Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №334/1832/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 21.05.2026

Справа № 334/1832/26

Провадження № 2-о/334/112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого суддіКозлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та належності документа

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та належності документа де зазначено, що згідно паспорта громадянина України від 13.11.2019 року (дійсний до 13.11.2029 року) №004189270, виданий Дніпровським районним відділом у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, ім`я заявника зазначено - « ОСОБА_3 », а не « ОСОБА_3 ».

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу від 08 вересня 1995 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що зроблено актовий запис №1 1 79 в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу. При цьому у вищезазначеному свідоцтві про укладення шлюбу невірно зазначено ім`я заявника, а саме замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_3 ».

Відповідно до свідоцтва про народження їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_2 , виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 24.03.201 1 року, батьками Макара зазначені - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Таким чином в свідоцтві про народження сина ОСОБА_7 невірно зазначено ім`я по-батькові, а саме замість « ОСОБА_8 » - « ОСОБА_9 ».

У свідоцтві про народження заявника від 10 грудня 1974 року, актовий запис 2563, серія НОМЕР_3 , ім`я заявника зазначено (мовою оригіналу) « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Розбіжності та помилки в документальних записах імені по батькові виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовному перетворені, що є типовою девіацією в умовах Українсько-російської двомовності, а також орфографічної помилки в силу відмінювання імені по батькові безпосередньо працівниками, що вносили у вищеописані документи відомості про її їм`я по батькові.

У зв`язку із помилками в імені в свідоцтві про шлюб та по-батькові, - в свідоцтві про народженні, заявник змушений звернутись до суду із заявою про встановлення родинних відносин із дружиною та сином, а також встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, - свідоцтва про народження заявника.

04.03.2026 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Козлової Н.Ю.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 06.03.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку окремого провадження.

Заявник у судове засідання не з`явився, в прохальній частині заяви просив проводити розгляд справи без його участі.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд заяви за її відсутністю, проти задоволення заяви не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту що має юридичне значення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України від 13.11.2019 року (дійсний до 13.11.2029 року) №004189270, виданий Дніпровським районним відділом у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, ім`я заявника зазначено - « ОСОБА_3 », а не « ОСОБА_3 ».

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу від 08 вересня 1995 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що зроблено актовий запис №1 1 79 в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу. При цьому у вищезазначеному свідоцтві про укладення шлюбу невірно зазначено ім`я заявника, а саме замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_3 ».

Відповідно до свідоцтва про народження їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_2 , виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 24.03.201 1 року, батьками Макара зазначені - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Таким чином в свідоцтві про народження сина ОСОБА_7 невірно зазначено ім`я по-батькові, а саме замість « ОСОБА_8 » - « ОСОБА_9 ».

У свідоцтві про народження заявника від 10 грудня 1974 року, актовий запис 2563, серія НОМЕР_3 , ім`я заявника зазначено (мовою оригіналу) « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Розбіжності та помилки в документальних записах імені по батькові виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовному перетворені, що є типовою девіацією в умовах Українсько-російської двомовності, а також орфографічної помилки в силу відмінювання імені по батькові безпосередньо працівниками, що вносили у вищеописані документи відомості про її їм`я по батькові.

У зв`язку із помилками в імені в свідоцтві про шлюб та по-батькові, - в свідоцтві про народженні, заявник змушений звернутись до суду із заявою про встановлення родинних відносин із дружиною та сином, а також встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, - свідоцтва про народження заявника.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду також відмову органу, що видав документ про внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини.

Верховний Суд України в листі 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Звертаючись до суду з цією заявою, заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ) Свідоцтва про народження від 10 грудня 1974 року, актовий запис 2563, серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським відділом ЗАГС, м. Запоріжжя.

Як вбачається з матеріалів справи, розбіжності та помилки в документальних записах імені по батькові виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовному перетворені, що є типовою девіацією в умовах Українсько-російської двомовності, а також орфографічної помилки в силу відмінювання імені по батькові безпосередньо працівниками, що вносили у вищеописані документи відомості про її їм`я по батькові.

Заявник зазначає, що встановлення даного факту, що має юридисчне значення для виготовлення документів на виїзд сина, ОСОБА_5 , зі спортивним тренером за межі України.

У зв`язку з вищезазначеним, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявлені заявником, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та належності документів є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та належності документа – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ) Свідоцтва про народження від 10 грудня 1974 року, актовий запис 2563, серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським відділом ЗАГС, м. Запоріжжя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.