Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №296/2427/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2427/26

1-кп/296/535/26

Вирок

Іменем України

06 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12025060000001389 від 11.08.2025р. по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, інваліда другої групи, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомира, громадянина України, не працюючого, інваліда другої групи, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, відповідно до ст. 17 Конституції України, окрім іншого, захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, окрім іншого, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.

Статтею 64 Конституції України передбачено, окрім іншого, що конституційні права й свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, окрім іншого, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону військовий обов`язок включає, окрім іншого, проходження військової служби.

Статтею 6 Закону передбачено, що видом військової служби, окрім іншого, є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64\2022 від 24.02.2022р. (далі – Указ) передбачено, що у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022р. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово безперервно продовжувався, востаннє строком до 04.05.2026р.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17,20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України 24.02.2022р. постановлено Указ №65/2022 про оголошення та проведення загальної мобілізації протягом 90 днів з дня набрання чинності Указу, зокрема, на території Житомирської області. У подальшому, строк мобілізації неодноразово безперервно продовжувався, востаннє строком до 04.05.2026р.

Порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (далі – Правила).

Відповідно до вимог п. 12 Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Таким чином, із 05:30 год 24.02.2022 р. право на виїзд з України, а також перетин державного кордону громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Поряд з цим, пунктом 2-6 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому – восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 2-14 Правил передбачено, що працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

Таким чином, з системного аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що заброньовані громадяни України чоловічої статі призовного віку можуть безперешкодно перетинати державний кордон України виключно за наявності рішень про службові відрядження.

Так, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 15.08.2025р., у особи, яка притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12025060000001389, відносно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні (далі за текстом Особа 1), за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник умисел, направлений на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками та усуненням перешкод з корисливих мотивів.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 28.08.2025р. Особа 1, з метою збагачення за рахунок здійснених кримінально – протиправних дій, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , близько 15 год 00 хв поблизу продуктового магазину, розташованого за адресою в м. Житомирі, вул. Святого Йоана Павла ІІ, 34, у ході особистої зустрічі з особою, залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив останньому про необхідність надання йому копій документів, необхідних для оформлення непридатності ОСОБА_7 до військової служби, шляхом виключення з військового обліку у зв`язку з хворобою, що у подальшому надасть право для перетину ним державного кордону України – громадянином України мобілізаційного віку, на період дії воєнного стану. Крім цього, Особа 1 у ході даної розмови надав ОСОБА_7 пораду в подальшому перетині державного кордону України у напрямку країни Швеція, а також повідомив орієнтовну суму грошової винагороди в розмірі 7000 доларів США, яку необхідно надати йому за сприяння в усуненні перешкод для незаконного переправлення через державний кордон України.

Таким чином, 28.08.2025р. Особа 1 розпочав сприяти своїми порадами, вказівками, усуненням перешкод у незаконному переправленні ОСОБА_7 через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

02.09.2025р. Особа 1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , близько 18 години у ході особистої зустрічі із ОСОБА_7 на літньому майданчику кафе «Нікколо», що розташоване за адресою у м. Житомирі, вул. Київська, 81, отримав від останнього копії особистих документів ОСОБА_7 , а сама: паспорта, ідентифікаційного коду, витягу з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+» та чотири фотокартки, а також отримав частину грошових коштів у сумі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 02.09.2025р. становило 82744 грн, за подальше виготовлення ОСОБА_7 відповідних медичних документів для оформлення його непридатності до військової служби шляхом виключення з військового обліку у зв`язку з хворобою, що надасть право для перетину ОСОБА_7 державного кордону України.

У подальшому, Особа 1, у невстановлений точно досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 05.09.2025р., діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , залучившись своїми зв`язками із числа працівників КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, організували поміщення ОСОБА_7 на стаціонарне лікування у період з 05.09.2025р. по 08.09.2025р. до психіатричного відділення з палатами інтенсивної терапії №5 вказаного лікувального закладу, з метою отримання ОСОБА_7 фіктивного лікарського висновку про психіатричні розлади, який у подальшому буде можливо використати при проходженні останнім військово – лікарської комісії, для отримання довідки про непридатність ОСОБА_7 до військової служби, виключення його з військового обліку у зв`язку з хворобою, що надасть право для перетину ним державного кордону України.

Крім цього, 09.09.2025р. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із Особою 1 та ОСОБА_6 , близько 11 год 40 хв у ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 в автомобілі марки «Volkswagen Touareg» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на стоянці транспортних засобів, розташованій напроти центрального входу до автовокзалу «Житомир» (Житомир АС-1), що за адресою в м. Житомирі, вул. Київська, 93, отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів у сумі 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 09.09.2025р. становило 82499 грн, за подальше виготовлення ОСОБА_7 відповідних медичних документів для оформлення його непридатності до військової служби шляхом виключення з військового обліку у зв`язку з хворобою, що надасть право для перетину ОСОБА_7 державного кордону України.

Крім цього, 11.09.2025р. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із Особою 1 та ОСОБА_6 , близько 11 години, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 у приміщенні будівельного супермаркету «Олді», що розташований за адресою в м. Житомирі, вул. Вітрука, 9, отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів у сумі 200 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 11.09.2025р. становило 8242 грн, за подальше виготовлення ОСОБА_7 відповідних медичних документів для оформлення його непридатності до військової служби шляхом виключення з військового обліку у зв`язку з хворобою, що надасть право для перетину ОСОБА_7 державного кордону України. У свою чергу ОСОБА_5 об 11 год 13 хв, розпоряджаючись отриманими коштами, здійснив їх обмін на гривні у пункті обміну валют, розташованому в приміщенні зазначеного будівельного супермаркету, та передав дані кошти ОСОБА_7 .

Цього ж дня, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із Особою 1, близько 11 год 50 хв, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 на паркувальному майданчику поблизу мийки самообслуговування «Energy Plus Wash», що розташована за адресою в м. Житомирі, вул. Вітрука, 9А, надали йому вказівку присісти до автомобіля «Volkswagen LT35» білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , після чого, під керуванням ОСОБА_5 останні розпочали рух автомобілем. Знаходячись в автомобілі, об 11 год 57 хв ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів в сумі 8000 грн (які ОСОБА_5 попередньо цього ж дня обміняв та передав ОСОБА_7 ), а також 200 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 11.09.2025р. становило 8242 грн, за подальше виготовлення ОСОБА_7 відповідних медичних документів для оформлення його непридатності до військової служби шляхом виключення з військового обліку у зв`язку з хворобою, що надасть право для перетину ОСОБА_7 державного кордону України.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 02.10.2025р. об 11 год 44 хв Особа 1 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , згідно попередньої домовленості зустрілись з ОСОБА_7 поблизу входу в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований за адресою в м. Житомирі, вул. Вітрука, 9А, де у ході спілкування Особа 1 повідомив ОСОБА_7 про те, що 03.10.2025р. працівниками ТЦК та СП до мобільного застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» будуть внесені відомості про виключення ОСОБА_7 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, що надасть право для перетину ОСОБА_7 державного кордону України. У свою чергу ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про те, що він особисто займається вирішенням питань з приводу отримання документів, які надають можливість перетнути державний кордон України, а також повідомив останньому про необхідність передачі їм обумовленої залишкової суми грошової винагороди. У цей час ОСОБА_7 , на виконання зазначеної вимоги передав ОСОБА_6 імітаційні грошові кошти в сумі, еквівалентній 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 02.10.2025р. становить 123664 грн, які ОСОБА_6 почав перераховувати, однак об 11 год 49 хв злочинна діяльність була припинена шляхом затримання Особи 1 та ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України.

Своїми умисними діями, які виразились в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння таким діям порадами, вказівками та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України.

Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2026 року, укладену у м. Житомирі між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_4 , з урахуванням внесених змін.

Виходячи із змісту угоди, ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового розгляду беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився на призначення узгодженого покарання, отримав роз`яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки невиконання угоди.

Згідно угоди, із врахуванням наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (щире каяття та визнання вини, вчинення злочину особою з інвалідністю, перерахування грошових коштів в сумі 1 млн грн на користь ЗСУ), сторони вважають за можливе застосувати до останнього положення ст.69 КК України та призначити покарання з переходом до іншого більш м`якого покарання. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 26280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 446760 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна. Вказаний розмір є еквівалентом покаранню 9 років позбавлення волі за їх співвідношеннями згідно ч. 5 ст. 53 КК України, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, якою встановлено максимальну межу штрафу (до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 тис. грн).

При цьому сторонами угоди засвідчено, що жодні обмеження для застосування такого виду покарання та у вказаному порядку відсутні.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, що згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, що роз`яснено судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду, судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при її укладенні дотримано вимог ст.470, ч.6 ч.7 ст. 474 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку і її умови не порушать права, свободи, інтереси сторони чи інших осіб.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено. Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування грошових коштів в сумі 1 млн грн на користь ЗСУ, що підтверджено документально.

Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2026 року, укладену у м. Житомирі між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 , з урахуванням внесених змін.

Виходячи із змісту угоди, ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився на призначення узгодженого покарання, отримав роз`яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки невиконання угоди.

Згідно угоди, із врахуванням наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (щире каяття та визнання вини, вчинення злочину особою з інвалідністю, перерахування грошових коштів в сумі 1 млн грн на користь ЗСУ), сторони вважають за можливе застосувати до останнього положення ст.69 КК України та призначити покарання з переходом до іншого більш м`якого покарання. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 26280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 446760 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна. Вказаний розмір є еквівалентом покаранню 9 років позбавлення волі за їх співвідношеннями згідно ч. 5 ст. 53 КК України, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, якою встановлено максимальну межу штрафу (до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 тис. грн).

При цьому сторонами угоди засвідчено, що жодні обмеження для застосування такого виду покарання та у вказаному порядку відсутні.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, що згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, що роз`яснено судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду, судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при її укладенні дотримано вимог ст.470, ч.6 ч.7 ст. 474 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку і її умови не порушать права, свободи, інтереси сторони чи інших осіб.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено. Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування грошових коштів в сумі 1 млн грн на користь ЗСУ, що підтверджено документально.

Долю всіх речових доказів вирішити на підставі приписів ст.100 КПК України.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішується по двом з трьох експертиз, пов`язаних з проведенням експертизи зброї, бойових припасів та вибухових речовин, проведених за результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .

Запобіжний захід у виді застави скасувати після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.368, 369,374, 394,474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.02.2026р., укладену між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_4 , з урахуванням внесених змін.

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 26280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 446760 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.02.2026р., укладену між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 , з урахуванням внесених змін.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 26280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 446760 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна.

Запобіжний захід у виді застави скасувати після набрання вироком законної сили.

Після приведення вироку до виконання повернути заставодавцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внесену суму застави за обвинуваченого ОСОБА_6 в розмірі 242240 грн.

Після приведення вироку до виконання повернути заставодавцям ОСОБА_10 та ОСОБА_9 внесену суму застави за обвинуваченого ОСОБА_5 в розмірі 242240 грн.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A55 5G» моделі «SM-A556B/DS» ІМЕІ-1: НОМЕР_3 ІМЕІ-2: НОМЕР_4 із сім-картами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , предмет, зовні схожий на пістолет з маркуванням «ROHM RG88» серійним номером НОМЕР_7 з магазином до нього та 6-ма набоями, предмет, зовні схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_8 » з двома магазинами до нього та 3-ма набоями, повернути власнику ОСОБА_6 , скасувавши арешт на них. Речові докази: пристрій, схожий на пістолет з маркуванням «RETAY PM 9mm R1IREPMYS04-2503648», 20 набоїв з маркуванням «РАК 079 SAY», фірмову картонну коробку від пристрою, мобільний телефон Huawei, ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 з двома сім-катками, мобільний телефон марки iPhone з сім-картою, доступ до якого обмежено, дозвіл на зброю сафарі ПН001К12 № НОМЕР_11 , пристрій для відстрілу гумових куль №ХК000267 із спорядженим магазином резиновими патронами в кількості 5 штук, повернути власнику ОСОБА_5 , скасувавши арешт на них. Решту речових доказів зберігати при матеріалах виділеного кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн 20 коп.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 30 днів, починаючи з моменту його проголошення обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, прокурору, направити захиснику.

Головуючий суддя ОСОБА_11