Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №149/1885/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1885/26

Провадження №3/149/669/26

Номер рядка звіту 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Робак М.В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом серії ЕПР1№674889 від 25.05.2026 встановлено, що 25.05.2026 о 09:15 год. с.Уланів, дорога АД РЗ1 43 км., водій ОСОБА_1 , керувала ТЗ Nissan qashqai д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився на місці зупинки у встановленому законом порядку та у повному обсязі, при безперервній відеофіксації на нагрудний бодікам №476737, №476011, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Адамчук П.Б. подав до суду клопотання в якому просить закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

На обґрунтування протоколу серії ЕПР1№674889 додано:

- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання зазначає, що вранці прийняла ліки, відмовилася від проходження огляду, тому що поспішала;

- рапорт поліцейського;

- диск в відеозаписом.

Дослідивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що вони не являються достатніми, для доведення факту наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй діяння з таких підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, те, що стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є значно більшим, ніж за вчинення окремих кримінальних правопорушень, передбачених КК України, для цілей статті 6 ЄКПЛ, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП носить кримінальний характер, відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації правопорушення, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 323/669/19.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є, зокрема, запобігання правопорушенням, а не їх провокація.

Із п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про Національну поліцію" слідує, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень. Здійснення поліцією провокаційних дій суперечить завданням, покладеним на неї Законом.

З оглянутих у судовому засіданні відеоматеріалів встановлено, що транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, яким при спілкуванні з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому порядку освідування водію роз"яснено не було. Пропозиції пройти освідування саме на місці зупинки за допомогою алкотестеру "Драгер" від працівників поліції не поступало. Натомість, при спілкуванні працівники поліції повідомили, що позитивні результати освідування тягнуть за собою позбавлення права керування, а при відсутності освідування можна довести свою невинуватість. Вподальшому, почувши, що водій поспішає, працівники поліції повідомили, що складання документів на місці зупинки займе близько 10 хвилин.

Наведені обставини в сукупності дають можливість зробити висновок про провокацію працівниками поліції на вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Крім того, захисником було надано висновок КНП "Хмільницька ЦЛ" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №13, складеному о 10:15 год. 25.05.2026 року, результат - 0,02 проміле.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що працівниками поліції не доведено наявність в діях ОСОБА_1 обов`язкової складової адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - умислу на його вчинення, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Марина РОБАК