Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №554/4801/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №554/4801/26

Суддя: Гольник Л. В.

Дата документу 06.07.2026Справа № 554/4801/26

Провадження № 2/554/3290/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі

головуючого - судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря - Фесенко К.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій прохала стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 12000 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем вони проживають окремо, дитина проживає з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні. Домовленості щодо способу виконання відповідачем свого обов`язку утримувати дитину між сторонами не визначалось. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому вона вимушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.

05.05.2026 року ухвалою суду за клопотанням позивача витребувано докази, а саме, з Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області відомості з реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку) та військового збору щодо доходу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2025 по 30.04.2026 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вказувала, що батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_2 , який після початку війни з РФ, визнав своїм сином, подавши відповідну заяву до органу реєстрації цивільного стану. Потім вона зрозуміла, що відповідач визнав сина для того, щоб його не мобілізували, оскільки у відповідача є вже двоє дітей. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, хоча він має достатні кошти для сплати аліментів у заявленому розмірі.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі 1756 грн. Вказував, що він має на утриманні трьох дітей, надає матеріальну допомогу батькам, які є інвалідами, мати - другої групи інвалідності, батько - третьої групи інвалідності. З 2019 року відповідач не має постійного працевлаштування та стабільного джерела доходу, а тому він не може сплачувати аліменти більше, ніж у розмірі 2000-2500 грн.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 31.07.2024 року повторно Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що 12.06.2019 року зроблено актовий запис №579 (а.с. 4).

Син проживає з матір`ю, що підтверджується Витягом з реєстру територіальних громад за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1-4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, Конвенцію про права дитини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої - другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.

Законом не передбачено звільнення платника аліментів від зобов`язання щомісячної сплати аліментів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного.

Згідно з частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається, відповідач є працездатною особою, отже може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Згідно з інформації, наданої Головним управлінням Державної податкової служби в Полтавській області відомості з реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку) та військового збору щодо доходу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за період січень 2025 по березень 2026 року, відповідач мав виплачений дохід від ТОВ «НОВАПЕЙ» у січні 2025 року - 64,94 грн, від АТ «ПУМБ» за лютий 2025 - 200,00 грн, від АТ «СЕНС БАНК» за травень 2025 рік - 243,63 грн, від АТ «ПУМБ» за травень 2025 рік - 100,00 грн.

Під час судового розгляду досліджено оригінали електронних доказів, а саме інформацію з телефону, належного позивачу ОСОБА_1 , зокрема досліджено листування з абонентом за номером телефону НОМЕР_5 , який належить відповідачу ОСОБА_2 , про що останній особисто підтверди у суді, а також інформацію з соціальної мережі Threads та листування в соціальній мережі Instagram.

З листування позивача з відповідачем ОСОБА_2 слідує, що позивач просить надати допомогу на утримання сина. Проте, відповідач пропонує замість допомоги вибрати новий телефон iPhone 17, відпочинок «на морі утрьох», «мінімум на 14 днів», надавши право вибору позивачу країну відпочинку, зазначаючи, що тільки після цього буде вирішення питання щодо подальшого їхнього можливого спільного життя або навпаки. На заперечення позивача та необхідність надання матеріальної допомоги, відповідач стверджує, що він офіційно «безробітний», на ньому не записано ніякого майна, що він «до сих пір живе як утриманець у батьків», а також те, що «знову її обдурив» (а.с.73-76).

З листування у соціальній мережі Instagram, вбачається, що позивач у кінці серпня - на початку вересня 2025 року просила у відповідача надати матеріальну допомогу для придбання необхідного для дитини, зокрема одягу, у відповідь на це відповідач ОСОБА_2 пропонує відпочинок на «карибських островах», направляє фото з моря, особисті фото на фоні літака в аеропорту тощо (а.с. 67-70).

З соціальної мережі Threads судом досліджено фото, які поширені ОСОБА_2 разом з іншою жінкою та двома дітьми, зокрема з відпочинку у горах, на морі, користування відповідачем автомобілем тощо.

У судовому засіданні відповідач підтвердив, що він дійсно перебував за кордоном, їздив до своєї колишньої дружини та двох дітей.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що останній не має доходу з 2019 року, що поїздка за кордон йому оплачувала його колишня дружина, а також що відповідач може надавати матеріальну допомогу на дитину лише у розмірі 2000-2500 грн. Вказане спростовується наданими суду електронним листуванням між сторонами.

Твердження відповідача, що він з 2019 року не працює та не має жодного доходу є суперечливими з огляду на те, що останній одночасно вказує, що він утримує ще двох неповнолітніх дітей та батьків-пенсіонерів, які є інвалідами.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів виконання свого обов`язку утримання інших дітей та не надав доказів того, у якому розмірі він надає їм допомогу, а також не надав доказів офіційного встановлення обов`язку утримання матері та батька; не підтверджено, що саме відповідач є єдиною особою яка утримує своїх батьків.

Проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 веде достатньо високий рівень життя, який дозволяє йому, офіційно не працюючи, подорожувати за кордон після визнання батьківства третьої дитини, має дороговартісний відпочинок за кордоном під час воєнного стану, здатен здійснювати коштовні подарунки, зокрема iPhone 17, середня вартість якого становить близько 40 тисяч грн.

Суд бере до уваги те, що відповідач, як батько дитини, має обов`язок забезпечити достатній рівень життя своїй дитині, а тому, розмір аліментів має бути відповідним для забезпечення достатнього рівня життя дитини.

Суд насамперед діє в інтересах дитини, з огляду на обов`язок батьків забезпечувати своїх дітей та дбати про їх необхідний і достатній рівень життя.

Водночас матеріальне забезпечення дитини є лише одним із обов`язків батьків, серед інших: виховання дитини, духовний, моральний та фізичний розвиток дитини, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя тощо.

Оцінюючи подані докази, суд виходить з того, що обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги потреби дитини, матеріальне становище батьків, принцип справедливості та співмірності витрат на утримання дитини.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, матеріальне становище сторін, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, враховуючи позицію сторін у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 191 СК України, стягнення аліментів присудити з 03.04.2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивачка при поданні позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

З огляду на це, суд вважає необхідним з відповідача на користь держави стягнути судовий збір у розмірі 1311 гривень 20 на користь держави.

На підставі наведеного, та керуючись статтями 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, статтями 141, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000 грн щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до Закону, до повноліття дитини, починаючи з 03.04.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1311,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.В.Гольник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua