Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №904/3467/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/3467/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгорт»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 (суддя Юзіков С. Г.),

додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 (суддя Юзіков С. Г.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 (головуюча суддя Кошля А. О., судді Кучеренко О. І., Стефанів Т. В.)

у справі № 904/3467/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгорт»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» і 2) Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада,

про усунення перешкод у користуванні майном,

(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Бруштець С. А. та представник відповідача - Пищида В. М.)

ВСТУП

1. Здійснюючи касаційне провадження у цій справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, Верховний Суд серед іншого констатував, що зміна власника відповідного нерухомого майна не змінює та не впливає на встановлені у інших судових справах обставини того, що зведені та улаштовані відповідачем огорожа і мостіння не створюють перешкод у доступі до цього майна, яке на момент судового розгляду справи № 904/3467/25, знаходиться у власності позивача.

2. З огляду у тому числі на наведене, Верховний Суд виснував про правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності за таких обставин підстав для задоволення позову, про що детально викладено далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Елгорт» (далі - ТОВ «Елгорт») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» (далі - ТОВ «АТБ-Інвест») та Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни (далі - Зінкова Ю. Є.), в якому просило:

- зобов`язати ТОВ «АТБ-Інвест» усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном, розташованим в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, площею 0,7010 га, шляхом демонтажу зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені 18.10.2019 до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 та які позначено в технічному паспорті на об`єкт відповідача-1 під позначками огорожа № 28 та мостіння ІІ, ІІІ;

- виключити з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» огорожу № 28 та мостіння ІІ, ІІІ, відомості про які включено до опису за рішенням приватного нотаріуса Зінкової Ю. Є. від 18.10.2019 № 49225515.

4. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що з травня 2025 року ТОВ «Елгорт» є власником будівель та споруд ринку за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1а, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, що перебуває в оренді у ТОВ «АТБ-Інвест».

5. При цьому, як стверджує позивач, без згоди орендодавця земельної ділянки, з порушенням умов договору оренди землі від 29.12.2003, державних будівельних, протипожежних та санітарних норм відповідач-1 самовільно улаштував мостіння та звів огорожу на орендованій земельній ділянці, чим створив перешкоди у здійсненні ТОВ «Елгорт» права користування та розпорядження своїм майном, блокуючи доступ до об`єкта нерухомості та унеможливлюючи його нормальну експлуатацію. Надалі ж незаконно улаштовані та зведені ТОВ «АТБ-Інвест» об`єкти безпідставно було включено до опису належного відповідачу-1 майна на підставі протиправного рішення відповідача-2.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/3467/25 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

7. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 заяву ТОВ «АТБ-Інвест» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на його користь витрат на правничу допомогу було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Елгорт» на користь відповідача-1 витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000, 00 грн. У решті в задоволенні цієї заяви відмовлено.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 залишено без змін.

9. Ухвалюючи ці судові рішення, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що зведення та улаштування ТОВ «АТБ-Інвест» спірних огорожі № 28 і мостіння ІІ, ІІІ та подальше включення відомостей про них до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у складі об`єкта нерухомого майна, що належить відповідачу-1, на підставі рішення приватного нотаріуса здійснено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент їх зведення та улаштування і внесення відповідної інформації до реєстра.

10. Вказаних висновків суди дійшли у тому числі з урахуванням обставин, встановлених, зокрема, у судових справах № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24.

11. Натомість наданий позивачем висновок експерта від 16.06.2025 № 203/25 суди визнали неналежним доказом, з огляду на порушення вимог щодо його складання, а саме використання експертом нормативних актів, які втратили чинність, непроведення огляду об`єкта за участю всіх учасників процесу, відсутність у експерта кваліфікації для проведення земельно-технічної експертизи.

12. Крім того, суд першої інстанцій, з яким надалі погодився апеляційний господарський суд, звернув увагу і на те, що 1) ТОВ «Елгорт» не є стороною договору оренди землі від 29.12.2003 і не може посилатися на порушення відповідачем-1 умов цього договору, як на підставу для задоволення своїх вимог; 2) заявлена позивачем вимога про виключення з опису об`єкта нерухомого майна огорожі та мостіння є неналежним способом захисту, оскільки така вимога не охоплюється переліком допустимих способів захисту, передбачених статтями 1, 2, 10, 11, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; 3) подання позову у цій справі є спробою ревізії судових рішень в інших судових справах, що суперечить чинному законодавству.

13. Мотивуючи ж додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені ТОВ «АТБ-Інвест» витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн є неспівмірними, непропорційними та не відповідають принципам справедливості, розумності та реальності, з огляду на те, що правова позиція відповідача-1 була сталою з моменту подання позовів та під час розгляду справ № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а Адвокатське об`єднання «Альянс» надавало правову допомогу ТОВ «АТБ-Інвест» у вказаних справах і було обізнано з усіма обставинами. Тож суд першої інстанції визнав 25 000, 00 грн обґрунтованим та розумним розміром компенсації витрати відповідача-1 на правничу допомогу.

14. Апеляційний господарський суд погодився і з наведеним та, відхиляючи відповідні заперечення ТОВ «Елгорт», зазначив, що за умови встановлення сторонами фіксованого розміру гонорару адвоката, правові підстави для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з мотивів ненадання погодинного розрахунку витраченого ним часу відсутні.

Касаційна скарга

15. ТОВ «Елгорт» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 та передати справу № 904/3467/25 на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. У поданій касаційній скарзі позивач посилається на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) та не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу).

17. Скаржник, зокрема, зазначає, що позиція судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання встановленими та такими, що не підлягають доказуванню обставин, що були встановлені судовими рішеннями у справах № 904/3440/22, №904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20 та № 904/367/24 не відповідає вимогам частини четвертої статті 75 ГПК України, позаяк ТОВ «Елгорт» не було учасником вказаних справ.

18. У цьому контексті позивач посилається на неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15, постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16 та ухвалі Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 910/10365/15 щодо застосування правил про преюдицію.

19. Водночас скаржник зауважує, що при подані позову на підтвердження своєї позиції та спростування обставин встановлених раніше ним було подано новий доказ - висновок експерта від 16.06.2025 № 203/25, проте суди попередніх інстанцій не здійснили його належного дослідження та необґрунтовано визнали цей висновок недопустимим доказом.

20. Разом з цим ТОВ «Елгорт» також зазначає, що при присудженні відповідачу-1 витрат на правничу допомогу суди попередніх інстанцій не урахували висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19, щодо застосування правових норм, якими врегульовано це питання, та необхідності дотримання критеріїв реальності понесених витрат на адвоката та розумності їх розміру.

Позиція інших учасників справи

21. Від ТОВ «АТБ-Інвест» надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, поданий з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 18.05.2026 на його подання та без клопотання про продовження цього строку, у зв`язку з чим відповідний відзив на підставі частини другої статті 118 ГПК України залишається без розгляду.

22. Натомість Дніпропетровська міська рада у встановлений у зазначеній ухвалі строк направила до Верховного Суду засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу ТОВ «Елгорт», у якому просить її задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу № 904/3467/25 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, наводячи мотиви схожі за своїм змістом з доводами касаційної скарги.

23. Також до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення Дніпровської міської ради.

24. Щодо права учасника судового процесу подати такі пояснення Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 161 ГПК України під час розгляду справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору винятково у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною п`ятою цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, якщо визнає це необхідним. У даному випадку Верховний Суд не визнавав та не визнає необхідним одержати від учасників справи додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Вони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії касаційного оскарження. Третя особа, хоча і просить надати їй дозвіл на надання додаткових пояснень, проте жодним чином не обґрунтовує та не мотивує такої необхідності. Тож згідно з частиною другою статті 118 ГПК України Верховний Суд залишає без розгляду подані Дніпровською міською радою додаткові пояснення, як заяву по суті справи, що подана поза межами встановлених строків (аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 916/992/25).

Узагальнені обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

25. Як з`ясували місцевий та апеляційний господарські суди, 08.01.2002 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чижиком О. С. за № 61, ТОВ «АТБ-Інвест» набуло право власності на об`єкти нерухомого майна (будівлі та споруди) за адресою АДРЕСА_1 , що мають наступні описи і характеристики: А-1, А*-1 комплекс критого ринку, збірні зал.бет., загальною площею 3797,9 м кв.; Д,г,д,І,К, Л,Я, Є, навіси зал.бет.; М під М навіс з естакадою зал.бет.; Х,Ц, Кіоски цегла; Ч, кіоск дощ; С Туалет, П-1 Будівля зарядної, цегла (заг.пл.54,9 м.кв.); Р Сміттезбірник, цегла; Огорожа 1-7.

26. 12 січня 2005 року ТОВ «АТБ-Інвест» та фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , а саме: будівлі зарядної літ.П-1, заг.пл.54,9 кв.м, навіси літ. Г,Д, г", д", І, К, Л, Я, Є, сміттєзбірник літ. Р, туалет літ. С, кіоски літ. Х, Ц.Ч, огорожа 1-7.

27. Надалі ці фізичні особи та ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007 щодо такого майна: навіси літ. Г, г", Д, д", Є, І, К, Л, Я; кіоски літ. Х, Ц, Ч; огорожа № 1-5; в будівлях та спорудах; по АДРЕСА_1 .

28. В свою чергу на підставі рішення 28.07.2008 № 2418 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 31.07.2008 було видано ТОВ «АТБ-Інвест» свідоцтво про право власності на будівлю магазину продовольчих товарів літ.А-1, А1-1, А2-1 площею 3 797,9 кв. м, по АДРЕСА_1 ,.

29. 13 квітня 2009 року ТОВ «АТБ- Інвест» та фізичні особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , а саме: в літ А-1, А, -1 А2 - 1 будівлі магазину продовольчих товарів на І-му поверсі приміщення поз. 35, 36, 37, 38,

30. За твердженнями ТОВ «Елгорт» 26.08.2021 зазначені особи та ПП «Новинка плюс» уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна будівель та споруд - будівлі зарядної - П-1, сміттєзбірника- Р, вбиральні -С, огорожі- № 6, ворота -№7 та договір купівлі-продажу нерухомого майна - приміщень в літ А-1, А1-1 А 2-1 будівлі магазину продовольчих товарів на першому поверсі приміщення поз. 35, 36, 37, 38. У подальшому ж ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» та ПП «Новинка плюс» уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.2022 щодо споруд ринку, які складаються з: навіси літ. Г1, г2, Д1, д2, Є1, І1, К1, Л1, Я1; кіоски літ. Х1, Ц1, Ч1; огорожа № 1-5. Згодом, а саме 14.12.2023, ПП «Новинка плюс» та ТОВ «Дубовий Гай» уклали три договори купівлі продажу нерухомого майна за адресою: проспект Петра Калнишевського буд. №1а в м. Дніпро за реєстровими номерами 956, 952, 948.

31. Після цього ТОВ «Елгорт» 07.05.2025 придбало у ТОВ «Дубовий Гай» будівлі та споруди (навіси літ. Г1, г2, Д1, д2, Є1, І1, К1, Л1, Я1; кіоски літ. Х1, Ц1, Ч1; огорожу № 1-5, будівлі зарядної - П-1, - сміттєзбірника - Р, вбиральні - С, огорожу - № 6, ворота - № 7, приміщення в літ А-1, А{1}-1 А {2}-1 будівлі магазину продовольчих товарів на першому поверсі приміщення поз. 35, 36, 37, 38), уклавши три договори купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Воробйовою О. О., реєстрові номери 223, 231, 235.

32. Суди попередніх інстанцій також встановили, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру України земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, проспект П. Калнишевського (колишня вул. Косіора), 1а, на якій розташовано належне ТОВ «Елгорт» нерухоме майно, має кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 та була передана в оренду строком на 15 років ТОВ «АТБ-Інвест» на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н. Б., який на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 у справі № 904/2003/20 поновлено строком до 19.11.2033.

33. Згідно з доводами ТОВ «Елгорт» земельна ділянка в розмірі необхідному для розміщення та експлуатації належного йому майна за ним документально не переоформлена через протидію ТОВ «АТБ-Інвест», яке не надає згоди та створює перешкоди шляхом улаштування мостіння, зведення огорожі та їх реєстрації, як невід`ємних складових (приналежностей цілого) об`єкта нерухомого майна.

34. На переконання ТОВ «Елгорт» такі дії в їх сукупності вчинено без урахування умов договору оренди землі від 29.12.2003, з порушеннями державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та з порушеннями прав і інтересів ТОВ «Елгорт», оскільки зведення огорожі, улаштування мостіння та їх реєстрація, як складових об`єкта нерухомості ТОВ «АТБ-Інвест», повністю унеможливлюють нормальну безперешкодну експлуатацію належного на праві власності ТОВ «Елгорт» нерухомого майна (будівель та споруд ринку), що підтверджується висновком експерта від 16.06.2025 № 203/25.

35. З огляду на наведене, ТОВ «Елгорт» звернулося до суду з позовом, що і розглядався у справі № 904/3467/25.

36. Водночас під час розгляду цієї справи суди також встановили, що між ТОВ «АТБ-Інвест», Дніпровською міською радою та іншими власниками розташованого на відповідній земельній ділянці майна існувала низка спорів, які вирішувалися в судовому порядку, зокрема:

- у справі № 904/1641/20 за позовом Дніпровської міської ради до 1) Державного реєстратора приватного нотаріуса Зінкової Ю. Є., 2) ТОВ «АТБ-Інвест», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 2) ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ - Інвест» про визнання протиправним та скасування рішення від 18.10.2019 № 49225515 про внесення змін до запису про право власності № 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна реєстраційний № 1672575012101, Верховний Суд постановою від 03.02.2021 залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020, якою було скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 та ухвалено нове рішення про відмову у позові, у тому числі з тих підстав, що рішення державного реєстратора не перешкоджає позивачу розпоряджатися земельною ділянкою, а його право, як власника земельної ділянки, не підлягає захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора щодо внесення змін до запису про право власності, оскільки позивач захищає своє право не на об`єкт нерухомого майна, який зареєстровано, а як власник земельної ділянки, розміщення на якій тимчасових споруд не обмежує права власника після того, як строк користування земельною ділянкою закінчився;

- у справі № 904/5665/21 за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» до 1) ТОВ «АТБ-Інвест», 2) Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровської міської ради про 1) зобов`язання ТОВ «АТБ-Інвест» виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких 18.10.2019 внесені до опису об`єкту нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101 та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ «АТБ-Інвест» під позначками огорожа № 28 та мостіння II, III; 2) виключення з опису об`єкту нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест», щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101, огорожу № 28 та мостіння IІ, III, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. від 18.10.2019 № 49225515; 3) визнання за ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» права на оформлення користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об`єкта нерухомого майна, за адресою просп. Петра Калнишевського, 1А (Індустріальний район), орієнтовною площею 0,4000 га, за рахунок вилучення з користування ТОВ «АТБ-Інвест» частини земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, площею 0,7010 га з межами, включаючи території під незаконно зведеними та зареєстрованими в якості складових об`єкта нерухомого майна мостінням та огорожею, Верховний Суду постановою від 02.08.2022 залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022, приймаючи яку суд апеляційної інстанції підтримав обґрунтування місцевого господарського суду по суті спору стосовно того, що на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 у справі № 904/2003/20, яке набрало законної сили, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га до 19.11.2033 перебуває в оренді у ТОВ «АТБ-Інвест» і в силу приписів частини четвертої статті 75 ГПК України ця обставина доказуванню не підлягає, а рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/5297/15 та № 904/7427/16 (обставини з яких також є преюдиційними) було встановлено, що до ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» право оренди частиною вказаної земельної ділянки у зв`язку із придбанням споруд, які розташовані на ній, автоматично не перейшло;

- у справі № 904/3440/22 за позовом ПП «Новинка Плюс» до 1) ТОВ «АТБ-інвест»; 2) Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про: 1) зобов`язання ТОВ «АТБ-Інвест» виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких 18.10.2019 внесені до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101 та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ «АТБ-Інвест» під позначками огорожа № 28 та мостіння II, III; 2) виключення з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ «АТБ-інвест», щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101, огорожу № 28 та мостіння II, III, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. від 18.10.2019 № 49225515, Верховний Суд постановою від 26.09.2023 залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023, якими у задоволенні позову було відмовлено, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно встановив, що зведення ТОВ «АТБ-інвест» огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1 А та подальше включення відомостей про них до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в складі нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. було здійснено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент їх зведення та внесення відповідної інформації про них до вказаного реєстру, зміна ж власника нерухомого майна (споруд ГІ, Д1, г2, д2, І1, К1, ЛІ, Я1, Є1, X1, Ц1, Ч1, № 1-5) за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1А з ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест», яке є єдиним власником ПП «Новинка Плюс», на ПП «Новинка Плюс» не змінює та не впливає на преюдиційні обставини, встановлені щодо ТОВ «АТБ-Інвест» у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20, в яких учасниками також були: ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест», Дніпровська міська рада та відповідний державний реєстратор;

- у справі № 904/367/24 за позовом ТОВ «Дубовий гай» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» і 2) Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ЗінковоїЮ. Є., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада, про: 1) зобов`язання ТОВ «АТБ-Інвест» виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені 18.10.2019 до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101 та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ «АТБ-Інвест» під позначками огорожа № 28 та мостіння ІІ, ІІІ; 2) виключення з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест», щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1672575012101, огорожу № 28 та мостіння ІІ, ІІІ, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. № 49225515 від 18.10.2019, Верховний Суд постановою від 11.03.2025 залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024, якими в задоволенні позовних вимог було відмовлено, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, врахувавши встановлені у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 160/1779/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22 обставини, які (обставини) не спростовано позивачем при розгляді цієї справи відповідно до вимог статті 74 ГПК України, та які є преюдиційними у цій справі відповідно до вимог частини четвертої статті 75 ГПК України, встановили, що зведення ТОВ «АТБ-Інвест» огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1-А та подальше включення відомостей про них до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в складі нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. здійснено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент їх зведення та внесення відповідної інформації про них до вказаного реєстру.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

37. Згідно із частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Елгорт» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

39. Підставами оскарження ухвалених у цій справі судових рішень судів попередніх інстанцій скаржник визначив підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

40. У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, зокрема, про порушення місцевим та апеляційним господарськими судами частини четвертої статті 75 ГПК України та наполягає на тому, що враховані ними обставини, як преюдиційні, встановлені в справах, в яких ТОВ «Елгорт» не брало участі, що свідчить про порушення у цьому разі правил про преюдицію.

41. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували відповідну правову норму без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15, постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 15.07.2021 у справі 910/19256/16 (і інших справах, що згадуються в зацитованій скаржником частині цієї постанови) та ухвалі Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 910/10365/15.

42. Суть наведених у касаційній скарзі ТОВ «Елгорт» висновків із вищевказаних судових рішень Верховного Суду України та Верховного Суду зводиться до того, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах; преюдиційні обставини встановлені у рішенні суду, не можуть мати абсолютного характеру і не можуть сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні; для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази; ці докази повинні бути оцінені судом, який розглядає справу, у загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України; преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

43. Заразом зі змісту оскаржуваних ТОВ «Елгорт» судових рішень, ухвалений щодо суті спору, вбачається, що суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, врахувавши встановлені у справах № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24 обставини, дійшли висновку що зведення ТОВ «АТБ-Інвест» огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1-А та подальше включення відомостей про них до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у складі нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» на підставі рішення приватного нотаріуса Зінкової Ю. Є. здійснено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент їх зведення та внесення відповідної інформації до реєстру.

44. При цьому місцевий та апеляційний господарські суди керувалися не лише обставинами, встановленими у зазначених судових справах, а заразом надали належну оцінку доводам ТОВ «Елгорт» та долученим на їх обґрунтування доказам, зокрема, висновку експерта від 16.06.2025 № 203/25, який позивач вважав новим доказом, що спростовує раніше встановлені обставини.

45. Так, місцевий господарський суд, з яким надалі погодився суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку цьому висновку зазначив, що складений судовим експертом Чашиним Д. Ю. висновок, виконаний з порушенням нормативних вимог, а саме:

- в своєму висновку експерт використовував (І) Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, яка втратила чинність 11.12.2023 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 12.10.2023 № 939, а також (ІІ) ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, які втратили чинність ще у 2018 році;

- в порушення абзацу 8 частини першої статті 4 Закону України «Про судову експертизу» та пункту 3.9 розділу ІІІ Інструкції про проведення експертиз відповідач-1 та інші учасники процесу не були запрошені для огляду об`єкта експертизи;

- в порушенням абзацу 6 та абзацу 15 пункту 4.12 розділу ІV Інструкції про проведення експертиз у вступній частині висновку експерт не зазначає інформацію по якій справі проводиться експертиза (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо) та чи підготовлений такий висновок для подання до суду;

- посилання судового експерта на норми, які регулюють діяльність ринка, зокрема, на Правила пожежної безпеки на ринках, є недоречним, оскільки в правовстановлюючих документах позивача відсутня інформація щодо належності вищевказаного нерухомого майна до споруд ринку;

- судовий експерт не зазначив про наявність у нього кваліфікації для проведення земельно-технічної експертизи, а саме - 10.20. Дослідження з питань землеустрою.

46. Тож аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій приписів частини третьої статті 86, статті 104 ГПК України, які (на його думку) допущено внаслідок неналежної оцінки (як зазначає позивач у касаційній скарзі, повного ігнорування) висновку експерта від 16.06.2025 № 203/25, є безпідставними, адже зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що судами було надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, і вказаному висновку за правилами, встановленими згаданими статтями, підтвердженням чого є його вищенаведений детальний аналіз.

47. Крім того, у частині доводів касаційної скарги щодо неналежного з`ясування судами попередніх інстанцій обставин цієї справи та звернення до обставин, встановлених у інших судових справах, Верховний Суд також звертається до власних висновків, викладених у вже згадуваній постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у подібній справі № 904/3440/22, а саме: «Верховний Суд зазначає, що саме по собі не прийняття безпосередньої участі ПП "Новинка Плюс" у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20, на що фактично посилається скаржник на обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, не може бути підставою для неврахування встановлених в цих справах обставин як преюдиційними при розгляді справи № 904/3440/22, а зведені ТОВ "АТБ-інвест" оспорювані огорожа і мостіння не створюють перешкод позивачу у доступі до його відповідного нерухомого майна. Зміна власника нерухомого майна (споруд ГІ, Д1, г2, д2, І1, К1, ЛІ, Я1, Є1, X1, Ц1, Ч1, № 1-5) за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1А з ТОВ IІ "НЗ-ІНВЕСТ", яке є єдиним власником ПП "Новинка Плюс", на ПП "Новинка Плюс" не змінює та не впливає на преюдиційні обставини, встановлені щодо ТОВ "АТБ-інвест" у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20, в яких учасниками також були: ТОВ "АТБ-інвест", ТОВ II "НЗ-ІНВЕСТ", Дніпровська міська рада, відповідний державний реєстратор».

48. Наведене щодо зміни власника відповідного майна стосується і ТОВ «Елгорт».

49. Тому, повертаючись до доводів скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 75 ГПК України, слід зауважити, що розглядаючи питання її застосування та принципу res judicata, у постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що: «Висновки судових рішень в інших справах, зокрема про відмову в позові у зв`язку з відсутністю боргу, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)). Водночас зазначені судові рішення усунули стан правової невизначеності і забезпечили, що всі учасники правовідносин могли у майбутньому знати про права всіх учасників, не порушуючи їх (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справа № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 59))».

50. Схожі за змістом містяться і у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі 922/511/24, у якій, зокрема, наведено, що палата не вбачає за можливе здійснювати ревізію судового рішення у іншій судовій справі, оскільки зворотне призвело б до порушення такого фундаментального аспекту верховенства права, як принцип правової визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду.

51. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується із зверненням місцевого та апеляційного господарських судів під час вирішення цієї справи по суті до викладеного у судових рішеннях, ухвалених у справах № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24, позаяк задля дотримання принципу правової визначеності, правова оцінка, що надається судами спірним правовідносинам у подібних справах, має здійснюватися однаково (постанова Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 922/2427/25, висновки наведені у якій підлягають урахуванню в силу вимог частини четвертої статті 300 ГПК України).

52. Протилежне навпаки свідчило б про неприпустиму ревізії судових рішень, ухвалених, зокрема, у справах № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24, що набрали законної сили, та порушення цим принципу res judicata.

53. Таким чином, наведені у пунктах 43, 44, 45 цієї постанови доводи скаржника, як і його посилання на їх обґрунтування на висновки, викладені у судових рішеннях Верховного Суду України та Верховного Суд, не можуть бути прийняті, оскільки, місцевий та апеляційний господарські суди керувалися не лише встановленим при розгляді справ № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24, а й належним чином дослідили та оцінили наявні у матеріалах цієї справи (№ 904/3467/25) докази, натомість задля забезпечення принципу правової визначеності правова оцінка спірних правовідносин, надана у зазначених судових справах, має бути урахована під час розгляду справи, яка переглядається (№ 904/3467/25), що і було дотримано судами попередніх інстанцій.

54. До того ж аналіз доводів касаційної скарги у цій частині переконливо свідчить про те, що скаржник заперечує не враховані судами обставини, встановлені у справах № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 904/367/24, а висновки судів попередніх інстанцій по суті спору, які зроблені ними з огляду на встановлені обставини цієї справи, зокрема (але не виключно), і на підставі викладеного у судових рішеннях, ухвалених у зазначених судових справах, що набрали законної сили.

55. Однак, такі доводи не доводять заявленого у касаційній скарзі порушення місцевим та апеляційним господарськими судами процесуальних норм та не є належним обґрунтуванням передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

56. Водночас аргументи касаційної скарги щодо скасування судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, за своїм змістом зводяться до спонукання до переоцінки доказів (зокрема, вже дослідженого та оціненого судами попередніх інстанцій висновку експерта від 16.06.2025 № 203/25), та встановлення на підставі цього інших фактичних обставин справи, що згідно зі статтею 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

57. Саме по собі прагнення скаржника здійснити переоцінку доказів (зазначеного висновку) та обставин цієї справи на власну користь не є підставою касаційного оскарження в розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а отже і не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

58. Заразом встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

59. Крім того, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України не дослідження зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, наявності яких у цій справі скаржником обґрунтовано та доведено не було.

60. Отже, зважаючи на викладене, касаційна скарга ТОВ «Елгорт» в частині оскарження судових рішень щодо вирішення спору по суті, з урахуванням не підтвердження визначених скаржником підстав їх касаційного оскарження, задоволенню не підлягає.

61. Стосовно ж оскарження позивачем судових рішень судів попередніх інстанцій у частині покладення на нього 25 000, 00 грн витрат ТОВ «АТБ-Інвест» на правничу допомогу, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

62. За усталеними висновками Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

63. У справі, що переглядається (№ 904/3467/25), дослідивши заяву ТОВ «АТБ-Інвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, суд першої інстанції, з яким надалі погодився апеляційний господарський суд, врахував складність правовідносин у справі, обсяг та значення підготовлених і поданих адвокатом процесуальних документів, поведінку сторін під час розгляду справи.

64. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій виснували про те, що витрати саме у розмірі 25 000, 00 грн відповідають критерію розумності, у зв`язку з чим і присудити до стягнення з позивача на користь відповідача-1 25 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, тобто 50 % від заявлених до стягнення.

65. В свою чергу скаржник обґрунтувань або доказів, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність присуджених до стягнення з нього витрат ТОВ «АТБ-Інвест» на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката не навів та не надав.

66. Верховний Суд констатує, що аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у наведених скаржником справах (пункт 20 цієї постанови), оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених у справах, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

67. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті.

68. Проте у зазначених скаржником постановах Верховного Суду у співвідношенні з оскаржуваним судовим рішенням не міститься протилежного правового висновку щодо застосування норм права (статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а лише наголошується на необхідності суду при вирішенні питання виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, що фактично і було здійснено судами попередніх інстанцій у цій справі.

69. Відтак, ураховуючи все викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди належно дослідили обставини справи, наявні докази та правильно застосували норми матеріального і процесуального права.

70. Інші наведені у касаційній скарзі позивача доводи, твердження та заперечення не охоплюються визначеними ним підставами касаційного оскарження, підставами відкриття касаційного провадження не слугували, а тому Верховним Судом не досліджуються та не оцінюються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

72. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

73. Звертаючись до Верховного Суду, ТОВ «Елгорт» в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростувало висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

74. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувались, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгорт» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі № 904/3467/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил