Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №911/366/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. Справа№ 911/366/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Коробенка Г.П.

Сковородіної О.М.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто відзив без розгляду

у справі № 911/366/26 (суддя О.Г. Смірнов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення 493230,01 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26 зустрічну позовну заяву з додатками повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ».

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Коробенка Г.П., Сковородіної О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі № 911/366/26. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/366/26.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26 відзив з додатками та клопотання повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» без розгляду.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Коробенка Г.П., Сковородіної О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі № 911/366/26. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26 в одне провадження для їх спільного розгляду. Спільний розгляд апеляційних скарг ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

15.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26, якою зустрічну позовну заяву з додатками повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 витребувано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі № 911/366/26, якою відзив з додатками та клопотанням повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ».

10.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26, якою відзив з додатками та клопотанням повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ».

Позивач не скористався правом, наданим ст. 263 ГПК України та не подав відзивів на апеляційні скарги Відповідача.

За нормою ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ», дослідивши докази наявні у матеріалах оскарження, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

18.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив.

19.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

24.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить долучити до матеріалів справи копію ордеру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26 відзив з додатками та клопотання повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» (далі також – оскаржувана ухвала №1).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2026 у справі №911/366/26 зустрічну позовну заяву з додатками повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» (далі також – оскаржувана ухвала №2).

Оскаржувана ухвала №1, так і оскаржувана ухвала №2 були ухвалені судом першої інстанції з посиланням на норми статей 58, 60, 170 ГПК України та статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктами 3, 4, 6, 11, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 та встановленою судом обставиною невідповідності доданого представником відповідача до відзиву на позов та зустрічної позовної заяви ордеру вимогам Положення, а саме: у ордері не зазначено конкретного органу або групи органів, у яких адвокатом здійснюється представництво інтересів.

Судом також зауважено на відсутності договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 17.03.2026, а також інших доказів, які б підтверджували повноваження адвоката Курзіного О.А. на підписання зустрічної позовної заяви та відзиву на позов від імені відповідача.

Оскаржуючи ухвалу №1 та ухвалу №2, представник відповідача вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, статей 58, 60, 165, 170 ГПК України, порушення судом норм Положення про ордер, а також неврахування правової позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема у постанові у постанові від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, де зазначено, що ордер може містити назву групи органів, а не обов`язково конкретного суду.

Апелянт підкреслює, що висновок суду першої інстанції про те, що в ордері мало бути зазначено саме «Господарський суд Київської області», є надмірним формалізмом, який не передбачений чинним законодавством.

Переглядаючи оскаржувані ухвалу №1 та ухвалу №2 у апеляційному порядку, колегія суддів керується таким.

За змістом ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відзив на позов та зустрічний позов підписано адвокатом Курзіним О.А. На підтвердження повноважень адвоката на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ – ІНЖИНІРИНГ» надано ордер серії ВІ №1381026 від 17.03.2026, зі змісту якого випливає, що ТОВ «ЕН ЖІ ТІ – ІНЖИНІРИНГ» - на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 17.03.2026 уповноважує адвоката Курзіна Олександра Анатолійовича на надання правничої (правової) допомоги у судах України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до п. 3 Положення про ордер в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку №1).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п. 4 Положення про ордер).

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, слідуючи командам системи (п. 6 Положення про ордер).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер).

Ордер містить наступні реквізити ( п. 12 Положення про ордер):

- серію, порядковий номер ордера;

- прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, суд, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 зазначено, що згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Таким чином, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

У постанові Верховного Суду від 19.08.2024 року у справі №591/6387/21 колегія суддів погодилася з висновком апеляційного суду та зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Ордер про надання правничої (правової) допомоги має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, і при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.

Як убачається з матеріалів справи, у ордері серії ВІ №1381026 від 17.03.2026 у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено «у судах України».

Оскільки у п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокат має право представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, колегія суддів приходить до висновку, що значення у ордері серії ВІ №1381026 від 17.03.2026 у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» «у судах України» дає підстави вважати, що такий ордер є документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у суді, у тому числі у Господарському суду Київської області (який є одним із судів України).

За таких обставин, доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм статей 58, 60, 165, 170 ГПК України, а також норм Положення про ордер є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційних скарг, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, оскільки під час постановлення оскаржуваних ухвал судом першої інстанції не дотримано вимог статей 58, 60, 170 ГПК України, то, і ухвала Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою відзив з додатками та клопотання повернуто без розгляду, і ухвала Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою зустрічну позовну заяву з додатками повернуто без розгляду підлягають скасуванню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду, та на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто відзив без розгляду, у справі № 911/366/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду та ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2026, якою повернуто відзив без розгляду, у справі №911/366/26 – скасувати.

3. Матеріали оскарження у справі №911/366/26 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сковородіна