Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №553/186/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Суд: Подільський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №553/186/26

Суддя: Фоміна Ю. В.

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/186/26

Провадження № 2/553/798/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №553/186/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Юлія Юріївна про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Юлія Юріївна про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування, в якому прохав:

- визнати дійсним договір купівлі – продажу від 15.10.1997 року укладений на Полтавській універсальній аграрно – промисловій біржі за номером № 35-Н про купівлі – продаж квартири АДРЕСА_1 , між покупцями - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 – продавцем ОСОБА_5 ;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,5 кв.м., житловою 17,1 кв.м., що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вимог посилався на те, що 15 жовтня 1997 року на Полтавській універсальній аграрно – промисловій біржі було укладено Договір № 35-Н купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 . Сторонами даного договору були позивач – ОСОБА_1 та мати позивача - ОСОБА_4 , продавцем виступала відповідач по справі – ОСОБА_5 , якій на праві власності належала квартира, на підставі договору дарування посвідченого нотаріально.

Фактично обидві сторони умови договору виконали у відповідності до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», однак нотаріально його не посвідчили, оскільки оформляючи його на товарній біржі були ознайомлені із застереженням в договорі про те, що нотаріальному посвідченню він не підлягає.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача – ОСОБА_4 , після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини вказаної квартири. Проте, нотаріусом йому було відмовлено в оформленні права на спадщину та роз`яснено, що вказаний договір потребував нотаріального посвідчення.

Оскільки іншим шляхом він не може захистити свої майнові права вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 24.02.2026 року відкрито загальне позовне провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання.

Відповідно до ухвали суду від 23.04.2026 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 .

Закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Яресько Н.В. в судове засідання не з`явились, але надали на адресу суду заяву в якій прохали проводити судовий розгляд справи у їх відсутні, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась про причини своєї неявки до суду не повідомила, хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, але надала на адресу суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Ю.Ю. в судове засідання не з`явилась, але надала на адресу суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляд справи у її відсутність, при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

15 жовтня 1997 року на Полтавській універсальній аграрно – промисловій біржі було укладено договір № 65-Н купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 ( а.с.6-7). Сторонами даного договору були покупці – ОСОБА_1 , мати позивача - ОСОБА_4 , продавцем - ОСОБА_5 , якій квартира належала на підставі договору дарування посвідченого нотаріально. Продаж вчинено за 8700,00 грн, відповідно до умов договору зазначено, що відповідно до ст. 227 ЦК України даний договір підлягає реєстрації в БТІ. Умовами договору визначено, що відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» договір зареєстрований на товарній біржі в «Журналі біржовий угод з нерухомістю» 15.10.1997 року за № 35-Р. Даний договір зареєстровано в Полтавському БТІ в книзі № ІІІ за реєстраційним № 15487 від 17.10.1997 року. Полтавська універсальна аграрно – промислова біржа припинила свої існування відповідно до запису державного реєстратора № 15881390007001537 від 31.07.2017 року про припинення юридичної особи, що не пов`язана з банкрутством.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.12.2024 року, померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що здійснено актовий запис № 2216 ( а.с.15).

Після смерті матері позивача ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Ю.Ю. позивачу було відмовлено у оформленні права на спадщину, 16.12.2025 року, постановою № 211/02-31 та роз`яснено, що вказаний біржовий договір потребував нотаріального посвідчення.

Оскільки спірний договір був підписаний сторонами 15 жовтня 1997 року, тобто у період дії ЦК Української РСР 1963 року, то застосуванню підлягають саме норми вказаного Кодексу.

На час укладення вищевказаного договору купівлі-продажу у жовтні 1997 року позивачу не було відомо, що правочин у відповідності до ст. 47 Цивільного Кодексу Української РСР (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали. На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном як належний власник, що порушує його права.

Відповідно до ст. 4 ЦК Української РСР у редакції 1963 року - цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

У відповідності до ст. 41 ЦК Української РСР у редакції 1963 року угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1996 році.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України від 16 січня 2003 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР у редакції 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 224 ЦК Української РСР у редакції 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вказаний договір був укладений на Полтавській універсальній аграрно – промисловій біржі відповідно до вимог Закону України «Про товарну біржу» зареєстрований в «Журналі біржовий угод з нерухомістю» реєстраційний номер № 35-Р від 15.10.1997 року. Договір не був нотаріально посвідчений.

Судом також встановлено, що умови договору були виконані повністю сторонами договору, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_4 передали, а ОСОБА_5 прийняла грошову суму у розмірі 8700,00 грн. за продаж вищевказаної квартири, а 15.10.1997 року договір купівлі-продажі був укладений та зареєстрований в «Журналі біржових угод з нерухомістю» за № 35-Р у Полтавській універсальній аграрно – промисловій біржі.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено за посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», а в даний момент відповідач не оформив нотаріальну угоду суд з метою захисту інтересів добросовісних учасників цивільних правовідносин, та дотримання принципу правової визначеності, регламентованого Європейською конвенцією про захист прав і основоположних свобод, вважає можливим визнати дійсним договір, укладений між сторонами.

Відповідно до договору про поділ спадщини від 16 серпня 2025 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , якими вирішено питання поділу спадкового майна, яке залишилось після померлої матері - ОСОБА_4 , відповідно до якого у спадщину ОСОБА_3 перейшла 1/2 частка житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0,1900 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5324086908:08:001:0270; земельна ділянка площею 0,0500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5324086908:08:001:0271; у спадщину ОСОБА_1 перейшла 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 ( а.с.17-18).

З огляду на те, що вказаний договір купівлі – продажу квартири не був нотаріально посвідченим та приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Ю.Ю. було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті матері - ОСОБА_4 на частину квартири, що стало підставою для звернення позивача з позовом для захисту своїх прав у такий спосіб.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно доч.1,3.ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини раво на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,5.ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до зазначеного вище договору про поділ спадкового майна ОСОБА_1 та ОСОБА_3 досягли у добровільному порядку згоди з приводу поділу спадкового майна, що залишилось після смерті матері – ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 фактично користується квартирою, яке залишилась йому після смерті матері - ОСОБА_4 ..

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту права є його визнання.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст.317, ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суд вважає, що неможливість оформлення права власності позивачем на спадкове майно у встановлений законом спосіб в порядку спадкування порушує законні права власності на спадкове майно позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що відповідачі будь-яких прав позивача не порушили, спір виник внаслідок ненадання нотаріусу для видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, суд вважає за необхідним залишити за позивачем сплачений ним судовий збір в сумі 4384,00 грн.

Керуючись ст. ст.18,259,263-265,280,281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Юлія Юріївна про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування, - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.10.1997 року, укладений між продавцем ОСОБА_5 та покупцями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на Полтавській універсальній аграрно-промисловій біржі, присвоєний інвентарний номер постійного зберігання №35-Н про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,5 кв.м, житловою 17,1 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сплачений судовий збір в сумі 4384,00 грн. залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06.07.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua