Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №914/4109/25 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 Справа № 914/4109/25

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ»

до відповідача: Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району)

про: визнання додаткових угод укладеними,

представники:

позивача: Невструєв Л.Б.,

відповідача: Бринько М.Р.,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» до відповідача: Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) про визнання додаткових угод укладеними.

05.01.2026р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.02.2026р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.

Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

20.01.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№1816/26).

27.01.2026р. через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив (вх.№2574/26).

02.02.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (без додатків) (вх.№2990/26).

04.02.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив, яке з технічних причин не відобразилося 30.01.2026р. в системі «Електронний суд»(вх.№3289/26).

03.03.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про долучення доказів (вх.№6136/26), в котрому просить суд долучити до матеріалів справи № 914/4109/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» до Самбірської квартирно – експлуатаційної частини (району) про визнання додаткових угод укладеними, - лист 5 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 11.02.2026 року №526/189.

Протокольною ухвалою від 04.03.2026р. суд, зокрема, ухвалив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити строк та долучити докази до матеріалів справи.

26.03.2026р. через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення (вх.№8636/26).

10.04.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано додаткові пояснення (вх.№10158/26).

Протокольною ухвалою від 15.04.2026р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 06.05.2026р.

Позиції учасників справи:

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням 10.01.2025р. між сторонами Договору про закупівлю електричної енергії відповідачу та, за доводами позивача, всупереч умовам договору відповідач відмовився укладати відповідні додаткові угоди щодо вартості поставленої електричної енергії за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року.

Відповідач вимоги позивача не визнає, вважає, що діяв правомірно у відповідності з вимогами пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також відповідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22; зазначено, що внаслідок недосягнення сторонами Договору згоди про зміну однієї з його істотних умов та в силу положень абз. першого частини першої статті 638 ЦК України, запропоновані постачальником договори (додаткові угоди про збільшення ціни за поставлену електроенергію більш ніж на 10% від ціни, яка була визначена сторонами в Договорі) не можуть бути укладеними.

За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, пояснень представників учасників справи, суд встановив наступне.

10.01.2025р. за результатами проведеної процедури закупівлі UA- 2024-12-10-022559-a «Електрична енергія 2025» між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю електричної енергії №10-1 (далі – Договір), (долучений позивачем до позовної заяви), який є договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

В п.5.2 Договору сторони узгодили, що фактична ціна за одиницю електричної енергії за кожен розрахунковий період визначається після завершення кожного розрахункового періоду відповідно до порядку, визначеного в додатку 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору, Сторони домовились, що фактична ціна за одиницю Товару розраховується (змінюється) відповідно до порядку, зазначеного в додатку 2 до Договору, про що Сторонами укладається додаткова угода, в якій обов`язково відображається похідна від зміни ціни за одиницю Товару зміна Ціни Договору та/або планового обсягу товару.

Крім того, відповідно до п.14.9 Договору Сторони повідомлені про зміну ціни за одиницю Товару в Договорі згідно з установленим порядком розрахунку в додатку 2 до Договору.

Так, в Комерційній пропозиції Постачальника, що є Додатком 2 до Договору, сторони узгодили Порядок розрахунку (зміни) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період.

Відповідно до п.2 Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до Договору, фактична ціна за одиницю Товару (кВт/год) (складові ціни в формулі вказуються без ПДВ) для Споживача за розрахунковий період розраховується за відповідною формулою.

Окрім цього, в п. 2.2 Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до Договору, Сторони погодили, що згідно з пунктом 5.3.2 п.5.3 та п. 14.9 Договору, Сторони погоджують щомісячну зміну ціни за одиницю Товару, шляхом застосування формульного розрахунку фактичної ціни постачання електричної енергії з урахуванням нижченаведеного:

1.2.1. Після формування та публікації оператором ринку на власному офіційному веб-сайті відповідних даних (місячних/погодинних) за розрахунковий період та отримання Постачальником у встановленому порядку даних комерційного обліку, Постачальник здійснює розрахунок фактичної ціни та вартості Товару за розрахунковий період.

1.2.2. У разі зміни постановою Регулятора (або рішенням іншого уповноваженого органу влади) складової ціни Товару - тарифу на передачу електричної енергії, у відповідному акті зазначається тариф, що змінений відповідно до постанови Регулятора (чи рішення іншого уповноваженого органу) з дня, який (день дії) визначається у відповідному нормативно-правовому акті уповноваженого органу, як дата набрання чинності.

Відповідно до п. 2.2.3. Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до Договору, під час підписання Акта, Споживач має право перевірити розраховану Постачальником фактичну ціну та запросити необхідні дані в письмовій формі.

Позивач неодноразово звертався до Самбірської КЕЧ (району) з пропозиціями (офертами) про зміну ціни товару, шляхом укладення додаткових угод до Договору.

Як зазначено відповідачем, пропозиції, що не передбачали збільшення ціни за одиницю товару більш, ніж на 10%, відповідачем приймались і відповідні додаткові угоди до Договору укладались.

Втім, у листопаді-грудні 2025 року відповідач отримував оферти позивача про зміну ціни товару більш, ніж на 10% від визначеної в Договорі, укладеному за результатами процедури закупівлі.

Так, 14.11.2025 року відповідачем отримано лист позивача від 04.11.2025 року із проектом додаткової угоди про збільшення ціни за поставлену у жовтні 2025р. електроенергію більш, ніж на 10% від ціни товару, визначеної сторонами в Договорі. У свою чергу, відповідач, листом від 24.11.2025 року № 4104 надав позивачу обґрунтовану відповідь про те, що зміст запропонованої додаткової угоди в частині збільшення ціни за поставлену у жовтні 2025 р. електроенергію більш, ніж на 10% від ціни товару, визначеної сторонами в Договорі, суперечить нормам чинного законодавства.

У подальшому, у відповідь на наступне звернення позивача від 10.03.2025 року №314 відповідач, знову ж таки, листом від 11.12.2025 року №4301 запропонував привести умови додаткової угоди №12 у відповідність із вимогами чинного законодавства та збільшити ціну за одиницю поставленої товариством у жовтні 2025 р. електричної енергії не більш, ніж на 10% від встановленої Договором.

Подібну пропозицію про збільшення ціни за поставлену у листопаді 2025 року електроенергію більш, ніж на 10% від ціни товару, яка була визначена сторонами в Договорі за результатами процедури закупівлі, позивач запропонував 04.12.2025 року (отриману відповідачем 22.12.2025 року).

При укладенні Договору ціна за одиницю електричної енергії становила 6,31 грн без ПДВ (20%).

Запропонована позивачем ціна за одиницю електричної енергії у жовтні становить 7,29591 грн без ПДВ (20%), у листопаді – 7,7307 грн без ПДВ (20%).

Отже, запропонована ціна товару у жовтні збільшилась на 15,6%, у листопаді на

22,5%.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.628, ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1-3ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами ч. 1, 2ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За приписами ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

З огляду на зазначене, суд констатує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

У постанові від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених устатті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025р. №920/19/24 зробила висновок, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується, як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024р. у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024р. у справі № 918/703/23, від 02.07.2024р. у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024р. у справі № 917/1010/22).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Водночас, метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024р. у справі№ 924/413/24, від 15.10.2024р. у справі № 918/18/24, від 08.10.2024р. у справі № 918/728/23).

Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст.652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Суд зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до споживача з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій споживачу на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Однак, суд не надає оцінки доводам позову в частині обґрунтованості і документального підтвердження факту коливання ціни 1 кВт/год. на ринку електричної енергії протягом жовтня та листопада 2025 та чи не призведе загальне збільшення такої ціни до перевищення 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі з наступних мотивів.

Посилання позивача на коливання цін на ринку електричної енергії, зокрема, на ринку «на добу наперед» (РДН) не є самостійною та достатньою підставою для зміни ціни за договором про закупівлю понад межі, встановлені Законом. Адже, коливання цін є об`єктивною та постійною характеристикою ринку електричної енергії; є передбачуваним фактором, який враховується постачальником при формуванні тендерної пропозиції; не має характеру надзвичайності чи непередбачуваності, а участь позивача у процедурі публічної закупівлі свідчить про прийняття ним ризику коливання ринкових цін.

Посилання позивача на пункт 2.2 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору), як на підставу для обов`язкової щомісячної зміни ціни є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні умов Договору та норм закону.

З аналізу п.2.2.1. Комерційної пропозиції слідує, що постачальник здійснює розрахунок фактичної ціни після публікації даних оператором ринку, відтак, відповідний розрахунок не є автоматичною зміною Договору, а лише обчислювальною дією для встановлення фактичної ціни.

Тобто, будь-яка зміна ціни, як істотної умови потребує дотримання імперативних вимог закону, не може здійснюватися в односторонньому порядку, не може бути примусово нав`язана.

Крім того, пункт 2.1. Комерційної пропозиції прямо стосується тарифу на передачу електричної енергії, який є регульованою складовою та змінюється на підставі постанов НКРЕКП. Однак, предметом позову є зміна ціни за одиницю товару в цілому, а не технічне відображення регуляторного тарифу.

При цьому, регульований тариф змінюється в силу нормативного акта та не є результатом договірної волі сторін. У свою чергу, ринкова складова ціни є предметом договірного регулювання, підпадає під обмеження 10%, встановлене законом, а ототожнення цих складових є помилковим.

Відтак, посилання позивача на зміну тарифів, коливання ринку «на добу наперед», економічну невигідність договору, не створюють правових підстав для зміни ціни понад межі, встановлені Законом.

Пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (котрим на думку позивача слід керуватись у спірних правовідносинах) встановлено, що істотні умови договору про закупівлі не повинні змінюватися, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Так, предметом Договору про закупівлю електричної енергії №10-1, укладеного між позивачем і відповідачем є електрична енергія, тобто товар (що передбачено пунктом 2.2 Договору), тому, правовідносини між сторонами повинні регулюватись саме пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», в котрому йдеться про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Що ж до пункту 7 частини 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», то його слід застосовувати для регульованого тарифу (наприклад для передачі електроенергії).Тобто, внесення змін до договору на підставі пункту 7 частини 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» було б правомірним у випадку зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії (а не ціни товару, як у даному випадку), яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Насамперед, суд поділяє доводи відповідача про те, що відповідач не був зобов`язаний погоджуватись на зміну ціни понад 10%, відтак, обґрунтовано відмовився від підписання додаткових угод.

Доречним є зазначення висновку, зробленого у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. № 927/491/19, у якій вказано, що навіть за наявності зростання цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Отже, оскільки умови додаткових угод не погоджені відповідачем, зміст запропонованих угод суперечить імперативним вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а суд не має повноважень підміняти волю сторін, - позовні вимоги про визнання додаткових угод укладеними не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачений судовий збір покладається на позивача у справі на підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 06.07.2026р.

Суддя Король М.Р.