Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №385/821/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №385/821/26

Суддя: ГРИШАК А. М.

Справа № 385/821/26

Провадження № 2/385/428/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді – Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання – Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області про зміну способу участі у вихованні сина,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області про зміну способу участі у вихованні сина.

Позов мотивовано тим, що син, ОСОБА_3 , відвідує ДНЗ "Калинка" кожного робочого дня з 8:00 до 17:00 години, що унеможливлює виконання рішення суду за номером справи 385/854/24. Відстань від його місця проживання до міста Гайворон, де проживає син ОСОБА_3 , становить приблизно 250 кілометрів. Відстань із міста Гайворон до міста Черкаси становить також приблизно 250 кілометрів, що унеможливлює виконання рішення суду по справі 385/854/24. У сина, ОСОБА_3 , є рідна сестра ОСОБА_4 , яка проживає за місцем реєстрації позивача та бажає спілкуватися зі своїм братом ОСОБА_3 . Також у місті Черкаси проживають батьки позивача, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є бабусею і дідусем сина ОСОБА_3 , які мають право та виявляють бажання брати участь у вихованні онука. Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , проживає з сином за одним місцем реєстрації з тещею ОСОБА_7 та тестем ОСОБА_8 . Останні дві особи та ОСОБА_2 всіляко перешкоджають позивачу у спілкуванні з сином. Державним бюро розслідувань відкрито кримінальне провадження від 23.12.2024, щодо перешкоджання у спілкуванні з сином працівниками Національної поліції .

Просить суд: змінити спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні з сином, а саме: змінити графік побачень з сином ОСОБА_1 , батьку ОСОБА_3 , рідній сестрі ОСОБА_4 , з її рідним братом ОСОБА_3 та рідними бабусею і дідусем ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресоюьмого місця проживання: АДРЕСА_1 ; кожного тижня в такі дні, як субота та неділя (вихідні дні), перебувати сином за місцем мого проживання.

Крім того, 24.06.2026 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить: призначити йому ОСОБА_1 графік побачень за адресою його місця проживання та адресою місця проживання його рідної сестри ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , без присутності матері ОСОБА_2 та без заперечення органу опіки, кожного тиждня у вихідні дні - суботу та неділю.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. 29.06.2026 року до суду подав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідача в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі. Крім того, подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає обгрунтовуючи тим, що рішенням суду встановлений відповідний графік спілкування позивача з сином, але він не дотримується встановленого графіка, приїздить до сина вкрай рідко, про свої преїзди ніколи не попереджає та не домовляється про зустріч. Дитина відвикла від нього та не почуває себе в безпеці поруч з ним. Позивач не сплачує аліменти на утримання сина та не надає фінансової допомоги на його утримання. З батьками позивача взагалі не спілкуються два роки, вони жодного разу не приїздили до онука та не цікавилися його життям.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, до суду надав клопотання в якому просив розгляд справи без участі їхнього представника.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно актового запису про народження № 1850 складенгого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 08 грудня 2021 року – ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно витягу з реєстру Гайворонської міської територіальної громади від 02.05.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 7 ).

Згідно витягу з реєстру Черкаської міської територіальної громади від 02.05.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року у справі № 385/854/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково та встановлено йому графік спілкування з сином ОСОБА_3 - щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 15:00 до 18:00 год. в присутності матері дитини за місцем проживання останньої (а.с. 26-31).

Відповідно довідки Гайворонського закладу дошкільної освіти №3 "Калинка" Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 03.02.2026 року, ОСОБА_9 - мати, самостійно виховує сина. За час перебувавння сина в садочку, батько не брав участі у його вихованні, не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вихователями з 2024 року по теперішній час (а.с. 46).

Відповідно довідки сімейного лікаря, ОСОБА_3 розвивається відповідно свого віку, дитиною опікується мати (а.с.47).

Відповідно висновку органу опіки та піклування від 23.06.2026 року № 03-26/108/1 «Щодо зміни способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » зазначено, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2024 року встановлено графік спілкування ОСОБА_1 з сином, а саме: щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 15:00 до 18:00 в присутності матері дитини та за її місцем проживання. Мати дитини - ОСОБА_2 в жодному разі не заперечує та не чинить перешкод у спілкуванні батька та сина та не заперечує щоб батько приймав участь у житті сина. Крім того, вона не заперечує, що на такі зустрічі можуть приїздити батьки позивача та його старша донька. ОСОБА_1 , свою позицію щодо участі у вихованні сина виклав у позовній заяві. Мати дитини у жодному разі не має бажання перешкоджати батькові приймати участь у вихованні сина, але наполягає щоб такі зустрічі відбувались у звичному для дитини середовищі і лише коли батько дитини буде знаходитись у тверезому стані. Наразі в державі війна, великі міста такі, як Черкаси часто піддаються ворожим обстрілам та зазнають руйнувань. Долати кожного тижня відстань у 250 км. з м. Гайворон до м. Черкас та стільки ж у зворотньому напрямку то є неприйнятним для чотирирічної диини. Батьки дитини повинні усвідомлювати, що дитині необхідно забезпечити гармонійне виховання за місцем її проживання, підтримання тісних емоційних зв`язків з значущими особами у звичному для дитини середовищі, що батьки повинні знаходити компроміс між власними бажаннями та інтересами дитини. Незалежно від відносин, що склалися між ними залишаються батьками ОСОБА_10 , тому їхній першочерговий обов`язок піклуватися про здоров`я дитини її психічний та психологічний стан, діяти лише в найкращих її інтересах переступивши через всі свої бажання та амбіції. Враховуючи вище викладене, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, враховуючи рішення комісії захисту прав дитини при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради від 22.06.2024 року №8, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради дійшов висновку: що ОСОБА_1 має право та зобов`язаний спілкуватись і виховувати свого сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але зустрічі мають відбуватись за місцем проживання дитини, визначення годин таких зустрічей залишити на розсуд суду (а.с.80-82).

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в якому зазначено, що є встановлений рішенням суду графік спілкування сина з батьком, мати не заперечує щодо участі батька у вихованні сина та їхньому спілкуванні, а також у спілкуванні дитини з сестрою та бабусею з дідусем. Вона у жодному разі не заперечує та не чинить перешкод у спілкуванні сина з батьком, навіть дуже хоче щоб дитина знала батька та спілкувалась з ним. Вона не заперечує щоб ОСОБА_11 приїздив та проводив з сином стільки часу скільки забажає, не лише у дні та години визначені графіком встановленим рішенням суду.

Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів, що відповідач чинить йому перешкоду у спілкуванні та вихованні спільної дитини. Надані позивачем заяви про вчинення злочину, не доводять факту перешкоджання позивачу у вихованні сина.

Окрім того, є рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року у справі № 385/854/24, яке набрало законної сили та яким встановлено графік спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 - щопонеділка, щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 15:00 до 18:00 год. в присутності матері дитини за місцем проживання останньої. З того часу нічого не змінилося, ніякої події не відбулося, обставини залишились ті ж самі, ніхто неперешкоджає в спілкуванні та зустрічах відповідно графіку.

Позивач повинен довести конкретні факти порушення його немайнових прав та інтересів, має довести, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені діями відповідача. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не чинить ніяких перешкод у їх спілкуванні.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області про зміну способу участі у вихованні сина – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 01.07.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua