Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №752/14785/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14785/26

Провадження №: 3/752/4644/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського УП ГУНП у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 29.05.2026 року близько 21 год. 45 хв. за адресою АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, принижувала честь та гідність, тягала за волосся, вдарила в обличчя рукою, чим завдала подряпин, без нанесення тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_2 було завдано шкоди психічному та фізичному здоров`ю, тобто вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Вказала, що не вчиняла жодного домашнього насильства відносно доньки. Надала письмові зауваження до адміністративного протоколу.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_1 повідомив, що проживає з мамою і в той день мама сварилась з сестрою. Не бачив, щоб мама била сестру. Також вказав, що любить маму і сестру.

В судовому засіданні через відеозв`язок неповнолітня ОСОБА_2 показала, що в той день мама була в стані алкогольного сп`яніння та вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Вказала, що мама кричала, ображала нецензруною лайкою, кривляла та принижувала її, тягала за волосся, била рушником та вдарила в обличчя рукою. Також вказала, що у зв`язку з цим, зателефонувала до батька і наразі проживає з ним.

Захисник Іващенко В.І. в судовому засіданні просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтував тим, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство відносно доньки. Вказав, що взагалі не розуміє, чого ОСОБА_2 госпіталізували до лікарні. На підтвердження своєї позиції надав пояснення трьох осіб та характеристику з місця роботи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає зокрема, ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання та кусання.

Так, в ході розгляду справи з метою повного та об`єктивного вирішення судом було направлено ряд запитів до державних установ, зокрема, до КНП «Центр ЕМД та МК», КНП «Київська міська дитяча лікарня №1» з метою надання інформації та до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві з метою наданння відеозапису подій, що мали місце 29.05.2026 року.

З відповіді КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» №01-04/678 від 16.06.2026 року вбачається, що 30.05.2026 року о 02 год. 25 хв. ОСОБА_2 було доставлено до травматологічного пункту та поставлено діагноз МКХ -10:S30.1 Забій стінок живота. Діагноз супутній МКХ-10:S00.05 Поверхнева травма волосистої частини голови, S00.35 Забій носа. S70.1 Забій стегна (правого). Крім того, з вказаної відповіді вбачається, що зі слів ОСОБА_2 біля 21 год. 30 хв. її рідна мати в стані алкогольного сп`яніння побила її руками по обличчю та жбурляла побутові предмети, у зв`язкуз чим, вона викликала поліцію.

Крім того, з листа КНП «Центр ЕМД та МК» від 11.06.2026 року №1450/5 та карти виїзду ШМД №5062 від 29.05.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 було поставлено попередній діагноз «Забій м`яких тканин носа, ссдана обличчя». Також з карти ШМД вбачається, що зі слів ОСОБА_2 її побила мати.

З відеозаписів, що надані на запит суду з Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_2 перебуває в пригніченому стані, плаче через подію, що відбулась між нею та матір`ю 29.05.2026 року та чітко повідомляє працівнику поліції та в подальшому лікарям про факт вчинення відносно неї домашннього насильства; на обличчі останньої є ознаки тілесних пошкоджень, лікарі ШМД після огляду наполягають на госпіталізації з метою дообстеження дитини. ОСОБА_1 , в свою чергу, згідно даних відео має ознаки алкогольного сп"яніння, є збудженою, підвищує голос, сміється, потім плаче, періодично висловлюється нецензурною лайкою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки її вина підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №883144 від 29.05.2026 року, рапортами, письмовими поясненнями ОСОБА_2 надані під час складання протоколу, які повністю узгоджуються з іншими доказами, зокрема, з даними, що містяться на відеозаписах з бодікамери працівників поліції та даними, що містьться у відповіді КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» №01-04/678 від 16.06.2026 року та у листі КНП «Центр ЕМД та МК» від 11.06.2026 року №1450/5 з додатком картою виїзду ШМД №5062 від 29.05.2026 року.

Таким чином, твердження захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 суд вважає безпідставними, оскільки вказане повністю спростовано дослідженими вище доказами.

Крім того, суд не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які долучив захисник, оскільки вказані особи не були свідками подій 29.05.2026 року, крім того, в їх поясненнях містяться лише характеризуючі дані відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, позитивну характеристику з місця роботи, особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше вчинила вказане в постанові адміністративне правопорушення, суддя не вбачає підстав направляти останню на проходження програми для кривдників, у порядку передбаченому ст. 39-1 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя

постановив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п"ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.В. Бондаренко