Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №335/11063/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/11063/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/11063/25 Головуючий в 1 інст. Мінаєв М.М.

Провадження № 33/807/920/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

03 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 — адвоката Мурашка І.О., на постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

за участю:

представника ОСОБА_1 – адвоката Мурашка І.О.,

представника потерпілого ОСОБА_2 — адвоката Рощина В.С.,

установив:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 , адвокат Мурашко І.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову і визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку діям водія ОСОБА_1 , не враховано факт того, що зіткнення сталося в момент, коли водій вже завершив маневр перестроювання із середньої смуги у крайню ліву і розпочав виконувати новий маневр, а отже, виконав вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР.

Сторона захисту вважає, що суд не надав належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності.

Позиції учасників апеляційного провадження

Потерпілий ОСОБА_2 та особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Апеляційний суд завчасно повідомляв про дату, час і місце судового засідання.

При розгляді справ цієї категорії явка учасників при апеляційному перегляді не є обов`язковою.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні, не є перешкодою для розгляду справи.

Виходячи з цього, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності потерпілого та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Під час апеляційного перегляду справи захисник Мурашко І.О підтримав доводи апеляційної скарги, просив змінити постанову суду з підстав, викладених у ній.

Представник потерпілого – адвокат Рощин В.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що постанова суду є законною та обґрунтованою.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Із зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі — ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Судовим розглядом встановлено, що 30.10.2025 року о 12 годині 50 хвилин у м. Запоріжжі, на вул. Прибережна автомагістраль, біля ЛЕП 8 кілометр, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом MAZDA CX-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу відповідно реагувати на її зміну, та при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом HONDA CIVIC, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б) та п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР України підтверджується: схемою місця ДТП, яка була складена на місці пригоди; письмовими поясненнями учасників події, висновком експерта, відеозаписами, наданими на адвокатський запит ТОВ «НІКО ІСТЛАЙН ЗАПОРІЖЖЯ».

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, порушення якого інкриміноване ОСОБА_1 , перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 30.10.2025 о 12 годині 50 хвилин у м. Запоріжжі, на вул. Прибережна автомагістраль, біля ЛЕП 8 кілометр, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAZDA CX-5, державний номерний знак НОМЕР_2 , повинен був керуватися вимогами п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, та доходить висновку, що ДТП виникла внаслідок недотримання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР України.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя обґрунтовано закрив провадження з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, з огляду на те, що застосування положень статті 38 КУпАП можливе лише у разі наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та спливу строку накладення на особу адміністративного стягнення.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, і підстав для скасування або зміни постанови судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02 червня 2026 року за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника Мурашка І.О. залишити без задоволення.

Постанову судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Т.О. Кононенко