Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №361/6210/22 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/545/24, cправа № 361/6210/22

01.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«01» червня 2026 року місто Бровари

Броварського району Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

учасники справи:

позивач - Державний нотаріус Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавська Валентина Вікторівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник позивача Державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавської Валентини Вікторівни - адвокат Загоруйко Сергій Юрійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавської Валентини Вікторівни до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, а також про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року державний нотаріус Броварської державної нотаріальної контори Київської області Журавська В.В. звернулася до суду з зазначеним

вище позовом у якому просить: - визнати такими, що не відповідають

дійсності відомості щодо її професійної діяльності, ділових та моральних якостей,

які поширені ОСОБА_1 на інтернет-сторінці (акаунті) під назвою

« ОСОБА_2 » в соціальній інтернет-мережі «Facebook» та

одночасно зобов`язати відповідача здійснити публічне спростування поширених

нею недостовірних відомостей щодо професійної діяльності, ділових

та моральних якостей державного нотаріуса ОСОБА_3

шляхом розміщення у будь-якому друкованому засобі масової

інформації на розсуд ОСОБА_1 , а також на інтернет-сторінці (акаунті) під назвою

« ОСОБА_2 » у соціальній інтернет-сторінці

«Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) інформаційного повідомлення наступного змісту – «Я- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявляю про визнання недостовірного характеру відомостей, поширених мною на інтернет-сторінці (акаунті) під назвою « ОСОБА_2 » в соціальній інтернет-мережі «Facebook» щодо професійної діяльності, ділових та моральних якостей державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської Валентини Вікторівни, та у зв`язку з чим одночасно приношу публічні вибачення», протягом двадцяти календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили; - стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача шкоду, завдану діловій репутації у розмірі 165 000 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.

У судовому засіданні представник позивача державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавської В.В. - адвокат Загоруйко С.Ю. підтримав заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки не повідомлені.

Судом, з урахуванням позиції представника позивача, прийняте рішення про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працює на посаді державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Є завідувачем цієї державної нотаріальної контори.

У 2022 році позивач ОСОБА_3 також обіймала цю посаду.

У 2020 році у Першій броварській державній нотаріальній конторі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заведена спадкова справа

№ 508/2019 до майна ОСОБА_4 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_3 . Нотаріальні дії у цій спадковій справі вчинялися державним нотаріусом Журавською В.В.

Відповідач ОСОБА_5 є однією з спадкоємців у цій спадковій справі.

Як вбачається з наявної у справі інформації з інтернет-сторінки (акаунта)

під назвою « ОСОБА_2 » в соціальній інтернет-мережі «Facebook», ОСОБА_6 , будучи невдоволеною виконанням посадових обов`язків державним нотаріусом Журавською В.В., виклала у мережі інтернет образливу інформацію щодо професійних якостей нотаріуса та з використанням нецензурної лексики висловлювалася щодо її загальнолюдських та моральних якостей.

24.05.2022 року завідувач Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавська В.В. направила ОСОБА_7 досудову претензію стосовно спростування неправдивих відомостей, розміщених у соціальній мережі та принесення публічних вибачень у зв`язку з їх публікацією.

Разом з тим, ця претензія була залишена поза увагою відповідача.

Статтею 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).

Згідно з статтею 30 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року

№ 2657-XII ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Статтею 31 Закону визначено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду. Суб`єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки висловлювання відповідача та викладення інформації в інтернет мережі, про спростування яких просить позивач, є виключно її оціночними, критичними судженнями, а тому й спростуванню не підлягають.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визначається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 (Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не підлягає відшкодуванню на користь позивача і моральна шкода, у зв`язку з недоведеністю її завдання.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом пунктів 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтями 4, 12, 13 ЦПК України чітко визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;

3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 264, 265, 354 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову - відмовити.

Сторони справи:

позивач - Державний нотаріус Першої броварської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Журавська Валентина Вікторівна (зареєстроване робоче місце перебування: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 11; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О.Василишин