Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №361/8346/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8346/25

Провадження № 2/361/3013/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.26

03 липня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретар Михальова М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Дубинчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що сторони є батьками повнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні в позивача. Донька досягла повноліття та продовжує навчання на контрактній формі навчання у Київському фаховому коледжі прикладних наук в академічній групі ДГ-3-22, відділення дизайну денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року. Відповідно до договору №19/22МБ від 03.08.2022 року, позивач сплачує за навчання доньки 21200,00 грн. щорічно, що загалом за весь час навчання становить 84800,00 грн. Станом на час подачу позову, ОСОБА_1 вже сплачено за навчання доньки 63600,00 грн.

Поряд з цим, у 2024 році, донька вступила на навчання у Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (м.Київ), освітнього рівня Бакалавр денної форми навчання, факультету теорії та історії мистецтва, спеціальність 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», освітня програма «Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва» за державним замовленням. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року.

Крім того, позивач зазначає, що для навчання доньки у коледжі нею було придбано мобільний телефон «Самсунг Гелекси НОМЕР_1 » за ціною 18398,00 грн., панель до телефону та стартовий пакет на загальну суму 18 577,00 грн. Для придбання цього майна для доньки, позивачем було оформлено у АТ КБ «Приватбанк» споживчий кредит, який вже сплачений у повному обсягу.

Також, після вступу доньки до Національної академії, у зв`язку з невід`ємною потребою для виконання нею дизайнерських проектів, позивачем було придбано планшет «Самсунг Гелекси Таб С10» на суму 23 399,00 грн., шляхом оформлення у АТ КБ «Приватбанк» споживчого кредиту, який вже сплачений нею частково на суму 4682,14 грн.

Позивач самостійно не може утримувати повнолітню доньку, тому просить суд про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , яка продовжує навчання у розмірі частини його заробітку (доходу) починаючи з 18.07.2025 р. і до закінчення навчання - до 30.06.2028 р., а також просить суд про стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат за навчання доньки у розмірі 63 388,00 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнав повністю, оскільки він з 18.07.2025р. добровільно сплачує на навчання доньки ОСОБА_5 відповідно до їх домовленостей у середньому по 6000,00 грн., та загалом за цей період він сплатив аліментів на суму 44027,00 грн.

Стягнення з нього більшого розміру аліментів вважає неможливим, оскільки у нього на утриманні є неповнолітня дитина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.11.2025р., у справі №679/1608/25 стягнуто аліменти у розмірі 24 000,00 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.12.2025р. у справі №683/3356/25 з нього стягнуті аліменти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_7 , який потребує допомоги у розмірі 20 000,00 грн. щомісячно.

Щодо стягнення з нього додаткових витрат на навчання доньки, відповідач зазначає, що ці витрати не були з ним узгоджені, він вважає їх такими, що не пов`язані з навчанням, оскільки донька навчається безкоштовно та її навчальний заклад визначає себе таким, що забезпечує студентів усім необхідним для навчання.

Присутні у судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні. Зазначили про отримання відповідачем значного доходу, оскільки має матеріальну можливість утримувати іншу родину на високому рівні, забезпечуючи їм дорогий відпочинок у м.Одеса та висловили припущення щодо штучного характеру судових рішень про стягнення з відповідача аліментів на користь неповнолітньої доньки та батька відповідача, оскільки до виконавчої служби не потрапляли ці судові рішення для виконання.

Присутній у судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні змісту відзиву.

Присутня у судовому засідання третя особа ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, а також представника позивача, зміст відзиву та долучених доказів, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, сторони є батьками повнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 24.06.2025р., складеного депутатом Броварської міської ради Крепак І.В. – позивач ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 закінчила навчання на контрактній формі у Київському фаховому коледжі прикладних наук в академічній групі ДГ-3-22, відділення дизайну денної форми навчання 30.06.2026 року. Відповідно до договору №19/22МБ від 03.08.2022 року, позивач сплачувала за навчання доньки 21200,00 грн. щорічно.

На момент розгляду справи, ОСОБА_4 продовжує навчання у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (м.Київ), освітнього рівня Бакалавр денної форми навчання, факультету теорії та історії мистецтва, спеціальність 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», освітня програма «Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва» за державним замовленням. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року.

Позивачем було придбано мобільний телефон «Самсунг Гелекси НОМЕР_1 » за ціною 18398,00 грн., панель до телефону та стартовий пакет на загальну суму 18 577,00 грн. Для придбання, позивачем було оформлено у АТ КБ «Приватбанк» споживчий кредит, який вже сплачений у повному обсягу.

Крім того, позивачем було придбано планшет «Самсунг Гелекси Таб С10» на суму 23 399,00 грн., шляхом оформлення у АТ КБ «Приватбанк» споживчого кредиту, який вже сплачений нею частково на суму 4682,14 грн.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.11.2025р., у справі №679/1608/25 з відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 24 000,00 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім цього, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.12.2025р. у справі №683/3356/25 з відповідача ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_7 , який потребує допомоги у розмірі 20 000,00 грн. щомісячно.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України , якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

В постанові Верховного Суду від 13.05.2021 р. у справі № 308/4214/18 зазначено, що сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У даній справі, відповідач має постійний дохід, у добровільному порядку сплачує аліменти на адресу двох утриманців, відповідно до судових рішень, що набрали чинності, а також перераховує грошові кошти особисто третій особі ОСОБА_4 у різному розмірі, тому суд вважає завищеним розмір аліментів, що визначений позивачем – частина доходу, та вважає, що стягнення з відповідача на її користь на утримання повнолітньої доньки на період її навчання у розмірі 1/8 частини його доходу буде виправданий дійсним потребам повнолітньої доньки і не стане надмірним тягарем та не призведе до порушення прав відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат за навчання доньки в розмірі 63 388,00 грн. варто зазначити наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Між тим, як було зазначено вище, статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.03.2018 у справі №642/36/16-ц зазначив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина визначений главою 16 СК України, яка передбачає стягнення аліментів на період навчання і не передбачає стягнення додаткових витрат.

Статтею 201 СК України визначено застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Згідно вказаної норми до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України щодо обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №512/4397/17.

Крім цього, відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/1766/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, від 26 вересня 2018 року у справі №569/6838/15, навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, тому у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі - 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18.07.2025 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трирічного віку.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі - 1211,20 грн.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Писанець Н.В.