Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №285/2902/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2902/26

провадження № 3/0285/1196/26

03 липня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП)

УСТАНОВИВ:

До Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказаним адміністративним матеріалам присвоєно номера справ 285/2902/26 та 285/2904/26

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вище наведене, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи, стосуються різних епізодів вчиненого діяння та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження присвоївши 285/2902/26

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 651385 випливає, що 27.04.2026 о 17 год 25 хв, на вулиці Миру в селі Ярунь Звягельського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geon (д.н.з НОМЕР_1 ), з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі КНП “Звягельська багатопрофільна лікарня” відмовився.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 651379 випливає, що 27.04.2026 о 17 год 25 хв, на вулиці Миру в селі Ярунь Звягельського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geon (д.н.з НОМЕР_1 ) не маючи посвідчення водія відповідної категорії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не перебував у стані наркотичного сп`яніння і не відмовлявся від проходження медичного огляду в закладі КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня». Коли працівники поліції запропонували йому пройти огляд у лікарні, він відразу погодився, після чого сів у салон автомобіля поліції. В автомобілі працівники поліції почали його провокувати на відмову, а саме: говорили йому, щоб він відмовився на камеру від проходження огляду, пообіцявши, що після цього вони його відпустять і він зможе продовжити рух, на що він і погодився.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, вислухавши пояснення ОСОБА_1 суд вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стала відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього рух.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 р. № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Однак, при перегляді відеозапису з нагрудних камер працівників поліції судом встановлено, що процедура оформлення відмови не відповідала вимогам закону та принципам доброчесності дій правоохоронних органів, оскільки відеозапис переривався.

Зокрема з відеозапису (файл № 3 о 17:29 годин) вбачається, що ОСОБА_2 погодився пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`янінні, а не відмовлявся від його проходження.

З відеозапису (файл № 1 о 17:49 годин) вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`янінні, через 20 хвилин, після того як ОСОБА_1 погодився проїхати з працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду.

Суд також бере до уваги те, що у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, час його вчинення зазначено 17:25 годин. Даний факт свідчить про те, що працівник поліції за 24 хв до відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан виявлення наркотичного сп`яніння склали відносно останнього протокол.

Такі дії працівників поліції суд розцінює як провокацію, що виключає добровільність волевиявлення особи та порушує процедуру, передбачену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема, у справах «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Росії») неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд виключає можливість використання доказів, отриманих внаслідок підбурювання (провокації) з боку правоохоронних органів. У даному контексті дії поліцейських створили штучні умови для фіксації правопорушення, яке за відсутності їхнього впливу могло не відбутися.

Суд вважає, що відмова від проходження огляду, яка була отримана внаслідок провокативних дій правоохоронців, не може вважатися адміністративним правопорушенням, оскільки воля особи була сформована під впливом неправомірного тиску, а не була вільним і свідомим актом ухилення від огляду. У таких діях відсутній суб`єктивний елемент вини — умисел на відмову від огляду, оскільки ситуація була змодельована правоохоронцями.

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.

Відповідно до принципу верховенства права, будь-яке втручання держави у права людини має бути законним і супроводжуватися належними процесуальними гарантіями.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02) Суд наголосив, що для забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, особа, щодо якої ведеться провадження, має бути негайно поінформована про її процесуальні права.

Аналогічна позиція викладена у справі «Пантелеєнко проти України», де ЄСПЛ вказав, що нероз`яснення прав на початковому етапі збору доказів (складання протоколу) є істотним порушенням, яке нівелює справедливість подальшого розгляду справи. «Право на захист виникає з моменту, коли особа стає підозрюваною у вчиненні правопорушення, і включає право бути поінформованим про зміст звинувачення та юридичні механізми захисту».

Судом встановлено, що в протоколах про адміністративне правопорушення відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 у графі «права та обов`язки мені роз`яснені». Наявність лише відмітки працівника поліції про те, що останній, відмовився від підпису у зазначеній графі, свідчить про те, що процедура ознайомлення з правами була проведена формально (або взагалі проігнорована).

Крім того, відеозаписом зафіксовано факт з`ясування працівником поліції у ОСОБА_1 питання щодо підписання ним адміністративних матеріалів. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів складання протоколу за участю ОСОБА_1 за фактом відмови від проходження огляду.

Нероз`яснення прав під час складання протоколу є істотним порушенням процедури, що призводить до неможливості використання такого протоколу як належного та допустимого доказу. Оскільки протокол є основним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, порушення порядку його складання тягне за собою відсутність законних підстав для притягнення особи до відповідальності.

Верховний Суд у своїх рішеннях (зокрема, у постанові від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а) неодноразово наголошував, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, а й актом обвинувачення. Недотримання процедури його складання, зокрема нероз`яснення прав особі, яка притягається до відповідальності, є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом.

Згідно з принципом «плодів отруєного дерева», напрацьованим у практиці ЄСПЛ (справа «Гефген проти Німеччини»), якщо докази отримані з порушенням встановленої законом процедури (у даному випадку — процедури ознайомлення з правами), такі докази не можуть бути використані для доведення вини особи.

Враховуючи, що процедура складання протоколів відбулася з істотним порушенням прав особи, а саме без участі ОСОБА_1 , даний протокол не може бути визнаний допустимим доказом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, п. 1 ст. 247, ст.ст.251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи 285/2902/26 та 285/2904/26 присвоївши № 285/2902/26.

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП подальшим провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд.

Суддя М. Г. Сусловець