Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №486/547/26
Суддя: Волощук О. О.
Справа №: 486/547/26 Провадження № 3/486/222/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретарі судового засідання Гайдук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 04.02.2026 о 20:03 год. в м. Південноукраїнську по вул. Європейській, буд.7, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, невнятну розмову, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810» на місці зупинки відмовився, а також відмовився від проходження медосвідування в найближчому медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 04.02.2026 о 20:03 год. в м. Південноукраїнську по вул. Європейській, буд.7, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування даним видом транспортного засобу, а саме не маючи категорії «В», повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).
На підставіст. 36 КУпАП суд, вважає за доцільне зазначені справи про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження для спільного розгляду і вирішення, оскільки справи стосовно ОСОБА_1 розглядаються одним і тим же органом.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколах. Будь-яких пояснень суду не надав.
Також, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надано, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ч.3 ст. 130 КУпАП, дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 3 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пункт 2.1 а) Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №583135 від 04.02.2026 року;
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №583148 від 04.02.2026 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026 року;
- копією постанови Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02.10.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладеного на нього стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб без конфіскації транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП остаточно накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб без конфіскації транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 років 6 місяців;
- копією постанови Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.12.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладеного на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 51000 з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 18 років 11 місяців 25 днів без конфіскації транспортного засобу;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6119796 від 09.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та накладеного на нього стягнення у вигляді штрафу 20400 грн.;
- відеозаписами на DVD-R диску з місця події, на яких зафіксований факт відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому медичному закладі.
Таким чином, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Пунктом 7 ч. 1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Оскільки строки накладення адміністративного стягнення, за ч. 5 ст. 126 КУпАП України, встановлені ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи судом закінчилися, наявні підстави для закриття провадження у справі.
Таким чином, на даний момент минув встановлений ст. 38 КУпАП строк давності накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про притягнення особи підлягає закриттю.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення у відношенні правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Призначаючи вид стягнення суд враховує, що порушнику, крім стягнення у виді адміністративного арешту, неможливо призначити стягнення передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не додано доказів того, що він є власником автомобіля, яким керував під час складання протоколу, та відсутні дані про те, що вказаний автомобіль було вилучено або зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів.
Згідно з частиною 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.
При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, суд приєднує до призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами невідбуту частину стягнення за постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.12.2025, яка набрала законної сили 30.12.2025, що на день розгляду справи становить 18 років 5 місяці 21 день.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 34, 126, 130, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір»,
П О С Т А Н О В И В:
Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №486/547/26 (провадження № 3/486/222/2026), №486/548/26 (провадження №3/486/223/2026) присвоїти об`єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи 486/547/26 (провадження № 3/486/222/2026).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв`язку закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, що встановлений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме строк давності накладення адміністративного стягнення, провадження по справі в частині притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити йому стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб без конфіскації транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
На підставі частини 3 статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.12.2025 та остаточно накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб без конфіскації транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 28 (двадцять вісім) років 5 (п`ять) місяців 21 (двадцять один) день.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) "00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua