Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №910/15830/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. Справа№ 910/15830/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 (повне рішення складено 01.07.2025)

у справі № 910/15830/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, припинення права володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2024 року Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, Міська рада, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль" (далі - ТОВ "Реаль", відповідач), в якому просив суд:

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,1301 га з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 за адресою: проспект Павла Тичини, 18, м. Київ шляхом зобов`язання ТОВ "Реаль" повернути вказану земельну ділянку територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від частини нежитлової будівлі літера "В" (площа накладання будівлі на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 становить 212,9780 кв.м), нежитлових будівель літера "Г" площею 31,6809 кв.м, літера "Д" площею 121,601 кв.м, літера "Е" площею 35,3189 кв.м, літера "Ж" площею 28,2101 кв.м, літера "З" площею 28,229 кв.м, підпірної стіни площею 12,399 кв.м;

- припинити володіння ТОВ "Реаль" нежитловою будівлею літера "Г", за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18, загальною площею 25 кв.м, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1082081580000;

- припинити володіння ТОВ "Реаль" нежитловою будівлею літера "Д", за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18, загальною площею 200,29 кв.м, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1368656380000;

- припинити володіння ТОВ "Реаль" нежитловою будівлею літера "Е", за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18, загальною площею 25,75 кв.м, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1368647680000;

- припинити володіння ТОВ "Реаль" нежитловою будівлею літера "Ж", за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 18, загальною площею 24,18 кв.м, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1365708480000;

- припинити володіння ТОВ "Реаль" нежитловою будівлею літера "З", за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 18, загальною площею 22,55 кв.м, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1365743080000.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач користується земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 за адресою: проспект Павла Тичини, 18, м. Київ, без належних на те правових підстав, без відповідного рішення її власника. На зазначеній земельній ділянці відповідач здійснив будівництво об`єктів нерухомості без дозволу компетентного органу та зареєстрував право приватної власності на останні.

За доводами прокурора, спірні об`єкти нерухомості, які споруджені на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 (нежитлові будівлі літери "Г", "Д", "Е", "Ж", "З" та підпірна стіна, а також частково будівля літера "В", яка накладається на спірну ділянку) є самочинним будівництвом у зв`язку з чим підлягають знесенню.

Крім того, мотивуючи незаконність проведених реєстраційних дій щодо права власності на відповідне нерухоме майно, прокурор вказує на внесення директором відповідача недостовірних даних до декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, а державним реєстратором при здійсненні останніх не перевірено та не встановлено наявність зареєстрованих речових прав на відповідні об`єкти в бюро технічної інвентаризації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15830/24 позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,1301 га з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 за адресою: проспект Павла Тичини, 18, м. Київ, шляхом зобов`язання ТОВ "Реаль" повернути вказану земельну ділянку з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від частини нежитлової будівлі літера "В" (площа накладання 212,9780 кв.м), нежитлових будівель літера "Г" площею 31,6809 кв.м, літера "Д" площею 121,601 кв.м, літера "Е" площею 35,3189 кв.м, літера "Ж" площею 28,2101 кв.м, літера "З" площею 28,229 кв.м, підпірної стіни площею 12,399 кв.м.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Задовольняючи позов у частині знесення об`єктів нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що спірні будівлі є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки зведені на земельній ділянці комунальної власності, яка відповідачу для будівництва не відводилась та без дозволів компетентних органів. При цьому суд послався на наявність у матеріалах справи висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ та встановлені в ході кримінального провадження обставини.

У задоволенні позовних вимог про припинення права власності на відповідні об`єкти нерухомого майна судом першої інстанції відмовлено у зв`язку з тим, що такі є неефективним способом захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів держави в особі Київської міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Реаль" 21.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного встановлення обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Так, за твердженням апелянта, суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 376 ЦК України без врахування того, що право власності ТОВ "Реаль" на спірні об`єкти нерухомого майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав у встановленому законом порядку на підставі Декларації про готовність об`єктів до експлуатації, тобто за умови здійснення державою відповідних перевірочних дій та підтвердження відповідності об`єктів вимогам законодавства.

Апелянт зазначає, що знесення зареєстрованого нерухомого майна є крайнім та непропорційним заходом, а суд першої інстанції не дослідив питання про можливість урегулювання ситуації шляхом оформлення правовідносин щодо земельної ділянки без вдавання до знесення, тоді як відповідач з 2015 року неодноразово звертався до компетентних органів з метою отримання земельної ділянки в оренду або її викупу, отримав відповідні погодження, однак орган місцевого самоврядування до цього часу не вчинив жодних дій щодо оформлення відповідних правовідносин.

Крім того, апелянт посилається на суперечливу поведінку держави в особі її органів: органи державного архітектурно-будівельного контролю прийняли спірні об`єкти до експлуатації та зареєстрували право власності на них, орган місцевого самоврядування запропонував відповідачу викупити земельну ділянку та погодив документацію із землеустрою, - і лише після понад десяти років такої поведінки в особі прокурора оспорює легітимність права власності на ті самі об`єкти нерухомості. На думку апелянта, така поведінка держави суперечить принципу правової визначеності та порушує захист правомірних очікувань власника у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сітайло Л.Г., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15830/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15830/24 до надходження до суду матеріалів справи.

11.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15830/24.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Сітайло Л.Г.

Згідно з Витягом з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десятиденний термін, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником в межах встановленого строку, 02.09.2025, надано суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 01.09.2025 по 14.09.2025 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24, справу призначено до розгляду на 29.10.2025 о 15 год 00 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

У судовому засіданні 29.10.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 відкладено на 24.11.2025 о 10 год 00 хв, про що винесено відповідну ухвалу.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відрядженні та перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Сибіги О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15830/24, розгляд справи призначено на 09.12.2025 о 13 год 20 хв.

У судовому засіданні 09.12.2025 судом апеляційної інстанції з огляду на подане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи його задоволено, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Реаль" на рішення суду першої інстанції у даній справі на 05.02.2026 об 11 год 40 хв, про що постановлено відповідну ухвалу, яку доведено до відома учасників справи.

Однак, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Тарасенко К.В. з 02.02.2026 по 06.02.2026 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 призначено на 10.03.2026 о 15 год 00 год.

Проте, у зв`язку з участю головуючого судді Кравчука Г.А. у черговому з`їзді суддів України з 10.03.2026 по 11.03.2026, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи №910/15830/24 призначено на 21.04.2026 о 14 год 40 хв.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Реаль" на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 03.06.2026 о 15 год 15 хв.

Позиція інших учасників справи.

07.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Реаль" є безпідставною та не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва у даній справі є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає встановленим у справі фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Узагальнені заперечення прокурора проти апеляційної скарги відповідача зводяться, зокрема, до такого:

-посилання апелянта на державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості є безпідставними, оскільки така реєстрація не є джерелом виникнення права власності, а лише слугує офіційним засвідченням уже набутого на законних підставах права. Відповідач не набув такого права, отже сама по собі реєстрація не створює для нього жодних правових наслідків;

-незаконне будівництво не підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції, так як не становить "майно", набуте на законних підставах;

-в межах досудового розслідування встановлено фактичні дані про те, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації стосується лише одного об`єкта площею 1178,3 кв.м, а не кількох об`єктів, право власності на які згодом було зареєстровано за відповідачем (літ. "Г", "Д", "Е", "Ж", "З");

-визнання у даних спірних правовідносинах будівель самочинним будівництвом та, як наслідок, відсутність у відповідача права власності на них ґрунтується на нормах матеріального права, а не наявності чи відсутності вироку в кримінальному провадженні;

- доводи відповідача про бездіяльність органу місцевого самоврядування на його заяви як аргумент для узаконення фактичного використання земельної ділянки суперечать принципам правової визначеності, верховенства права та публічного порядку.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на подану відповідачем апеляційну скаргу в установлених порядку та строк, однак зазначене не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.

Явка представників сторін.

У судове засідання 03.06.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить їх задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Присутній у судовому засіданні прокурор заперечив вимоги апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, Подільською окружною прокуратурою міста Києва під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023102070000333 від 10.11.2023 встановлено, що ОСОБА_1 (директор відповідача) здійснив самовільне захоплення частини земельної ділянки, що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва по проспекту Тичини у м. Києві, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, на якій в подальшому в різний період часу самовільно здійснив будівництво нежитлових приміщень літери "В" (частини), "Г", "Д", "Е", "Ж", "З" та підпірної стіни загальною площею фундаменту 470,4169 кв.м.

Зокрема, під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження 12.04.2024 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:137:0062 та 8000000000:90:137:0136 із залученням провідних інженерів Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" з метою встановлення точного місця розташування нежитлових приміщень, які на праві власності належать ТОВ "Реаль".

Проведеним оглядом (протоколи огляду наявні в матеріалах справи) місцевості встановлено, що ряд нежитлових приміщень виходить за межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062, що належить на праві власності ТОВ "Реаль".

На підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2005 за №546/3007 ТОВ "Реаль" 12.04.2006 в особі ОСОБА_1 придбало для будівництва, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062, загальною площею 0,0524 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18 у Дніпровському районі міста Києва.

У подальшому, в період з квітня 2013 року по квітень 2014 року збудовано нежитлову будівлю літера "В", що за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 18, загальною площею 1 178,3 кв.м, вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

У відповідності до рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скляренка О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 05.09.2014 (індексний номер рішення: 15611318) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1 178, 3 кв.м за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 447333680000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стало Свідоцтво про право власності № 26464221 від 05.09.2014.

Згідно з Висновком земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ у кримінальному провадженні №42023102070000333 площа будівлі літера "В" становить 538,1488 кв.м; площа накладання будівлі на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 становить 212, 9780 кв.м, площа накладання будівлі на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062 становить 325,1702 кв.м.

Надалі, ОСОБА_1 в період з липня по серпень 2016 року збудував одноповерхову цегляну будівлю, якій в подальшому мав намір присвоїти літеру "Г", вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

На підставі рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Рябого Д.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.11.2016 (індексний номер рішення: 32324377) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 25 кв.м за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1082081580000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.01.2014, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.

Водночас, відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ площа будівлі літера "Г" становить 31,6809 кв.м та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

У подальшому, ОСОБА_1 в період з жовтня 2018 року по березень 2019 року збудував одноповерховий цегляний будинок літера "Д", вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

На підставі рішення державного реєстратора Київська філія Комунального підприємства "Новозаводське" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 03.10.2017 (індексний номер рішення: 37389736) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 200,29 кв.м. за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1368656380000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.

Проте, відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ площа будівлі літера "Д" становить 121,601 кв.м та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

Крім того, ОСОБА_1 в період з березня по серпень 2017 року збудував одноповерховий цегляний будинок, якому в подальшому мав намір присвоїти літеру "Е", вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

На підставі рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 03.10.2017 (індексний номер рішення: 37389550) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 25,75 кв. м за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1368647680000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.

Однак, відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ площа будівлі літера "Е" становить 35,3189 кв.м та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

Крім того, ОСОБА_1 в період з вересня 2017 по жовтень 2018 збудував одноповерховий цегляний будинок літера "Ж", вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

На підставі рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.09.2017 (індексний номер рішення: 37338045) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 24,18 кв.м. за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1365743080000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ площа будівлі літера "Ж" становить 28,2101 кв.м. та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

ОСОБА_1 в період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року збудував одноповерховий цегляний будинок літера "З", вийшовши за межі належної ТОВ "Реаль" на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0062.

На підставі рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартенівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.09.2017 (індексний номер рішення: 37338911) відбулась первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю загальною площею 22,55 кв. м. за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1365743080000) за ТОВ "Реаль".

Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.

Відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи від 19.08.2024 № СЕ-19/111/24/29185-ЗТ площа будівлі літера "З" становить 28,229 кв.м та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

Поряд з цим, відповідно до Висновку земельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-24/29185-ЗТ від 19.08.2024 в межах фактичного користування самовільно зайнятих земельних ділянках, які використовує ТОВ "Реаль" залишається не зареєстрованою підпірна стіна, площа якої становить 12,399 м2 та розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136.

Так, згідно з інформацією, наданою у відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 0570202/3-7386 від 31.05.2024, Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі земельної ділянки 8000000000:90:137:0136 у власність чи користування.

Згідно з інформацією, наданою Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 23.05.2024, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва містяться відомості щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014 за адресою: проспект Павла Тичини, 18 у Дніпровському районі міста Києва, замовник будівництва - ТОВ "Реаль".

Прокурор зазначає, що в ході здійснення огляду Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, вилученої за результатами тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Державної інспекції архітектури та містобудування України, встановлено що 25.04.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ТОВ "Реаль" видано Декларацію про готовність об`єкта експлуатації № КВ143141150020, а саме нежитлової будівлі громадського призначення площею 1 178, 3 кв.м по проспекту Тичини, 18 у Дніпровському районі міста Києва.

Так, прокурор стверджує, що з метою маскування незаконних дій із самовільного будівництва нежитлових будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136, ОСОБА_1 (директор відповідача) підробив Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 25.04.2014 за № КВ143141150020, змінивши кількість та площі нежитлових приміщень, а саме: пункт № 12 Декларації "Техніко-економічні показники об`єкта з урахуванням результатів технічної інвентаризації", згідно з яким замість одного приміщення площею 1 178.3 кв.м, додав наступний перелік нежитлових приміщень: літ. "В" площею 1 178.3 кв.м, літ. "Г" площею 25 кв.м, літ. "Д" площею 70.35 кв.м, літ. "Е" площею 22.75 кв.м, літ. "Ж" площею 15.75 кв.м, літ. "З" площею - 15.75 кв.м.

Крім того, останній вніс недостовірні дані до пункту № 14 Декларації "Об`єкт має такі основні показники: потужність, продуктивність, виробнича площа, протяжність, місткість, обсяг, пропускна спроможність, кількість робочих місць тощо", зазначивши основні показники об`єкта замість одного приміщення площею 1 178.3 кв.м, наступний перелік нежитлових приміщень: літ. "В" площею 1178.3 кв.м, літ. "Г" площею 25 кв.м, літ. "Д" площею 70.35 кв.м, літ. "Е" площею 22.75 кв.м, літ. "Ж" площею 15.75 кв.м, літ. "З" площею 15.75 кв.м.

При цьому відповідно до листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 103-4194 від 24.05.2024, адміністрація не присвоювала об`єкту нерухомого майна поштову адресу: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18.

Таким чином, прокурор вважає, що порушуючи встановлений порядок на зведення будівель і споруд, Бондар В.І. здійснив самовільне, без отримання будь-яких дозволів, будівництво нових будівель, за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18, внаслідок чого самовільно зайняв частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136, на якій здійснив будівництво частини нежитлового приміщення літера "В" та нежитлових приміщень літери "Г", "Е", "Д", "Ж", "З" та підпірної стіни, оскільки будівництво вказаних об`єктів нерухомості відбулось на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, без дозволу власника земельної ділянки, без дозволів відповідного органу контролю на виконання будівельних робіт, а тому відповідно до положень статті 376 ЦК України зазначені об`єкти є самочинним будівництвом.

Враховуючи викладене, прокурор стверджує про те, що ТОВ "Реаль" використовує спірні земельні ділянки комунальної власності для розміщення самочинно збудованого нерухомого майна без передбачених земельним законодавством документів.

За таких обставин оголошене володіння майном, здійснене шляхом державної реєстрації речового права підлягає припиненню, оскільки обмежує права власника землі - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій ця нерухомість розташована.

Також підлягають поновленню права власника землі щодо користування земельними ділянками шляхом зобов`язання відповідача знести об`єкти самочинного будівництва.

В частині обґрунтування обставин використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів прокурор посилається, зокрема, на положення статей 116, 124, 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та звертає увагу суду на відсутність рішення компетентного органу щодо виділу у користування відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136, а тому згідно зі статті 376 ЦК України об`єкти, на такій земельній ділянці, є самочинним будівництвом, які істотно обмежують права власника землі (позивача) на володіння такою земельною ділянкою.

Щодо обґрунтування незаконності реєстрації права власності на нерухоме майно, прокурор вказує, що проведена державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомості проведена державним реєстратором, у тому числі без перевірки та встановлення зареєстрованих речових прав на вказане майно в бюро технічної інвентаризації, що свідчить про незаконність здійснених реєстраційних дій.

Вважаючи позивача власником спірної земельної ділянки, яку, за переконаннями прокурора, відповідач займає без належних на те правових підстав та на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, належним способом захисту є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Крім того, посилаючись на судову практику Верховного Суду, викладену у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/959/22, прокурор зазначає про необхідність припинення права власності відповідача щодо спірного нерухомого майна, оскільки таке судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права та підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на відповідні об`єкти.

Заперечуючи щодо задоволення даного позову, відповідач посилається на такі обставини:

- перш за все, відповідачем визнається факт будівництва частини нежитлового приміщення літера "В" та нежитлових приміщень літери "Г", "Е", "Д", "Ж", "З" та підпірної стіни за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 18 на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136;

- листом від 04.08.2015 № ЛПВ-8122 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пропонував ТОВ "Реаль" здійснити викуп земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136;

- у довідці Головного управління Держгеокадастру у м. Києві №19-26-7777.2- 270/35-16 від 23.02.2016 зазначено, що фактично на земельній ділянці розташований існуючий заклад громадського харчування, та вищезазначена земельна ділянка не є зеленою зоною загального користування;

- в матеріалах справи відсутні відомості про прийняті рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо віднесення вказаної земельної ділянки до певної категорії згідно з даними державного земельного кадастру у Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві;

- висновком щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівної документації або ситуації, а також наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою № 6002/0/01/19-16 від 25.05.2016 щодо питання експлуатації та функціонування існуючого закладу громадського харчування з озелененням території загального харчування площею 0,1301 га (адреса об`єкта - м. Київ, Дніпровський район, вул. Павла Тичини, 18) зазначено, що заявлена ініціатива відповідає містобудівній ситуації, за умови виконання певних вимог;

-висновком № 16-0227-В про погодження проекту землеустрою Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вих. №10515/0/12-4/0913 від 03.11.2016) погоджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Реаль";

- висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04.01.2017 №12/82-17 (кадастровий номер 8000000000:90:137:0136) площею 0,1301 га погоджено оцінку проекту землеустрою;

- в силу зазначеного, відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ "Реаль" неодноразово зверталось до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо передачі в оренду або викупу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136;

- однак, станом на дату будівництва спірних об`єктів нерухомості та станом на дату вирішення даного спору питання викупу чи оренди земельною ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 так і не вирішено, що на переконання відповідача, свідчить про умисну бездіяльність органу місцевого самоврядування;

-в частині належності обраного прокурором способу захисту прав позивача, відповідач вказує, що матеріали позовної заяви не містять переліку яким саме реальним діям з розпорядження земельною ділянкою 8000000000:90:137:0136 перешкоджає ТОВ "Реаль", а також прокурором не конкретизується, які саме конкретні дії Київська міська рада планує здійснити щодо земельної ділянки 8000000000:90:137:0136 та які кроки для цього здійснює;

-на постійній основі відповідач звертався і звертається до позивача з метою отримання в оренду земельної ділянки та/або здійснення її викупу, однак позивач свідомо не вчиняє жодних дій;

-натомість, від знесення нерухомого майна громада міста Києва втратить можливість надходження від орендної плати та земельного податку, які могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури, соціальні програми та покращення міського середовища. Замість знесення будівель місто може врегулювати питання шляхом оформлення правовідносин із власником, що дозволить отримувати стабільний дохід від оренди або продажу ділянки за ринковими умовами, на що постійно у своїх зверненнях вказує відповідач - ТОВ "Реаль";

- в частині належності обраного позивача, відповідач вказує, що матеріали справи не містять відомостей про звернення до відповідної структури Київської міської ради - Управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва секретаріату Київської міської ради, отже Подільська прокуратура не є належним позивачем у даному спорі;

-підсумовуючи доводи, відповідач вказує, що відсутність в нього документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не може бути визнане як її самовільне використання, проте, водночас, не дає права на її безоплатне використання. Відтак, на думку відповідача, належним способом захисту порушеного права та охоронюваного інтересу є стягнення на користь Київської міської ради грошових коштів за користування земельною ділянкою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема принципів верховенства права, рівності учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізуючи застосовані судом першої інстанції норми права, які регулюють спірні правовідносини, дослідивши доводи та мотиви скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За доводами скаржника в апеляційній скарзі спірним є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для застосування у цій справі такого способу захисту прав позивача, як зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва згідно зі статтею 376 ЦК України з урахуванням того, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до вказаної норми цивільного законодавства є крайнім заходом впливу на забудовника.

Частиною 1 статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Водночас в силу положень частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині 1 статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Правовідносини, які виникають із приводу знесення самочинно збудованих будівель і споруд, урегульовано частиною 4 статті 376 ЦК України, згідно з якою у випадку якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом з тим, Верховний Суд у низці постанов сформував правовий висновок, відповідно до якого знесення самочинно збудованого об`єкта є крайньою мірою, застосування якої допустиме лише за умови, що інші способи захисту прав власника земельної ділянки є неможливими або недостатніми. Зокрема, у постанові від 05.03.2025 у справі № 120/13166/21 Верховний Суд наголосив, що суди при вирішенні подібної категорії спорів мають враховувати необхідність дотримання балансу між захистом суспільних інтересів і правами осіб, які можуть постраждати від знесення, та відповідність обраного заходу легітимній меті.

Застосування судом першої інстанції знесення без дослідження питання про можливість урегулювання відносин між сторонами в інший спосіб є передчасним та суперечить зазначеним правовим позиціям.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не конкретизовано, які саме конкретні дії з розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:137:0136 неможливо здійснити внаслідок наявності на ній об`єктів нерухомого майна ТОВ "Реаль", та яких заходів щодо врегулювання відносин з відповідачем позивач вживав до моменту пред`явлення позову.

Між тим матеріали справи свідчать про протилежне. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ще у 2015 році запропонував ТОВ "Реаль" придбати земельну ділянку. Впродовж 2016- 2017 років компетентні підрозділи Київської міської ради послідовно погодили проект відведення земельної ділянки. Відповідач неодноразово звертався до органу місцевого самоврядування з метою отримання ділянки в оренду або її викупу, однак КМР жодного відповідного рішення не ухвалила.

За таких обставин, пред`явлення позову про знесення об`єктів нерухомого майна без попереднього вичерпання можливостей урегулювання відносин щодо земельної ділянки є передчасним. Звернення до суду з вимогою про знесення за умови, що орган місцевого самоврядування самостійно ухиляється від вирішення питання про надання земельної ділянки в оренду або її відчуження, суперечить принципу добросовісності здійснення права та не відповідає критерію ефективності обраного способу захисту.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанова від 15.12.2021 у справі № 924/856/20) відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці об`єкти розташовані, не є правопорушенням. З огляду на наявність у відповідача зареєстрованого права власності на розташовані на спірній ділянці об`єкти нерухомого майна та систематичні звернення ТОВ "Реаль" до органу місцевого самоврядування з метою оформлення права на земельну ділянку, за відсутності вини відповідача у незавершеності цього процесу, належним і пропорційним способом захисту прав власника землі є стягнення на користь Київської міської ради безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, а не знесення нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ТОВ "Реаль" є власником спірних об`єктів нерухомого майна на підставі державної реєстрації речових прав, здійсненої за участю державних органів - органів архітектурно-будівельного контролю, які прийняли об`єкти до експлуатації, та органів державної реєстрації, які підтвердили виникнення права власності. Протягом понад десяти років відповідач відкрито та добросовісно користувався об`єктами, сплачував земельний податок і звертався до органу місцевого самоврядування з метою оформлення правовідносин щодо земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Втручання у право на мирне володіння майном має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним їй.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Булвес" АД проти Болгарії", "Щокін проти України", "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії") сформовані критерії, за якими оцінюється допустимість втручання у право власності: законність, суспільний інтерес та пропорційність застосованого заходу переслідуваній меті.

Примусове знесення зареєстрованого нерухомого майна за умови, коли сама держава через свої уповноважені органи послідовно здійснювала дії, що формували у власника обґрунтовані очікування щодо законності його становища, є заходом, несумісним із принципом пропорційності. Держава, яка спочатку прийняла об`єкти до експлуатації та зареєструвала право власності на них, пропонувала відповідачу викуп земельної ділянки та погоджувала документацію із землеустрою, а згодом через інший свій орган вимагає знесення тих самих об`єктів, фактично перекладає на приватну особу тягар наслідків власних дій та бездіяльності. Такий підхід суперечить принципу правової визначеності та загальновизнаній у праві забороні суперечливої поведінки (venire contra factum proprium).

Крім того, знесення об`єктів нерухомого майна у ситуації, коли питання оформлення права користування земельною ділянкою залишалось невирішеним виключно через бездіяльність органу місцевого самоврядування, а не через ухилення відповідача, матиме наслідком не лише позбавлення ТОВ "Реаль" майна, але й фактичну втрату громадою міста Києва можливості отримувати регулярні надходження від оренди або плати за землекористування, що не відповідає жодному суспільному інтересу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що мотивуючи заявлені позовні вимоги, прокурор посилається, зокрема, на обставини, встановлені в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000333 від 10.11.2023, а також на твердження про підроблення директором відповідача Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014 шляхом внесення до неї недостовірних відомостей щодо кількості та площ нежитлових приміщень.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини шостої статті 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З наведеного припису закону убачається, що преюдиційне значення для господарського суду має виключно обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили. Жоден інший процесуальний документ у кримінальному провадженні - ані постанова про початок досудового розслідування, ані повідомлення про підозру, ані ухвала про закриття кримінального провадження - не є обов`язковим для господарського суду в частині встановлення факту вчинення відповідних дій та вини конкретної особи.

Як убачається з матеріалів справи, на час розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні № 42023102070000333 щодо директора ТОВ "Реаль" ОСОБА_1 відсутній. Відтак обставини підроблення Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КВ143141150020 від 25.04.2014, на які посилається прокурор, не можуть вважатися встановленими судом у кримінальному провадженні та не мають преюдиційного значення для цієї господарської справи.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що твердження прокурора про підроблення директором відповідача декларації є лише версією сторони обвинувачення в межах досудового розслідування, яке на цей час не завершилося ухваленням обвинувального вироку. Господарський суд позбавлений права встановлювати факт підроблення офіційного документа як самостійний висновок у господарській справі, оминаючи кримінально-правовий механізм підтвердження такого факту. Таке встановлення є прерогативою кримінального суду в межах відповідного провадження і може знайти своє відображення у господарській справі виключно через набраний законної сили обвинувальний вирок у порядку, передбаченому частиною шостою статті 75 ГПК України.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог про знесення самочинного будівництва не дослідив питання про наявність чи відсутність менш обтяжливих для відповідача способів захисту прав власника земельної ділянки, не оцінив пропорційності обраного заходу з урахуванням фактичних обставин справи та поведінки обох сторін, не врахував наявності у відповідача правомірних очікувань щодо оформлення права на земельну ділянку, а також не взяв до уваги систематичного ухилення органу місцевого самоврядування від вирішення питання про надання ділянки в оренду або її продаж.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному значенні, а інші доводи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 ГПК України є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на встановлені у даній справі обставини у їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15830/24 ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15830/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15830/24 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Подільської окружної прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ: 0291001927, вул. Констянтинівська, 19-Б, м. Київ, 04071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛЬ" (код ЄДРПОУ: 31458351, проспект Павла Тичини, 9, кв. 133, м. Київ, 02152) 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Матеріали справи №910/15830/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою судді Михальської Ю.Б. з 15.06.2026 по 28.06.2026 та відпусткою судді Кравчука Г.А. з 29.06.2026 по 01.07.2026 повний текст постанови складено 02.07.2026.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко