Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №910/14768/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо торговельної марки (знака для товарів і послуг), з них

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №910/14768/25

Суддя: Доманська М.Л.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Справа№ 910/14768/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Авсюкевич Н.В.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 24.06.2026,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА”

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026

у справі №910/14768/25 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) (Стасіноу, 23, 1ст флор, Флет/офіс 101, Егкомі, 2404, Нікосія, Кіпр (Stasinou, 23, 1st floor, Flat/office 101, Egkomi, 2404, Nicosia, Cyprus)

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА”

2) Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертній установі Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень; визначено на вирішення експертам наступні питання: 1) Чи є позначення за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020 схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758? 2) Чи є позначення за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020, торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758, такими, що можуть ввести в оману споживачів стосовно торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758? 3) Якщо вони тотожні або схожі то чи може це призвести до змішування діяльності господарських суб`єктів “GGpoker” за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020 і торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758?; покладено витрати за проведення судової експертизи на позивача Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) (Стасіноу, 23, 1ст флор, Флет/офіс 101, Егкомі, 2404, Нікосія, Кіпр (Stasinou, 23, 1st floor, Flat/office 101, Egkomi, 2404, Nicosia, Cyprus); зобов`язано позивача забезпечити оплату експертизи, докази чого також подати до суду; попереджено експертів, які будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (статті 384 та 385 Кримінального кодексу України) та роз`яснено судовим експертам право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; роз`яснено, що у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань; зобов`язано експертну установу надіслати учасникам справи належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи; надіслано експертній установі Державному підприємству Центр судової експертизи та експертних досліджень копію даної ухвали суду та матеріали справи №910/14768/25; зупинено провадження у справі №910/14768/25 на час проведення експертизи.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 про призначення судової експертизи, якою визначено експертну установу, формулювання питань, поставлених на вирішення експертів, а також зупинено провадження у справі, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу №910/14768/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції — Господарського суду м. Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя – Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14768/25 за позовом Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14768/25.

30.03.2026 через систему “Електронний суд” до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” надійшли додаткові пояснення, в яких скаржник просить врахувати наведені у цих Додаткових поясненнях та доповненнях доводи при розгляді апеляційної скарги; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 про призначення судової експертизи, якою визначено експертну установу, формулювання питань, поставлених на вирішення експертів, а також зупинено провадження у справі, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу №910/14768/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції – Господарського суду м. Києва.

13.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14768/25 у 5-ти томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25; розгляд апеляційної скарги із врахуванням додаткових пояснень та доповнень до апеляційної скарги призначити на 03.06.2026 о 10 год. 30 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 20.05.2026; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.05.2026.

07.05.2026 через систему “Електронний суд” до Північного апеляційного господарського суду від Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить суд залишити апеляційну скаргу Відповідача-1 від 25.03.2026 та доповнення до неї від 30.03.2026 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі № 910/14768/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 без змін, з огляду на наступне. У матеріалах справи наявні два висновки експерта, подані Позивачем (Висновок експерта №297/1/25 та Висновок експерта №1404), а також два висновки експерта, подані Відповідачем-1 (Висновок експерта №266-01 та Висновок експертів №86/01-2026). У зазначених висновках експертів надано протилежні відповіді на одне й те ж питання, тому можна зробити висновок про їх взаємну суперечливість. Позивач зазначає, що суперечливість експертних висновків у поєднанні з характером спірних правовідносин (які потребують спеціальних знань у сфері торговельних марок) об`єктивно унеможливлює їх самостійну оцінку судом без залучення спеціалістів, які мають спеціальні знання. У такому випадку суд не може обмежитися лише формальним зіставленням наданих сторонами висновків експертів, оскільки це фактично означало б перебирання на себе функцій експерта, що прямо суперечить правовим позиціям Верховного Суду. Таким чином, у цій справі йдеться не про “нескінченне призначення експертиз”, як про це стверджує скаржник, а про реалізацію передбаченого законом процесуального механізму для усунення суперечностей у доказах, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Саме призначення судової експертизи у такій ситуації є належним та пропорційним процесуальним засобом забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Визначений судом перелік питань є взаємопов`язаним, логічно послідовним та таким, що повною мірою спрямований на встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, що узгоджується з вимогами ст. 99 ГПК України. Крім того, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. А тому скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом подальших процесуальних дій зі справи (через проведення в ній експертизи відповідною установою).

08.05.2026 через систему “Електронний суд” до Північного апеляційного господарського суду від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надійшов відзив у справі 910/14768/25 на апеляційну скаргу, у якому заявник зазначає, що враховуючи наявність у матеріалах справи № 910/14768/25 висновків експертів, які є взаємно суперечливими, Господарський суд міста Києва правомірно та законно призначив у справі судову експертизу з питань інтелектуальної власності, а також просить суд розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі № 910/14768/25 здійснювати без участі представника УКРНОІВІ, з урахуванням правової позиції, викладеної у відзиві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 оголошено перерву на 24.06.2026

23.06.2026 через систему “Електронний суд” до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких скаржник просить суд врахувати судову практику щодо призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. 24.06.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/14768/25 у наступному складі: головуючий суддя – Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 до свого провадження у новому складі суду.

24.06.2026 у судове засідання з`явилися представники від Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” та Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd). Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Предствники скаржника просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 та направити справу №910/14768/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд в оскаржуваній ухвалі відтворив позицію Позивача про те, що в матеріалах справи наявні чотири експертні висновки, які «суперечать одне одному», протее, без належного аналітичного переходу констатував, що «обидві умови для призначення судової експертизи, визначені в ст. 99 ГПК України, наявні в даній справі». На думку апелянта, сам по собі такий спосіб мотивування є недостатнім, оскільки суперечливість експертних висновків ще не означає автоматичної неможливості їх судової оцінки й не звільняє суд від обов`язку пояснити, чому саме наявні у справі висновки не можуть бути перевірені, співставлені та оцінені в сукупності з іншими доказами.Також скаржник зазначає, що друге і третє питання, сформульовані судом, виходять за межі допустимого предмета експертного дослідження, так як ймовірність «змішування» та «оманливість» є самостійними підставами (категоріями) для відмови в наданні правової охорони. Оскільки саме призначення експертизи є необґрунтованим, то й подальше зупинення провадження не має належної процесуальної опори.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” слід залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) до відповідача 1 – Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” та відповідача 2 – Державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій”.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво України від 25.09.2020 № 283496 на торговельну марку та зобов`язати державну організацію “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (вул. Годзенка Дмитра, буд. 1, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код: 44673629) внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на торговельну марку від 25.09.2020 № 283496 та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

Позовна заява обґрунтована тим, що торговельна марка за свідоцтвом України № 283496 є схожою настільки, що її можна сплутати, асоціювати з торговельними марками, раніше зареєстрованими в Україні для таких самих або споріднених з ними товарів та послуг, зокрема, з торговельною маркою «GGBET» за міжнародною реєстрацією № 1436758.

До Господарського суду міста Києва 09.03.2026 через систему “Електронний суд” від Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) надійшло клопотання про призначення судової експертизи у справі № 910/14768/25.

Дане клопотання обґрунтовано наступним: предметом позову у цій справі є визнання свідоцтва на Оспорювану ТМ недійсним через її невідповідність умовам надання правової охорони, а саме абз. 1-2, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі – Закон). Отже, до предмету доказування у цій справі входять обставини щодо схожості Оспорюваної ТМ настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою “GGBET” за міжнародною реєстрацією № 1436758, зареєстрованою раніше на ім`я Позивача (далі – “ТМ Позивача”) для таких самих або споріднених з ними товарів та послуг МКТП. Необхідність спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для справи, підтверджується тим, що як Позивач, так і Відповідач-1 звертались до експертів для підтвердження своїх доводів та подали до суду у якості доказів висновки експертів. Так, для підтвердження обставини щодо схожості Оспорюваної ТМ настільки, що її можна сплутати з ТМ Позивача для таких самих або споріднених з ними товарів та послуг МКТП Позивач звернувся до атестованих судових експертів та надав до суду висновки експертів, а саме: 1) Висновок експерта №297/1/25 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 31.07.2025 , складений експертом Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України – Мотузкою К.А. (далі – “Висновок експерта №297/1/25”); 2) Висновку експерта №1404 за результатами проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 28.07.2025, складений експертом Київського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України – Ткачук Т.М. (далі – “Висновок експерта №1404”). Відповідач-1, у свою чергу, також подав до суду висновки експертів, а саме: 1) Висновок експерта №266-01 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.01.2026 р., складений експертом Петренком С.А. (далі – “Висновок експерта №266-01”); 2) Висновок експертів №86/01-2026 за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14.01.2026 р., складений експертами Мінченко Н.В. та Дорошенком О.Ф. (далі – “Висновок експертів №86/01-2026”). Таким чином, у даній справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а саме у сфері торговельних марок, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Позивач зазначає, що зазначені висновки експертів є такими, що суперечать одне одному. Отже, обидві умови для призначення судової експертизи, визначені в ст. 99 ГПК України, наявні в даній справі.

