Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №333/8963/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8963/25

Провадження № 3/333/71/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.09.2025 серії ЕПР1 № 445052, 06.09.2025 о 01 год. 48 хв. в м. Запоріжжя по вул. Космічна, будинок 47 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SORENTO, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, чим порушив п.п. «а» п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

30.06.2026 від захисника Андреєва В.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Враховуючи розумні строки розгляду справи, а також строки накладення адміністративного стягнення, визначенні ст. 38 КУпАП, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Андреєва В.П. про відкладення розгляду.

Також, відмовляючи у задоволення вказаного клопотання суд виходить з того, що заявлені клопотання зі сторони захисника Андреєва В.П. про відкладення розгляду справи, які вже неодноразово задовольнялись судом, мають системний характер та неодноразова неявка особи правопорушника в судові засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення № 333/8963/25 сприяють безпідставному затягуванню розгляду цієї справи.

Такі дії порушують принципи правової визначеності, законності та права на справедливий суд у розумний строк (ст. 6 Конвенції, ст. 129 Конституції).

Суд підкреслює, що дотримання процесуальних строків має поєднуватися з ефективністю та стабільністю судового розгляду, оскільки саме це забезпечує реальне виконання стандарту «reasonable time».

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника Андреєва В.П. про відкладення розгляду справи № 333/8963/25 та вважає за можливе розгляд даної справи проводити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та іншими документами.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та, яка керувала транспортним засобом.

За пунктом 1.10 ПДР України водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У свою чергу, у даному випадку підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП є - встановлення, доведення та підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом KIA SORENTO, н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Обов`язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може бути беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інші докази в справі перебувають у залежності із відсутністю доказів керування, а тому не можуть бути враховані під час судового розгляду справи для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як встановлено судом, в якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення від 06.09.2025 серії ЕПР1 № 445052, роздруківка ALCOTEST DRAGER 6820, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, довідка з бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України», відеозапис події та рапорт, складений поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП.

Судом враховано, що з огляду на інкриміновані ОСОБА_1 фактичні обставини, адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом.

Переглянутим відеозаписом події судом встановлено, що факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом KIA SORENTO, н.з. НОМЕР_1 працівниками поліції не зафіксовано. Транспортний засіб KIA SORENTO, н.з. НОМЕР_1 , припаркований до узбіччя дороги та не рухається.

Тобто, матеріали справи не містять будь-яких доказів фіксації руху та зупинки транспортного засобу KIA SORENTO, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено, що матеріали справи не містять доказу здійснення керування автомобілем ОСОБА_1 та його руху, а відтак не можна визнати, що водій порушив п.п. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху, що підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для Сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумцій.

Також в даному випадку суд вважає за необхідне застосувати рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії», у яких суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджена наявними доказами безсумнівно, а інших доказів, які б вказували на наявність в діях останнього ознак адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, тому провадження в справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Круглікова