Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №910/8089/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/8089/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Могил С. К.,

секретар судового засідання Зайченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 (колегія суддів: Корсак В. А. - головуючий, Буравльов С. І., Алданова С. О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп"

до 1. Міністерства юстиції України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1

2) Приватного нотаріуса Трофименко Єлізавети Василівни

3) Державного реєстратора Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Евеліни Янівни

4) Державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяни Миколаївни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес"

6) ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування наказу

за участю:

позивача: Будкевич В. А. (адвокат)

відповідача-1: Субота О. В. (самопредставництво)

відповідача-2: Дробко Д. С. (керівник), Нагалка Я. Я. (адвокат)

третьої особи, на стороні позивача-1: Нагай С. Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КБ Білдінг Груп" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування частково наказу від 27.05.2025 №1446/5 щодо часткового задоволення скарги ТОВ "БК "Прогрес" від 29.04.2025.

1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, починаючи з 2020 року і до 27.05.2025, фактично залишався єдиним законним власником майнового комплексу. На підставі договору оренди землі, укладеного з міською радою земельні ділянки, на яких розташовано цей майновий комплекс, позивач користувався цими ділянками. Однак 27.05.2025 Міністерство юстиції України прийняло незаконний наказ, відповідно до якого задовольнило частково скаргу попереднього власника цього майна, що призвело до порушення права власності позивача на майно унаслідок зміни власника комплексу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 (суддя Лиськов М. О.) у позові до Міністерства юстиції України відмовлено.

2.2 Суд мотивував рішення, зокрема, тим, що спір фактично існує між позивачем та ТОВ "БК "Прогрес" щодо права власності на майновий комплекс, а тому заявлена позовна вимога не є ефективним способом захисту, оскільки не матиме жодного відновлювального впливу на права позивача, які стосуються спірного речового права. У цьому випадку належним способом захисту є саме віндикаційний позов, а зміст спірних правовідносин вказує на відсутність порушень прав позивача саме з боку міністерства, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

2.3 На стадії апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції залучено співвідповідача - ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес".

2.4 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 рішення суду скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

2.2. Суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково зазначив про віндикацію, оскільки позивач оскаржує правомірність дій суб`єкта владних повноважень, який своїм наказом анулював низку реєстраційних записів, тому скасування спірного наказу є належним та ефективним способом захисту для відновлення реєстраційних записів, що існували до порушення. Оскільки спірний наказ в оскарженій частині прийнятий з недотриманням передумов допустимості скарги, то заявлений позов підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційних скаргах скаржники просять постанову скасувати, а рішення суду залишити в силі.

3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключними випадками, передбаченими пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, Міністерство юстиції України посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- неправильно застосував приписи статті 4 ГПК України, статей 15, 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та не врахував висновків Верховного Суду щодо встановлення наявності порушеного права позивача, викладені у постановах від 18.07.2023 у справі № 910/12547/21, від 15.09.2022 у справі № 640/12435/19, від 06.02.2025 у справі № 910/15462/23, від 04.12.2025 у справі № 910/15182/24; неправильно застосував статей 15, 16 ЦК України та не врахував висновків Верховного Суду щодо встановлення обставин обрання позивачем належного та ефективного способу захисту, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15- ц (пункт 127), Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/4706/15 (911/1626/21), від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 08.05.2024 у справі № 910/13905/21; щодо суб`єктного складу, оскільки це міністерство не може бути єдиним відповідачем, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22;

- неправильно застосував приписи частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

3.3 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключними випадками, передбаченими пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- неправильно застосував положення статей 15, 16 ЦК України та не врахував висновків Верховного Суду щодо встановлення обставин обрання позивачем належного та ефективного способу захисту, викладених підпунктах 11.83-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.44-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Великої Палати Верховного Суду;

- не врахував, що спір у цій справі стосується виключно оцінки правомірності дій (рішення) Реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви про державну реєстрацію за ним права власності на майновий комплекс, що свідчить про публічно-правовий характер цього спору. Оскільки дослідженню в цій справі підлягають виключно владні управлінські дії та рішення Реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень, то спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16;

- поновлюючи відповідний строк та залучаючи співвідповідача, не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 344/19007/18;

- фактично підмінив безпосереднє дослідження доказів посиланням на висновки з іншої справи, чим порушив принципи безпосередності дослідження доказів, повного встановлення обставин справи та вимоги статей 73, 74, 75, 86 ГПК України.

3.4 У відзиві позивач, заперечуючи щодо задоволення касаційних скарг, вважає оскаржену постанову обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону. Натомість у правовій природі не може існувати спірний незаконний наказ, адже Міністерство юстиції України не може прикривати свої помилки власної адміністративної процедури загальними цитатами про неефективність способу захисту порушеного права.

4 Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що ТОВ "КБ Білдінг Груп" з 2020 року і до 27.05.2025 було єдиним власником нерухомого майна, а саме - майнового комплексу загальною площею 9876,3 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 938938632105.

4.2 З 2021 року ТОВ "КБ Білдінг Груп" також орендує на підставі Договору оренди землі:

- від 27.09.2021, укладеного з Бориспільською міською радою в якості Орендодавця, земельні ділянки площею 3,2209 га (кадастровий номер 3210500000:06:005:0004), площею 0,71 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0006), площею 4,9004 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0004), площею 0,049 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0005) у місті Бориспіль Київської області, за адресою: вул. Запорізька, 14, відповідно до рішень Бориспільської міської ради VIII скликання Київської області;

- від 17.08.2021 № 889-12-VIII "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп" у користування на умовах оренди строком на 10 (десять) років земельних ділянок площею 3,2209 га (кадастровий номер 3210500000:06:005:0004), площею 0,71 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0006), площею 4,9004 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0004), площею 0,049 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0005) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Запорізька, 14 у м. Бориспіль";

- від 14.09.2021 № 1068-13-VIII "Про внесення змін до рішення міської ради від 17.08.2021 №889-12-VIII Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп" у користування на умовах оренди строком на 10 (десять) років земельних ділянок площею 3,2209 га (кадастровий номер 3210500000:06:005:0004). площею 0,71га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0006), площею 4,9004 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0004), площею 0.049 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0005) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Запорізька, 14 у м. Бориспіль".

4.3 До Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ "БК "Прогрес" від 29.04.2025, на рішення від 10.12.2019 № 50136263 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Єлізавети Василівни, від 05.03.2020 № 51490106 державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяни Миколаївни, від 07.07.2020 № 53000045 державного реєстратор Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Евеліни Янівни, щодо комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14.

4.4 27.05.2025 прийнято наказ Міністерства юстиції України № 1446/5 "Про задоволення скарги", яким:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "ПРОГРЕС" від 29.04.2025 задоволено частково.

2. Визнано прийнятим з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 05.03.2020 №51490106 державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяни Миколаївни.

3. Визнано прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 17.03.2020 №№51654997, 51653177 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Єлізавети Василівни.

4. Визнано прийнятим з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 07.07.2020 №53000045 державного реєстратор Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Евеліни Янівни.

5. В іншій частині вимог відмовлено у зв`язку з тим, що рішення від 10.12.2019 №50136263 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Єлізавети Василівни відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

6. Тимчасово блоковано доступ державному реєстратору Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяні Миколаївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. 7. Виконання пунктів 2- 4 цього наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

8. Виконання пункту 6 цього наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

4.5 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.6 Розглянувши доводи скаржників, колегія суддів погоджується з наявністю підстав для скасування оскарженої постанови з огляду на порушення ним норм як процесуального так і матеріального права з огляду на таке.

Щодо залучення співвідповідача

4.7 Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини перша, четверта статті 45 ГПК України).

4.8 Відповідно до статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

4.9 Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

4.10 Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 клопотання позивача про залучення співвідповідача задоволено з мотивів того, що:

- позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України стосовно скасування реєстраційних дій, які мають наслідком перехід права власності від позивача до попереднього власника - ТОВ "Будельний комбінат "Прогрес";

- позивач, враховуючи судову практику, що склалася при розгляді таких судових спорів, та враховуючи правові висновки Верховного Суду в аналогічних спорах щодо визначення відповідача у справі, у своєму позову визначив єдиним відповідачем у справі - Міністерство юстиції України. Однак під час розгляду справи в суді першої інстанції Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 відступила від ряду правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду стосовно питання визначення суб`єктного складу в аналогічних судових спорах;

- враховуючи викладене, а також те, що позивач під час розгляду справи наполягав на залученні співвідповідача - ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", колегія вважає це клопотання достатньо обґрунтованим, застосовуючи принцип уникнення надмірного формалізму;

- наявності виключних обставин щодо залучення співвідповідача, оскільки у цьому випадку позивач добросовісно використовував судову практику Верховного Суду, а після її зміни позивач, враховуючи ці висновки, в розумні строки звернувся до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про залучення співвідповідача, проте суд йому незаконного відмовив;

- вирішуючи питання щодо залучення співвідповідача на стадії апеляційного перегляду справи колегія враховує, що суд апеляційної інстанції позбавлений права повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, водночас завданням апеляційного перегляду справи є виправлення помилок суду першої інстанції.

4.11 За положенням частини 1, 3 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

4.12 Після спливу строків, зазначених в частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

4.13 Також відповідно до частини 4 цієї статті за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

4.14 Отже, залучення до участі у справі співвідповідача або заміна первісного відповідача належним відповідачем здійснюється виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

4.15 При цьому як зазначав Верховний Суд у постанові від 03.03.2026 у справі № 910/1523/25:

"Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Верховний Суд акцентує, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Такі висновки є сталими та викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 (у тому числі на які посилається скаржник), від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити: (1) чи відповідні процесуальні дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження; (2) чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомим".

4.16 Позивач на стадії судових дебатів подав до суду першої інстанції клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на звернення з цим клопотанням після закриття підготовчої стадії та повернутися зі стадії судових дебатів до стадії підготовчого провадження у зв`язку із необхідністю залучити до участі у справі як співвідповідача ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", змінивши його процесуальний статус із третьої особи без самостійних вимог.

4.17 Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні цього клопотання, зазначив про те, що до свого клопотання позивач не долучив доказів, які підтверджують неможливість подання означеного клопотання у встановлений строк. Посилання на зміну правової позиції та постанову Великої Палати Верховного суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 судом визнано необґрунтованим.

4.18 Як вбачається із висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскарженій постанові, позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України стосовно скасування реєстраційних дій, які мають наслідком перехід права власності від позивача до попереднього власника - ТОВ "Будельний комбінат "Прогрес".

4.19 Отже, вже на час подання позову позивач був обізнаний про наявність підстав для залучення такого співвідповідачем ТОВ "Будельний комбінат "Прогрес".

4.20 За вказаних обставин судом апеляційної інстанції не спростовано висновків місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі іншого відповідача - ТОВ "Будельний комбінат "Прогрес".

4.21 У справах «Осман проти Сполученого Королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі.

4.22 Проаналізувавши вказані положення процесуального законодавства, врахувавши заперечення нового співвідповідача, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції із порушенням вказаних норм процесуального права залучив до участі у справі іншого відповідача - ТОВ "Будельний комбінат "Прогрес".

4.23 При цьому слід зазначити, що у даному спорі вимог, які б були спрямовані до ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", позивачем заявлено не було.

Щодо належного способу захисту

4.24 Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

4.25 Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

4.26 Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15, 16 ЦК України).

4.27 Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором [пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)].

4.28 Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

4.29 У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

4.30 Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

4.31 Такі вимоги є неефективними способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить позивачу права володіння його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, зокрема, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38,39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168)].

4.32 Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем [постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)], незалежно від того, чи таке витребування відбувається в порядку віндикації (статті 387- 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212- 1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) [постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 38)].

4.33 Суд першої інстанції встановив, що зі змісту позовної заяви та пояснень представника ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" у судових засіданнях вбачається, що фактично спір існує між позивачем та ТОВ "БК "Прогрес" щодо права власності на майновий комплекс, а отже, позовна вимога про скасування спірного наказу Міністерства юстиції України не є ефективним способом захисту, оскільки не матиме жодного відновлювального впливу на права позивача, які стосуються спірного речового права. Натомість належним способом захисту є саме віндикаційний позов. З такими висновками погоджується і суд касаційної інстанції.

4.34 При цьому, розглядаючи справу № 910/2546/22, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 вказала, що за конкретних обставин справи вимогу про оскарження наказу Мін`юсту можна інтерпретувати як спрямовану на введення позивача у володіння шляхом державної реєстрації відповідного речового права на підставі судового рішення згідно з положеннями частини 3 статті 26 Закону оскільки у наведеній справі вимоги позивачів були спрямованими на введення їх у володіння речовими правами оренди та суборенди.

4.35 Однак за обставинами цієї справи, що розглядається, належним способом захисту є віндикаційний позов, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

4.36 Згідно з статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

4.37 Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявленого у цій справі позову, та зазначає, що навіть у разі залучення у встановленому законом порядку належного відповідача, заявлена позивачем вимога є неефективним способом захисту права власника і позовних вимог до ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" позивачем заявлено не було.

4.38 З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду. За таких обставин касаційні скарги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 312, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" у справі № 910/8089/25 задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

С. К. Могил