Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №910/10683/21 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/10683/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Смирнова Ю.М.)

від 14.08.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Кропивна Л.В., Барсук М.А.)

від 13.04.2026

у справі №910/10683/21

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу садово - дачного товариства "Стадне"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Яценко О.С.

відповідача - не з`явилися

третя особа - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу садово - дачного товариства "Стадне" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом №64 від 16.03.2016 в частині виключення ОСОБА_1 з числа членів Обслуговуючого кооперативу садово - дачне товариство "Стадне".

1.2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що прийняте загальними зборами кооперативу рішення, оформлене протоколом №64 від 16.03.2016, про виключення позивачки з членів кооперативу за систематичне порушення статуту та наявності заборгованості зі сплати членських внесків, порушує права позивачки щодо членства у кооперативі та безпосередньої участі у його діяльності. Стверджує, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства та статуту кооперативу щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, а також не мав підстав для прийняття такого рішення.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/10683/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Постановою Верховного Суду від 03.12.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/10683/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про дотримання кооперативом порядку та строку повідомлення членів кооперативу, в тому числі і позивачки, про проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, є передчасними.

Верховний Суд також вказав, що судами попередніх інстанцій не були оцінені доводи позивача, та не досліджено і не з`ясовано, чи приймалися рішення загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне", якими б встановлювалися розміри і час сплати відповідних членських внесків до прийняття спірних рішень - тобто, не досліджено та не з`ясовано чи дійсно була наявна заборгованість у позивача зі сплати членських внесків до прийняття спірних рішень, щодо яких саме, який її розмір, період прострочення тощо; зауважив, що судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджувалось та не з`ясувалось питання, які саме приписи статуту кооперативу було порушено позивачкою, та чи були такі порушення "систематичними".

Крім вказаного, Верховний Суд надав вказівку щодо необхідності встановлення судом під час нового розгляду справи як загальної дійсної кількості членів кооперативу станом на 16.03.2016 - дату проведення загальних зборів членів кооперативу, так і встановити кількість членів кооперативу, присутніх на спірних зборах.

2.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/10683/21 у задоволенні позову відмовлено.

2.5. Суд першої інстанції, хоча і встановив обставини не дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту кооперативу щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, відмовив у задоволенні позову через пропуск позивачкою строку позовної давності.

2.6. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 у справі №910/10683/21 у задоволенні заяви Садово-дачного товариства "Стадне" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 81000,00 грн відмовлено повністю.

2.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/10683/21 залишено без змін.

2.8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову з тих самих мотивів, що і суд першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі №910/10683/21, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 1604.2024 у справі №910/21426/21, від 21.06.2023 у справі №916/4031/21, від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 (щодо застосування статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України); від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (щодо стандартів доказування), від 19.11.2019 у справі №911/3677/17 (щодо застосування статті 13 Цивільного кодексу України).

3.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що висновок судів про те, що позивачка могла та повинна була довідатися про існування оскаржуваного рішення та звернутися до суду в межах строку позовної давності є більш вірогідним, ніж про те, що про існування оскаржуваного рішення позивачці стало відомо лише у 2018 році.

3.6. Від позивачки надійшли додаткові пояснення, в яких останньою заперечуються доводи, викладені відповідачем у відзиві на касаційну скаргу.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Обслуговуючий кооператив Садово-дачне товариство "Стадне" (ідентифікаційний код 33054697) зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.08.2004 та діє на підставі статуту, затвердженого протоколом загальних зборів засновників від 11.03.2013.

Згідно з пунктом 4.2 статуту кооператив здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту.

Пунктом 5.1 статуту визначено, що Садово-дачне товариство "Стадне" (далі - кооператив) - неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 статуту майно кооперативу складають матеріальні та нематеріальні активи, а також інші цінності. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Пунктом 9.1 статуту визначено, що членом кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи України, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до пункту 11.1 статуту члени кооперативу мають право брати участь в діяльності та в управлінні кооперативом, право голосу на його зборах тощо.

Згідно з пунктом 11.2 статуту основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління Кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

За змістом пункту 11.3 статуту членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; припинення діяльності кооперативу; виключення зі складу членів в разі систематичного невиконання статуту та/або рішень загальних зборів кооперативу, та/або рішень правління кооперативу.

Відповідно до пункту 11.4 статуту рішення про припинення членства в кооперативі приймається загальними зборами членів кооперативу більшістю голосів та/або рішенням правління кооперативу.

Згідно з пунктом 13.1 статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Пунктом 13.2 статуту визначено, що до компетенції загальних зборів членів Кооперативу, належить, зокрема: визначення розмірів вступного і членських внесків та паїв; прийняття рішень про виключення зі складу членів кооперативу.

Відповідно до пункту 13.3 статуту чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу, але не менше одного разу на рік.

Згідно з пунктом 13.4 статуту про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Згідно з пунктом 13.8 статуту рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються (вважаються прийнятими), якщо за нього проголосувало не менше 75% членів кооперативу, від загальної кількості членів кооперативу, з таких питань: а) прийняття, внесення змін до статуту кооперативу; б) прийняття рішення про вступ до кооперативного об`єднання та вихід з нього; в) прийняття рішення про припинення діяльності кооперативу; г) обрання, відкликання, дострокове припинення повноважень голови та членів правління, голови та членів спостережної ради, голови та членів ревізійної комісії. Загальні збори членів кооперативу вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше 2/3 уповноважених.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка була членом Обслуговуючого кооперативу садово-дачне товариство "Стадне" починаючи з 2004 року по 2016 рік.

Відповідно до протоколу №64 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства "Стадне", які відбулись 16.03.2016, загальна кількість присутніх згідно з реєстром членів кооперативу 474 осіб, загальна кількість членів кооперативу - 620 осіб.

Згідно з порядком денним загальних зборів, на обговорення та голосування були поставлені наступні питання:

1) про припинення членства особами, що систематично порушують статут кооперативу та мають значну заборгованість по сплаті передбачених статутом внесків;

2) обговорення та затвердження рішень голови правління про припинення членства в кооперативі боржників по сплаті передбачених статутом внесків;

3) про обрання голови та членів ревізійної комісії;

4) про затвердження тарифів на використання електроенергії;

5) про встановлення систем автоматизованого обліку показників лічильників електроенергії;

6) інформація про зону відпочинку масиву "Східний";

7) інформація про приватизацію земельних ділянок членами кооперативу.

За результатами голосування з розгляду питань порядку денного були прийняті такі рішення:

1) про підвищення серед членів кооперативу дисципліни по сплаті членських внесків та виконанню правил статуту кооперативу;

2) про припинення членства у кооперативі 21 особи за переліком: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 .

Також:

-обрано головою Ревізійної комісії ОСОБА_23 ;

- затверджено тарифи на електроенергію на рівні 1,20 грн;

- погоджено встановлення системи автоматизованого контролю;

- доведено до відома інформацію, що пляж по АДРЕСА_1 не відноситься до земель СДТ "Стадне";

- доведено до відома інформацію, що на приватизацію земель ідуть 60 осіб.

Вказаний протокол загальних зборів, які відбулися 16.03.2016, підписаний головою загальних зборів членів кооперативу - ОСОБА_24 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_25 , членами лічильної комісії загальних зборів - ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

В матеріалах справи наявний додаток до протоколу загальних зборів учасників кооперативу №64 від 16.03.2016, а саме: реєстр реєстрації учасників загальних зборів членів кооперативу, згідно з яким реєстрація учасників розпочалась 16.03.2016 о 18:00 та завершилась 16.03.2016 о 18:30, для участі у зборах зареєструвалось 474 членів кооперативу, що є більше 75% від загальної кількості членів кооперативу; загальна кількість членів кооперативу - 620 осіб. Вказаний додаток до протоколу містить таблицю із переліком осіб, які взяли участь у загальних зборах, із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові цих осіб та їх підписи.

За наслідками прийнятих на загальних зборах учасників кооперативу від 16.03.2016 рішень позивачку - ОСОБА_1 було виключено зі складу членів кооперативу у зв`язку з наявністю значної заборгованості зі сплати членських внесків та систематичним порушенням статуту кооперативу.

Позивачка стверджує, що про проведення загальних зборів, на яких прийнято спірне рішення, повідомлена не була, та, відповідно, участі в них не брала; спірне рішення прийнято за відсутності кворуму. Таким чином, як стверджує позивачка, її позбавлено права та можливості у встановлений законом та статутом строк бути обізнаною з порядком денним загальних зборів членів кооперативу, висловити свою точку зору з приводу питань, які виносились на їх розгляд, та прийняти участь у їх вирішенні, тобто порушено її право, як члена кооперативу, на безпосередню участь у діяльності кооперативу.

У підтвердження своєї позиції позивачка надала до справи копії заяв-пояснень від 08.04.2019 в межах кримінального провадження СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві №12018100020009601 наступних осіб: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , в яких вказані особи зазначають, що не обізнані про проведення загальних зборів членів кооперативу з 2011 року, не брали участі в загальних зборах членів кооперативу 16.03.2016, з порядком денним ознайомлені не були, в голосуванні участі не приймали та своїм підписом відповідне рішення, в тому числі про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу, не засвідчували. Вказані копії заяв завірені підписом представника позивача адвоката Семенюка К.В.

Також у матеріалах справи містяться пояснення, відібрані адвокатом у порядку Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у наступних осіб: ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_33 , згідно зі змісту яких вказані особи підтверджують користування позивачкою на постійній основі приблизно з 1991 року земельною ділянкою в кооперативі, а також зазначають про відсутність інформації та їх повідомлення як про проведення спірних загальних зборів членів Кооперативу, так і про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу.

Крім того позивачкою подано нотаріально посвідчені заяви свідків: ОСОБА_41 , ОСОБА_33 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_34 , а також заяву свідка ОСОБА_44 , в яких свідки стверджували, зокрема, про те, що вони не були повідомлені про призначення загальних зборів членів кооперативу на 16.03.2016, не були присутні на зборах та не брали участі в голосуванні.

В свою чергу, відповідач посилається на визначений протоколом засідання правління Кооперативу №45 від 05.04.2013 порядок скликання загальних зборів та зборів уповноважених шляхом:

- розміщення оголошення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу на інформаційному стенді кооперативу, який знаходиться у приміщенні кооперативу за адресою: АДРЕСА_2 ;

- шляхом телефонного повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу (за наявності можливості телефонного зв`язку із членом кооперативу).

Цим протоколом зафіксовано, що зазначені способи повідомлення (або кожен окремо) членів кооперативу є належним повідомленням про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу.

Відповідач наполягає на тому, що Обслуговуючим кооперативом садово-дачним товариством "Стадне" було здійснено повідомлення членів кооперативу, в тому числі і позивачки, про загальні збори, які відбулися 16.03.2016 такими способами: по телефону (згідно з протоколом ознайомлення з повідомленням про дату, час, місце та порядок денний загальних зборів членів кооперативу) та через розміщення повідомлення на інформаційному стенді у приміщення кооперативу (копія повідомлення наявна в матеріалах справи). Зокрема, згідно з цим протоколом (копія в справі) ознайомлення з повідомленням про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства "Стадне", ознайомлення з інформацією про загальні збори та порядок денний проводилося уповноваженими особами: ОСОБА_24 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , за особистим підписом члена кооперативу або засобами телефонного зв`язку за контактами, наданими правлінню кооперативу згідно з наведеною в ньому таблиці; в графі №4 якої міститься інформація про здійснення телефонного дзвінка 05.03.2016 на телефонний номер НОМЕР_1 .

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спір у цій справі виник у зв`язку з прийняттям загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" рішення, оформленого протоколом № 64 від 16.03.2016, зокрема, про виключення ОСОБА_1 з числа членів кооперативу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала на наявність підстав для визнання недійсним спірного рішення, у зв`язку з тим, зокрема, що її та інших членів кооперативу не було повідомлено про дату, час та порядок денний загальних зборів, та на загальних зборах був відсутній кворум. Таким чином було порушено її право щодо безпосередньої участі члена кооперативу у його діяльності, і позбавило позивачку права та можливості у встановлений законом та статутом строк бути обізнаною з порядком денним зборів членів кооперативу, висловити свою точку зору з приводу питань, які виносились на їх розгляд, та прийняти участь у їх вирішенні.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідач не довів, що належним чином повідомив позивачку про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу СДТ "Стадне", проведених 16.03.2016; неповідомлення члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень;

- обставини щодо порушення позивачкою обов`язку по сплаті членських внесків, як передумова для прийняття рішення загальними зборами кооперативу про виключення позивачки з членів кооперативу, є недоведеними; суди встановили, що в матеріалах справи відсутні рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства "Стадне", якими б встановлювалися розміри і строки сплати відповідних членських внесків до прийняття спірних рішень; відсутність таких відомостей виключає можливість встановити факт наявності у позивачки заборгованості зі сплати членських внесків до прийняття загальними зборами спірного рішення, визначити дійсний розмір такої заборгованості, період прострочення тощо та кваліфікувати ці обставини як систематичне порушення позивачкою її обов`язків, обумовлених статутом кооперативу;

- факту наявності кворуму під час проведення 16.03.2016 загальних зборів суду не доведено.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи, суди обох інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

5.4. Разом з тим, судами встановлено, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог.

5.5. Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5.6. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

5.7. Застосовуючи наслідки спливу позовної давності, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення загальних зборів членів відповідача було прийнято 16.03.2016, відповідно строк звернення до суду з позовом щодо його оскарження завершився 16.03.2019, тоді як позов було подано 02.07.2021.

При цьому, суди відхилили доводи позивачки, що доказом її необізнаності щодо прийняття оскаржуваного рішення зборів про її виключення зі членів кооперативу є обставини користування нею земельною ділянкою та сплатою членських внесків з 22.08.2017 по 22.05.2018. А також зазначили, що судами не встановлено обставин, які б перешкоджали позивачці своєчасно у відповідні строки ознайомитися зі спірним рішенням та реалізувати право на судовий захист.

5.8. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за переконанням скаржниці, судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень застосовано, зокрема, положення статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 1604.2024 у справі №910/21426/21, від 21.06.2023 у справі №916/4031/21, від 29.06.2021 у справі №904/3405/19.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 910/21426/21, на яку посилається скаржниця, застосовуючи положення частини першої статті 261 Цивільного кодексу України сформував висновки, за якими можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Наведене правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

У постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/4031/21, про незастосування якої вказує скаржниця, викладено висновок, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача про те, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

5.9. Звертаючись з позовом до суду, позивачка наголошувала, що жодного доказу на підтвердження факту реального повідомлення останньої про проведення загальних зборів, в тому числі і шляхом телефонного повідомлення саме за 10 днів до визначеного строку їх проведення, як того вимагають положення пункту 13.4 статуту та приписи частини п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію", відповідач не надав. Також зазначала про відсутність доказів повідомлення членів кооперативу, включаючи позивачку, про проведення загальних зборів шляхом листування (поштового та електронного), на адреси відомі кооперативу.

Відповідно, судами першої та апеляційної інстанцій констатовано, що позивач (а також низка інших членів кооперативу СДТ "Стадне") не була належним чином повідомлена про скликання загальних зборів 16.03.2016.

Отже, судами встановлено порушення процедури повідомлення позивача про призначення загальних зборів 16.03.2016 (а тому позивач не знала про факт їх проведення та порядок денний).

Але при цьому, суди першої та апеляційної інстанцій обраховують строк позовної давності саме з 16.02.2016, хоча встановлено, що позивач не була обізнана про проведення загальних зборів членів кооперативу.

З огляду на що, колегія суддів вважає висновки судів обох інстанцій щодо того, що позивачкою не здійснено жодних дій, в результаті яких вона мала змогу своєчасно дізнатися про прийняте рішення та встановлення обставин необізнаності про проведення загальних зборів членів кооперативу, суперечливими.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/4031/21 зазначив, що відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача про те, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.

Всупереч викладеному, у цій справі судами, при встановленні обставин необізнаності про проведення загальних зборів, за наслідками яких позивачку виключено із членів кооперативу, не встановлювалися обставини доведення відповідачем того, що позивач могла отримати інформацію про своє виключення із членів кооперативу раніше тієї дати, про яку зазначає скаржниця, зокрема, чи відповідач інформував позивача про виключення зі складу членів кооперативу після 16.03.2016; позивач могла отримати інформацію про виключення зі складу членів кооперативу раніше ніж 18.07.2018 (наприклад, шляхом ознайомлення із відповідним рішенням (протоколом) на дошці оголошень або у приміщенні адміністрації кооперативу тощо).

Крім того, позивачкою наголошувалося, що у період з 16.03.2016 (дати спірного рішення про виключення зі складу членів кооперативу) до 18.07.2018 (дати, коли за доводами позивача її повідомили про виключення), остання здійснювала внески на банківський рахунок відповідача, зокрема: 22.08.2017 на суму 330 грн; 25.10.2017 на суму 330 грн; 17.01.2018 на суму 240 грн; 15.03.2018 на суму 240 грн; 15.03.2018 на суму 360 грн; 22.05.2018 на суму 240 грн. Крім того, 03.07.2017 позивач особисто сплатила через касу СДТ "Стадне" членські внески на суму 2460 грн. При цьому, судами не надано жодної оцінки тій обставині, що сплачені внески стосувалися саме періоду 2016-2018 років, тобто вже після прийняття рішення загальних зборів учасників про виключення позивачки із членів кооперативу, а не як сплата боргу за попередні періоди.

Жоден із вказаних платежів не був повернутий відповідачем позивачу, що свідчить про їх прийняття кооперативом.

Отже, сплачуючи протягом 2016-2018 років внески на рахунок відповідача, а також особисто сплативши 03.07.2017 членські внески через касу кооперативу та добросовісно користуючись земельною ділянкою без жодних претензій зі сторони відповідача, позивач вважала, що досі перебуває у складі членів СДТ "Стадне".

Тобто, у позивача були відсутні будь-які підстави сумніватись у своєму членстві в кооперативі СДТ "Стадне".

Проте, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам, виходячи лише з дати прийняття кооперативом спірного рішення.

Також судами не надано належної оцінки доводам позивача, що з моменту, коли вона дізналася про виключення з кооперативу, звернулася з заявою до керівника СДТ "Стадне" про надання їй відповідного рішення щодо виключення зі складу членів кооперативу. Відповіді на вказану заяву позивач не отримала.

Позивач повторно 18.09.2018 подала відповідачу заяву про отримання спірного рішення (протоколу) загальних зборів. Відповідь на цю заяву також надано не було.

В подальшому представником позивача (адвокатом Семенюком К.В.) також двічі (30.11.2018 та 30.01.2019) направлялись адвокатські запити про отримання копії спірного рішення (протоколу). На жодне із вищевказаних звернень відповідач відповідь не надав.

Втім судами попередніх інстанцій не надано оцінки діям відповідача щодо виконання ним своїх обов`язків з надання письмових відповідей на запити членів.

У постанові від 23.02.2021 у справі №910/5349/18 Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Проте суди зазначеного не врахували.

5.10. З огляду на викладене, оскільки суди дійшли передчасних висновків щодо того, що позовну давність у спірних правовідносинах слід обраховувати з моменту прийняття рішення загальних зборів кооперативу, і, відповідно, не встановили обставин щодо того, коли позивач дізнався чи міг дізнатися про обставини її виключення з членів кооперативу, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи №910/10683/21 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що він не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, позбавлений можливості надати самостійну оцінку таким доводам, дослідити відповідні докази, подані на їх підтвердження, та, як наслідок, встановити (вважати доведеною) обставину щодо наявності або відсутності спливу позовної давності. Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

6.1. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі №910/10683/21 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець