Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №742/3288/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/702/26

Єдиний унікальний № 742/3288/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце роботи – «Пузата хата», адміністратор, зареєстрованої та фактично проживаючої: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -

УСТАНОВИВ:

06.06.2026 р., близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: штовхала, виражалася нецензурною лайкою в бік потерпілого, чим завдала фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Також, 06.06.2026 р., близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого онука ОСОБА_3 , а саме: ображала нецензурною лайкою, чим завдала психологічних страждань, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю останнього.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на ряд осіб, зокрема, подружжя, також інших родичів, незалежно від того, чи проживають вони спільно.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд враховує, що ознаками завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілому можуть бути звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншому члену сім`ї.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 06.06.2026 р. серії ВАД №941399, серії ВАД №941400; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.06.2026 р.; письмовими поясненнями.

Поведінка ОСОБА_1 (комплексне застосування фізичної сили у вигляді штовхання та нецензурної лайки)в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність її дій, що встановлено з письмових пояснень потерпілих, свідчить про умисний та агресивний характер її поведінки, спрямований на придушення волі потерпілих та демонстрацію сили, чим безумовно спричинили емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, вчинила домашнє насильство стосовно свого чоловіка, яке полягало у вчиненні дій фізичного та психологічного характеру, чим завдала шкоди його фізичному та психічному здоров`ю. Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими матеріалами справи та іншими дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, автоматично визнається постраждалою від такого насильства. Тобто, за конкретних обставин, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 дій було завдано шкоди психічному здоров`ю онуку, який став свідком конфлікту.

Суд наголошує, що висловлювання нецензурною лайкою, штовхання та застосування фізичного насильства щодо потерпілих не можуть розцінюватися як побутовий конфлікт чи емоційний спір. Такі дії є проявом домашнього насильства, створюють реальну загрозу фізичному та психічному здоров`ю, а також безпеці потерпілих, мають характер домінування, приниження та примусу.Суд підкреслює, що дитяча психіка є особливо вразливою до проявів агресії в родині.

Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

З врахуванням ступеня, інтенсивності та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутності відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 /триста сорок/ грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов