Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №148/2899/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/2899/25

Провадження № 3/148/16/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «ТЕРРА ФУД», на утриманні має дві неповнолітні особи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

05.11.2025 близько 08:30 години в м. Тульчині на перехресті вулиць М. Леонтовича та Європейська водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 53212», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому водій не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.37, зі смуги з якої дозволено напрямок руху тільки праворуч, здійснив рух прямо та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні ДТП не визнав та пояснив, що він рухався транспортним засобом «КАМАЗ 53212», державний номерний знак НОМЕР_1 зі сторони с. Мазурівка у м. Тульчин, перестроївся у праву смугу щоб зробити лівий поворот на вул. Дейча (Європейська), тобто з`їжджав з головної дороги, при цьому зменшивши швидкість руху, здійснюючи маневр повороту на ліво, незважаючи на дію знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу», з вул. Успенської йому на перетин вискочив автомобіль «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , який на початок його маневру знаходився у зоні дії знаку 2.1 та наближаючись до нього прискорився, а він з метою уникнення зіткнення вивернув кермо у ліво, однак зіткнення уникнути не вдалося.

Захисник адвокат Кравець Віта Анатоліївна у судовому засіданні наполягала на тому, що ОСОБА_1 , водій транспортного засобу «КАМАЗ 53212», державний номерний знак НОМЕР_1 , не порушив вимоги знаку 5.16, оскільки даний знак не є знаком заборони, пріоритету або наказовим знаком, а відноситься до інформаційно-вказівних знаків, а тому повертати в м. Тульчині з крайньої правої смуги по вул. М.Леонтовича на вул. Європейську у водія КАМАЗу ніяких заборон не було, тим більш, там є дорожня розмітка 1.7, яка дозволяє водію здійснити такий маневр. Зауважує, що на перехресті вул. М. Леонтовича та вул. Успенській відсутня дорожня розмітка 1.1, яка би забороняла проїзд перехрестя саме на цій частині дороги, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні порушення правил ПДР, водночас у діях водійки «Renault Megane» вбачаються порушення знаку 2.1. який є знаком пріоритету, та який змушував водійку «Renault Megane» надати перевагу в русі саме водію КАМАЗу.

Крім того наполягала на продовженні розгляду справи після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 38 КУпАП, з метою встановлення винної особи у спричинені ДТП, тим самим не підтримавши своє клопотання подане 03.12.2025, просила признати експертизу на визначення винного в ДТП.

В подальшому зазначила, що висновок експерта ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону, оскільки проведений не повно, без дослідження всіх обставин справи, що підтверджується рецензією № 10/Р/26 виготовленою на замовлення, рецензентом ОСОБА_4 .

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що перехрестя на якому сталося ДТП має обмежену оглядовість, а тому коли вона побачила «КАМАЗ», була вже поза межами зони дії знаку 2.1 і тому, щоб уникнути зіткнення вона прискорилася, однак уникнути зіткнення не вдалося. Заперечує, що ДТП сталося з її вини, оскільки водій КАМАЗу не повертав, а на швидкості їхав прямо.

Представник потерпілої адвокат Балинський Б.В. у судовому засіданні заперечував, що ДТП сталося з вини ОСОБА_2 , оскільки водій КАМАЗу зі слів потерпілої не повертав, а на швидкості їхав прямо, а тому зіткнення сталося не на перехресті вул. М.Леонтовича, Успенської та Європейської, а вже за ним, тобто ОСОБА_2 , під час зіткнення, перехрестя вже проїхала та ДТП сталося на перетині вул. М.Леонтовича та Успенської. Також положення автомобіля «КАМАЗ» після зіткнення, не відповідає поясненням ОСОБА_1 , оскільки дане зіткнення сталось на зеленій зоні, не доїжджаючи до перехрестя вулиць М.Леонтовича, Успенської та Європейської, про що свідчать фотоматеріали долучені до справи.

Щодо долученої представником ОСОБА_5 рецензії № 10/Р/26 виготовленою на замовлення, рецензентом ОСОБА_6 , зазначив, що вона не є доказом, оскільки рецензент не повідомлявся про кримінальну відповідальність та за освітою має вищу фізичну та юридичну освіту, є автором 60 наукових праць з теорії та практики судової експертизи.

Заслухавши пояснення сторін та представників, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про вчинення адміністративного правопорушення; рапорт про отримання повідомлення про вчинення ДТП; схему місця ДТП; пояснення правопорушника та потерпілого; посвідчення водіїв та свідоцтв про реєстрацію т/з; страхові поліси, фото пошкоджених т/з на місці ДТП; схему організацію дорожнього руху на перехресті вул. Європейська – Успенська м. Тульчин; висновок експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за № 2568/2569/25-21 від 16.04.2026, суд встановив, що своїми діями порушник вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, порушення особою правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є: наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 передбачено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно п.1.1.Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 (далі -ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п.1.3.ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, схеми місця ДТП та пояснень наданих учасниками дорожньо-транспортної події та фотознімків розташування ТЗ на місці події, порушення правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП було допущено зі сторони водія ОСОБА_1 ..

Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП також підтверджується дослідженим у судовому засіданні висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за № 2568/2569/25-21 від 16.04.2026, згідно якого:

1. В заданій дорожній ситуації водій транспортного засобу КАМАЗ 53212, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними нормами вимог дорожнього знаку 5.16 "Напрямки руху по смугах", під час зміни напрямку руху керуватись технічними нормами вимог п. 10.1 ПДР України.

2. В заданій дорожній ситуації водій транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 повинна була керуватись технічними нормами вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» під час виїзду на перехрестя та вимогами п. 12.3 ПДР з моменту початку руху автомобіля КАМАЗ 53212, державний номерний знак НОМЕР_3 по смузі руху її автомобіля.

3. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, невідповідність дій водія транспортного засобу КАМАЗ 53212, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , технічним нормам вимог п. 10.1 ПДР України, знаходились у причинному зв`язку із настанням зазначеної дорожньо-транспортної події.

4. В заданій дорожній ситуації, в діях водійки транспортного засобу Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходились у причинному зв`язку із настанням зазначеної дорожньо-транспортної події не встановлено.

5. В заданій дорожній ситуації в діях ОСОБА_1 , водія КАМАЗ 53212, державний номерний знак НОМЕР_4 , не вбачається невідповідність вимог п. 5.16 ПДР України «Напрямки руху по смугах» відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які б знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.

6. В заданій дорожній ситуації, водій транспортного засобу КАМАЗ 53212, державний НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись у зоні дії інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», у крайній правій смузі, відповідно вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.7 ПДР України, мав можливість виконання маневру повороту ліворуч на вул. Дейча (Європейська) м. Тульчин.

7. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, невідповідність дій водія транспортного засобу КАМАЗ 53212, державний НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 ПДР України, знаходились у причинному зв`язку із настанням зазначеної дорожньо-транспортної події.

8. В наданих матеріалах справи, технічні відомості, відповідно яким водій транспортного засобу Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 могла мати технічну можливість запобігти зіткненню автомобілів, відповідно до вимог ПДР України, відсутні, а можливість у водія транспортного засобу КАМАЗ 53212, державний НОМЕР_1 , ОСОБА_1 попередити подію даної ДТП заключались у виконанні ним технічних норм вимог п. 10.1 ПДР України.

Також винна ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується показами допитаного у судовому засіданні експерта ОСОБА_7 , який підтримав свій висновок в повному обсязі, додатково пояснивши, що водій транспортного засобу Renault Megane, на момент зіткнення подолав відстань від дії дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» до місця зіткнення - довжину кузова автономія, це близько 5 метрів, подолав ширину тої вулиці на яку робив маневр водія транспортного засобу КАМАЗ, це ширина 6 метрів і вона подолала відстань яка від дії дорожнього знаку 2.1 до початку проїзної частини тої вулиці на яку повертав КАМАЗ, це 4-5 метрів, якщо зібрати ці показники то виходить, що до зіткнення водій транспортного засобу Renault Megane подолала близько 15 метрів, а автомобіль Камаз по смузі руху автомобіля Renault до зіткнення подолав 1 метр, (ширина полоси 3 метра).

На момент контактування автомобілі були блоковані і рухалися до моменту зупинки в заблокованому стані, це говорить про те, що швидкість автомобіля Камаз не набагато відрізнялася від швидкості Renault, на декілька км/год., якщо автомобіль Камаз проїхав по смузі руху автомобіля Renault 1 метр, а Renault проїхало 15 метрів, таким чином можна зробити висновок, що коли автомобіль Камаз почав виїжджати на смугу руху автомобіля Renault то останній вже був на середині проїзної частини дороги на яку повертав Камаз, або закінчував вже даний проїзд.

Якщо автомобіль Камаз рухався б по своїй смузі руху та не змінював би напрямок руху та доїхав би до лінії переривистої розмітки для повороту ліворуч то автомобілі роз`їхалися та не зіткнулися.

З огляду на проведені дослідження встановлено, що водій ОСОБА_1 надав неправдиві покази, оскільки його покази не підтверджуються проведеними дослідженнями, а покази водія Renault співпадають проведеним дослідженнями при виконанні експертизи.

З технічної точки зору, невідповідність дій водія транспортного засобу КАМАЗ технічним нормам вимог п. 10.1 ПДР України, знаходились у причинному зв`язку із настанням зазначеної дорожньо-транспортної події.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 та його представника, щодо відсутності порушень з боку ОСОБА_1 в спричиненні ДТП, оскільки вони повністю спростовані зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення; рапортом про отримання повідомлення про вчинення ДТП; схемою місця ДТП; поясненнями потерпілої ОСОБА_8 ; фото пошкоджених т/з при ДТП та розміщенням на місці події; схемою організацію дорожнього руху на перехресті вул. Європейська – Успенська м. Тульчин; висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за № 2568/2569/25-21 від 16.04.2026 та поясненнями експерта у судовому засіданні та розцінює їх способом захисту свого довірителя з метою уникнення останнім адміністративної відповідальності.

При цьому є безпідставними посилання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про те, що висновок експерта є непоновним та не відповідає обставинами справи що підтверджено рецензією № 10/Р/26 виготовленою на замовлення, рецензентом ОСОБА_6 з огляду на наступне.

Рецензія не є тим засобом, який спростовує висновок експертизи, оскільки інститут рецензування висновків судових експертів – це форма внутрішньовідомчого контролю за якістю експертної роботи.

Рецензування висновків експерта не є процесуальною дією, і складений за його результатами документ не має доказового значення, такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (постанова ККС ВС від 8 серпня 2024 року у справі № 708/1253/15-к (провадження № 51-3802км23)

Разом з тим ні ОСОБА_1 , ні його представник не надав беззаперечних доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на вищевикладене, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, враховуючи, що винність ОСОБА_1 підтверджується наявними в справі матеріалами, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Тобто, статтею 38 КУпАП встановлено строки накладення адміністративного стягнення, яке накладається лише на винну особу. Отже застосування даної норми (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинно відбуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є «реабілітуючою обставиною».

Норма п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП застосовується у взаємозв`язку із іншими нормами, оскільки містить посилання саме на статтю 38 КУпАП, яка, як зазначалося вище, підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи і існують підстави для накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч.1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Зважаючи на те, що встановлення вини за ст.124 КУпАП може вплинути на права третіх осіб (відшкодування шкоди; регрес страховика) та враховуючи, що представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Кравець В.А. у судовому засіданні наполягала на продовженні розгляду справи, після закінчення строків передбачених ст. 38 КУпАП, з метою встановлення винної особи в ДТП, ОСОБА_1 підтримав доводи свого представника, суд при закритті провадження у справі вирішує питання наявності чи відсутності вини особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,33,38,124,283,287,289КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Суддя О.О. Дамчук