Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №715/2006/26
Суддя: Маковійчук Ю. В.
Справа № 715/2006/26
Провадження № 3/715/766/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.07.2026 селище Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Маковійчук Ю.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 2 ст. 204-1 та ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що він 27.05.2026 року о 18 год. 20 хв., в складі групи спільно з ОСОБА_2 на напрямку 842 прикордонного знаку, що на території Тереблеченської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон та був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Тарашани.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги cт. cт. 9. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777 –XII, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 статті 204-1 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 27.05.2026 року о 18 год. 20 хв. при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Румунію на напрямку 842 прикордонного знаку, що на території Тереблеченської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонному наряду, а саме: не виконав команди: «Стояти!», «Припинити рух», «Перевірка документів!» та відмовився на законну вимогу прикордонного наряду надавати документи для перевірки, вдався до втечі.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10 Положення про прикордонний режим, затверджений Постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 статті 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву в якій вказав, що вину визнає, проти обставин справи не заперечує та просить розглянути справу у його відсутності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 004893Е вбачається, що ОСОБА_1 27.05.2026 року о 18 год. 20 хв., в складі групи спільно з ОСОБА_2 на напрямку 842 прикордонного знаку, що на території Тереблеченської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон та був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Тарашани.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано лише рапорт працівника прикордонної служби. Будь-яких інших доказів на підтвердження, спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 , суду не надано.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення є зокрема, пояснення особи, яка притягується до відповідальності. Таке пояснення може бути викладене у протоколі або відібране на окремому аркуші та засвідчене підписом особи, яка його надала. Разом з тим, в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 відсутнє, а довідка щодо первинного опитування затриманих осіб, складена та підписана лише особою, що уповноважена на складання протоколу. При цьому слід зауважити, що у вказаній довідці підпису особи, що притягується до відповідальності немає, як і немає самого письмово пояснення, при цьому у довідці вказано, що останній пояснив, що рухається до с. Слобідка з метою проведення ремонтних робіт у приватному будинку.
Слід зазначити, що лише перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. В даному випадку ОСОБА_1 є місцевим мешканцем, був затриманий на значній відстані від державного кордону без будь-яких особистих речей чи документів (закордонного паспорту громадянина України), які б свідчили про намір перетинати кордон, що у зв`язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон.
Таким чином, в судовому засіданні поза розумним сумнівом не доведено в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. Суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України. Тільки рапорти працівників ДПС в даному випадку, без надання інших доказів, не можуть вважатись достатніми вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КУпАП, не знайшла свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.
Крім того, на думку суду в діях ОСОБА_1 також відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-10 КУпАП.
Так, диспозицією ч.1 ст. 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року визначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№004894Е, 27.05.2026 року ОСОБА_1 27.05.2026 року о 18 год. 20 хв. при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Румунію на напрямку 842 прикордонного знаку, що на території Тереблеченської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонному наряду, а саме: не виконав команди: «Стояти!», «Припинити рух», «Перевірка документів!» та відмовився на законну вимогу прикордонного наряду надавати документи для перевірки, вдався до втечі.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інші беззаперечні докази, які б вказували на саме злісну непокору ОСОБА_1 , на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на досліджені у справі докази, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 вчинення злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.
Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення злісної непокори ОСОБА_1 судом також не встановлено.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1, за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, за відсутністю події і складу цього правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення № 715/2006/26 провадження № 3/715/766/26 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення № 715/2007/26 провадження № 3/715/767/26 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та присвоїти їй номер 715/2006/26, провадження № 3/715/766/26.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 та ч. 1 ст.185-10 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua