Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №366/623/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/623/26

Провадження № 2/366/888/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2026 року селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участі секретаря Дурицького М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Іванків Київської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Харитончук Є.В., звернулась до Іванківського районного суду Київської області з вказаною позовною заявою.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на що 12 квітня 2025 року Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №36. Від шлюбу Позивачка та Відповідач спільних дітей не мають. Спільне життя у позивачки з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. На даний час шлюб має формальний характер. Можливості зберегти їх сім`ю не має. Подружні відносини між ними припинились. Спільного господарства сторони не ведуть. Оскільки, подальше збереження шлюбу та примирення є не можливими, позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026, головуючим у справі призначено суддю Слободян Н.П.

Ухвалою суду від було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року було задоволено заяву судді Слободян Н.П. пор самовідвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026, головуючим у справі призначено суддю Гончарука О.П.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 20.05.2026 року.

Позивачка та відповідач у судове засідання не зявились.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 з 12 квітня 2025 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зроблено актовий запис №36.

Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей позивачка та відповідач не мають.

Як зазначає позивачка, шлюбне життя з відповідачем не склалося через різні характери, погляди на життя. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть. Примирення є неможливим, у зв`язку з небажанням позивачки.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що шлюб, укладений між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їхнім інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у сумі 1 331, 20 грн.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1 331, 20 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 10.03.2026, додаток до Договору від 10.03.2026, акт прийому-передачі юридичних послуг до Договору про надання правової допомоги, прибутковий касовий ордер від 13.03.2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.03.2026 року.

Суд, дослідивши зазначені докази, враховуючи визнання позову відповідачем, співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, виходячи з реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 3 000.00 грн.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 12, 13, 77, 81, 206, 263265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 квітня 2025 року Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про що зроблено актовий запис №36.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та витрати на правову допомогу, у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.П. Гончарук