Позивач вважає, що на вирішення судової експертизи необхідно поставити наступне питання: 1) Чи є позначення за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496 схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758? З огляду на те, що у даній справі необхідним є проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, а вирішення поставлених на роз`яснення експерта питань, очевидно, потребує спеціальних знань, проведення експертизи у даній справі може бути доручено судовим експертам, які атестовані за експертною спеціальністю 13.6 “Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями”. З огляду на викладене та попередні процесуальні дії Відповідача-1 щодо звернення до експертних установ для отримання експертних висновків, у даній справі можливо доручити проведення судової експертизи атестованим судовим експертам Державного підприємства “Центр судової експертизи та експертних досліджень” (ідентифікаційний код 32824268, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, Україна, 01601) Державної судової адміністрації України.

У поданих Відповідачем 1 до суду 10.03.2026 запереченнях на клопотання Позивача про призначення судової експертизи, Відповідач 1 зазначив, що необхідна сукупність умов для призначення судової експертизи у даній справі відсутня. Відповідач 1 звернув увагу, що наразі у справі відсутні обставини, які б об`єктивно зумовлювали необхідність призначення експертизи судом. Призначення ще однієї судової експертизи у справі було б процесуально необґрунтованим і суперечило б принципам ефективності, процесуальної економії та розумності строків судового розгляду. Відтак, подане клопотання не підлягає задоволенню.

Додатково у поданих до суду 19.03.2026 письмових поясненнях щодо клопотання Позивача про призначення судової експертизи Відповідач 1 зазначив, що в клопотанні про призначення судової експертизи Позивачем наведено пропозиції щодо визначення експертної установи, з якими Відповідач-1 не погодився, надавши відповідні аргументи. З метою реалізації аналогічної процедури визначення попередньої готовності експерта Відповідачем-1 направлено низку адвокатських запитів до експертних установ та судових експертів, атестованих за відповідною спеціальністю, які було додано до матеріалів справи.

Також 20.03.2026 Відповідач 1 у поданих до суду запереченнях № 2 на клопотання Позивача про призначення судової експертизи, зазначає, що в разі, якщо суд задовольнить клопотання Позивача про призначення судової експертизи, то в такому випадку, з огляду на приписи ст.99 ГПК України, враховуючи відсутність у сторін взаємної згоди щодо експерта або експертної установи, при самостійному визначенні експерта чи експертної установи врахувати наступну інформацію та пропозиції, які на глибоке переконання Відповідача-1 є більш релевантними: Згідно з даними загальнодоступного Реєстру атестованих судових експертів за спеціальністю 13.6 Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями було атестовано 111 експертів. З цього переліку 36 експертів мають чинні свідоцтва атестованого судового експерта за цією спеціальністю. 5 з цих експертів, а саме, Мотузка Катерина (фахівець державної спеціалізованої установи Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України), Ткачук Тетяна (не є фахівцем державної спеціалізованої установи, Петренко Сергій (не є фахівцем державної спеціалізованої установи), Дорошенко Олександр (не є фахівцем державної спеціалізованої установи), Мінченко Наталія (не є фахівцем державної спеціалізованої установи) вже залучалися як судові експерти у даній справі. Серед решти експертів представлені фахівці як спеціалізованих експертних установ так й фахівці, які виступають як самозайняті особи та до спеціалізованих експертних установ не належать. Щодо спеціалізованих експертних установ, враховуючи кількість атестованих судових експертів, дані про стаж їх роботи, дані про притягнення до дисциплінарної відповідальності, пропонуємо призначити експертизу атестованим експертам будь-якої із нижчезазначених установ: Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз або Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Також Відповідач 1 пропонує призначити експертизу атестованим експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС або Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України. При цьому Відповідач-1 підкреслив що питання, яке пропонується Позивачем поставити на вирішення нової експертизи, повністю дублює питання, що вже досліджувалися експертами у всіх чотирьох наявних в матеріалах справи висновках експертів. Тому Відповідач-1, користуючись правом згідно ч.5 ст.99 ГПК України пропонує суду питання: Чи зумовлюють наявні фонетичні, графічні та семантичні відмінності між позначенням за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496 та торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758 відсутність ймовірності їх змішування у споживача? або Чи є відмінності між позначенням за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496 та торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758 достатніми для їх розрізнення середнім споживачем у звичайних умовах придбання відповідних товарів/послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертній установі Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень; визначено на вирішення експертам наступні питання: 1) Чи є позначення за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020 схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758? 2) Чи є позначення за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020, торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758, такими, що можуть ввести в оману споживачів стосовно торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758? 3) Якщо вони тотожні або схожі то чи може це призвести до змішування діяльності господарських суб`єктів “GGpoker” за свідоцтвом України №283496 від 25.09.2020 і торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758?; покладено витрати за проведення судової експертизи на позивача Джі Джі Вентурес Лтд (GG Ventures Ltd) (Стасіноу, 23, 1ст флор, Флет/офіс 101, Егкомі, 2404, Нікосія, Кіпр (Stasinou, 23, 1st floor, Flat/office 101, Egkomi, 2404, Nicosia, Cyprus); зобов`язано позивача забезпечити оплату експертизи, докази чого також подати до суду; попереджено експертів, які будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (статті 384 та 385 Кримінального кодексу України) та роз`яснено судовим експертам право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; роз`яснено, що у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань; зобов`язано експертну установу надіслати учасникам справи належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи; надіслано експертній установі Державному підприємству Центр судової експертизи та експертних досліджень копію даної ухвали суду та матеріали справи №910/14768/25; зупинено провадження у справі №910/14768/25 на час проведення експертизи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч.3 ст.99 ГПК).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4, 5 ст.99 ГПК).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За приписами статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20).

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Верховний Суд у постанові від 13.08.2019 у справі № 910/6920/17 зазначив, що, вирішуючи спори, пов`язані із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема про те, чи займає певний елемент домінуюче положення в зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), господарський суд, якщо схожість не має очевидного характеру, може призначити судову експертизу, не перебираючи на себе непритаманні суду функції експерта.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі – Інструкція № 53/5) призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до п. 1.2.5 Інструкції № 53/5 основними видами (підвидами) експертизи є експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.

Основним завданням експертизи об`єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей цих об`єктів, до яких належать об`єкти промислової власності, об`єкти авторського права і суміжних прав (п. 5.1. Інструкції № 53/5).

При дослідженні об`єктів промислової власності вирішуються питання щодо властивостей цих об`єктів, а саме: знаків для товарів і послуг (торговельних марок); комерційних найменувань; географічних зазначень; промислових зразків; винаходів і корисних моделей; комерційної таємниці і ноу-хау; раціоналізаторських пропозицій; топографії інтегральних мікросхем; сортів рослин; порід тварин тощо (п. 5.2. Інструкції № 53/5).

Так, згідно з п. 5.3 Інструкції № 53/5 орієнтовний перелік вирішуваних питань: до пункту 5.2, зокрема:

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) таким, що не мав розрізнювальної здатності на дату (зазначити дату)?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні зазначених у свідоцтві товарів і послуг або у зв`язку з ними?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) оманливим?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу?

Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) лише з позначень, що є загальновживаними символами або термінами?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом (номер) настільки, що їх можна сплутати?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим з фірмовим найменуванням (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) тотожним або схожим з географічним зазначенням (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Чи є позначення (назва), нанесене(а) на (вказати куди) або застосоване(а) у (вказати де), тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер)?

Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України (номер) схожим з фірмовим найменуванням (назва) настільки, що їх можна сплутати?

Згідно з п. 11.1.5. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджені Наказом ДП “Український інститут промислової власності” від 07.04.2014 № 91 (із змінами; надалі - Методичні рекомендації), позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. Встановлення схожості позначень має ґрунтуватися на комплексному, всебічному аналізі порівнюваних позначень, а саме: сприйнятті домінуючих і другорядних графічних елементів, співставленні звукового складу, асоціативного ряду, ступеню семантичної близькості. Під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому, без поділення на окремі елементи. При цьому, головним є перше зорове сприйняття досліджуваних позначень. Саме перше зорове сприйняття будь-якого об`єкта має вплив на свідомість людини, аналогічним чином у свідомості споживача запам`ятовується і позначення.

Згідно з п. 11.1.6. Методичних рекомендацій, відповідно до пункту 4.3.2.6 Правил встановлення схожості словесних позначень здійснюється з урахуванням звукового (фонетичного), графічного (візуального) та смислового (семантичного) критеріїв схожості. Під час порівняння таких позначень береться до уваги загальне враження, яке складається на основі сукупної дії звукової, графічної та смислової схожості. Під час порівняння таких позначень береться до уваги загальне враження, яке складається на основі сукупної дії звукової, графічної та смислової схожості. Під час експертизи словесних позначень увага звертається в першу чергу на їх схожість, а не на їх відмітність, оскільки саме схожі елементи призводять до змішування знаків. Словесні позначення порівнюються: із словесними позначеннями; із комбінованими позначеннями.

Згідно з п. 11.1.6. Методичних рекомендацій звукова (фонетична) схожість словесних позначень визначається з урахуванням таких ознак: наявність близьких і співпадаючих звуків у порівнюваних позначеннях; близькість звуків, що складають позначення; розташування близьких звуків і звукосполучень по відношенню один до одного; наявність співпадаючих складів і їхнє розташування; кількість складів у позначеннях; місце співпадаючих звукосполучень у складі позначення; близькість складу голосних; близькість складу приголосних; характер співпадаючих частин позначень; входження одного позначення в інше. Ознаки, на підставі яких визначається звукова схожість словесних позначень, можуть враховуватися як кожна окремо, так і в сукупності.

Установлення графічної (візуальної) схожості словесних позначень здійснюється з урахуванням наступних ознак: загальне зорове сприйняття; вид шрифту; графічне написання (відтворення) з урахуванням характеру букв (наприклад, друковані чи письмові, заголовні чи рядкові); розташування літер по відношенню одна до одної; алфавіт, літерами якого написане слово; колір чи поєднання кольорів (п. 11.1.8. Методичних рекомендацій).

Установлення смислової (семантичної) схожості словесних позначень здійснюється на підставі наступних ознак: збіг смислового значення позначень у схожих мовах; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення; подібність та протилежність закладених у позначеннях понять, ідей (п. 11.1.9. Методичних рекомендацій).

Як вбачається з матеріалів справи, учасники справи надали наступні висновки експертів, а саме:

1) Висновок експерта №297/1/25 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 31.07.2025 , складений експертом Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України – Мотузкою К.А.

За результатом експертного дослідження судовий експерт дійшов наступних висновків: позначення за свідоцтвом від 25.09.2020 № 283496 є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758.

2) Висновку експерта №1404 за результатами проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 28.07.2025, складений експертом Київського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України – Ткачук Т.М. (далі – “Висновок експерта №1404”).

За результатом експертного дослідження судовий експерт дійшов наступних висновків: позначення за свідоцтвом від 25.09.2020 № 283496 є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758.

Відповідач-1, у свою чергу, також подав до суду висновки експертів, а саме:

1) Висновок експерта №266-01 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.01.2026 р., складений експертом Петренком С.А. (далі – “Висновок експерта №266-01”);

За результатом експертного дослідження судовий експерт дійшов наступних висновків: торговельна марка за свідоцтвом від 25.09.2020 № 283496 не є тотожною або схожою настільки, що її можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758.

2) Висновок експертів №86/01-2026 за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14.01.2026 р., складений експертами Мінченко Н.В. та Дорошенком О.Ф. (далі – “Висновок експертів №86/01-2026”).

За результатом експертного дослідження судові експерти дійшли наступних висновків: торговельна марка за свідоцтвом від 25.09.2020 № 283496 не є тотожною або схожою настільки, що її можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1436758.

Враховуючи, що вищевказані експертні дослідження є взаємно суперечливими, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість призначення у даній справі відповідної судової експертизи. Такі висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При цьому суд першої інстанції правомріно на вирішення експертам поставив наступні питання:

1) Чи є позначення за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496 схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758?

2) Чи є позначення за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496, торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1436758, такими, що можуть ввести в оману споживачів стосовно торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758?

3) Якщо вони тотожні або схожі, то чи може це призвести до змішування діяльності господарських суб`єктів “GGpoker” за свідоцтвом України від 25.09.2020 № 283496 і торговельної марки за міжнародною реєстрацією №1436758?

Суд першої інстанції вірно зазначив, що поставлені на вирішення експертів питання відповідають вимогам Інструкції 53/5, є взаємопов`язаними та у своїй сукупності охоплюють з`ясування наявності або відсутності ймовірності змішування відповідних позначень, встановлення впливу фонетичних, графічних та семантичних ознак позначень на сприйняття їх споживачем, а також достатності відмінностей між ними для їх розрізнення середнім споживачем у звичайних умовах придбання товарів і послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника відносно того, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, включивши до предмету дослідження друге та третє питання.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції обґрунтовано не обмежився лише формулюванням питання про схожість позначень, а додатково поставив питання, спрямовані на з`ясування ймовірності введення споживача в оману та можливості змішування діяльності відповідних суб`єктів господарювання. Таке формулювання питань відповідає логіці та методології проведення експертизи у сфері торговельних марок, оскільки встановлення схожості позначень саме по собі не є кінцевою метою дослідження, а виступає елементом ширшого аналізу – визначення оманливості спірної торговельної марки.

Крім того, поставлення другого та третього питань забезпечує комплексний підхід до дослідження спірних обставин, дозволяє експерту врахувати всі релевантні фактори (зокрема, фонетичні, графічні та семантичні ознаки, сприйняття торговельних марок споживачем, спорідненість товарів і послуг), а також усунути наявні розбіжності у висновках експертів, поданих до суду сторонами.

При цьому суд першої інстанції правомірно відхилив запропоновані Відповідачем-1 питання, оскільки вони сформульовані через призму дослідження виключно фонетичних, графічних та семантичних відмінностей між позначеннями та фактично орієнтували експерта на підтвердження відсутності ймовірності їх змішування або достатності відмінностей для розрізнення позначень середнім споживачем. Водночас, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, під час проведення експертизи словесних позначень експерт здійснює комплексне порівняльне дослідження позначень відповідно до Методичних рекомендацій, яке включає аналіз як схожості, так і відмінностей між ними. При цьому встановлення наявності чи відсутності ймовірності змішування не може ґрунтуватися виключно на оцінці відмінностей, оскільки саме схожі елементи можуть зумовлювати виникнення у споживача асоціації щодо спільного комерційного походження товарів чи послуг.

Крім того, оскільки сторони запропонували різні експертні установи для проведення судової експертизи, суд першої інстанції у судовому засіданні від 19.03.2026, керуючись ч. 3 ст. 99 ГПК України, надав сторонам строк для досягнення взаємної згоди щодо кандидатури експерта або експертної установи та відклав розгляд справи, призначивши наступне судове засідання на 20.03.2026. У судовому засіданні 20.03.2026 сторони повідомили суд про неможливість досягнення взаємної згоди щодо кандидатури експерта або експертної установи, у зв`язку з цим суд, керуючись ч. 3 ст. 99 ГПК України, правомірно визначив експертну установу самостійно з урахуванням обставин справи та наявних у матеріалах доказів. Визначена судом експертна установа відповідає всім критеріям, які необхідно враховувати в даному випадку при призначенні судової експертизи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих та правомірних висновків щодо необхідності та доцільності призначення у даній справі судової експертизи, що узгоджується із приписами ст. 99 ГПК України.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про правомірність призначення судом першої інстанції судової експертизи, підстави вважати незаконним зупинення провадження у справі також відсутні. Відповідно, зупинення провадження у справі є процесуальним наслідком призначення судової експертизи, необхідної для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору із направленням матеріалів справи до експертної установи. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі до одержання висновку експерта та повернення до суду матеріалів даної справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необхідності врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19. У зазначеній справі Верховний Суд надав правову оцінку обставинам призначення судом апеляційної інстанції повторної судової експертизи, звернувши увагу на необхідність наведення судом мотивів, з яких попередній висновок експерта визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Натомість у цій справі судом першої інстанції призначено первинну судову експертизу, оскільки до цього судова експертиза з відповідних питань у справі не проводилася. Отже, правовідносини та процесуальні обставини, які були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 910/15160/19, не є подібними до обставин цієї справи.

Місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно надав оцінку поданим стороною заяві та доказам у справі у їх сукупності, вірно застосував норми матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, а тому колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НСУС ЮА” залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 у справі №910/14768/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14768/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 06.07.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

О.М. Остапенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua