Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №161/12752/26
Суддя: Рудська С. М.
Справа № 161/12752/26
Провадження № 3/161/3264/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сесса-Аурунка Італійська Республіка, громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягався, непрацюючого, 9, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 185 КУпАП -
В С Т А Н О В И Л А:
08.06.2026 року в 00.54 по проспекту Президента Грушевського, 2 в м. Луцьку ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а саме: відмовився від виконання неодноразових законних вимог інспектора поліції Романчука О.А. залишити визначене поліцейським місце вчинення адміністративного правопорушення та відійти на визначену відстань відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Так, про судове засідання, призначене на 02.07.2026 року о 10.00 ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції під час складення відносно нього протоколу про адмінстративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис у вказаному протоколі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 664412 від 08.06.2026 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП (а.с. 1);
-протоколом про адміністративне затримання серії ВВ № 021127, складеним 08.06.2026 року відносно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП (а.с. 2);
-рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП ст. лейтенанта поліції Зінича В.Г. від 08.06.2026 року (а.с. 4);
-постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2044729 від 08.06.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 т. 178 КУпАП (а.с. 5);
-відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського на якому зафіксовано, що 08.06.2026 року в 00.54 на проспекті Президента Грушевського в м. Луцьку працівники виявили громадянина ОСОБА_2 , який перебував на вулиці від час комендантської години. Працівниками поліції здійснювалося оформлення матеріалів по правопорушенню, вчиненого іншою особою. При цьому ОСОБА_1 на неодноразові вимоги інспектора поліції залишити місце вчинення адміністративного правопорушення та відійти на відстань, визначену ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» категорично відмовився (а.с. 6).
Об`єктивних підстав ставити під сумнів докази, надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, вказані докази належним чином ОСОБА_1 спростовані не були.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Відповідно до роз`яснень, які міститься в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як: перебування працівника поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Диспозиція статті 185 КУпАП є бланкетною, тобто містить відсилання до інших нормативно-правових актів, зокрема, до положень ЗУ «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України та статус поліцейських.
Статтею 36 Закону України «Про Національну поліції» визначено, що поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об`єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення. Поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей.
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що у разі наявності достатніх підстав, поліцейський вправі застосовувати такий превентивний захід, залишення визначеного ним місця на певний строк. Натомість, невиконання особою вказаного розпорядження (вимоги) поліцейського при виконанні ним службових обов`язків (зокрема, шляхом ухилення, непокори, ігнорування), містить ознаки злісної непокори, відповідальність за яку передбачена ст. 185 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , відмовившись залишити визначене поліцейським місце адміністративного правопорушення, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
До обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 35 КУпАП, відносить вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі ст. 185 КУпАП, керуючись ст. 7, 40-1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн.
Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua