Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №474/432/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/432/26

Провадження № 3/474/102/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.26 с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

24.05.2026, близько 23 год. 51 хв., по вул. Магістральна, 26, с-ще Врадіївка громадянин ОСОБА_1 керував мопедом марки Хонда Діо , без д/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невнятна річ, хитка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння, в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера “Драгер 6810” та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674727 від 25.05.2026 надійшов до суду 28.05.2026.

24.05.2026, близько 23 год. 51 хв., громадянин ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, по вул. Магістральна, 26, с-ще Врадіївка керував мопедом марки Хонда Діо, без д/н, без посвідчення водія відповідної категорії А1, тобто не маючи права керування даним видом транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. “а” п.п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674744 від 25.05.2026 надійшов до суду 28.05.202.

Постановою від 29.05.2026 справи про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/432/26, провадження № 3/474/102/26.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 16.06.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № R067190447550), про причини неявки не повідомив.

Водночас 13.06.2026 до суду через підсистему “Електронний суд” із заявою звернувся захисник ОСОБА_1 - Величко В.П., в якій просив допустити його до участі у справі, надати йому доступ до електронних матеріалів справи та відкласти розгляд справи.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 08 год. 20 хв. 03.07.2026, про що ОСОБА_1 та захисник Величко В.П. повідомленні належним чином, шляхом направлення судових повісток з прикріпленими файлами з електронними матеріалами справи до електронного кабінету захисника Величка В.П. в підсистему “Електронний суд”, які були доставлені 22.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

03.07.2026 до суду через підсистему “Електронний суд” від захисника Величка В.П. надішли додаткові пояснення, в яких захисник просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Так, у поясненнях захисник Величко В.П. вказує наступне.

Щодо безпідставності кваліфікації за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Поліцією інкримінується ОСОБА_1 вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказана кваліфікація є безпідставною та незаконною з огляду на об`єктивну сторону даного правопорушення та конституційні норми.

Відсутність спеціального статусу суб`єкта правопорушення.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті. При цьому санкція статті містить обов`язкове додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від трьох до п`яти років.

Як вбачається з матеріалів справи та долученої постанови від 04 травня 2026 року, взагалі не отримував у встановленому законом порядку посвідчення водія відповідної категорії, тобто не має правового статусу водія.

Відповідно до сталої практики Касаційного адміністративного суду, особа, яка взагалі не отримувала посвідчення водія, не може бути суб`єктом правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення такого права, оскільки неможливо позбавити особу права, якого вона ніколи не набувала. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, у діях особи відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо порушення вимог статті 61 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що 04 травня 2026 року уповноваженою особою поліції щодо правопорушника вже було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1/ч. 2 ст. 121 КУпАП (штраф 1 190 грн) за правопорушення, нібито вчинене в межах того самого часового проміжку та епізоду керування від 04 травня 2026 року.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки держава в особі органів Нацполіції вже реалізувала свою каральну функцію та притягнула особу до відповідальності за факт керування вказаним транспортним засобом у цей період, повторне притягнення до відповідальності в межах цієї ж події суворо заборонено Конституцією України.

Щодо недоведеності складу правопорушення за ст. 130 КУпАП.

1. Недопустимість доказів факту керування транспортним засобом.

Працівники поліції безпосередньо факту керування транспортним засобом не зафіксували, оскільки прибули на місце, коли транспортний засіб перебував у нерухомому стані. На підтвердження факту руху поліцією долучено відеозапис із приватного технічного засобу цивільної особи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказ повинен бути отриманий виключно у встановленому законом порядку.

Матеріали справи не містять протоколу огляду або вилучення вказаного відеозапису у третьої особи, що нівелює легальність джерела його походження.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про Національну поліцію” та ст. 258 КУпАП, органи поліції під час фіксації правопорушень зобов`язані використовувати виключно сертифіковані технічні засоби, що перебувають на балансі МВС. Відеозапис із приватного пристрою громадянина, отриманий поза межами процесуальних дій, а також без зазначення назви технічного пристрою є недопустимим доказом. За відсутності легальних доказів факту керування, особа не може нести відповідальність як водій.

2. Порушення процедури фіксації відмови від огляду.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, затвердженої Наказом МВС/МОЗ № 1452/735, у разі відмови водія від проведення огляду на місці, така відмова фіксується у присутності двох свідків або за допомогою відеозапису. Патрульними поліцейськими не було залучено незацікавлених свідків. Ба більше, у бланку протоколу в графі “свідки” поліцейськими неправомірно вписано самого правопорушника ОСОБА_1 , що суперечить положенням ст. 63 Конституції України та базовим принципам судочинства, оскільки особа, яка притягається до відповідальності, не може в межах одного провадження набувати статусу свідка проти самої себе.

ОСОБА_1 та захисник Величко В.П. в судове засідання призначене на 08 год. 20 хв. 03.07.2026 не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Водночас у додаткових поясненнях від 03.07.2026 захисник просить розглядати справу за його та ОСОБА_1 відсутності.

Враховуючи приписи ст.ст. 268, 271 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника Величка В.П.

Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачалася відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачені ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103.

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674727 від 25.05.2026, серії ЕПР1 № 674744 від 25.05.2026, від підпису в яких останній відмовився без будь-яких зауважень щодо їх змісту, підтверджується: відеозаписами подій; постановою серії ЕНА № 7137868 від 04.05.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.05.2026р.

Відповідно до довідок від 25.05.2026 СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що згідно бази даних ІКС ІПНП МВС України громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 4842 від 26.09.2018 по 26.09.2048 категорії “В1,В” та протягом 2025-2026 років притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП сектором реагування патрульної поліції ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП, серія постанови № 7137868. За ст. 130 КУпАП не притягувався.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674744 від 25.05.2026, мопед марки Хонда ДІО, б/н, належить ОСОБА_1 , проте підтверджуючі документи щодо належності останньому транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні.

Водночас щодо тверджень захисника ОСОБА_2 слід зазначити наступне.

Твердження про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія не відповідає дійсності, оскільки як встановлено судом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 4842 від 26.09.2018 по 26.09.2048 категорії “В1,В”.

Водночас постановою серії ЕНА № 7137668 від 04.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права керувати таким транспортним засобом через відсутність у нього водійського посвідчення категорії “А1”.

При цьому матеріали справи не містять даних про оскарження ОСОБА_1 в порядку, визначеному чинним законодавством, вищевказаної постанови, як і її скасування.

Судом не беруться до уваги твердження захисника Величка В.П. про порушення ст. 61 Конституції України під час притягнення 04.05.2026 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки предметом судового розгляду є вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, яке мало місце 25.05.2026.

Щодо тверджень захисника Величка В.П. про недопустимість як доказу відеозапису із приватного технічного засобу слід зазначити наступне.

Порядок зібрання та оцінки доказів визначений ст.ст. 251 та 252 КУпАП, які, в свою чергу, не визначають процедури зібрання та фіксації таких доказів.

Однак ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються ... показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками...

Також слід зазначити, що на відеозаписі отриманого з приватного технічного запису та відеозаписі з бодікамери поліцейського чітко зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та момент його зупинки. З відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається те, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, а заперечував лише, те що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд не бере до уваги посилання захисника Величка В.П. на приписи ст. 258 КУпАП, оскільки вказання стаття стосується випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Щодо тверджень захисника Величка В.П. про порушення процедури фіксації відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП, яка кореспондується з приписами п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відеозапису з бодікамери поліцейського процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 була проведене з дотриманням вищевказаних вимог чинного законодавства, а в залученні свідків в даму випадку не було необхідності.

Водночас зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення в графі свідки самого правопорушника ОСОБА_1 жодним чином не свідчить про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння чи про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008р. у справі “Кобець проти України” (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини” (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

Таким чином, із сукупності вищевикладеного слідує, що твердження захисника Величка В.П. є безпідставні та необґрунтовані, а його вимога про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підлягає задоволенню.

При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи приписи ст.ст. 23-36 КУпАП, з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23-36, 40-1, 126, 130, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складений та підписаний “06” липня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол