Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №399/564/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/564/26

Провадження № 3/399/129/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 689239 від 10.06.2026 року, об 15 год. 00 хв. в сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області по вул. Сухомлинського, громадянин ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2110» не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причин неявки до суду не повідомив.

Суд застосовує наступну практику Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України», та «Трух проти України»).

У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актуальна інформація про дату, час та місце розгляду справи наявна на сайті судової влади України https://court.gov.ua у розділі «Стан розгляду справ».

За правилами ст. 268 КУпАП присутність особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи зазначене, судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання з розгляду даної справи, жодних заяв, клопотань від останнього до суду не надійшло, причин неявки не повідомлено.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставин справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

У відповідності до вимог п. 2.1 а) ПРД України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689239 від 10.06.2026 року, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 7349679 від 10.06.2026 року, довідку № 79124-2026 від 17.06.2026 року про те, що, відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНП» підсистеми НАІС «Посвідчення» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА № 5107781 від 30.06.2025 року, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП України та наявним відеоматеріалом.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано компакт-диск на якому міститься відеофайл, де зафіксовано складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення.

Саме факт зупинки транспортного засобу або ж факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 поліцейським не зафіксовано та як доказ до суду не надано.

Жодних інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано.

Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та встановлювати фактичні обставини справи, відшукувати докази на підтвердження викладених обставин для можливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, є недоведеною.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 10, 126, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановила:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М. Лях