Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №910/8910/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа № 910/8910/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025

у справі № 910/8910/25 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіпаж"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1; ОСОБА_1 ; апелянт; скаржник) та ОСОБА_2 (надалі - позивач-2; ОСОБА_2 ) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" (в подальшому - відповідач; ПрАТ "Промзв`язок"; Товариство) про визнання недійсними рішення, прийнятого 21.02.2025 загальними зборами учасників Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" та оформленого протоколом від 27.02.2025.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю рішень, прийнятих на загальних зборах та проведенням таких з грубим порушенням законодавства України, зокрема Закону України «Про акціонерні товариства».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/8910/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (в тексті - третя особа; ТОВ "Екіпаж").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 в справі № 910/3272/25 у позові відмовлено повністю.

За висновками місцевого господарського суду, обрання членів наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не кумулятивним голосуванням жодним чином не вказує на невідповідність рішень зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів та на позбавлення позивачів у цій справі можливості взяти участь у зборах. Крім того, оскільки ТОВ "Екіпаж" на законних підставах брало участь в зборах, на них був кворум, що не свідчить про жодну невідповідність рішень зборів нормам законодавства чи порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів чи позбавлення позивачів у цій справі можливості взяти участь у зборах.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд І-ої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, не визнав встановленими доведені позивачем обставини, які мають значення для розгляду справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що порушення при ухваленні рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 27.02.2025 призвели, по-перше, до порушення прав ОСОБА_1 як чинного члена наглядової ради. При цьому, даним протоколом було припинено повноваження всього складу ради, проте всі інші члени були одразу переобрані на новий строк, окрім ОСОБА_1 . Таким чином, рішення зборів дискримінаційно спрямоване лише проти одного члена ради, що свідчить про зловживання корпоративними правами та порушення принципів рівності. По-друге, через неприйняття поданої у встановлений строк пропозиції кандидатури до складу наглядової ради, порушеними є права ОСОБА_2 як акціонера, що володіє понад 5% акцій. Вказане, на думку скаржника, є прямим порушенням норм ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства», а також його права на участь в управлінні товариством.

Додатково позивач-1 вказує, що ОСОБА_2 , який володіє понад 5% голосуючих акцій ПрАТ "Промзв`язок", подав 06.02.2025 пропозицію щодо включення до порядку денного зборів питання про обрання наглядової ради з кандидатурою конкретної особи. Дана пропозиція була подана з дотриманням встановленого законом 7-денного строку. Проте, Товариство безпідставно відмовило в її прийнятті, посилаючись на пропущення загального 20-денного строку, передбаченого для інших питань порядку денного. Така відмова є неправомірною, оскільки ч. 7 ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо встановлює окремий строк саме для пропозицій кандидатур - 7 днів і така норма є імперативною і не може тлумачитись довільно. Окрім цього, на момент скликання зборів у Статуті ПрАТ "Промзв`язок" в редакції, чинній на дату зборів, було пряме посилання на обов`язковість кумулятивного голосування при обранні членів наглядової ради (пункт 9.18 Статуту). Тобто, існувала обов`язкова вимога щодо форми голосування - кумулятивне голосування. За таких умов генеральний директор або інші посадові особи товариства не могли наперед достеменно знати, чи буде підтримано зміни до Статуту, якими це положення скасовується. До моменту голосування за ці зміни діяла чинна редакція Статуту, яка вимагала застосування кумулятивного голосування. В наведеному апелянт висновується, що невключення кандидатури, запропонованої ОСОБА_2 , до порядку денного зборів - це грубе порушення корпоративних прав акціонера, яке порушує його право на участь в управлінні товариством, позбавляє інших акціонерів можливості голосувати за альтернативного кандидата та є порушенням статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» та принципів корпоративного управління.

Також скаржник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до моменту проведення загальних зборів 21.02.2025, оформлених протоколом від 27.02.2025, обіймав посаду члена наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок". Його повноваження були достроково припинені рішенням загальних зборів, яке супроводжувалося низкою порушень, що грубо обмежили його право на участь в управлінні Товариством. Лист про скликання засідання наглядової ради на 22.01.2025, надісланий головою ради ОСОБА_3 , не містив порядку денного та проектів рішень, що є прямим порушенням статей 47 та 75 Закону України "Про акціонерні товариства", а також п. 9.2 Статуту ПрАТ "Промзв`язок".

Таким чином, порушення процедури скликання та проведення засідання наглядової ради, ненадання необхідної інформації, а також вибіркове позбавлення повноважень без поновлення в новому складі - свідчать про системне порушення прав ОСОБА_1 з боку ПрАТ "Промзв`язок", що є достатньою підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним у цій частині.

Наголошує позивач-1 й на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що арешт на акції ТОВ «Екіпаж», накладений судовими ухвалами, не обмежує право голосу на загальних зборах, однак при цьому не надав належної оцінки змісту самих ухвал, висновків НКЦПФР, дій депозитарію. На момент проведення загальних зборів 21.02.2025 діяли відповідні ухвали про арешт, які не були скасовані або змінені. Також протокол загальних зборів учасників ТОВ «Екіпаж» від 23.07.2024 підтверджує, що саме ТОВ «Екіпаж» усвідомлювало накладену судову заборону голосування, та відповідно ухвалило рішення не брати участь у загальних зборах ПрАТ "Промзв`язок", посилаючись на чинний арешт. Отже, на думку апелянта, участь ТОВ «Екіпаж» у зборах була незаконною, а акції - не мали права брати участь у голосуванні. В межах зазначеного скаржником вказується, що участь ТОВ «Екіпаж» була юридично неможливою, а з урахуванням того, що інших акціонерів було лише один - ОСОБА_2 - кворум не було досягнуто, а отже, загальні збори 21.02.2025 були неправомочними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025, апеляційна скарга в справі № 910/8910/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Ходаківська І.П.

У зв`язку з перебуванням удді ОСОБА_4 у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/387/26 від 05.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 справу № 910/8910/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_5 , судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/8910/25. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/8910/25 призначено на 23.03.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. ПрАТ "Промзв`язок" підкреслює, що рішення прийняті на зборах ні дискримінаційно, ні недискримінаційно не були спрямовані проти скаржника, що свідчить про відсутність зловживання корпоративними правами та порушення принципів рівності при їх прийнятті. Також за твердженнями відповідача, ПрАТ "Промзв`язок" на законних підставах відмовило своєму акціонерові ОСОБА_2 у його пропозиції від 06.02.2025, а отже не порушувало охоронювані законом його корпоративні права.

Крім цього, відповідачем зазначається, що беручи участь у зборах, акціонери ПрАТ "Промзв`язок" внесли зміни до Статуту шляхом затвердження його нової редакції та вирішили, що ці зміни набувають чинності для акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" та самого ПрАТ "Промзв`язок" негайно з моменту прийняття цього рішення, а для третіх осіб з дня державної реєстрації нової редакції Статуту. Негайне набуття чинності новою редакцію Статуту акціонерного товариства зразу після її затвердження загальними зборами акціонерів акціонерного товариства відповідає ст. 15 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 89 ЦК України. На спірних зборах відповідно до нової редакції Статуту ПрАТ "Промзв`язок" проводилось голосування за кожного кандидата в члени наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" окремо. Тобто, якщо б акціонер ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_2 мав би бажання висунути на голосування на зборах кандидатуру для обрання членом наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", він мав би за 20 днів до дати проведення зборів спочатку запропонувати включити до проекту порядку денного зборів окреме питання про обрання цієї кандидатури, втім цього не зробив. Тому, відмова в задоволенні пропозиції акціонера ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_2 була здійснена у відповідності до законодавства України та не порушує його корпоративні права.

Відповідачем звертається увага на те, що ТОВ "Екіпаж" мало повне право брати участь у зборах і завдяки участі останнього у зборах на них був кворум. При цьому, ПрАТ "Промзв`язок" не заборонено та не обмежено право проводити загальні збори його акціонерів, не заборонено та не обмежено право ТОВ "Екіпаж", як акціонера ПрАТ "Промзв`язок", брати учать у цих зборах шляхом голосування на них.

У судових засіданнях оголошувалась перерва.

Представник апелянта в судовому засіданні 01.06.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

У судовому засіданні 01.06.2026 судом апеляційної інстанції оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 10.06.2026.

В судове засідання 10.06.2026 з`явились представники відповідача та третьої особи.

Апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні 01.06.2026 пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство "Промзв`язок" отримало від свого акціонера ОСОБА_2 , який володіє більше ніж 5 відсотками голосуючих акцій ПрАТ "Промзв`язок", пропозицію від 06.02.2025 щодо питань, включених до проекту порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок", дата проведення яких 21.02.2025, у якій ОСОБА_2 вносить пропозицію щодо включення до проекту порядку денного зборів наступного питання (з наступним проектом рішення з цього питання): "Про обрання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" шляхом здійснення кумулятивного голосування (проект рішення: Обрання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" здійснюється шляхом кумулятивного голосування), та запропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

19.02.2025 відповідачем було направлено відповідь ОСОБА_2 з зазначенням відмови у включенні до проекту порядку денного вказаної пропозиції, у відповідності до вимоги ч. 11 ст. 49 Закону України "Про акціонерні товариства".

Позивачі у позовній заяві зазначали, що відмовою ПрАТ "Промзв`язок" порушило права ОСОБА_2 , як акціонера, який володіє більше ніж 5 відсотками голосуючих акцій ПрАТ "Промзв`язок", та порушило порядок скликання Зборів.

ОСОБА_1 , до прийняття оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів ПрАТ "Промзв`язок" оформленного протоколом від 27.02.2025, був членом Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок".

10.01.2025 за підписом голови Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_3 відправлено лист ОСОБА_1 про скликання засідання Наглядової ради на 22.01.2025.

Позивачі у позовній заяві стверджували, що відповідно до положень статей 75 та 47 Закону України "Про акціонерні товариства" це повідомлення повинно містити проект порядку денного цього засідання та проекти рішень з цих питань, а тому, оскільки це повідомлення не містить цієї інформації, то ПрАТ "Промзв`язок" було порушено права ОСОБА_1 , як члена Наглядової ради відповідача та порушено порядок скликання Зборів.

Крім того, позивачі вказували на те, що ОСОБА_1 , як члену Наглядової ради, не було надано можливості ознайомитися, надати свої зауваження до проекту порядку денного, чим було порушено його права, як члена Наглядової ради та як акціонера ПрАТ "Промзв`язок".

Більше того, позивачі зазначали, що Дистанційні позачергові збори товариства, які відбулися 21.02.2025, стосовно питань обрання до Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не були проведені шляхом кумулятивного голосування, що підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 27.02.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначали також про те, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2024 у справі № 756/15813/24 було накладено арешт на акції відповідача, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" та становлять 52,4896 відсотків від загальної кількості акцій ПрАТ "Промзв`язок", в частині заборони їх відчуження та розпорядження ними.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 761/25332/22 було накладено арешт на всю емісію акцій ПрАТ "Промзв`язок".

Таким чином, позивачі вказували, що станом на дату проведення загальних зборів ПрАТ "Промзв`язок" (21.02.2025) діяли судові рішення про арешт акцій, що належать TОВ "Екіпаж", із прямою забороною розпорядження ними.

Отже, на думку позивачів, участь ТОВ "Екіпаж" у загальних зборах 21.02.2025 була незаконною, а їх голоси не могли враховуватись ані при визначенні кворуму, ані при прийнятті рішень.

За таких обставин позивачі звернулись до суду з відповідним позовом, у якому просили визнати недійсним рішення загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" від 21.02.2025 (скорочено - Збори), яке оформлено протоколом 27.02.2025.

Приймаючи до уваги наведені фактичні обставини цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За ст. 961 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.

Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.

Колегія суддів враховує, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено іншою особою та зазначає, які саме дії необхідні для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє чи обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права чи інтересу, суд має відмовити у позові.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, 29.08.2023 у справі № 910/5958/20.

Закон України "Про акціонерні товариства" (скорочено - "Закон") визначає порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

Частиною 1 ст. 49 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства.

У відповідності ч. 2 ст. 49 Закону передбачено, що такі пропозиції вносяться не пізніше, ніж за 20 днів до дати проведення цих загальних зборів.

Як встановлено з матеріалів справи, пропозиція ОСОБА_2 від 06.02.2025, як акціонера ПрАТ "Промзв`язок", який є власником більше ніж 5 відсотків голосуючих акцій ПрАТ "Промзв`язок" подана з недотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 49 Закону, оскільки ця пропозиція була складена 06.02.2025, тобто, за 15 днів до дати проведення Зборів (21.02.2025) та надіслана ПрАТ "Промзв`язок" 07.02.2025.

Частиною 10 ст. 49 Закону встановлено, що рішення про відмову у включенні до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства пропозиції акціонера, який сукупно є власником 5 і більше відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства приймається включно у разі недотримання строку для подання такої пропозиції, встановленого в ч. 2 ст. 49 Закону.

Пропозиція акціонера до проекту порядку денного загальних зборів та мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції надсилаються акціонеру в письмовій формі (ч. 11 ст. 49 Закону).

Враховуючи наведене, на підставі вимог ч. 10 ст. 49 Закону Наглядова рада ПрАТ "Промзв`язок", як орган ПрАТ "Промзв`язок", який прийняв рішення про скликання Зборів, на своєму засіданні, яке відбулося 13.02.2025, прийняла рішення про відмову в включенні до проекту порядку денного Зборів вказаної пропозиції, про що відповідно до вимог ч. 11 ст. 49 Закону повідомило ОСОБА_2 своїм листом від 18.02.2025 № 31, у якому була вказана зазначена підстава цієї відмови.

Більше того, з протоколу Зборів від 27.02.2025 вбачається, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не проводилось шляхом кумулятивного голосування та обрання кожного (одного) члена Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", які були обрані на Зборах, здійснювалось окремим питанням порядку денного Зборів, тобто, проекти рішень з питань порядку денного Зборів не містили списки кандидатів на обрання до складу.

Пропозиція позивача-2 містила кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" саме шляхом кумулятивного голосування.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону пропозиція до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, серед іншого, має містити зміст пропозиції, що може включати нові питання до проекту порядку денного та/або нові проекти рішень.

Тобто, законодавством України чітко визначено, що змістом пропозиції акціонера акціонерного товариства до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства є виключно нові питання до проекту порядку денного та/або нові проекти рішень.

Водночас, частина вказаної пропозиції, у якій ОСОБА_2 пропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" саме шляхом кумулятивного голосування, не є ні новим питанням, ні новим проектом рішення з якого-небудь питання Зборів, оскільки, як кумулятивне голосування на Зборах не проводилось.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 49 Закону пропозиції акціонерів акціонерного товариства до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів акціонерного товариства вносяться лише шляхом внесення нових проектів рішень з питань, включених до проекту порядку денного, та нових питань разом з проектами рішень з цих питань, а також шляхом включення запропонованих акціонерами кандидатів до складу органів акціонерного товариства до списку кандидатів, що виносяться на голосування на загальних зборах.

Отже, законодавством України не передбачена можливість врахування під час проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства такої пропозиції його акціонера, як та частина вказаної пропозиції, у якій ОСОБА_2 пропонував кандидатури для обрання нового складу органів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" шляхом кумулятивного голосування.

Таким чином, ПрАТ "Промзв`язок" прийнято мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції акціонера ОСОБА_2 , а отже не порушувало охоронювані законом його корпоративні права.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що надання ПрАТ "Промзв`язок" своєму акціонерові ОСОБА_2 вказаної відмови жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів та на позбавлення акціонера ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_2 можливості взяти участь у Зборах.

В свою чергу, за вказаних висновків колегією суддів відхиляються, як невмотивовані, відповідні аргументи скаржника про неправильність застосування судом попередньої інстанції приписів статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства».

Щодо доводів позивачів відносно того, що ОСОБА_1 , будучи членом Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок", отримав повідомлення Голови Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" про скликання засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок"від 10.01.2025, на якому було прийняте рішення про проведення Зборів, яке (повідомлення) не містило проекту порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань, колегія суддів зазначає таке.

Норми чинного законодавства не містять заборони щодо встановлення порядку денного засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" безпосередньо на засіданні.

Більше того, Статут ПрАТ "Промзв`язок", який діяв на час скликання вказаного засідання також не містить вимоги про обов`язковість вказівки у повідомленні про скликання засідання наглядової ради акціонерного товариства проекту порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань.

Інші внутрішні положення, які б регулювали порядок скликання засідань ПрАТ "Промзв`язок" відсутні.

Таким чином, відсутність у вказаному повідомленні про скликання зазначеного засідання Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" питань порядку денного цього засідання та проектів рішень з цих питань жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів та на позбавлення акціонера ПрАТ "Промзв`язок" ОСОБА_1 можливості взяти участь у Зборах.

Разом з тим, позивачі вказували, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" на Зборах було здійснене не шляхом кумулятивного голосування, що порушує ст. 53 Закону та п. 9.18 Статуту ПрАТ "Промзв`язок", який був чинним станом на дату проведення Зборів.

Положення ст. 53 Закону не містять словосполучення "наглядова рада". Натомість, ч. 5 цієї статті передбачає, що обрання членів органу акціонерного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування у випадках, встановлених Законом та/або членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, яким є і ПрАТ "Промзв`язок", шляхом кумулятивного голосування.

Крім цього, відповідно до ч. 10 ст. 72 Закону обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, яким є і ПрАТ "Промзв`язок", здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо інший спосіб не визначений статутом акціонерного товариства.

Отже, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачений інший шлях обрання членів його наглядової ради ніж кумулятивне голосування, обрання членів наглядової ради такого приватного акціонерного товариства здійснюється цим іншим шляхом, а не шляхом кумулятивного голосування.

Згідно ст. 15 Закону, установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства має містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) мету та предмет діяльності; 4) розмір статутного капіталу; 5) розмір резервного капіталу (у разі його формування); 6) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій (у разі емісії привілейованих акцій); 7) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу (у разі емісії привілейованих акцій); 8) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу (у разі емісії привілейованих акцій); 9) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу (у разі емісії привілейованих акцій); 10) порядок скликання та проведення загальних зборів; 11) компетенцію загальних зборів; 12) структуру управління, порядок утворення, кількісний склад органів товариства та їх компетенцію, порядок обрання і припинення повноважень їх членів, порядок прийняття рішень органами товариства; 13) порядок внесення змін до статуту; 14) порядок припинення товариства; 15) можливість викупу товариством власних акцій за рішенням загальних зборів.

За ст. 39 Закону до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради та обрання членів наглядової ради або ради директорів.

В силу ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до протоколу Зборів акціонери ПрАТ "Промзв`язок" вирішили внести зміни до діючого Статуту ПрАТ "Промзв`язок", включно з метою приведення його у відповідність до вимог Закону, шляхом затвердження його у новій редакції, яка буде включати в себе положення про порядок роботи загальних Зборів акціонерів Товариства, що автоматично скасує діюче положення про загальні Збори акціонерів ПрАТ "Промзв`язок", затверджене рішенням загальних Зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 22.04.2019 (протокол загальних Зборів акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" від 25.04.2019), яке є додатком до діючого Статуту ПрАТ "Промзв`язок". Зміни набувають чинності для акціонерів ПрАТ "Промзв`язок" та Товариства негайно з моменту прийняття цього рішення, а для третіх осіб з дня державної реєстрації нової редакції Статуту.

У п. 10.18 статуту ПрАТ "Промзв`язок", затвердженого на Зборах передбачено, що обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" здійснюється шляхом простого голосування з питання про обрання складу Наглядової ради (кумулятивне голосування не застосовується).

Згідно правової позиції Верховного Суду в складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 22.12.2022 у cправі № 921/67/19, рішення загальних зборів акціонерного товариства є правовим актом індивідуальної дії, а тому, якщо інше не встановлено Статутом, таке рішення набуває чинності з моменту його прийняття. Отже, особи, обрані членами спостережної / наглядової ради акціонерного товариства, набували повноважень члена спостережної / наглядової ради з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства про їх обрання.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2026 року в справі № 917/1243/23 зазначаються правові висновки про те, що в чинному законодавстві не визначено, що зміни до Статуту набирають чинності з моменту державної реєстрації. Встановлений законом порядок (необхідність державної реєстрації для набрання чинності) стосується лише відносин з третіми особами, а не відносин між учасниками юридичної особи або між юридичною особою та її учасником. Оскільки інше не встановлено законом, для юридичної особи та її учасників зміни до Статуту набирають чинності (є обов`язковими) з моменту їх прийняття (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20).

З огляду на вказані фактичні обставини справи, ПрАТ "Промзв`язок" не порушувало процедуру обрання членів Наглядової ради відповідача та, відповідно, не порушувало охоронювані законом корпоративні права позивачів.

Тому, обрання членів Наглядової ради ПрАТ "Промзв`язок" не кумулятивним голосуванням жодним чином не вказує на невідповідність рішень Зборів нормам законодавства, на порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів та на позбавлення позивачів у цій справі можливості взяти участь у Зборах.

Відтак, зазначені висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів є, в цій частині, правильними.

У свою чергу, з цих підстав колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо порушення відповідачем корпоративних прав позивача-1 при вирішенні загальними зборами питання припинення повноважень діючого складу наглядової ради Товариства та обрання нового.

Стосовно доводів позивачів відносно того, що станом на дату проведення загальних зборів ПрАТ "Промзв`язок" (21.02.2025) діяли судові рішення про арешт акцій, що належать TОB "Екіпаж", а тому участь ТОВ "Екіпаж" у загальних зборах 21.02.2025 була незаконною, а їх голоси не могли враховуватися ані при визначенні кворуму, ані при прийнятті рішень, судова колегія зазначає таке.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2024 у справі № 756/15813/24 було накладено арешт на акції ПрАТ "Промзв`язок", що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", які становлять 52,4896 відсотків від загальної кількості акцій ПрАТ "Промзв`язок", в частині заборони їх відчуження та розпорядження ними.

Також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 761/25332/22 було накладено арешт на всю емісію акцій ПрАТ "Промзв`язок".

Водночас, суд зазначає, що жодною з вказаних ухвал не заборонено та не обмежено право відповідача проводити загальні збори його акціонерів, не заборонено та не обмежено право ТОВ "Екіпаж", як акціонера ПрАТ "Промзв`язок", брати учать у цих зборах шляхом голосування на них.

При цьому, в частині тверджень позивача-1 про те, що на загальних Зборах учасників ТОВ "Екіпаж", які відбулися 23.07.2024, було прийнято рішення про те, що ТОВ "Екіпаж" не буде приймати участі у загальних Зборах відповідача, у зв`язку з тим, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 накладено заборону на голосування цими акціями (акціями ПрАТ "Промзв`язок", що належать ТОВ "Екіпаж"), то судовою колегією враховується, що з протоколу загальних Зборів учасників ТОВ "Екіпаж" від 23.07.2024 вбачається, що на цих Зборах було прийняте рішення про те, що оскільки ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 756/4125/22 накладено заборону на голосування цими акціями, ТОВ "Екіпаж" не буде брати участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ "Промзв`язок", що були скликані на 08.08.2024.

У той же час, з вказаного протоколу не вбачається прийнятого рішення про прийняття ТОВ "Екіпаж" участі у всіх майбутніх загальних зборах.

На це, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд 1-ої інстанції.

Таким чином, оскільки ТОВ "Екіпаж" на законних підставах брало участь у Зборах, тобто на таких був й кворум, на переконання колегії суддів обґрунтованими є висновки суду 1-ої інстанції про відсутність невідповідності рішень Зборів нормам законодавства чи порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Зборів чи позбавлення позивачів у цій справі можливості взяти участь у Зборах.

Поряд з цим, на підставі вищезазначеного, твердження апелянта щодо юридичної неможливості участі ТОВ «Екіпаж» у Зборах, - оцінюються колегією суддів критично.

Приймаючи до уваги зазначене, з урахуванням того, що за наслідками оцінки наявних у справі доказів не встановленим є факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивачів у спірних правовідносинах, судова колегія висновується про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічних правомірних висновків дійшов й суд першої інстанції.

Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд І-ої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, не визнав встановленими доведені позивачем обставини, які мають значення для розгляду справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/8910/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених позивачем в апеляційній скарзі доводів у цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ОСОБА_1).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/8910/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/8910/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.07.2026.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак