Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №369/5890/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5890/25

Провадження № 2/369/3581/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., представника позивача Ковбасюка В.А., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Балакіна В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи № 369/5890/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, – адвокат Ковбасюк В.А., звернувся до суду позовом, до відповідача з ОСОБА_1 про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 безпідставно набутих коштів у розмірі 2000 доларів США (80000,00 грн., згідно курсу НБУ), посилаючись на положення ст.ст. 1212 ЦК України.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним чином.

Чед Холдсклоу ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 квітня 2022 року перерахував грошові кошти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перерахувавши їй їх на її офіційні реквізити IBAN.

Позивач надав відповідачу грошові кошти, з поверненням, знаючи про складну та скрутну ситуацію відповідача, що склалася внаслідок військової агресії російської федерації. Відповідач зазначала позивачу в телефонному режимі, що внаслідок війни тимчасово залишилась без роботи, наявних у неї коштів не вистачає на їжу та ліки і вона потребує тимчасової фінансової підтримки у розмірі 2000 доларів США та поверне її як тільки ситуація покращиться.

Позивач вирішив надати їй ці грошові кошти в борг але з умовою, що буде укладено відповідний договір та надано розписку про повернення даних коштів протягом 2 років.

Відповідач погодилась надати відповідну розписку та укласти договір як тільки отримає грошові кошти на свій рахунок.

Позивач в силу прихильності до України та щире бажання допомогти громадянам України, які потрапили в скрутну ситуацію, перерахував відповідачу 2000 доларів (або 80 000,00 грн, згідно курсу долара США до гривні за даними НБУ) на її рахунок.

Після перерахування даних грошових коштів, відповідач у переписці підтвердила отримання даних грошових коштів, скинула підтвердження від свого Банку про зарахування даних грошових коштів на її рахунок та те, що обов`язково поверне отримані кошти.

Крім того, відповідачка повідомила, що протягом тижня надішле позивачу відповідний договір позики та розписку.

Але, в подальшому, вона перестала виходити на зв`язок, жодних договорів чи розписок нею не було надіслано та не було підписано.

На даний час відповідачка відмовляється повертати отримані грошові кошти в добровільному порядку.

З огляду на відсутність укладеного договору щодо перерахованих позивачем відповідачу грошових коштів, дані грошові кошти, які були отримані відповідачем слід вважати як безпідставно набуті кошти.

Тому, дані кошти підлягають поверненню позивачу в повному обсязі.

Відповідно до домовленостей позивач перерахував відповідачу 2000 доларів США (або 80 000,00 грн, згідно курсу долара США до гривні за даними НБУ).

Грошові кошти у розмірі 2000 доларів США були передані відповідачу шляхом банківського переказу на особистий рахунок відповідача - НОМЕР_1 .

За домовленістю сторін, повернення позики повинно було відбутись у безготівковій формі в найближчий час, але не пізніше спливу двох років з моменту отримання коштів.

Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується відповідною квитанцією про переказ грошових коштів і перепискою із відповідачем, де він підтверджуєте факт отримання грошових коштів.

Не зважаючи на вище встановлені умови, відповідач не надав відповідної розписки і договору, хоча і отримав в повному обсязі грошові кошти, у встановлений строк, і грошові кошти у розмірі 2000 доларів США (80 000,00 гривень) відповідачем повернуто не було.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути зазначені грошові кошти. Проте, законні вимоги ОСОБА_2 щодо повернення грошових коштів відповідачем ігноруються по сьогоднішній день.

Окремо зазначаємо, що задля вирішення ситуації у досудовому порядку, до відповідача надсилалася відповідна претензія від 01.08.2024 року з проханням повернути грошові кошти, яка була проігнорована відповідачем, як і усі минулі спроби позивача повернути свої кошти.

На теперішній час відповідач уникає виконання свого обов`язку по поверненню грошових коштів та продовжує безпідставно ними користуватись, чим порушує законні права та інтереси позивача та спричинила йому майнові збитки.

Враховуючи, що законні права позивача порушено і він не має іншої можливості їх захистити, тому позивач звернувся до суду за їх захистом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2025 року відкрито спрощеного позовне провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.06.2025 року від відповідача надійшло відзив-заперечення проти позову про стягнення безпідставно набутих коштів, згідно якого остання просила у задоволенні позовної заяви відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові і його письмових поясненнях, щодо клопотання про долучення доказів.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що отримані кошти були допомогою сім`ї, а тому на підставі ст. 1215 ЦК України поверненню не підлягають.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У той же час відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, за даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.

За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі № 6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Виходячи з аналізу ст. 1215 ЦК України, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Оцінюючи належність, допустимість а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки виплата допомоги відповідачу була здійснена не на підставі недостовірних відомостей, які були ним завідомо подані та в результаті таких відомостей позивачем було без достатніх правових підстав виплачено грошові кошти, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Згідно меморіального ордеру АТ «УКРСІББАНК» № 0411050006 від 11.04.2022 року платником 2000 USD є Чед Холдскоу; отримувачем (у гривневому еквіваленті 58509,80 грн.) – ОСОБА_1 , а призначенням є «Підтримка сім`ї та друзів» (Програма підтримки батьківська); «Підтримка сім`ї».

А відтак твердження представника позивача відносно того, що з огляду на відсутність укладеного договору щодо перерахованих позивачем відповідачу грошових коштів, дані грошові кошти, які були отримані відповідачем слід вважати як безпідставно набуті кошти, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу позовних вимог, врахувавши заперечення відповідача, а також з урахуванням засад законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 03.07.2026 року.

Суддя А.В. Янченко