Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №925/1318/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Справа№ 925/1318/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засіданняАвсюкевич Н.В.

представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 24.06.2026 не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026

у справі №925/1318/23 (суддя Хабазні Ю.А.)

за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., від 02.03.2026 №02-18/1197 задоволено частково; затверджено схвалений комітетом кредиторів (протокол від 23.01.2025) звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн., виплату якої не здійснено; у решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду в Черкаській області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1318/23 за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 до надходження матеріалів справи №925/1318/23 до Північного апеляційного господарського суду.

04.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1318/23 у 1-му томі (том 3).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2026 о 11 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 03.06.2026. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.06.2026.

У судове засідання 24.06.2026 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині, якою затверджено схвалений комітетом кредиторів (протокол від 23.01.2025) звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн, виплату якої не здійснено, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відсутні підстави для затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн, оскільки ліквідатором банкрута не вказано у звіті і не надано доказів установлення таких обставин чи вчинення наступних дій: 1) про вжиття усіх можливих заходів до розшуку та витребування установчих та реєстраційних документів банкрута, документів фінансово- господарської діяльності, печаток і штампів; 2) про ведення реєстру вимог кредиторів; 3) про проведення інвентаризації майна боржника; 4) про роботу з рахунками боржника; 5) про наявність, стягнення чи списання дебіторської заборгованості; 6) про звільнення працівників підприємства; 7) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його органи управління (відсутній аналіз фінансового стану банкрута, дослідження підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами); 8) про передачу документів банкрута у архівні установи чи підготовку до їх передачі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 в частині затвердження схваленого комітетом кредиторів (протокол від 23.01.2025) звіту ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн, виплату якої не здійснено, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2023 у справі №925/1318/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області, визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора: 26 840,00 грн. – судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн. – авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 6 446 007,04 грн. – нараховані штрафні санкції і пеня, які підлягають погашенню у шосту чергу; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мисана В.М.; встановлено розмір оплати послуг розпорядника майна боржника – три мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 затверджено реєстр вимог кредиторів із загальною сумою вимог 6 531 117,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2026 затверджено схвалені комітетом кредиторів (протокол від 01.02.2024): звіт арбітражного керуючого Мисана В.М. №1 про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання обов`язків розпорядника майна боржника за період з 19.10.2023 до 08.02.2024 на суму 75 155,00 грн, виплату якої не здійснено; звіт арбітражного керуючого Мисана В.М. №1 про здійснення та відшкодування витрат за період з 19.10.2023 до 01.02.2024 на суму 2 961,46 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано; здійснено з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області виплату основної винагороди арбітражному керуючому Мисану В.М. у сумі 60 300,00 грн. за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у справі №925/1318/23 за рахунок коштів, авансованих Державною податковою службою України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області, відповідно до платіжної інструкції від 13.09.2023 №3037.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мисана В.М.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.03.2024 визнано Головне управління ДПС у Вінницькій області кредитором боржника, який не має права вирішального голосу на зборах кредиторів та на зборах комітету кредиторів, та включено до реєстру вимог кредиторів його вимоги: 6 056,00 грн. – судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; 21 401,96 грн. – податків і зборів (обов`язкових платежів), які підлягають погашенню у третю чергу; 1 438,99 грн. – пені, які підлягають погашенню у шосту чергу.

У період з 08.02.2024 до 31.12.2024 арбітражний керуючий Мисан В.М. здійснював повноваження ліквідатора банкрута.

Згідно зі звітом №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 08.02.2024 по 31.12.2024 ліквідатором банкрута нараховано суму 252 724,00 грн., виплату якої не здійснено.

Вищеназваний звіт схвалений рішенням комітету кредиторів (протокол від 23.01.2025).

З протоколу вбачається, що на засіданні комітету кредиторів був присутній кредитор із правом голосу– Головне управління ДПС у Черкаській області та ліквідатор боржника арбітражний керуючий Мисан В.М.

До порядку денного включено, зокрема, питання щодо затвердження звіту ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн.

Як вбачається з протоколу, кредитор – Головне управління ДПС у Черкаській області, що володіє більшістю голосів кредиторів, проголосував схвалити звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн.

Частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Нормами ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак, не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що розрахунок грошової винагороди є вірним, заперечення кредиторів щодо розрахунку відсутні на момент прийняття оскаржуваної ухвали, звіт арбітражного керуючого Мисана В.М. №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн. схвалений рішенням комітету кредиторів, тому заявлена вимога щодо його затвердження правомірно задоволена судом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поданий арбітражним керуючим Мисаном В.М. звіт про нарахування основної грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пауер" з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства, винагорода нарахована у мінімальному розмірі, визначеному ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак, вказаний звіт правомірно затверджено судом.

Колегія суддів вважає, що вказана сума у розмірі 252 724,00 грн є співмірною із обсягом виконаної роботи арбітражного керуючого Мисана В.М., який підтверджується наявними у справі доказами.

Колегією суддів не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Мисана В.М. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду даної справи про банкрутство.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на її дії (бездіяльність), ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі судом не встановлено.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди у зв`язку з невчиненням ліквідатором окремих дій, передбачених процедурою ліквідації боржника. Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційна процедура у даній справі на момент розгляду звіту ліквідатора не була завершена. Крім того, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 продовжено строк ліквідації банкрута до 08.08.2026, зобов`язано ліквідатора вжити додаткових заходів з виконання обов`язків, передбачених ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, що свідчить про триваючий характер здійснення ліквідаційних заходів.

Посилання апелянта на невчинення ліквідатором дій щодо розшуку та витребування документації боржника, ведення реєстру вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна, роботи з рахунками боржника, виявлення та стягнення дебіторської заборгованості, звільнення працівників, дослідження підстав для покладення субсидіарної відповідальності та передачі документів до архівних установ не можуть бути самостійною підставою для відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди. Зазначені заходи є складовими ліквідаційної процедури та можуть здійснюватися ліквідатором на різних її етапах залежно від фактичних обставин справи, наявності доступу до документів та майна боржника, результатів запитів до державних органів, установ та інших осіб, а також необхідності проведення додаткових перевірок і досліджень. При цьому апелянтом не доведено, що вчинення відповідних дій було об`єктивно необхідним саме у спірний період, що ліквідатор безпідставно ухилився від виконання покладених на нього обов`язків умисно, що вичерпано можливість вжиття цих дій у ліквідаційній процедурі.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо необхідності вчинення ліквідатором відповідних дій стосуються подальшого перебігу ліквідаційної процедури та повноти здійснення ліквідатором заходів з ліквідації банкрута, тоді як сама по собі відсутність завершення окремих ліквідаційних заходів станом на дату подання звіту про нарахування винагороди не свідчить про безпідставність її нарахування та не є підставою для відмови у затвердженні такого звіту, виходячи із наявних у справі доказів.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростували правомірність оскаржуваної ухвали (в тій частині, в якій вона оскаржується), норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині затвердження схваленого комітетом кредиторів (протокол від 23.01.2025) звіту ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн., виплату якої не здійснено, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін в оскаржуваній частині.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №925/1318/23 в частині затвердження схваленого комітетом кредиторів (протокол від 23.01.2025) звіту ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Мисана В.М., №1 про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період з 08.02.2024 до 31.12.2024 на суму 252 724,00 грн., виплату якої не здійснено.

Матеріали справи №925/1318/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 06.07.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

Т.П. Козир