Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №695/2784/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2784/26

Номер рядка у звіті 21

03 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000281 від 16.06.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мелесівка, Золотоніського району Черкаської області, українки, громадянки України, працюючої оператором видувного напівавтомату ТОВ «ФЕС УКР», одруженої, має на утриманні малолітню дитину, а саме сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта професійно-технічна, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником бойових дій не являється, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України з клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

-письмова заява підозрюваної, складена в присутності захисника ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

-письмова заява потерпілого ОСОБА_7 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

-реєстр матеріалів досудового розслідування,

-розписка обвинуваченої та захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування,

- матеріали досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на подружжя.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_7 , фізичне насильство, яке виражалось у завданні тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_3 , близько 22 години 00 хвилин 07.06.2026 перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно схопила обома руками за обличчя свого чоловіка ОСОБА_7 та застосувавши силу здавила його, після чого нанесла один удар кулаком правої руки в область правої поверхні кисті руки, а також схопила обома руками праву руку потерпілого та застосувавши силу здавила її, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: синці на голові та правій верхній кінцівці,які згідно з висновком експерта № 05-8-01/216/226 від 22.06.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказаними умисними діями, які виразились в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні.

Обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпілий ОСОБА_7 не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Потерпілий ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, до лікарів нарколога та психіатра за медичною допомогою не зверталася, офіційно працевлаштована, позитивно характеризується за місцем роботи, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченої, яка не судима, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої, яка офіційно працевлаштована, можливо шляхом призначення покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1