Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №599/916/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

н.п.1-кп/599/86/2026

Справа № 599/916/26

В И Р О К

Іменем України

06 липня 2026 року

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в місті Зборові кримінальне провадження № №12026211070000057 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , українець, гром. України, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючий, не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2025 року у справі № 607/20675/25 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленою з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, 25 березня 2026 року на автодорозі Р39 Броди-Тернопіль керував автомобілем Мерседес-Бенц д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений за порушення Правил дорожнього руху працівниками ВП №2 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області.

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, невиконання рішення суду.

ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, вказав, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро шкодує про вчинене.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, а саме, що він молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні одну малолітню дитину, активно сприяв органам досудового слідства в розслідуванні злочину, розкаюється у вчиненому суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.371,373,374,376 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим і засудити за ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1