Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №357/11012/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11012/26

3/357/3466/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює помічником начальника групи ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 29.06.2026 надійшов адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, щодо якої вирішується питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обов`язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані:

- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

- поважати дитину;

Крім того забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

При цьому передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання дітей – є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 28.05.2026 близько 10 год 00 хв гр. ОСОБА_1 згідно ст. 150 СК України не виховав неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дусі поваги до своєї сім`ї, внаслідок чого остання залишила своє місце проживання та не повідомляла про своє місце перебування. (протокол серії ВАД №974674 від 31.05.2026).

До матеріалів справи додано рапорт про виклик на спец лінію «102» від 30.05.2026, в якому йдеться про те, що 28.05.2026 о 10 год 00 хв донька заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поїхала з дому в м. Біла Церква до подруги ОСОБА_3 , та до цього часу не повернулась. Заявниця ОСОБА_4 повідомила, що адресу та телефон подруги вона не знає.

У своїх поясненнях неповнолітня ОСОБА_2 від 31.05.2026, в присутності батька пояснила, що 28.05.2026 вона спільно з подругою ОСОБА_5 поїхали до м. Біла Церква гуляти, по прибуттю в місто вони пішли до вокзалу, щоб зарядити телефони та лишились там переночувати. Наступного дня вони прокинувшись почали бродити по місту та гуляти. Згодом до ОСОБА_2 зателефонував знайомий ОСОБА_6 та повідомив, що він є знайомий батька неповнолітньої, та батько його пропросив, щоб він її забрав. Надалі вони з ним вдвох пішли до готелю «Рось» переночувати та чоловік повідомив, що зранку тато її забере додому. 30.05.2026 прокинувшись вона сказала Русланові, з яким ночувала, щоб він повідомив її батька про те, що вона чекатиме його в районі вул. Клінічної, але після цього вона знову пішла гуляти до центру міста. Після прогулянки о 18 год 05 хв вона поїхала електричкою до м. Миронівка та потім повернулась назад до м. Білої Церкви, та знову переночували на вокзалі. Прокинувшись, ОСОБА_7 повідомила, що їй телефонували працівники поліції, які розшукують ОСОБА_2 , після чого неповнолітня повідомила батькові, щоб він чекав її на площі Волі в назначений нею час, однак згодом з невідомих їй причин вона вирішила поїхати до м. Миронівка, де потім її зустріли працівники поліції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що перед зникнем донька повідомила, що їде ночувати до подружки, з якою познайомилась в інтернеті, однак на 3 день після того як поїхала до неї перестала виходити на зв`язок, в зв`язку з чим його дружина звернулась до працівників поліції для подальшого розшуку доньки.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Суддею встановлено, що неповнолітня донька ОСОБА_1 без відома батьків залишила місце проживання, протягом кількох днів перебувала поза місцем проживання, не виходила на зв`язок із батьками, ночувала на залізничному вокзалі та в готелі з повнолітнім чоловіком, а її місцезнаходження встановлювалося працівниками поліції. Наведені обставини свідчать про відсутність належного контролю за поведінкою неповнолітньої дитини та невиконання батьком покладених на нього законом обов`язків щодо забезпечення належних умов її життя, виховання та безпеки.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину, здійснювати належне батьківське піклування та готувати її до самостійного життя. Аналогічний обов`язок передбачений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчить, що ОСОБА_1 не забезпечив належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо контролю за поведінкою неповнолітньої доньки та створення умов для її безпечного перебування, що призвело до залишення нею місця проживання та виникнення необхідності її розшуку.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді попередження, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 184, 221, 283-285, 294 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК