумного співвідношення між кількістю кандидатів, допущених до ресурсномісткого практичного етапу, та прогнозованою кількістю вакантних посад. Відмова від такого механізму призвела б до ситуації, за якої кількість учасників практичного завдання могла б у рази перевищувати кількість наявних вакансій, що не відповідало б меті та сутності конкурсної процедури добору.

112. Закон № 1402-VIII не містить заборони на встановлення Комісією граничної кількості учасників, які допускаються до наступного етапу іспиту за результатами тестування когнітивних здібностей. Навпаки, формулювання частини шостої статті 74 цього Закону, яким тестування когнітивних здібностей вилучено із загального правила про мінімальний поріг у 75 відсотків, свідчить про надання Комісії ширших дискреційних повноважень щодо визначення умов допуску за результатами цього етапу, а не про намір законодавця обмежити такі повноваження.

113. До того ж, у межах кожної з спеціалізацій кваліфікаційний іспит проводиться як самостійна процедура з окремо встановленою кількістю прогнозованих вакантних посад та відповідними умовами допуску до наступних етапів.

114. Кандидат, який бере участь у доборі одночасно за кількома спеціалізаціями, фактично є учасником кількох паралельних конкурсних процедур. Отже, різниця у значеннях прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей між окремими спеціалізаціями є об`єктивним наслідком різної кількості прогнозованих вакантних посад та різного рівня конкуренції в межах відповідних процедур добору. Саме тому ситуація за якої, для прикладу, кандидат із певним результатом тестування проходить до наступного етапу за загальною спеціалізацією, тоді як інший кандидат з ідентичним балом не долає прохідний поріг за адміністративною спеціалізацією, є об`єктивно зумовленою та не свідчить про порушення принципу рівності.

115. Принцип рівності умов для всіх учасників забезпечувався в межах кожної спеціалізації окремо, оскільки всі кандидати, які брали участь у доборі на посади відповідної спеціалізації, оцінювалися за єдиними критеріями та в однакових умовах. Відмінність прохідних балів між спеціалізаціями є не проявом дискримінації, а наслідком об`єктивно різної конкурентності в межах кожної процедури, зумовленої різною кількістю вакантних посад. Критерієм допуску слугував не сам факт обрання спеціалізації, а результат конкуренції з іншими кандидатами в межах обраної процедури, правила якої були заздалегідь відомі всім учасникам, адже подаючи заяву про участь у доборі та обираючи відповідну спеціалізацію, кандидати були завчасно поінформовані про умови проведення добору, порядок визначення прохідного бала та критерії допуску до наступних етапів.

116. Відтак, застосування таких правил, а саме визначення прохідного бала окремо для кожної спеціалізації з урахуванням кількості вакантних посад не може розглядатися як несподіване чи непередбачуване для учасників процедури, а також не може свідчити про несправедливість чи дискримінаційний характер таких правил.

Щодо заявлених позивачкою порушень ВККС (відсутність затвердження і перевірки тестів Комісією, залучення ТОВ «ХГР Україна»)

117. Як вже зазначалося, у пункті 2.4 Положення № 185/зп-24 визначено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

118. Тобто за загальним правилом завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією, однак передбачена й можливість залучення інших фахівців до виконання цих заходів. За змістом запровадженого тестування когнітивних здібностей його метою є перевірка логічного і вербального мислення кандидата, а в умовах відведеного часу (30 хвилин на 40 запитань) - ще й швидкості мислення, уміння адаптуватися до запроваджених умов тестування тощо.

119. Законодавець не встановив ані обов`язку для ВККС розробляти нові питання тестів у межах кожного окремого добору / конкурсу на посаду судді, ані заборони використання вже наявних у ВККС завдань для проведення кваліфікаційного іспиту в межах інших доборів / конкурсів.

120. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 05 травня 2026 року у справі № 990/465/25.

121. 12 червня 2024 року ВККС розглянула питання про затвердження базових вимог до надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів та базових вимог до надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів, а також про здійснення відповідних закупівель.

122. У результаті Комісія ухвалила рішення від 12 червня 2024 року № 170/зп-24, яким: затвердила базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1); затвердила базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2); доручила Секретаріату Комісії забезпечити здійснення закупівель зазначених послуг відповідно до вимог чинного законодавства та цього рішення.

123. 23 серпня 2024 року Комісія в електронній системі публічних закупівель в Україні «Прозорро» оголосила закупівлю бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей.

124. За результатом відкритих торгів з проведеної публічної закупівлі

UA-2024-08-23-008279-а переможцем визначено ТОВ «ХГР Україна», з яким 13 вересня 2024 року укладено договір № 70 про надання послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту. Додатком до договору від 13 вересня 2024 року № 70 є базові вимоги до надання послуг із розробки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей на час кваліфікаційного іспиту, зміст яких відповідає тим, що їх затвердила ВККС рішенням від 12 червня 2024 року № 170/зп-24.

125. Тобто Комісія у межах підготовки завдань з перевірки когнітивних здібностей затвердила базові вимоги, відповідно до яких виконавець робіт - ТОВ «ХГР Україна» розробив бібліотеку тестових завдань. Комісія проводила перевірку якості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», а також рівня надійності розробленої бібліотеки тестування. Іншої тестової бази (для тестування когнітивних здібностей), аніж та, яку ВККС замовила у ТОВ «ХГР Україна» та використала під час кваліфікаційного іспиту у межах добору, наразі не існує.

126. Оскільки відповідний програмний продукт був прийнятий і впроваджений у роботу, це свідчить про перевірку його відповідності затвердженим базовим вимогам з боку ВККС. Доказів протилежного позивачка суду не надала.

127. Не зважаючи на сумніви позивачки у кваліфікації розробника, залученню ТОВ «ХГР Україна» до розробки тестових завдань передувала певна процедура, зокрема проведення відкритого аукціону з публічних закупівель, переможцем якого воно стало.

128. Питання дотримання правил проведення аукціону і визначення за його наслідками переможця як особи, яка відповідає усім виставленим вимогам, а також перевірка здатності ТОВ «ХГР Україна» виконати обсяг робіт, передбачений укладеними договорами, не може перевірятися в межах цієї справи, оскільки виходить за межі предмета доказування.

129. До того ж обставини / відомості щодо укладення договору між ВККС та ТОВ «ХГР Україна» були відомі учасникам добору до початку тестування когнітивних здібностей, що не стало перепоною для проведення цього тестування, як і участі у ньому усіх допущених учасників добору, серед яких була позивачка. Зауваження щодо правомірності таких дій виникли у позивачки після отримання недостатнього результату тестування когнітивних здібностей.

130. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що на відміну від інших тестувань, обов`язок публікації переліку питань для перевірки когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII не встановлений.

131. Неможливість жодного з учасників добору після проведення тестування когнітивних здібностей ознайомитися з основами, дистракторами і ключами щодо питань, які були згенеровані індивідуально кожному під час тестування, не можна вважати такою, що порушує принципи рівності учасників добору, прозорості і відкритості проведення останнього.

132. Інформація про основи, дистрактори та ключі є інформацією з обмеженим доступом, а доступ до неї обмежується відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»

133. Про наявність учасників добору, які мали відповідну можливість, позивачка не зазначала, а суд наявності таких обставин не встановив.

134. ОСОБА_1 на рівні з іншими учасниками добору була ознайомлена (щонайменше об`єктивно мала таку можливість) із затвердженими базовими вимогами, відповідно до яких ТОВ «ХГР Україна» здійснювала розробку бібліотеки тестових завдань для перевірки когнітивних здібностей, базовими прикладами питань, які будуть на тестуванні когнітивних здібностей, добровільно виявила бажання брати участь у доборі та з`явилася для складання відповідного етапу іспиту, усвідомлюючи при цьому і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови.

135. Зауважень щодо порушення Комісією процедур добору, в тому числі й щодо базових вимог для розробки бібліотеки тестових завдань, які використовувались Комісією у тестуванні когнітивних здібностей, до затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, а саме до 19 вересня 2025 року, у позивачки не було.

Загальні висновки

136. Незгода позивачки саме з результатом третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), сама собою не дає підстав для висновку про протиправність дій чи рішень Комісії у процедурі добору.

137. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад, а отже, ненабрання позивачкою установленого Комісією прохідного бала унеможливлює допущення її до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

138. Погоджуючись пройти відповідну процедуру тестування когнітивних здібностей, позивачка як конкурсант мала передбачати, що її результати можуть бути як позитивними, так і негативними. Висловлення ж сумнівів у правомірності проведеної процедури винятково через отримання негативного результату не є підставою для скасування рішення про його затвердження, особливо в умовах, коли не було встановлено допущення ВККС істотних порушень норм законодавства, які визначають правила і умови проведення добору.

139. Близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25.

140. Посилання позивачки на високі результати попередніх етапів іспиту та наявний професійний досвід також не спростовують правомірності рішення Комісії, оскільки кожен етап кваліфікаційного іспиту має самостійне значення та передбачає перевірку окремих компетентностей кандидата. Методика добору не передбачає можливості компенсування недостатнього результату на тестуванні когнітивних здібностей успішним проходженням інших етапів чи врахуванням професійного стажу замість виконання встановлених вимог щодо мінімального бала.

141. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивачки до наступного етапу в обхід встановленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивачка просить суд надати їй привілейоване становище на підставі незначності різниці в результатах. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

142. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

143. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкових висновків про задоволення позову, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

144. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

145. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

146. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України)

147. Оскільки наведені в апеляційній скарзі ВККС доводи спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга Комісії підлягає задоволенню, натомість підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає. Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

148. В контексті вирішення цього питання потрібно зазначити, що 15 травня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги відповідача без руху.

149. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ВККС при поданні своєї апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2026 року допустила порушення частини п`ятої статті 296 КАС України, а саме сплатила неповну суму судового збору за подання апеляційної скарги.

150. Водночас Велика Палата Верховного Суду, всупереч вимог частини другої статті 298 КАС України замість того, щоб залишити апеляційну скаргу ВККС без руху, відкрила апеляційне провадження.

151. Вирішуючи поставлене ОСОБА_1 питання щодо правильності сплаченого ВККС розміру судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, Велика Палата Верховного Суду зазначає про таке.

152. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначенні у статті 296 КАС України.

153. Згідно із пунктом 1 частин п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

154. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

155. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

156. За нормою підпункту 2 пункту 3 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

157. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 статті 4 Закону № 3674-VI).

158. Частина перша вказаної статті визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

159. Відповідно до статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3028 гривень.

160. Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , вона містить дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

161. З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, за подання цього позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (3028 грн х 0,4).

162. Водночас, відповідно до норми частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

163. Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 подала позовну заяву у цій справі в електронній формі та на підтвердження сплати судового збору додала до неї платіжну інструкцію № 1.344317819.1 від 08 жовтня 2025 року на суму 968, 96 грн (1211,20 грн х 0,8).

164. ВККС подаючи до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу в електронній формі на підтвердження сплати судового збору додала до неї платіжну інструкцію від 17 березня 2026 року № 164 на суму 1 162,75 грн. (1453,44 грн (968,96 грн х 150%) х 0,8).

165. Аналізуючи питання правильності сплаченого відповідачем розміру судового збору за подання апеляційної скарги Велика Палата Верховного Суду зауважує на помилковості висновку ВККС.

166. ВККС дійшла помилкового висновку, що розмір судового збору який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, вираховується із фактично сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви, а саме 968, 96 грн (1211,20 грн х 0,8).

167. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що норма частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI визначає саме коефіцієнт пониження розміру ставки судового збору, з огляду на особливий спосіб подання процесуального документа до суду.

168. Водночас, зазначена норма не змінює розміру ставки судового збору, який був визначений до такого пониження та застосовується при вирахуванні суми судового збору, який підлягає сплаті, зокрема за подання апеляційної скарги.

169. Таким чином, за подання ВККС апеляційної скарги у цій справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1453, 44 грн (1816,80 грн (1211,20 грн х 150%) х 0,8).

170. Отже, недоплачена ВККС сума судового збору становить 290, 69 грн (1453, 44 грн - 1 162,75 грн).

171. Велика Палата Верховного Суду вважає, що клопотання ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги ВККС без руху не підлягає задоволенню, оскільки питання про доплату ВККС судового збору за подання апеляційної скарги може бути вирішено за результатом апеляційного розгляду справи, шляхом стягнення зазначеної суми з ВККС.

172. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

173. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

174. Оскільки Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень.

175. Водночас, враховуючи встановлену обставину недоплати Комісією суми судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 290, 69 грн, вона підлягає стягненню з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 132, 139, 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2026 року у справі № 990/474/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ: 37316378) до спеціального фонду Державного бюджету України 290 (двісті дев`яносто) грн 69 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець

Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк

О. В. Білоконь К. М. Пільков

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

О. А. Губська Н. С. Стефанів

А. А. Ємець О. В. Ступак

С. І. Кравченко М. Ю. Тітов

О. В. Кривенда І. В. Ткач

М. В. Мазур В. Ю. Уркевич